ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
13.05.2025Справа № 910/757/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Маринченка Я.В. розглянувши матеріали справи
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Житлово-будівельного кооперативу «Райдуга»
про стягнення 108093,16 грн
Без виклику представників сторін
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Райдуга» про стягнення 108093,16 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем порушено умови укладеного між сторонами Договору забезпечення постачання теплової енергії №510281 від 24.12.2021 в частині повної та своєчасної оплати за спожиту теплову енергію, внаслідок чого за відповідачем за період з січня 2022 року по вересень 2024 року утворилась заборгованість в розмірі 88671,19 грн, яку позивач просить суд стягнути з відповідача. Окрім того, позивачем заявлено до стягнення пеню у розмірі 5209,64 грн, інфляційні втрати у розмірі 10940,58 грн та 3% річних у розмірі 3271,75 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Визначено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом 5 днів з дня вручення даної ухвал, для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали, та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо такі будуть подані) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив. Визначено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.
З метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом та про його право подати відзив на позовну заяву, на виконання приписів Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.01.2025 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, дійсну станом на дату винесення ухвали про відкриття провадження у справі, а саме: 02152, м. Київ, просп. Тичини Павла, 1.
Проте поштовий конверт із копією зазначеної ухвали було повернуто підприємством поштового зв'язку на адресу суду без вручення Житлово-будівельному кооперативу «Райдуга» у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Виходячи зі змісту статей 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, пунктів 11, 17, 99, 116, 117 Правил надання послуг поштового зв'язку, суд дійшов висновку, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.
Крім того, відповідач мав право та можливість ознайомитись з ухвалою суду 27.01.2025 в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
Житлово-будівельний кооператив «Райдуга» в установлений судом строк відзиву на позовну заяву не подала, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направила.
Положеннями ч.9 ст.165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Беручи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність достатньої кількості документів для її розгляду по суті, суд дійшов висновку про розгляд справи за наявними матеріалами.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Розпорядженням КМДА від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго». За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарського діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Таким чином, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП «Київтеплоенерго».
Судом встановлено, що між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі - Енергопостачальна організація, Сторона 1) та Житлово-будівельним кооперативом «Райдуга» (далі - Сторона 2) було укладено Договір забезпечення постачання теплової енергії №510281 (далі - Договір).
Предметом цього Договору є забезпечення постачання теплової енергії мережами, зовнішньобудинковими системами, включаючи обладнання індивідуальних тепловоих пунктів, вузлів обліку та вузлів приєднання, що знаходяться у власності, або на балансі, або в експлуатації, або на технічному обслуговуванні, чи в будь-якому користуванні Сторони 2 (далі - теплове обладнання Сторони 2) відповідно до Додатку №5 до цього Договору на потреби об'єкту за адресою проспект П.Тичини, 1 опалення та вентиляції - в період опалювального сезону; гарячого водопостачання - протягом року, шляхом грошової компенсації теплових втрат; в кількості та в обсягах згідно з Додатком №1 до цього Договору. (п.1. Договору)
Відповідно до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
Як передбачено ч.1 ст.714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Відповідно до п.2.3.1 Договору Сторона 2 зобов'язується дотримуватися умов та порядку оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатках №1 та №4 до цього Договору.
Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до дати передання теплових мереж до комунальної власності м. Києва або іншій стороні. (п.8.1. Договору)
Припинення дії Договору не звільняє Сторону 2 від обов'язку повної сплати нарахувань за Договором. (п.8.4. Договору)
Пунктом 2 Додатку №1 до Договору визначено, що орієнтовна вартість теплової енергії за поточний рік, відповідно до тарифів, діючих на момент укладення Договору, становить 50528,45 грн. (ПДВ 10105,69 грн). Всього 60634,14 грн.
Додатком №3 визначено тарифи на теплову енергію.
Порядок розрахунків сторони погодили Додатком №4 до Договору.
Так, відповідно до п.3 Додатку №4 Сторона 2 щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в Центрі обслуговування клієнтів за адресою: вул. Драгоманова, 40-В облікову картку фактичних обсягів теплової енергії за звітний період; акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Сторона 2 повертає в ЦОК); акт виконаних робіт.
Згідно з п.2. Додатку №4 Сторона 2 до 15 числа місяця наступного за розрахунковим сплачує Стороні 1 вартість фактичних обсягів теплової енергії у розрахунковому періоду, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця.
Пунктом 6 Додатку №4 передбачено, що Стороні 2 на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) Стороною 1 нараховується пеня в розмірі 0,5% за кожний день прострочення до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.
Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
В силу ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частинами 6, 7 ст. 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.
На підтвердження постачання теплової енергії відповідачу та наявність заборгованості за спірний період, позивачем додано до матеріалів справи довідку про стан розрахунків за спожиту від КП «Київтеплоенерго» теплоенергію, довідки про нарахування за теплову енергію, акт звіряння розрахунків за теплову енергію, рахунки-фактури, акти приймання-передавання товарної продукції (теплової енергії, в т.ч. розподіл за тарифами), облікові картки, деталізовану інформацію про коригування нарахувань та розрахунок коригування нарахувань за спожиту теплову енергію, корінці нарядів на включення та відключення, а також інформацію модуля біллінг «Уніван-Термал-Київ» - Журнал нарядів.
Судом встановлено, що заборгованість відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію по Договору за період з січня 2022 року по вересень 2024 року становить 88671,19 грн.
Доказів погашення відповідачем цієї заборгованості або наявності обставин, які б свідчили про відсутність такого боргу перед позивачем, матеріали справи не містять.
Відтак суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 88671,19 грн основного боргу є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо заявлених позивачем до стягнення інфляційних втрат у розмірі 10940,58 грн, 3% річних у розмірі 3271,75 грн та пені у розмірі 5209,64 грн, судом встановлено наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки. Приписами ст. 230 ГК України також встановлено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом частини 1 статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. (частина 3 статті 549 ЦК України).
Перевіривши надані позивачем розрахунки пені, 3% річних та інфляційних втрат, судом встановлено, що надані розрахунки відповідають вимогам чинного законодавства, умовам Договору та є арифметично вірними, а тому позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
Згідно із ч.2-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідачем не надано суду доказів на спростування викладених у позові обставин.
Відповідно до положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.
Керуючись ст.ст.13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, ст.ст.232, 233, 237, 238, 240, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Райдуга» (02152, м. Київ, проспект Тичини, буд. 1; ідентифікаційний код 22894021) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5; ідентифікаційний код 40538421) суму основної заборгованості у розмірі 88671 (вісімдесят вісім тисяч шістсот сімдесят одна) грн 19 коп., пеню у розмірі 5209 (п'ять тисяч двісті дев'ять) грн 64 коп., інфляційні втрати у розмірі 10940 (десять тисяч дев'ятсот сорок) грн 58 коп., 3% річних у розмірі 3271 (три тисячі двісті сімдесят одна) грн 75 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Дата підписання: 13.05.2025.
Суддя Я.В. Маринченко