ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
13.05.2025 м. Івано-ФранківськСправа № 909/172/25
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Неверовської Л. М., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп" про ухвалення додаткового рішення від 02.05.2025 (вх.№3767 від 02.04.2025) у справі
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп", вул. Петра Набойченка, буд. 105, м. Харків, 61090;
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Високоякісні рішення для автоматизації України", вул. Панаса Мирного, буд. 8, м. Івано-Франківськ, 76019;
про стягнення заборгованості у розмірі 133940,90 грн, а саме: 122960 грн - основної суми боргу, 9105,02 грн - інфляційних втрат, 1875,88 грн - 3% річних;
встановив: Товариство з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високоякісні рішення для автоматизації України" про стягнення заборгованості у розмірі 133940,90 грн, а саме: 122960 грн - основної суми боргу, 9105,02 грн - інфляційних втрат, 1875,88 грн - 3% річних.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.04.2025 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Високоякісні рішення для автоматизації України" про стягнення 133940,90 грн задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високоякісні рішення для автоматизації України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп" 122960 грн основного боргу, 9105 грн 02 коп. інфляційних втрат, 1875 грн 88 коп. 3% річних, 3028 грн судового збору.
02.05.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп" до суду надійшла заява про ухвалення додаткового рішення від 02.05.2025 (вх.№3767/25), у якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Високоякісні рішення для автоматизації Україна“ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Сподар Груп“ 17640 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Приписи пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України надають право суду, що ухвалив рішення, за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
В спірному випадку справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп", суд зазначає наступне.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката надано такі докази:
- договір про надання правничої допомоги та здійснення представництва № Д25-02-07 від 07.02.2025;
- додаток №1 від 07.02.2025 до договору № Д25-02-07 від 07.02.2025;
- виписка по рахунку АО “Юридична компанія "Лігал Групп».
При дослідженні зазначених вище доказів судом встановлено, що 07.02.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп" та Адвокатським Об'єднанням “Юридична компанія "Лігал Групп» укладено договір про надання правової допомоги про надання правничої допомоги та здійснення представництва № Д25-02-07. Умовами даного договору передбачено наступне.
Згідно п.4.1. договору, розмір гонорару Об'єднання визначається Об'єднанням за погодженням з Клієнтом.
Згідно п. 4.3. договору, розмір гонорару фіксується та визначається в рахунку, що виставляється Об'єднанням та /або акту наданих послуг. Підписання даного договору свідчить про те, що клієнт погоджується з правом Об'єднання визначати розмір гонорару, якщо розмір гонорару не є погодженим з клієнтом заздалегідь в порядку п.4.1. договору.
Відповідно до п. 4.5. договору, розмір гонорару, визначений за погодженням з клієнтом, відображається сторонами в окремому додатку-дорученні до даного договору.
Згідно додатку №1 до договору про надання правничої допомоги та здійснення представництва №Д25-02-07 від 07.02.2025 року, ТОВ "СПОДАР ГРУП" та АО "ЮК "ЛІГАЛ ГРУПП" погодили наступне:
Клієнт уповноважує адвокатів Об'єднання (виконавців) на аналіз та вивчення матеріалів справи, формування правової позиції, ознайомлення з матеріалами справи, витребування всіх необхідних документів, складення та надсилання претензій за необхідності, складення та подання позовної заяви (позов ТОВ "СПОДАР ГРУП", ЄДРПОУ 44450283 до ТОВ "ВРА України", ЄДРПОУ 43812092) про стягнення заборгованості з додатками до Господарського суду Івано-Франківської області, складення та подання всіх необхідних процесуальних документів протягом справи, участь у судових засіданнях (п.1). Вартість послуг складає 17640 грн (п.2). Оплата вартості послуг представництва здійснюється шляхом оплати на рахунок Об'єднання не пізніше трьох днів з моменту підписання договору (п.3).
Згідно виписки по рахунку АО “Юридична компанія "Лігал Групп», 10.02.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп" сплачено Адвокатському Об'єднанню 17640 грн.
За змістом статті 1 Закону України “Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. (ч.1). Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. (ч.2). До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду. (ч.3).
Відповідно до частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За частиною першою статті 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до частин першої та другої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У відповідності до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
За приписами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі “East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У рішенні Європейського суду з прав людини “Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін (п.п. 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом на підставі укладеного ними договору в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і їх необхідність (подібний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, у постанові Верховного Суду від 15.06.2021 у справі № 912/1025/20).
У постанові Верховний Суд від 11.06.2021 у справі № 34-16/17-3683-2011 висловлено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл витрати на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, визначеними у ч. 4 ст. 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 5-7, 9 ст. 129 ГПК України (а саме: пов'язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).
Тобто, критерії, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуються за клопотанням заінтересованої сторони для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою наступного розподілу між сторонами за правилами ч. 4 ст. 129 цього Кодексу. Водночас критерії, визначені ч. 5 ст. 129 ГПК України, враховуються для здійснення безпосередньо розподілу всіх судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Як вбачається з додатку №1 до договору про надання правничої допомоги та здійснення представництва №Д25-02-07 від 07.02.2025 року, ТОВ "СПОДАР ГРУП" та АО "ЮК "ЛІГАЛ ГРУПП" погодили, що клієнт уповноважує адвокатів Об'єднання (виконавців) на аналіз та вивчення матеріалів справи, формування правової позиції, ознайомлення з матеріалами справи, витребування всіх необхідних документів, складення та надсилання претензій за необхідності, складення та подання позовної заяви про стягнення заборгованості з додатками до Господарського суду Івано-Франківської області, складення та подання всіх необхідних процесуальних документів протягом справи, участь у судових засіданнях.
При цьому, судом встановлено, що такі послуги як: “ознайомлення з матеріалами справи», “витребування всіх необхідних документів», “складення та надсилання претензій за необхідності», “складення та подання всіх необхідних процесуальних документів протягом справи»,» участь у судових засіданнях» у даному провадженні адвокатами фактично не надавалися.
Враховуючи характер спірних правовідносин, обсяг підготовлених та поданих до суду позивачем документів, з урахуванням критеріїв обґрунтованості та пропорційності розміру витрат до предмета спору, а також критерію реальності адвокатських витрат та їх дійсності, заявлений до стягнення розмір витрат на правову допомогу не є обґрунтованим в повній мірі (п. 2 ч. 5 ст. 129 ГПК України).
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про наявність підстав для відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 10000 грн. В решті заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 123, 126, 129, 241, 244, 254, 256 Господарського процесуального кодексу України, суд
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп" про ухвалення додаткового рішення від 02.05.2025 (вх.№3767 від 02.04.2025) - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Високоякісні рішення для автоматизації України", вул. Панаса Мирного, буд. 8, м. Івано-Франківськ, 76019 (ідентифікаційний код 43812092) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сподар Груп", вул. Петра Набойченка, буд. 105, м. Харків, 61090 (ідентифікаційний код 44450283) 10000 (десять тисяч) грн витрат на професійну правничу допомогу.
Після набрання додатковим рішенням законної сили видати наказ.
В решті вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Додаткове рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строк, визначений розділом IV Господарського процесуального кодексу України.
Додаткове рішення підписано 13.05.2025.
Суддя Неверовська Л.М.