номер провадження справи 9/20/25
12.05.2025 Справа № 908/322/25
м.Запоріжжя
За позовом: Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОБОРНИЙ 143/Я.НОВИЦЬКОГО 7», код ЄДРПОУ 43701760
до відповідача: Приватного підприємства «ГЛОРІ», код ЄДРПОУ 30241228
про стягнення суми 69004,80 грн.
Суддя Боєва О.С.
Без повідомлення (виклику) сторін
25.04.2025 Господарським судом Запорізької області за наслідками розгляду справи № 908/322/25 прийнято рішення про задоволення позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОБОРНИЙ 143/Я.НОВИЦЬКОГО 7». Стягнуто з Приватного підприємства «ГЛОРІ» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОБОРНИЙ 143/Я.НОВИЦЬКОГО 7» суму 69004,80 грн заборгованості зі сплати внесків та суму 3028,00 грн витрат зі сплати судового збору.
30.04.2025 до суду від Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОБОРНИЙ 143/Я.НОВИЦЬКОГО 7» надійшла заява про залучення доказів судових витрат (витрат на правничу допомогу) та ухвалення додаткового рішення у справі №908/322/25, згідно з якою позивач просить ухвалити додаткове рішення щодо вирішення питання про судові витрати та стягнути з відповідача на користь позивача відповідні судові витрати у розмірі 8000,00 грн.
Згідно з протоколом передачі від 30.04.2025 заяву передано на розгляд раніше визначеному у судовій справі складу суду - головуючому судді Боєвій О.С.
Ухвалою суду від 01.05.2025 вищезазначену заяву прийнято до розгляду. Враховуючи те, що справа № 908/322/25 розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, суд дійшов до висновку про розгляд заяви без повідомлення (виклику) сторін. Відповідачу запропоновано надати письмове пояснення/заперечення щодо поданої позивачем заяви у строк до 09.05.2025.
07.05.2025 до суду від Приватного підприємства «ГЛОРІ» надійшло заперечення на заяву позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/322/25, в якому зазначено, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до 2500,00 грн. Просив суд зменшити заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2500 грн 00 коп. від попередньої заявленої суми (8000 грн 00 коп.).
За змістом частин 1, 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, зокрема, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
З положень статті 123 ГПК України слідує, що до складу судових витрат, крім судового збору, входять також витрати, пов'язані з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи (ч. 1 ст. 124 ГПК України).
Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку із розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
З матеріалів справи № 908/322/25 слідує, що у попередньому (орієнтовному) розрахунку судових витрат, який був доданий позивачем до позовної заяви, зазначено, що судові витрати позивача складаються з 3028,00 грн сплаченого судового збору та 8000,00 грн витрат на правничу допомогу у господарському суді першої інстанції (фіксована вартість).
19.03.2025 до суду від ОСББ «СОБОРНИЙ 143/Я.НОВИЦЬКОГО 7» надійшла заява, в якій позивач повідомив суд, що всі докази на підтвердження розміру судових витрат будуть подані суду протягом п'яти днів після ухвалення рішення, у відповідності до ч. 8 ст.129 ГПК України.
На підставі вказаних норм процесуального права, враховуючи надходження від позивача відповідної заяви та надання ним доказів у встановлений законом строк, суд дійшов до висновку про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/322/25 щодо вирішення питання про розподіл судових витрат, а саме - витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст.126 ГПК України).
За змістом ч. 2 ст. 128 ГПК України, розмір витрат, пов'язаних з вчиненням інших дій, пов'язаних з розглядом справи чи підготовкою її до розгляду, встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
З положень ч. 1 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Відповідно до положень статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно зі ст. 19 цього Закону видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ч. 3 ст. 30 зазначеного Закону).
Матеріали справи № 908/322/25 свідчать, що 29.08.2022 між ОСББ «СОБОРНИЙ 143/Я.НОВИЦЬКОГО 7» (Клієнт) та Адвокатським об'єднанням «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК» був укладений Договір б/н про надання правової допомоги з Додатковим договором № 1 від 22.08.2022 до нього. 29.12.2023 було підписано Додаткову угоду до вказаного Договору. Копії зазначених документів додані до заяви позивача про ухвалення додаткового рішення.
З положень п. 1.1. вказаного Договору слідує, що предметом договору є надання Адвокатським об'єднанням Клієнту юридичної допомоги, в т.ч. надання правової інформації, консультацій, роз'яснень з правових питань; представництво інтересів Клієнта у судах під час здійснення цивільного, господарського та адміністративного судочинства; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру.
Пунктом 4.1 Договору встановлено, що за надання правової допомоги Клієнт сплачує Адвокату гонорар згідно з додатковою домовленістю сторін.
За результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується Сторонами. В акті вказується обсяг наданої Адвокатським об'єднанням правової допомоги та її вартість (п. 4.2 договору).
У Додатковому договорі №1 від 22.08.2022 до Договору про надання правової допомоги від 29.08.2022 сторони зокрема узгодили, що гонорар за надання правової (правничої) допомоги формується як сума вартості наданих послуг із наступного розрахунку: правнича допомога у суді першої інстанції - фіксована вартість у розмірі 8000,00 грн.
Згідно з Додатковою угодою від 29.12.2023 до Договору сторони дійшли згоди про внесення змін до пункту 7.1 Договору, виклавши його в новій редакції відповідно до якої погоджено, що Договір укладений на строк до 31 грудня 2025 року.
До заяви позивача про ухвалення додаткового рішення у справі № 908/322/25 також додані: детальний опис робіт (наданих послуг) від 30.04.2025, копія Ордеру АР № 1236924 від 16.01.2025 на надання правничої допомоги ОСББ «СОБОРНИЙ 143/Я.НОВИЦЬКОГО 7», виданого АО «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК» адвокату Ніквас В.В. на підставі договору б/н від 29.08.2022, копія Акту здачі-приймання наданих послуг від 29.04.2025, копія рахунку-фактури № 29-04-25/1 від 29.04.2025 на суму 8000,00 грн та копія платіжної інструкції № 77 від 29.04.2025.
Відповідно до Акту здачі-приймання наданих послуг від 29.04.2025, за дорученням Клієнта, Адвокатським об'єднанням в особі призначеного адвоката Ніквас В.В. за договором від 29.08.2022 в період з 16.01.2025 по 29.04.2025 включно були надані послуги з надання правової (правничої) допомоги з питань захисту прав та інтересів Клієнта - правнича допомога у суді першої інстанції (справа № 908/322/25) на суму 8000,00 грн (фіксована вартість).
У детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги від 30.04.2025 вказано, що Адвокатським об'єднанням «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК» в особі призначеного адвоката Ніквас В.В. за договором від 29.08.2022 були надані наступні послуги правової (правничої) допомоги з питань захисту прав та інтересів Клієнта: - здійснено аналіз матеріалів справи; - підготовлено позовну заяву; - проаналізовано додаткові пояснення відповідача та додані матеріали; - підготовлено відповідь на відзив. Загальна вартість послуг (гонорар) у відповідності до умов договору від 29.08.2022 по справі № 908/322/25 становить 8000,00 грн.
Згідно з копією платіжної інструкції № 77 від 29.04.2025 ОСББ «СОБОРНИЙ 143/Я.НОВИЦЬКОГО 7» перераховано на рахунок АО «ЮРИДИЧНА КОМПАНІЯ РАДНИК» 8000,00 грн оплати за правничу допомогу в суді першої інстанції (справа №908/322/25) згідно рахунка № 29-04-25/1 від 29.04.2025.
Відповідач - ПП «ГЛОРІ» у поданому до суду запереченні зауважив, що справа №908/322/25 розглянута судом без виклику сторін, взагалі є нескладною; представник позивача не брав участі в судових засіданнях, а із заяв по суті був складений тільки позов. Причому з аналогічним позовом позивач вже звертався до суду (справа № 908/1621/22) і інтереси позивача представляло в цих справах одне і те ж адвокатське об'єднання. Вважає справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу та просив суд зменшити заявлений позивачем розмір витрат на професійну правничу допомогу до 2500 грн 00 коп. від попередньої заявленої суми (8000 грн 00 коп).
Розглянувши заяву ОСББ «СОБОРНИЙ 143/Я.НОВИЦЬКОГО 7» про стягнення з відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн, суд дійшов до висновку, що вона підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення, є однією із засад (принципів) господарського судочинства.
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В частині 5 ст. 129 ГПК України встановлено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, зокрема, враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3)поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Відповідно до приписів частини 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 ГПК України).
Згідно з ч. 6 ст. 126 ГПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Вирішуючи питання про розподіл витрат на правничу допомогу, господарський суд враховує, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін. Суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов'язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Велика Палата Верхового Суду вказувала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
В постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 Великою Палатою Верховного Суду зазначено, що домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин між якими і може розглядатися питання щодо обов'язковості такого зобов'язання. У контексті вирішення судом питання про розподіл судових витрат суд повинен оцінювати розумність витрат, їх співмірність із ціною позову, складністю справи та її значенням для позивача.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їх розмір - обґрунтованим (рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited проти України» від 23 січня 2014 року, заява № 19336/04, § 268). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
У постанові від 16 листопада 2022 року по справі № 922/1964/21 Великої Палати Верховного Суду, зокрема, зазначено, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою - сьомою та дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (п. 119 постанови).
В п.п. 134, 135 вказаної постанови наведений висновок про те, що визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону № 5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу. Велика Палата Верховного Суду зауважила, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
У пункті 147 вказаної постанови Велика палата Верховного Суду дійшла висновку, що у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Отже при визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін.
Надавши оцінку усім наданим доказам, з урахуванням: категорії справи № 908/322/25, яка є малозначною в силу приписів ст. 12 ГПК України та розглядалась судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін; ціни позову; кількості заяв по суті справи складених позивачем; критеріїв співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначених ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуючи, що з аналогічним позовом позивач вже звертався до суду (справа № 908/1621/22), а також зважаючи на клопотання відповідача про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу на 25 % від заявленої до стягнення (8000,00 грн), тобто до 6000,00 грн.
Таким чином заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОБОРНИЙ 143/Я.НОВИЦЬКОГО 7» задовольняється судом частково.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 238, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
Заяву Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОБОРНИЙ 143/Я.НОВИЦЬКОГО 7» про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Приватного підприємства «ГЛОРІ» на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОБОРНИЙ 143/Я.НОВИЦЬКОГО 7» витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8000,00 грн задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства «ГЛОРІ», код ЄДРПОУ 30241228 (69035, м.Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 143) на користь Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «СОБОРНИЙ 143/ Я. НОВИЦЬКОГО 7», код ЄДРПОУ 43701760 (69035, м. Запоріжжя, пр. Соборний/ вул. Я.Новицького, буд. 143/7) суму 6000 (шість тисяч) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Додаткове рішення складено та підписано 12.05.2025.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено впродовж двадцяти днів з дня складення повного судового рішення у порядку, встановленому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя О.С. Боєва