Ухвала від 13.05.2025 по справі 909/69/22

Справа № 909/69/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

13.05.2025 м. Івано-Франківськ

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П.А., секретаря судового засідання Попович Л.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву фізичної особи ОСОБА_1 з додатковими грошовими вимогами до боржника у справі № 909/69/22 про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод"

учасники провадження не з"явились

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Господарського суду Івано-Франківської області знаходиться справа за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліваро" про банкрутство ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод".

Постановою господарського суду Івано-Франківської області від 04.04.2023 по справі №909/69/22 визнано банкрутом Приватне акціонерне товариство «Івано-Франківський арматурний завод» (код 00218271) відкрито його ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором арбітражного керуючого Демчана Олександра Івановича (свідоцтво №№1732 від 11.11.2015). Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 08.04.2025 продовжено строк ліквідаційної процедури ПАТ "Івано-Франківський арматурний завод" та повноваження ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Демчана О.І. на 3 місяців - до 08.07.2025.

До господарського суду 07.04.2025 надійшла заява фізичної особи ОСОБА_1 з додатковими грошовими вимогами до боржника, в якій заявник просить суд повернути кошти які були стягнуті ліквідатором при виплаті грошових вимог як ПДФО та військовий збір та просить суд визнати грошові вимоги за невикористану відпустку без зазначення розміру.

Від заявника 22.04.2025 до суду надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою господарського суду Івано-Франківської області від 24.04.2025 по справі №909/69/22 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про визнання кредиторських вимог до боржника прийнято та приєднано до матеріалів справи, призначено судове засідання з розгляду заяву на 13.05.2025.

07.05.2025 від ліквідатора надійшло повідомлення про результати розгляду додаткових вимог кредитора фізичної особи ОСОБА_1 .

Ліквідатор, кредитор ОСОБА_1 та представник боржника у судове засідання не з'явилися; про дату, час та місце розгляду заяви були повідомлені відповідно до вимог чинного законодавства.

Розглянувши заяву фізичної особи ОСОБА_1 з додатковими грошовими вимогами до боржника, суд встановив наступне.

Ухвалою Господарського суду Івано-Франківської області від 14.09.2024 по справі №909/69/22 завершено попереднє судове засідання, за результатами якого внесено до реєстру вимоги кредиторів у складі та розмірі, визначеному вказаною ухвалою. Вказаною ухвалою визнано конкурсним кредитором ПАТ «ІФАЗ» ОСОБА_1 із грошовими вимогами в розмірі 70509,62 грн, які визнані на підставі рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.01.22 по справі №344/17063/21.

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 25.01.22 по справі №344/17063/21 позовні вимоги ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості по заробітній платі задовольнено, стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Івано-Франківський арматурний завод», код ЄДРПОУ00218271, на користь ОСОБА_1 , заборгованість по заробітній платі за період з 01 грудня 2020 року по 30 червня 2021 року (включно) у розмірі 70 509,62 грн (сімдесят тисяч п'ятсот дев'ять гривень шістдесят дві копійки копійок).

На підставі вищевикладеної ухвали, грошові вимоги ОСОБА_1 були включені ліквідатором до реєстру вимог кредиторів ПрАТ «ІФАЗ» до 1 черги задоволення вимог кредиторів 70509,62грн. (вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати ).

Водночас, включена до реєстру вимог кредиторів заборгованість ПАТ «ІФАЗ» перед ОСОБА_1 в розмірі 70509,62 грн включає в собі податки (ПДФО та військовий збір) із доходу у вигляді заробітної плати, які в силу приписів Податкового кодексу України має нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету роботодавець.

Ліквідатором ПрАТ «ІФАЗ» було погашено кредиторську заборгованість банкрута перед ОСОБА_1 на загальну суму 70509,62 грн (заробітна плата) із відрахуванням ПДФО та військового збору.

Враховуючи вище наведене, судом відхиляються додаткові грошові вимоги ОСОБА_1 , які складаються з коштів, що були стягнуті ліквідатором при виплаті грошових вимог як ПДФО та військовий збір.

Відповідно до ст. 74 Кодексу законів про працю України, громадянам, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.

Щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш як 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору (ст. 75 Кодексу законів про працю України).

Приписами ст. 79 Кодексу законів про працю України встановлено, що щорічні відпустки за другий та наступні роки роботи можуть бути надані працівникові в будь-який час відповідного робочого року.

Відповідно до ст. 83 Кодексу законів про працю України, у разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей або повнолітню дитину з інвалідністю з дитинства підгрупи А І групи.

За бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.

Аналогічне правове регулювання встановлено в конструкції ст. 24 Закону України «Про відпустки».

Як зазначено у листі Міністерства праці та соціальної політики України від 24.06.2011 №208/13/116-11 «Щодо грошової компенсації працівникам за невикористані дні щорічної та додаткової відпусток», кількість днів щорічної відпустки, за які необхідно виплатити компенсацію працівникові, має розраховуватися виходячи з фактичної належної йому тривалості щорічної відпустки, яка визначається пропорційно відпрацьованому ним часу. Загального нормативно-правового акта, який би визначав порядок розрахунку кількості днів щорічної відпустки, немає. Тому при підрахунку днів щорічної відпустки пропорційно відпрацьованому часу доцільно скористатися механізмом нарахування оплати за дні відпустки, закладеним у постанові Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 №100 «Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати», тобто прив'язку розрахунку днів відпустки робити до календарних днів робочого року, в якому працював працівник.

Пунктом 2 Порядку передбачено, що обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток, надання матеріальної (грошової") допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки проводиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, надання матеріальної (грошової) допомоги або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Обчислення середньої заробітної плати для виплати компенсації за невикористані відпустки, на які працівник набув право до 31 грудня 2023 року, проводиться виходячи з виплат, нарахованих у 2023 році.

Відповідно до п. 7 Порядку, обчислення середньої заробітної плати для оплати часу відпусток або компенсації за невикористані відпустки проводиться шляхом ділення сумарного заробітку за останні перед наданням відпустки 12 місяців або за фактично відпрацьований період (розрахунковий період) на відповідну кількість календарних днів розрахункового періоду. Із розрахунку виключаються святкові та неробочі дні, встановлені законодавством. Отриманий результат множиться на число календарних днів відпустки.

Святкові та неробочі дні (ст. 73 Кодексу законів про працю України), які припадають на період відпустки, у розрахунок тривалості відпустки не включаються і не оплачуються.

Як зазначається заявником, наказом №42-ос від 08.11.2021 ОСОБА_1 було звільнено з роботи із виплатою компенсації за 36 днів невикористаної щорічної відпустки.

Відповідно до долученої довідки форми ОК-5 за липень 2020 року по червень 2021 року (останні 12 календарних місяців роботи) заробітна плата ОСОБА_1 склала: 137540,81 грн. Кількість календарних днів розрахункового періоду (останні 12 календарних місяців роботи) без врахування святкових і неробочих днів, встановлених законодавством становить: 250 днів. Розрахунок відповідно до п. 7 Порядку: 137540,81 : 250 * 12 (кількість днів відпустки за 6 місяців 2021 року) = 6601,96 грн.

Частиною 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів (ч. 4 ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства).

Виходячи із наведеного, за результатом проведеного судом розрахунку, компенсація за невикористану ОСОБА_1 відпустку за 6 місяців 2021 року (12 днів) роботи становить 6601,96 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, судом частково визнаються заявлені грошові вимоги ОСОБА_1 до ПАТ «ІФАЗ» та підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів вимоги у розмірі 6601,96грн. (1 черга задоволення вимог кредиторів (без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів).

1 черга вимог (Керуючись ст. ст. 44-47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 11, 74, 86, 202, 234-236 ГПК України,

УХВАЛИВ:

1. Частково визнати вимоги кредитора ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 Місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) до ПАТ «ІФАЗ» та включити до реєстру вимог кредиторів у першу чергу реєстру вимог кредиторів 6601,96 грн., компенсації за невикористану відпустку.

2. В іншій частині - відхилити

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня складення повного судового рішення.

Ухвала складена та підписана 13.05.2025

Суддя Шкіндер П.А.