Справа № 909/299/25
08.05.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., секретар судового засідання Безрука Н. К., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-
Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях
(вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська
область, 76019)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФКОМСЕРВІС"
(вул. Шолуденка, буд. 3, м. Київ, 04116)
про стягнення неустойки за період з 01.08.2021 по 13.12.2021 в розмірі 21 301, 72 гривень,
за участі:
від позивача: Лазара Володимира Івановича,
від відповідача: представник у судове засідання не з'явився,
1. Під час судового розгляду справи здійснювалося фіксування судових засідань технічними засобами.
2. Рішення у цій справі ухвалено за результатами оцінки поданих доказів.
3. За результатами розгляду справи суд бере до уваги таке.
І. СУТЬ СПОРУ
4. У березні 2025 року до Господарського суду Івано-Франківської області звернулося Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФКОМСЕРВІС" про стягнення неустойки за період з 01.08.2021 по 13.12.2021 в розмірі 21 301, 72 гривень.
ІІ. ВИРІШЕННЯ ПРОЦЕСУАЛЬНИХ ПИТАНЬ ПІД ЧАС РОЗГЛЯДУ СПРАВИ
5. 19.03.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі; постановив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження; розгляд справи по суті призначив на 22.04.2025; зобов'язав сторони подати заяви по суті спору, зокрема: відповідачу встановив 15 - ти денний строк з моменту вручення ухвали суду для подачі відзиву на позов; звернув увагу відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФКОМСЕРВІС" на виконання вимог статті 6 Господарського процесуального кодексу України, а саме щодо обов'язкової реєстрації своєї офіційної електронної адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та використання функціоналу "Електронного кабінету".
6. 22.04.2025 суд відклав розгляд справи по суті на 08.05.2025.
7. В судові засідання представник відповідача жодного разу не з'явився.
8. Про дату, час та місце судових засідань у справі відповідач належним чином повідомлявся ухвалами суду від 19.03.2025 та від 22.04.2025.
9. Ухвала суду від 19.03.2025 направлена на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом з повідомленням про вручення за № 0601126334161.
10. Поштове відправлення за № 0601126334161 повернулося на адресу суду із зазначенням причини повернення "за закінченням терміну зберігання".
11. Ухвала суду від 22.04.2025 направлена на адресу відповідача, яка вказана у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, рекомендованим листом за № 0601138796993, який перебуває у відділенні адресата з 28.04.2025.
12. В силу положення пунктів 4, 5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
13. У даному випаду судом також враховано, що за приписами частини 1 статті 9 Господарського процесуального кодексу України, ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь-яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.
14. Відповідно до частини 2 статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень", усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання.
15. Згідно із частинами 1, 2 статті 3 Закону України "Про доступ до судових рішень", для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
16. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (частина 1 статті 4 Закону України "Про доступ до судових рішень").
17. Враховуючи наведене, Господарський суд зазначає, що відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись, з зазначеними ухвалами суду у Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
18. Пунктом 1 частини 1 статті 178 Господарського процесуального кодексу України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
19. Станом на 22.04.2025 відповідач правом на подання відзиву на позов не скористався, свої пояснення стосовно позову до суду не подав.
20. Будь-яких інших заяв, клопотань або заперечень від сторін не надходило.
21. Водночас, як визначено в частині 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
22. Згідно із приписами частини 1 та пункту 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час та місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті. Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника, зокрема, у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
23. Водночас суд зауважує, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами.
24. Також, відповідач не скористався своїм правом згідно приписів статті 197 Господарського процесуального кодексу України на участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
25. Відповідно до пункту 7 частини другої статті 129 Конституції України, основними засадами судочинства є розумні строки розгляду справи судом.
26. За приписами пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
27. Чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України згідно зі статтею 9 Конституції України. Пріоритетність застосування норм таких міжнародних договорів у господарському процесі встановлена статтею 3 Господарського процесуального кодексу України.
28. За Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основних свобод" від 17.07.1997, дана Конвенція та Протоколи до неї № № 2, 4, 7, 11 є частиною національного законодавства України.
29. Згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ як джерело права Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини.
30. Конвенція на відміну від національного законодавства України не запроваджує чітких строків розгляду справи, проте посилання на строк містить стаття 6 Конвенції, яка постулює дефініцію розумного строку розгляду справи.
31. Критерій розумності строку розгляду справи також наведений в Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 18.11.2003 № 01-8/1427. У цьому листі зазначено: "Критеріями оцінки розгляду справи упродовж розумного строку є складність справи, поведінка учасників процесу і поведінка державних органів (суду), важливість справи для заявника". Визначаючи ці критерії, ВГСУ посилається на рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України" № 23786/02 від 30.11.2006 (§ 51).
32. Аналізуючи практику Європейського суду з прав людини, можна дійти висновку, що критерії оцінки розумності строку розгляду справи має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку розумності строку розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.
33. Разом із тим, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні учасників справи, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Тобто, неявка учасника судового процесу у судове засідання за умови належного повідомлення сторони про дату, час та місце розгляду справи, не є безумовною підставою для відкладення розгляду справи.
34. Враховуючи вищенаведене, суд зазначає, що судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності, а відтак суд вважає, що спір належить вирішити по суті у відсутності представника відповідача за матеріалами справи, запобігаючи, одночасно, безпідставному затягуванню розгляду спору та сприяючи своєчасному поновленню порушених прав.
ІІІ. ПОЗИЦІЯ СТОРІН
35. Позиція позивача. Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2021 по справі № 909/818/21 позов Регіонального відділення до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФКОМСЕРВІС" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Аварійно-рятувального загону спеціального призначення управляння ДСНС в Івано-Франківській області про стягнення 18 893, 23 гривень неустойки за період з квітня по липень 2021 та визнання повернутим орендоване майно - замощений майданчик площею 80 кв. м., що розташоване за адресою: вул. Б. Хмельницького, 92А, м. Івано-Франківськ, балансоутримувачу - задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФКОМСЕРВІС", до державного бюджету 18 893, 23 гривень неустойки та визнано повернутим орендоване майно - замощений майданчик площею 80 кв. м., що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 92А, балансоутримувачу - Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення управляння ДСНС в Івано-Франківській області.
36. Позивач вказує, що відповідачем своєчасно не повернуто орендоване державне майно та посилаючись на положення частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути неустойку за період з 01.08.2021 по 13.12.2021 (по дату винесення рішення по справі № 909/818/21) у розмірі 21 301, 72 гривень.
37. Позиція відповідача. Відповідач відзиву на позов не подав, проти позову не заперечив.
IV. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
38. 16.04.2015 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області, правонаступником якого є Регіональне відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (як орендодавцем), та Товариством з обмеженою відповідальністю "ІФКОМСЕРВІС" (як орендарем) та Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення управління ДСУНС в Івано-Франківській області (як балансоутримувачем) укладено договір оренди державного майна № 10/15 строком до 16.03.2018.
39. Договором про внесення змін № 1 від 16.03.2018 до договору оренди державного майна № 10/05 від 16.04.2015 термін дії договору продовжено до 16.02.2021.
40. Згідно пункту 1.1. договору, орендодавець за участю балансоутримувача передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне майно - замощений майданчик площею 80 кв. м за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 92А, Івано-Франківської області, який перебуває на балансі Аварійно-рятувального загону спеціального призначення управління ДСНС в Івано-Франківській області.
41. За пунктом 1.2. договору, майно передається в оренду з метою розміщення блочно-модульної котельні по виробництву теплової енергії.
42. Пунктом 11.6. договору передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір підлягає продовженню на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору. Зазначені дії оформляються додатковим договором, який є невід'ємною частиною договору оренди.
43. Відповідно до пункту 11.8. договору, чинність цього договору припиняється внаслідок:
- закінчення строку, на який його було укладено;
- загибелі орендованого майна;
- достроково за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду;
- банкрутства орендаря та в інших випадках, прямо передбачених чинним законодавством України;
- ліквідації юридичної особи, яка була орендодавцем;
- договір оренди розривається орендодавцем у разі несплати орендної плати за 3 місяці.
44. У пункті 11.9. договору, передбачено, що у разі припинення або розірвання цього договору майно протягом трьох робочих днів повертається орендарем балансоутримувачу за участю орендодавця. У разі, якщо орендар затримав повернення майна, він несе ризик його випадкового знищення або випадкового пошкодження.
45. Згідно із пунктом 11.10. договору, майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акта приймання-передавання. Обов'язок щодо складання акта приймання-передавання про повернення майна покладається на орендаря.
46. За приписами пункту 11.11. договору, якщо орендар не виконує обов'язку щодо повернення майна, орендодавець має право вимагати від орендаря сплати неустойки у розмірі подвійної орендної плати за користування майном за весь час прострочення.
47. Листом вих. № 11-021-00118 від 21.01.2021, позивач повідомляв відповідача та балансоутримувача про припинення дії договору оренди з 16.02.2021, у зв'язку із закінченням його терміну дії на який його було укладено, а також про необхідність повернути орендоване майно балансоутримувачу згідно акта приймання-передавання, у відповідності до п. 11.9. договору.
48. Листом вих. № 01-248/04-04 від 25.01.2021 Аварійно-рятувальний загін спеціального призначення управління ДСНС в Івано-Франківській області повідомляв відповідача про відсутність наміру продовжити дію договору оренди державного майна № 10/15 від 16.04.2015 та просив повернути до 19.02.2021 балансоутримувачу майно згідно умов договору.
49. В подальшому, позивач неодноразово направляв листи відповідачу з вимогою повернути орендоване майно, шляхом підписання акту приймання-передачі майна (№ 11-021-00740 від 14.04.2021, № 11-021-00993 від 26.05.2021).
50. Таким чином, 16.02.2021 дія договору оренди державного майна № 10/05 від 16.04.2015 припинилася у зв'язку із закінченням строку, на який його було укладено.
51. Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2021 по справі № 909/818/21 позов Регіонального відділення до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФКОМСЕРВІС" за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Аварійно-рятувального загону спеціального призначення управляння ДСНС в Івано-Франківській області про стягнення 18 893, 23 гривень неустойки за період з квітня по липень 2021 та визнання повернутим орендоване майно - замощений майданчик площею 80 кв. м., що розташоване за адресою: вул. Б. Хмельницького, 92А, м. Івано-Франківськ, балансоутримувачу - задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФКОМСЕРВІС", до державного бюджету 18 893, 23 гривень неустойки та визнано повернутим орендоване майно - замощений майданчик площею 80 кв. м., що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 92А, балансоутримувачу - Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення управляння ДСНС в Івано-Франківській області.
52. Враховуючи умови пункту 11.11. договору оренди, та керуючись положеннями статті 785 Цивільного кодексу України позивачем нараховано неустойку за період з 01.08.2021 по 13.12.2021 в розмірі 21 301, 72 гривень.
V. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.
53. Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
54. Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).
55. У частині 1 статті 284 Господарського кодексу України законодавець, як істотні умови договору оренди визначив, зокрема, строк, на який укладається договір оренди; орендну плату з урахуванням її індексації; умови повернення орендованого майна або викупу.
56. Частиною 1 статті 763 Цивільного кодексу України встановлене загальне правило, за яким договір найму укладається на строк, визначений договором. Аналогічні за змістом положення містить частина 4 статті 284 Господарського кодексу України, відповідно до якої строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
57. За статтею 2 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
58. Закінчення строку, на який було укладено договір оренди, є однією з підстав його припинення (ч. 4 ст. Господарського кодексу України).
59. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються у частині 1 статті 785 Цивільного кодексу України, відповідно до якої в разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
60. Згідно із частиною 1 статті 762 Цивільного кодексу України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.
61. Правова природа плати за користування річчю (орендної плати) безпосередньо пов'язана із правомірним користуванням річчю протягом певного строку і обов'язок здійснення такого платежу є істотною ознакою орендних правовідносин, що випливає зі змісту регулятивних норм статей 759, 762, 763 Цивільного кодексу України, статей 283, 284, 286 Господарського кодексу України. Із припиненням договірних (зобов'язальних) відносин за договором оренди у наймача (орендаря) виникає новий обов'язок - негайно повернути наймодавцеві річ.
62. Після спливу строку дії договору оренди невиконання чи неналежне виконання обов'язку з негайного повернення речі свідчить про неправомірне користування майном, яке було передане в найм (оренду). Тому права та обов'язки наймодавця і наймача, що перебували у сфері регулятивних правовідносин, переходять у сферу охоронних правовідносин та охоплюються правовим регулюванням за частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, яка регламентує наслідки невиконання майнового обов'язку щодо негайного повернення речі наймодавцеві.
63. Такий правовий висновок викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.04.2021 у справі № 910/11131/19.
64. За правилами частини 2 статті 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
65. В рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2021 по справі № 909/818/21 зазначено, що обов'язок повернення орендованого майна як законом, так і договором оренди № 10/05 від 16.04.2015 покладений на відповідача, який не надав будь-яких пояснень чи доказів, що він вживав заходи щодо повернення об'єкта оренди позивачу.
66. Також рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 13.12.2021 по справі № 909/818/21, окрім іншого, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФКОМСЕРВІС", до державного бюджету 18 893, 23 гривень неустойки за період з квітня по липень 2021 року.
67. Тим же рішенням суду визнано повернутим орендоване майно - замощений майданчик площею 80 кв. м., що розташований за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Б. Хмельницького, 92А, балансоутримувачу - Аварійно-рятувальному загону спеціального призначення управляння ДСНС в Івано-Франківській області.
68. Частина 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України вказує на те, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
69. Як вбачається з рішення суду від 13.12.2021 по справі № 909/818/21 до відповідача за порушення умов договору та вимог частини 1 статті 785 Цивільного кодексу України, застосовано санкції, передбачені частиною 2 статті 785 Цивільного кодексу України, та стягнено неустойку за період з квітня 2021 року по липень 2021 року.
70. При цьому, за період користування орендованим майном за період з 01.08.2021 по 13.12.2021 (по дату винесення рішення по справі № 909/818/21) відповідачем неустойка у розмірі подвійної орендної плати позивачу не сплачена.
71. Перевіривши розрахунок неустойки за період з 01.08.2021 по 13.12.2021, який здійснювався виходячи з подвійного розміру орендної плати за час прострочення, суд дійшов висновку, що розрахунок позивача обґрунтований та відповідає вимогам чинного законодавства, а відтак вимога про стягнення 21 301, 72 гривень підлягає задоволенню.
72. Відповідно до частин 1 - 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
73. Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
74. Одночасно статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Висновок суду.
75. Відтак, здійснюючи системний аналіз положень чинного законодавства України, а також, як вбачається з встановлених судом фактичних обставин справи, суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Судові витрати.
76. Згідно із частиною 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
77. Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
78. Відповідно до положень статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", розмір прожиткового мінімуму на одну працездатну особу з 1 січня 2025 року складає 3 028 гривень.
79. За приписами пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1, 5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
80. Частиною 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0, 8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
81. За подання позову сплачено судовий збір у розмірі 3 028, 00 гривень (платіжна інструкція № 377 від 27.08.2024).
82. Оскільки позовна заява надійшла до суду в електронній формі через підсистему "Електронний суд", за означені позовні вимоги позивач мав сплатити судовий збір у розмірі 2 422, 40 гривень із застосуванням коефіцієнту пониження ставки судового збору.
83. Таким чином при зверненні з позовом до суду позивач надмірно сплатив судовий збір в розмірі 605, 60 гривень.
84. При цьому суд звертає увагу, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
85. Згідно пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи задоволення позову, судовий збір в розмірі 2 422, 40 гривень покладається на відповідача.
Керуючись статтями 73, 86, 123, 129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях до Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФКОМСЕРВІС" про стягнення неустойки за період з 01.08.2021 по 13.12.2021 в розмірі 21 301, 72 гривень - задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІФКОМСЕРВІС" (вул. Шолуденка, буд. 3, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код: 36733578) на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях (вул. Василіянок, буд. 48, м. Івано-Франківськ, Івано-Франківська область, 76019; ідентифікаційний код: 42891875) - 21 301, 72 гривень (двадцять одну тисячу триста одну гривню сімдесят дві копійки) неустойки за період з 01.08.2021 по 13.12.2021, а також 2 422, 40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
5. Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду шляхом подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
6. Повний текст рішення складено - 13.05.2025.
Суддя В. В. Михайлишин