13.05.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1245/24
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп'юк Я. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу, у якій
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "КАРПАТСМОЛИ",
відповідач - Фізична особа - підприємець Павлуш Ігор Зіновійович,
про встановлення земельного сервітуту,
представники сторін в судове засідання не з'явились,
ухвали таке додаткове рішення.
1. Вирішення процесуальних питань.
1.1. Суд згідно з рішенням від 21.04.2025 позов задовольнив частково - встановив на користь позивача строковий оплатний земельний сервітут на право проходу та проїзду на транспортних засобах щодо земельної ділянки з кадастровим номером 2610400000:02:001:0050, яка розташована за адресою: вул. Заводська, 1, м. Калуш Івано-Франківської області і належить на праві приватної власності відповідачу, визначивши істотні умови земельного сервітуту з відхиленням частини пропозицій кожної із сторін. Також суд стягнув з відповідача на користь позивача 1 211,20 грн судового збору.
1.2. Згідно з додатковим рішенням від 30.04.2025 суд стягнув з відповідача на користь позивача 7 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
1.3. Представник відповідача подав заяву (вх.№ 7238/25 від 01.05.2025), в якій просив ухвалити додаткове рішення про стягнення 15 000 грн витрат на професійну правничу допомогу.
1.4. Згідно з ухвалою від 05.05.2025 суд призначив судове засідання щодо розгляду вказаної заяви на 13.05.2025.
2. Позиція сторін.
2.1. Позиція відповідача (заява вх.№ 7238/25 від 01.05.2025).
Просить стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 15 000 грн відповідно до договору про надання правової допомоги від 23.01.2025 № 002/25, який укладений між відповідачем та адвокатом Федьківим Василем Богдановичем. Зазначає, що згідно з умовами вказаного договору вартість послуг виконавця узгоджується сторонами та підтверджується актами наданих послуг. На підтвердження витрат подав вказаний договір, акт надання послуг № 1, платіжну інструкцію від 23.01.2025 № 12 на суму 15 000 грн.
2.2. Заперечення позивача від 12.05.2025 (вх. № 7967/25 від 13.05.2025).
Вказує, що витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 15 000 грн не підлягають розподілу, оскільки заява подана з порушенням процесуального строку без заяви про його поновлення та без належного обґрунтування причин пропуску. Надані документи датовані ще січнем 2025 року, що свідчить про відсутність об'єктивних перешкод для їх своєчасного подання. Вважає, що подані докази не дозволяють встановити зв'язок між здійсненими витратами та фактичним наданням правничої допомоги в межах цієї справи.
3. Встановлені обставини.
3.1. На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу відповідач представив договір про надання професійної правничої допомоги від 23.01.2025 № 002/25, який укладено між відповідачем та адвокатом Федьківим Василем Богдановичем (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю ІФ № 001873 від 15.04.2022) (далі - Договір).
Договором передбачено, що його предметом є зобов'язання виконавця по домовленості та за рахунок замовника надавати юридичні послуги, зокрема, надання консультацій та роз'яснень з юридичних питань, складання заяв, скарг, інших документів правового характеру, представництво інтересів Замовника у судах всіх рівнів (п.1.1.,1.2.)
В п. 4.1, 4.2. Договору передбачено, що вартість послуг виконавця узгоджується та підтверджується сторонами в актах наданих послуг, які з моменту підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх печатками є невід'ємною частиною Договору. Також передбачено, що замовник здійснює оплату послуг виконавця на підставі актів наданих послуг на розрахунковий рахунок виконавця протягом семи робочих днів з дати підписання акту наданих послуг.
3.2. Актом приймання - передачі № 1 підтверджено надання послуг за Договором на суму 15 000 грн, які включають надання послуг консультаційного характеру та участь у судових засіданнях у цій справі. Дата складення акту не зазначена.
3.3. Відповідач сплатив виконавцю 15 000 грн згідно з платіжною інструкцією від 23.01.2025 № 12. В призначенні платежу вказано “оплата за послуги».
3.4. Представник відповідача адвокат Федьків В. Б. брав участь у судових засіданнях 28.01.2025, 05.03.2025, 21.04.2025, 30.04.2025. Його повноваження були підтверджені ордером серії АТ № 1091479 від 27.01.2025.
4. Застосування норм процесуального права.
4.1. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо не вирішено питання про судові витрати.
В ч. 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що докази щодо розміру судових витрат подаються протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Представник відповідача в судовому засіданні 05.03.2025 зробив відповідну заяву, що відображено в протоколі судового засідання. Рішення у справі було ухвалено 21.04.2025. П'ятиденний строк для подання доказів щодо розміру судових витрат спливав 26.04.2025, що припадав на суботу - вихідний день.
Згідно з ч. 4 ст. 116 ГПК України, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, днем закінчення строку є перший за ним робочий день. Таким чином, останнім днем для подання відповідачем заяви про розподіл судових витрат був понеділок 28.04.2025.
Відповідач подав вказану заяву до установи поштового зв'язку 28.04.2025, що підтверджується поштовим штемпелем на конверті. За приписами ч. 7 ст. 116 ГПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява чи інший документ здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв'язку.
А тому відповідач не пропустив вказаний процесуальний строк.
4.2. Склад та порядок розподілу судових витрат визначено главою 8 ГПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, на професійну правничу допомогу пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (ч. 3 ст. 126 ГПК України).
4.3. Суд вважає, що відповідач подав докази, які підтверджують витрати на професійну правничу допомогу, а саме договір про надання професійної правничої допомоги від 23.01.2025 № 002/25 та акт приймання-передачі № 1, який підтверджує надання послуг саме у цій справі.
При оцінці платіжної інструкції від 23.01.2025 суд враховує те, що витрати на професійну правничу допомогу в разі підтвердження обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено чи тільки має бути сплачено (постанова ОП КГС ВС від 03.10.2019 у справі № 922/445/19). А тому факт оплати послуг не має значення для вирішення питання про розподіл вказаних витрат.
Оскільки дата складання акта приймання - передачі № 1 не визначена, то відсутні суперечності у вказаних документах - Договір укладено 23.01.2025, ордер видано 27.01.2025, акт приймання - передачі № 1 складений після надання послуг.
4.4. Належить зазначити, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Згідно зі ст. 30 ЗУ "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта. Суд зобов'язаний тільки оцінити рівень адвокатських витрат (за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Аналогічний висновок міститься у постанові КГС ВС від 22.11.2023 у справі № 910/3758/22 (п. 5.21) з посиланням на постанову ОП КГС ВС від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 (п. 40, 46). Втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у ст. 43 Конституції України.
Суд встановив, що сторони згідно з Договором та актом приймання-передачі №1 встановили фіксований розмір гонорару адвоката. Позивач відповідно до ч. 4, 5 ст. 126 ГПК України заяву про неспівмірність цих витрат та доказів на її обґрунтування не подав.
Тому суд вважає, що заявлена сума витрат у розмірі 15 000 грн є доведеною і підлягає розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
4.5. Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі часткового задоволення позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
5. Висновки суду.
5.1. З позивача на користь відповідача належить стягнути 7 500 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 241, 244, 254, 256, 257 ГПК України суд,
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "КАРПАТСМОЛИ" (вул. Заводська, 15, м. Калуш, Івано-Франківська обл., ідентифікаційний код 33578130) на користь Фізичної особи - підприємця Павлуша Ігоря Зіновійовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) 7 500 (сім тисяч п'ятсот ) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.05.2025.
Суддя О. В. Малєєва