ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.05.2025Справа № 910/11416/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Васильченко Т.В., за участю секретаря судового засідання Шмиги В.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи №910/11416/24
За позовом TRT International LTD
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Експрес Шипінг»
про стягнення 25271,40 доларів США
Представники учасників справи:
від позивача: Бабак В.В.;
від відповідача: не з'явився.
TRT International LTD (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Гермес Експрес Шипінг» (далі - відповідач) про стягнення 25271,40 доларів США.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за договором перевезення укладеним у спрощений спосіб, не відшкодував позивачу вартість зберігання судна та автомобілів на складі Baltspeda у Литві, у зв'язку з чим виникла заборгованість у загальному розмірі 25271,40 доларів США.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.10.2024 відкрито провадження у справі №910/11416/24 за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання у справі.
У судовому засіданні 25.04.2025 року представником позивача було подано клопотання про звернення суду з судовим дорученням до Міністерства юстиції України з метою отримання міжнародної правової допомоги щодо встановлення змісту норм права Сполучених Штатів Америки. Подане клопотання обґрунтовано тим, що під час попереднього підготовчого засідання виникла необхідність у встановленні змісту норм права Сполучених Штатів Америки (штату Нью-Джерсі) у правовідносинах, які виникли між позивачем та відповідачем під час доставлення вживаних автомобілів із території Сполучених Штатів Америки до України, оскільки у межах зазначених правовідносин сторони перебували у зобов'язальних відносинах, що регулюються правом США, зокрема у частині умов укладання та виконання договору, наслідків його порушення, права стягувача у реалізації частини товару в рахунок заборгованості, а також способів захисту прав стягувача, відтак позивач з посиланням на приписи статті 8 Закону України «Про міжнародне приватне право» просить суд звернутися до Міністерства юстиції України або інших компетентних органів та установ в Україні чи за кордоном, з метою встановлення та використання змісту та можливої застосовності права іноземної держави.
У судовому засіданні 25.04.2025 суд, у відповідності до частини 4, 5 статті 233 ГПК України, постановив ухвалу, яка занесена до протоколу судового засідання, про відкладення підготовчого засідання у справі на 06.05.2025.
У судове засідання 06.05.2025 з'явився представник позивача та надав свої пояснення по справі, відповідач у судове засідання не з'явився, однак про дату, час і місце судового засіданні був повідомлений належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
За таких обставин, враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про розгляд даної справи і не повідомив суду про причини неявки, суд на місці постановив розгляд справи по суті проводити за його відсутності.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача щодо необхідності звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги щодо тлумачення змісту норм іноземного права для розгляду даної справи, суд дійшов такого висновку.
За приписами статті 3 Господарського процесуального кодексу України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст. 365 Господарського процесуального кодексу України).
Статтею 367 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Cудове доручення надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Відповідно до Закону України «Про приєднання України до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах» від 19.10.2000 Верховна Рада України постановила приєднатися від імені України до Конвенції про отримання за кордоном доказів у цивільних або комерційних справах, укладеної 18.03.1970 в м. Гаага.
Статтею 1 вказаної Конвенції передбачено, що у цивільних або комерційних справах судовий орган Договірної Держави може відповідно до положень законодавства цієї Держави шляхом надіслання судового доручення звернутися до компетентного органу другої Договірної Держави з проханням отримати докази або провести інші процесуальні дії.
За приписами статті 2 Конвенції Договірна Держава призначає Центральний Орган, який зобов'язується отримувати судові доручення, що надходять від судових органів іншої Договірної Держави, і передавати органу, компетентному їх виконати. Кожна Держава організовує Центральний Орган згідно із своїм правом. Доручення надсилаються Центральному Органу Держави виконання без посередництва будь-якого іншого органу цієї держави.
В судовому дорученні зазначається: а) запитуючий орган і запитуваний орган, якщо останнє відомо запитуючому органу; b) імена та адреси сторін в процесі та їх представників, якщо такі є; c) характер справи, для якої потребуються докази, з наданням всієї необхідної інформації в зв'язку з цим; d) докази, які мають бути отримані або інша процесуальна дія, яку потрібно провести (абзаци 1-5 статті 3 Конвенції).
Наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації України №1092/5/54 від 27.06.2008 затверджено Інструкцію про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень (далі - Інструкція).
Так, за приписами пункту 7.2 вказаної Інструкції доручення про отримання доказів на підставі Конвенції про отримання доказів відповідно до статті 3 цієї Конвенції складається судом України згідно з формою запиту відповідно до додатка 11 та повинно містити: назву запитуючого органу та, якщо можливо, запитуваного органу; ім'я та прізвище (повне найменування) та місце проживання (місцезнаходження) сторін судового розгляду і, у разі потреби, їх представників; характер і предмет судового розгляду та короткий виклад фактичної сторони справи; докази, які потрібно отримати, або інші судові дії, які необхідно виконати. У разі необхідності в дорученні вказуються: імена, прізвища та адреси осіб, яких необхідно допитати;питання, які необхідно поставити допитуваним особам, або факти, щодо яких їх необхідно допитати; документи або інші об'єкти, які необхідно дослідити; особливі прохання, що стосуються отримання свідчень особи; особливі форми, які потрібно застосувати у відповідності до статті 9 Конвенції. Для уникнення плутанини не слід використовувати цифри для позначення місяця у даті.
Судове доручення складається мовою запитуваного органу або супроводжується перекладом на цю мову. Однак, Договірна Держава приймає доручення також англійською чи французькою мовою або з перекладом на одну з цих мов, якщо вона не зробила застереження на підставі статті 33 (абзаци 1, 2 статті 4 Конвенції).
Якщо Центральний Орган, якому направлено судове доручення, не є компетентним його виконати, то доручення негайно надсилається органу цієї Держави, компетентному виконати його відповідно до положень національного законодавства.
З анкети Сполучених Штатів Америки, розміщеної на офіційній сторінці Гаазької конференції з міжнародного приватного права в мережі Інтернет (https://www.hcch.net/en/states/authorities/details3/?aid=528), вбачається, що Центральним Органом Сполучених Штатів Америки є Office of International Judicial Assistance U.S. Department of Justice (Управління міжнародної судової допомоги Міністерства юстиції США) (1100 L Street, NW, Room 8024 Washington, D.C. 20005 United States of America).
При цьому, за пунктом 7.3 вказаної Інструкції, доручення суду України на підставі Конвенції про отримання доказів надсилається через Мін'юст, який переправляє його центральному органу, визначеному відповідною державою відповідно до статті 2 Конвенції.
В ході підготовчих засідань у даній справі судом було виявлено необхідність у встановленні змісту норм права Сполучених Штатів Америки (штату Нью-Джерсі) у правовідносинах, які виникли між позивачем та відповідачем під час доставлення вживаних автомобілів із території Сполучених Штатів Америки до України, оскільки у межах зазначених правовідносин сторони перебували у зобов'язальних відносинах, що регулюються правом США, зокрема у частині умов укладання та виконання договору, наслідків його порушення, права стягувача у реалізації частини товару в рахунок заборгованості, а також способів захисту прав стягувача.
За таких обставин, з метою отримання інформації про те, які положення законодавства США (штату Нью-Джерсі), в тому числі положення Uniform Commercial Code (USS), регулюють правовідносини, що виникли у даній справі, суд вважає за необхідне звернутися із судовим дорученням до Центрального Органу Сполучених Штатів Америки - Office of International Judicial Assistance U.S. Department of Justice через Міністерство юстиції України.
Пунктом 4 частини 1 статті 228 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку звернення із судовим дорученням про надання правової допомоги або вручення виклику до суду чи інших документів до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.
Судове доручення - це процесуальна дія, що передбачає передачу повноважень суду іншому компетентному органу на вчинення певних процесуальних дій, і саме вона є підставою такого зупинення провадження у справі.
Згідно з пунктом 8 частини 1 статті 229 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі зупиняється до надходження відповіді від іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави на судове доручення про надання правової допомоги, вручення виклику до суду чи інших документів.
Відтак, з урахуванням висновків суду про необхідність звернення із судовим дорученням до Управління міжнародної судової допомоги Міністерства юстиції (США (Office of International Judicial Assistance U.S. Department of Justice) про отримання інформації про те, які положення законодавства США (штату Нью-Джерсі), в тому числі положення Uniform Commercial Code (USS), регулюють спірні правовідносини, а також отримання офіційного тлумачення і, за наявності, судової практики США (штату Нью-Джерсі) щодо застосування відповідних положень Уніфікованого комерційного кодексу Сполучених Штатів Америки (Uniform Commercial Code, UCC, зокрема параграфів 1-302, 1-304, 1-305, 1-307, 7-307, 7-308 UCC) до договорів міжнародного перевезення/експедиції та відносин між сторонами за участю нерезидента, виходячи з приписів статей 228, 229 Господарського процесуального кодексу України, та виходячи з часу, необхідного для виконання судового доручення, суд дійшов висновку про необхідність зупинення провадження у справі №910/11416/24 до надходження відповіді від Центрального органу Сполучених Штатів Америки на судове доручення Господарського суду міста Києва.
Керуючись статтями 228, 229, 234, 235, 365, 367 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Звернутись до уповноваженого органу Сполучених Штатів Америки - Office of International Judicial Assistance U.S. Department of Justice (1100 L Street, NW, Room 8024 Washington, D.C. 20005 United States of America) через Міністерство юстиції України із судовим дорученням про надання правової допомоги з метою отримання:
1.1. Інформації про те, які положення законодавства США (штату Нью-Джерсі), в тому числі положення Uniform Commercial Code (USS), регулюють:
- порядок укладання та виконання договору перевезення/експедиції (у тому числі через підписання довіреності та Shippers Letter of Instruction - (укр. Інструкція для вантажовідправників) чи фактичне розміщення замовлень);
- основні права та обов'язки сторін такого договору;
- відповідальність сторін за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов'язань, включаючи підстави для стягнення плати та відшкодування витрат;
- наявність законодавчих санкцій (штрафів, пені) за прострочення виконання грошових зобов'язань;
- право перевізника/експедитора на утримання та реалізацію вантажу для погашення заборгованості.
1.2. Офіційного тлумачення і, за наявності, судову практику США (штату Нью-Джерсі) щодо застосування відповідних положень Уніфікованого комерційного кодексу Сполучених Штатів Америки (Uniform Commercial Code, UCC, зокрема параграфів 1-302, 1-304, 1-305, 1-307, 7-307, 7-308 UCC) до договорів міжнародного перевезення/експедиції та відносин між сторонами за участю нерезидента.
2. Зобов'язати TRT International LTD у 10-тиденний строк з моменту отримання даної ухвали подати до суду належним чином (нотаріально) засвідчений переклад на англійську мову ухвали Господарського суду міста Києва від 06.05.2025 у справі №910/11416/24 та запиту Господарського суду міста Києва в трьох примірниках.
3. Зупинити провадження у справі №910/11416/24 до надходження відповідей від уповноваженого органу Сполучених Штатів Америки - Office of International Judicial Assistance U.S. Department of Justice на судовий запит Господарського суду міста Києва.
4. Повідомити учасників справи, що інформація по справі, що розглядається, доступна на офіційному веб - порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://court.gov.ua/fair/ та на інформаційному сайті за посиланням http://www.reyestr.court.gov.ua/.
5. Ухвала набирає законної сили 06.05.2025 та підлягає оскарження у встановленому законом порядку в частині зупинення провадження у справі; в іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено та підписано 13.05.2024.
СуддяТ.В. Васильченко