Справа № 931/532/23
Провадження № 1-кп/931/13/25
12 травня 2025 року сел. Локачі
Локачинський районний суд Волинської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
потерпілих - ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
представника потерпілих - ОСОБА_6 ,
захисника обвинувачених - ОСОБА_7 ,
обвинувачених - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Локачі матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62023140130000109 від 13.04.2023 року про обвинувачення:
- ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт. Локачі Волинської області, жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, раніше несудимого, з повною вищою освітою, неодруженого, військовозобов'язаного,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,
- ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Луцьк, жительки АДРЕСА_2 , українки, громадянки України, раніше несудимої, з повною вищою освітою, неодруженої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України,
Лейтенант поліції ОСОБА_8 з 05.07.2021 по 12.04.2023 проходив службу в органах Національної поліції на посаді оперуповноваженого зонального сектору відділу кримінальної поліції Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області.
Крім того, капрал поліції ОСОБА_9 з 24.12.2021 по 12.04.2023 проходила службу в органах Національної поліції на посаді помічника чергового чергової частини відділу моніторингу Луцького районного управління поліції ГУНП у Волинській області.
Відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» - Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку. Основними завданням поліції є надання поліцейських послуг у сферах забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Згідно з п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до вказаного Закону у порядку та на підставах, передбачених Дисциплінарним статутом Національної поліції України, який затверджується законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIIІ, службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Відповідно до п. п. 1, 2, 4 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VІІІ, визначено, що службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов'язує поліцейського: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
Згідно з абз. 1 п. 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС № 1179 від 09.11.2016, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського.
Згідно п. 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських від 09.11.2016 № 1179, поліцейський за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики.
В той же час, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , нехтуючи вищевикладеними завданнями, правами та повноваженнями, наданими працівникам Національної поліції України, діючи групою осіб, грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалось особливою зухвалістю, за наступних обставин.
Так, 08.04.2023 приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 перебували в стані алкогольного сп'яніння у громадському місці, а саме: на території АЗС «DenOil» за адресою: Волинська область, Володимирський район, смт. Локачі, вул. Луцька, 90.
У вказаному громадському місці ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в колі своїх знайомих умисно, публічно, демонструючи зверхність, нахабство, вседозволеність, ігноруючи загальноприйняті норми та правила суспільної поведінки у громадських місцях, в присутності значної кількості сторонніх та раніше не знайомих їм громадян, гучно прослуховували російськомовні музику та пісні, чим порушували тишу та спокій громадян.
Реагуючи на вказані вище обставини, присутня на АЗС «DenOil» громадянка ОСОБА_4 висловила прохання про припинення гучного прослуховування російськомовної музики та пісень, у зв'язку з тим, що в країні триває війна, розпочата російською федерацією.
В той же час, ОСОБА_8 з ОСОБА_9 , діючи групою осіб, маючи умисел на грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, переслідуючи мету ігнорування загальноприйнятих норм та правил суспільної поведінки у громадських місцях, агресивно реагуючи на прохання ОСОБА_4 та не бажаючи його виконувати, не маючи реального обґрунтованого приводу для застосування фізичної сили, вчинили хуліганські дії, що супроводжувалося особливою зухвалістю, по відношенню до значної кількості сторонніх та раніше не знайомих їм громадян, а саме: ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 та інших присутніх на АЗС «DenOil» осіб, та виразились в нанесенні ударів та тілесних ушкоджень громадянам, висловлюванні образ та їх приниженні, у тому числі із застосуванням нецензурної лексики, погрозах створення негативних наслідків для прав громадян у зв'язку з використанням службового становища працівників поліції.
Так, приблизно о 23 год. 30 хв. 08.04.2023, не маючи особистих неприязних відносин і мотиву, а використовуючи малозначний привід - прохання про припинення гучного прослуховування російськомовної музики та пісень, спершу ОСОБА_9 нанесла три удари в обличчя ОСОБА_4 , чим спричинила тілесні ушкодження у вигляді забою та садна лівої виличної дуги, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, після чого ОСОБА_8 наніс один удар кулаком руки в обличчя ОСОБА_10 , чим спричинив тілесні ушкодження у вигляді забою з гематомою нижньої щелепи, закритої черепно-мозкової травми з струсом головного мозку, що за ступенем тяжкості відноситься до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
В подальшому, ОСОБА_8 з ОСОБА_9 , діючи групою осіб, протягом тривалого часу, приблизно до 01 год. 50 хв. 09.04.2023, продовжували свої умисні хуліганські дії, зокрема, ОСОБА_8 застосував в присутності незнайомих йому осіб, які перебували на території АЗС «DenOil» - громадян ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , працівника АЗС ОСОБА_13 , працівників СОГ Володимирського РВП ГУНП у Волинській області ОСОБА_14 , ОСОБА_15 та інших громадян, ненормативну лексику, нецензурну лайку та образи, агресивно поводячись та викрикуючи, що він є діючим працівником поліції, у зв'язку з чим його не буде притягнуто до відповідальності, погрожував та чіплявся до присутніх осіб, уперто не реагував на зауваження громадян та працівників поліції про припинення образливих висловлювань та зберігання спокою. ОСОБА_9 застосувала до незнайомих їй осіб, які перебували на території АЗС - ОСОБА_4 , ОСОБА_10 та інших громадян чіпляння, образи та насмішки, зазначаючи, що вона є діючим працівником поліції, у зв'язку з чим її не буде притягнуто до відповідальності.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_8 свою вину не визнав. Зазначив, що хуліганських дій не вчиняв. Підтвердив, що 08.04.2023 року він дійсно перебував з ОСОБА_16 на святкуванні дня народження його друга. Алкогольних напоїв не вживали. Близько 23 год. вони на автомобілі під керуванням ОСОБА_17 прибули на АЗС "DenOil", що в сел. Локачах. Вийшовши з автомобіля, він одразу відійшов в сторону для того, щоб привітатися із знайомими, на АЗС було багато людей. Після чого він почув, що невідома йому особа, як виявилося пізніше - ОСОБА_18 почала суперечку щодо російської музики, що лунала з автомобіля. Він не мав відношення ні до автомобіля, ні до музики відповідно, а тому ніяк не відреагував. Пізніше він побачив як ОСОБА_18 вступила в суперечку з цього приводу із його дівчиною ОСОБА_16 . Софія поводила себе агресивно, збуджено, спілкувалася з сарказом. Через невеликий проміжок часу він побачив як ОСОБА_19 відштовхнула ОСОБА_20 і до них одразу підбігла ОСОБА_21 , сестра ОСОБА_19 , яка схопила ОСОБА_20 за волосся і остання закричала. Він підбіг до ОСОБА_20 , щоб допомогти, відштовхнув ОСОБА_22 в плече та запитав, для чого вона чіпає його дівчину, вона відповіла - «для чого вона чіпає мою сестру». Ударів нікому не наносив. Після цього до нього підбігли декілька людей та почали наносити удари по голові та потилиці. Потім все припинилося. Не заперечує, що спілкувався із військовим, однак будь яким чином його не ображав. На місці події приїхали два наряди поліції. Вони з ОСОБА_20 просили, щоб вони викликали працівників Головної інспекції, позаяк на той час були працівниками поліції, однак останні приїхали на наступний день - 09.04.2023 та відібрали у них пояснення і провели тестування на визначення стану алкогольного сп'яніння, за результатами якого було встановлено, що вони тверезі. Не заперечує, що 09.04.2023 року зустрічалися з потерпілими для того, що розібратися в ситуації. На місці події пропонував відшкодувати потерпілій ОСОБА_19 вартість окулярів. Він зазначає, що звертався до медичного закладу на наступний день після вказаної події, де було зафіксовано тілесні ушкодження, які нанесла йому невідома особа чоловічої статі (не потерпілі і не військовий). До правоохоронних органів з цього приводу не звертався. На даний час будь яку шкоду не відшкодовував.
Допитана у судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_9 свою не визнала також. Пояснила, що на час інкримінованих їй діянь працювала поліцейською, за час роботи, яка полягала, в тому числі у спілкуванні з громадянами, будь яких скарг на її дії не надходило. 08.04.2023 року вони з ОСОБА_23 перебували на дні народженні його друга, прийшли уже в кінці свята, спиртних напоїв не вживали, позаяк вона перебувала в стані вагітності. По дорозі додому вони разом з ОСОБА_24 заїхали на АЗС, автомобілем керувала ОСОБА_25 . Приїхавши до входу на АЗС та лише відкривши двері авто, вона почула претензії зі сторони невідомої їй дівчини з приводу прослуховування російської музики. До цієї дівчини - ОСОБА_26 підійшла ОСОБА_24 . Коли вона побачила, що між ними виникають напружені відносини, вона підійшла забрати ОСОБА_27 , під час чого ОСОБА_19 почала ображати її різними аморальними фразами, чіплялася до неї. В черговий раз, коли вона підійшла до ОСОБА_19 з ОСОБА_28 , щоб забрати її, ОСОБА_19 почала емоційно жестикулювати руками, штовхнула її в груди і від того ОСОБА_19 , поступившись, вдарилась об стіну заправки. Припускає, що в той момент вона могла пошкодити окуляри. Після цього одразу до них підбігла ОСОБА_21 та потягнула її боляче за волосся, вона гучно викрикнула та в цю ж хвилину підбіг ОСОБА_29 , відштовхнув ОСОБА_22 та припинив насильницькі дії відносно неї. До ОСОБА_29 підбігли декілька чоловік та почали наносити йому удари по голові. Після цього конфлікт припинився. ОСОБА_29 викликав працівників поліції, просив присутності працівників Головної інспекції. Вони чекали працівників поліції. Умислу порушити громадський порядок у них не було. Під час спілкування на АЗС вони з ОСОБА_29 не зазначали, що вони поліцейські чи держслужбовці. Коли сказали, що працівників Головної інспекції не буде, вони пішли додому. На наступний день приїхали працівники Головної інспекції, під відеофіксацію вони надавали пояснення та проходили тестування на алкоголь. Стану алкогольного сп'яніння виявлено не було. Вона не зверталась до медичного закладу з приводу того, що її потягнула за волосся ОСОБА_22 та поштовху в груди, що здійснила ОСОБА_19 , завданих тілесних ушкоджень, до правоохоронних органів не зверталась також. На наступний ранок вони з потерпілими намагалися врегулювати конфлікт, однак ОСОБА_19 була негативно налаштована та зазначала про зустріч в суді.
Незважаючи на невизнання вини обвинуваченими, їх вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, повністю підтверджується показами потерпілих, свідків та матеріалами кримінального провадження.
Так, потерпіла ОСОБА_4 пояснила суду, що 08.04.2023 року орієнтовно о 23 год. перебувала із сестрою ОСОБА_10 та подругами ОСОБА_30 та ОСОБА_31 на АЗС "DenOil", що розташована в селищі Локачах по вул. Луцькій, 90. В той час на АЗС під'їхав автомобіль марки "Volvo", звідки гучно лунала музика російською мовою, це тривало кілька хвилин. Вона зробила коректне зауваження-прохання з цього приводу, зазначивши "в країні війна, слухаючи російську музику, ви підтримуєте армію окупанта". Після цього до неї підійшла невідома їй ОСОБА_24 , з якою відбувся діалог, де вони почали наводити одна одній аргументи з цього приводу. Потім до них підійшла незнайома їй ОСОБА_32 та почала розмову одразу з хамства, принижувала її та її подругу ОСОБА_33 , запитуючи хто вона така і чи є вона держслужбовець, нецензурно лаялась, ображала її та її родину. При цьому ОСОБА_20 вказувала, що вона держслужбовець. Також підійшов ОСОБА_34 , який одразу розпочав ображати її, нецензурно лаятися, вона попросила його відійти, він декілька хвилин ще ображав її нецензурною лайкою, після чого відійшов. Після цього до них з ОСОБА_20 підійшла її сестра ОСОБА_10 , яка хотіла забрати її, однак ОСОБА_20 і її почала принижувати образливими словами. При цьому їй було дуже образливо, позаяк їх батько є військовослужбовець, вона вважала, що обвинувачені не мають так поводитись, вважала, що вони мають вибачитися. Разом з тим, у ОСОБА_20 були явні ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, запах алкоголю з ротової порожнини. ОСОБА_29 також, на її думку, був у стані сп'яніння: алкогольного чи наркотичного, позаяк його поведінка не була адекватною. В ході їх розмови ОСОБА_20 нанесла їй три удари кулаком в обличчя, в результаті чого вона втратила рівновагу, вперлася в стіну приміщення АЗС, впали її окуляри. В цей час вона побачила як підбіг ОСОБА_29 та наніс один удар кулаком в обличчя її сестри ОСОБА_10 . До нього підбігли декілька чоловіків, в тому числі військовий, які почали його відтягувати. ОСОБА_29 в цей час розмахував кулаками, нецензурно лаявся, вказував, що він при виконанні та погрожував. ОСОБА_20 також неодноразово погрожувала їм використанням свого службового становища. Сестра зазначила, що в неї болить щелепа, а вона знайшла свої окуляри, які були зламані. У зв'язку із зазначеними обставинами, вони із сестрою викликали працівників поліції. Однак, обвинувачений ОСОБА_8 увесь час наголошував їй, що ніхто не приїде, позаяк все вирішено та зазначав розходитися. Увесь час до приїзду працівників поліції обвинувачені чинили на них психологічний тиск, вказуючи, що все вирішено і ніхто з працівників поліції не приїде, пропонував відшкодувати їй вартість окуляр. Вона зазначила, що лише лінзи до окуляр вартують 5 000 грн, на що ОСОБА_29 продовжував їх принижувати. Також він ображав військового, який був свідком подій. Коли на їх неодноразові виклики приїхали працівники поліції, до них ОСОБА_8 так само зухвало поводився, зазначав, що конфлікт з потерпілими вичерпано, однак це не відповідало дійсності. Вони написали заяву працівникам поліції. Обвинувачені увесь час демонстрували вседозволеність, хамство, зневагу, агресію, ображали їх та людей, які робили їм зауваження. Кліванська ОСОБА_20 зазначила, що вона є психічно нестабільною та побила її. Також обвинувачені погрожували її сестрі звільненням з роботи. На наступний день вони зустрічалися із батьком ОСОБА_29 та обвинуваченими, на неї чинився психологічний тиск через її сім'ю та знайомих для того, щоб врегулювати ситуацію. Вони із сестрою зафіксували отримані тілесні ушкодження та особисто подали заяви в ДБР, після чого розпочалося розслідування. Їй завдано майнової шкоди, позаяк зламано окуляри та вона купляла ліки через головний біль, а також моральної шкоди психологічного характеру. Вона зазначала слідчому ДБР, що може надати пошкоджені окуляри, якими вона не користується, він вказав, що такої необхідності не має, а тому окуляри знаходяться в неї. Окуляри деформовані та непридатні до використання. Конфлікту із ОСОБА_24 , яка була очевидцем подій, у неї не було.
Потерпіла ОСОБА_10 пояснила, що 08.04.2023 року орієнтовно о 23 год. вона із сестрою ОСОБА_4 та подругами ОСОБА_30 і ОСОБА_31 прибули на АЗС "DenOil", що розташована в селищі Локачах. Орієнтовно за декілька хвилин на заправку приїхав автомобіль, з якого гучно лунала музика. Софія зробила зауваження про те, що в країні війна та попросила вимкнути російську музику. До ОСОБА_35 підійшла ОСОБА_24 , а пізніше ОСОБА_36 , вони розмовляли, про що саме, вона не знає, позаяк стояла далі. Вона декілька раз підходила до Софії, зазначала про необхідність їхати додому, у зв'язку з початком комендантської години. В цей час ОСОБА_36 сказала їй, хто вона така та почала принижувати, зокрема, з приводу її одягу. ОСОБА_20 неодноразово зазначала, що вона держслужбовець. ОСОБА_37 в цей час декілька раз підходив до них, словесно ображав і знову відходив. Через деякий час, коли вони стояли з ОСОБА_38 , вона почула крик та, обернувшись, побачила як ОСОБА_36 вдарила кулаком її сестру ОСОБА_39 , остання вдарилася об заправку, вона підбігла, почала відтягувати ОСОБА_20 за руку, вона її відштовхнула. В той момент до них підбіг ОСОБА_37 , сказав, що ти хочеш від моєї дівчини, вона відповіла чи його не хвилює, що вона б'є її сестру, та в той момент він вдарив її кулаком правої руки в щелепу, позаду стояла її подруга та зловила її. Від такого різкого удару вона присіла, потемніло в очах, почала плакати. З цього приводу між хлопцями, які були на заправці, в тому числі військовим, виник конфлікт, позаяк вони заступалися за неї. В неї дуже боліла щелепа. Вона викликала працівників поліції, телефонували неодноразово. При цьому ОСОБА_29 підходив до них та казав, що все вирішено і ніхто не приїде. Також пропонував відшкодувати вартість окуляр. По приїзду поліції вони написали заяву та надали пояснення. При цьому військовий, який перебував на АЗС, також зазначав працівникам поліції, що був свідком подій і може надати свідчення, однак ОСОБА_37 образливо висловлювався на його адресу, зневажливо ставився. Також ОСОБА_20 погрожувала їй звільненням з роботи. В обвинувачених були ознаки алкогольного сп'яніння. Поведінка обвинувачених була особливо зухвалою, виявляла вседозволеність, залякування, агресію, зневажливе ставлення до людей та хизування своїм службовим становищем. На наступний день 09.04.2023 року вони приїхали на АЗС за відеодоказами, ОСОБА_37 вибачався, що вдарив її. Вона звернулась до медичного закладу 10.04.2023 року - Володимирського ТМО до лікаря травматолога та невропатолога, проходила обстеження, робила МРТ, отримувала лікування, позаяк на наступний день у неї була дуже сильна нудота, порушення координації, а на 2-3 день - сильний головний біль. Протягом семи днів вона була тимчасово непрацездатною, вживала заспокійливі ліки. Їй завдано моральної та майнової шкоди, в подальшому їй постійно необхідно робити обстеження з цього приводу, позаяк є певні зміни.
Відповідно до ст.22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом.
Згідно із ст.25 КПК України прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення або в разі надходження заяви про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
За правилами ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання.
Відповідно до ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Так, на обґрунтування винуватості обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.296 КК України, за клопотанням прокурора у судовому засіданні були допитані свідки, які надали суду наступні показання.
Зокрема, свідок ОСОБА_11 пояснив, що є військовослужбовцем, орієнтовно об 23 год., точної дати не пам'ятає, перебував на АЗС "DenOil" в приміщенні заправки та почув крик і удар об стінку АЗС. Коли він вийшов, то побачив ОСОБА_39 , яка плакала через зламані окуляри, а також був свідком як ОСОБА_37 вдарив ОСОБА_21 в область голови, яка присіла та почала плакати. Як з'ясувалося, конфлікт виник за російську музику. Коли приїхали працівники поліції, він підійшов до них та зазначив, що є свідком подій та може розповісти. При цьому ОСОБА_8 підходив до нього, намагався відігнати та ображав нецензурною лайкою, принижував, в присутності інших людей, що знаходилися на АЗС. На його думку, обвинувачений перебував в стані алкогольного сп'яніння, поводив себе агресивно, всіх ображав, нецензурно лаявся, зазначав, що він є працівником поліції. Також між ОСОБА_8 та іншими присутніми чоловіками на АЗС була бійка та шарпанина, позаяк останні заступилися за потерпілих.
Свідок ОСОБА_15 пояснив, що в квітні 2023 року він перебував в складі слідчої оперативної групи з ОСОБА_40 та виїжджав на місце події за викликом на лінію "102" стосовно бійки в сел. Локачі на АЗС "DenOil", де було встановлено нанесення тілесних ушкоджень потерпілим діючими на той момент працівниками поліції. На АЗС було багато людей, хоча була на той час комендантська година. Спочатку вони спілкувалися зі стороною потерпілих, які зазначили, що було нанесено декілька ударів в обличчя, а також побито окуляри, було відібрано заяви та пояснення у потерпілих. Обвинувачені представилися працівниками поліції, вони сказали надати їх посвідчення, що були їм пред'явлені, зазначили, що не хочуть з ними спілкуватися та повідомили працівників внутрішньої безпеки. В обвинувачених були ознаки алкогольного сп'яніння, зокрема, запах алкоголю з ротової порожнини. ОСОБА_36 поводила себе більш спокійно, а ОСОБА_37 продовжував конфлікт, зокрема, час від часу висловлювався до однієї з сестер нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, вказував, що все вирішить. Освідування на стан алкогольного сп'яніння обвинувачених не проводилось, у зв'язку з відсутністю у них таких повноважень.
Свідок ОСОБА_14 зазначила, що 08.04.2023 року перебувала у складі слідчої оперативної групи із оперуповноваженим ОСОБА_15 . Близько опівночі надійшло повідомлення на планшет про те, що в смт. Локачі на АЗС "DenOil" відбувається бійка. Вони приїхали на місце події за хвилин 30. Було орієнтовно 15 людей на АЗС. До них одразу підійшли потерпілі сестри ОСОБА_41 , зазначили, що їх побили та вказали на людей, які це зробили. Вони підійшли до цих людей та ОСОБА_8 сказав їм надати свої посвідчення, з'ясувалося, що останні є працівниками поліції. Вона повідомила про це чергового та зазначила, що є необхідність у виклику інспекції. При цьому ОСОБА_8 декілька раз приходив та зазначав, що інспекція не приїде. Вони відібрали пояснення у потерпілих. Обвинувачені відмовилися від дачі пояснень. ОСОБА_8 увесь час поводив себе зухвало відносно до них, потерпілих та інших людей, на її думку, перебував у стані алкогольного сп'яніння. На неодноразові зауваження не реагував. ОСОБА_36 поводила себе більш спокійно, однак вона чула як остання висловлювалася на адресу однієї з потерпілих з погрозою звільнення останньої з займаної посади фармацевта. Потерпілі були схвильовані, скаржилися на завдану майнову шкоду, зокрема, пошкодженням окуляр. Записи з відеокамер спостереження не вдалося за можливе вилучити на час їх перебування на АЗС.
Свідок ОСОБА_42 пояснила, що 08.04.2023 року орієнтовно о 22 год. вони приїхали на АЗС "DenOil" із сестрами ОСОБА_41 . На АЗС під'їхав автомобіль, звідки лунала російська музика, де перебувала також і обвинувачені. ОСОБА_18 зробила зауваження, на яке люди відреагували неадекватно. До них підійшла ОСОБА_43 та пізніше підійшла ОСОБА_32 , яка зазначила, що вони є держслужбовці та російську музику слухати цілком нормально. ОСОБА_20 ніхто не ображав. Між ОСОБА_44 та ОСОБА_16 виник словесний конфлікт, під час якого ОСОБА_20 ображала ОСОБА_19 нецензурною лексикою, безпричинно принижувала її та її сім'ю. Вона спілкувалася із ОСОБА_24 , відійшли на певну відстань, в той час вона почула як ОСОБА_19 скрикнула і вона побачила як остання була вперта об приміщення заправки і у неї злетіли окуляри. В той час, коли вона шукала окуляри ОСОБА_19 , ОСОБА_37 наніс удар ОСОБА_45 , самого удару вона не бачила, однак вона зрозуміла, що був нанесений удар, враховуючи стан ОСОБА_22 , остання почала плакати, ОСОБА_19 теж плакала. Після цього було викликано працівників поліції, вона згодом залишила територію АЗС. Пізніше з нею було проведено слідчий експеримент, під час якого вона показала те, що пам'ятала та розповіла ті обставини, свідком яких вона була. Будь якого тиску на неї не було.
Свідок ОСОБА_31 пояснила, що 08.04.2023 року орієнтовно о 22 год. за домовленістю із ОСОБА_46 вона приїхала на АЗС "DenOil". Коли вона розмовляла із ОСОБА_46 , а ОСОБА_18 із ОСОБА_47 , на територію АЗС приїхав автомобіль, звідки голосно лунала російська музика. Софія зробила зауваження компанії, що перебувала в автомобілі. ОСОБА_36 підійшла до ОСОБА_19 та почала обурливо спілкуватися з нею, після чого між ними виник словесний конфлікт. Коли вони з ОСОБА_46 підійшли до них, щоб забрати ОСОБА_19 , ОСОБА_36 почала їх також ображати та принижувати, висловлюючись зверхньо, зокрема, і щодо одягу, вони відійшли. В ході конфлікту з ОСОБА_19 , ОСОБА_20 штовхнула її та ОСОБА_19 вперлася об приміщення заправки та в неї впали окуляри, ударів вона не бачила. До них підійшла ОСОБА_22 та почала відтягувати ОСОБА_20 . В цей час підбіг ОСОБА_37 із словами "чому ти чіпаєш мою дівчину", вона ж відповіла "чому вона чіпає мою сестру", після чого ОСОБА_29 наніс удар Любі кулаком в щелепу. Вона стояла позаду ОСОБА_22 , підловила її, остання присіла та від удару почала плакати. В той момент підбігли чловіки, вона не пам'ятає, хто саме, та почалася бійка. Софія викликала працівників поліції декілька раз. При цьому обвинувачені насмішливо зазначали, що ніхто не приїде, позаяк все вирішено. Однак, приїхали працівники поліції, у присутності яких обвинувачені також поводили себе зухвало, виражалися нецензурною лайкою, на зауваження не реагували, ображали військового, який бажав надати свідчення, принизливими виразами, її особисто також. На її думку обвинувачені перебували в стані алкогольного сп'яніння, про це свідчив запах алкоголю та вцілому їх поведінка, яку характеризує як нахабну, агресивну, наявність нецензурної лексики, зневажливе ставлення до оточуючих, що було викликано зауваженням Софії. Деякі слова Софії можливо були сказані із сарказмом у відповідь на слова ОСОБА_20 , однак не принизливо. На наступний день вони зустрічалися з обвинуваченими, останні просили потерпілих забрати заяву. Вона надавала пояснення працівникам поліції. Пізніше з нею було проведено слідчий експеримент, під час якого вона показала те, що пам'ятала та розповіла ті обставини, свідком яких була. Будь якого тиску, в тому числі зі сторони потерпілих, на неї не було.
Свідок ОСОБА_48 пояснив, що працює заправником на АЗС "DenOil", що розташована за адресою: сел. Локачі, вул. Луцька, 90. В той день він перебував на робочому місці в приміщенні заправки та орієнтовно о 23 год. чув удар об стіну заправки. Він вийшов на вулицю та побачив групу людей, в тому числі обвинувачених та потерпілих, між якими була словесна перепалка. На АЗС в той час було орієнтовно 15 людей. Хуліганських дій, в його розумінні, з боку ОСОБА_9 та ОСОБА_8 він не бачив.
Свідок ОСОБА_49 пояснив, що працює оператором на АЗС "DenOil". Орієнтовно о 23.30 год., точної дати не пам'ятає, він перебував на своєму робочому місці в приміщенні АЗС, почув крики, вийшов на вулицю, побачив скупчення людей, також потерпілу ОСОБА_39 , яка плакала, та окуляри, що лежали на бруківці побиті. ОСОБА_50 заспокоювали хлопці. За хвилину він повернувся на робоче місце. Деталей конфлікту він не бачив, пізніше приїхали працівники поліції. Потерпілих та ОСОБА_50 він бачив на АЗС раніше, негативної характеристики їм надати не може. Хуліганських дій в його розумінні з боку ОСОБА_9 та ОСОБА_8 він не бачив. Відео конфлікту не має, позаяк камера, що спрямована на вхід до приміщення АЗС, не працює.
Свідок ОСОБА_51 показав, що є начальником АЗС "DenOil", що розташована за адресою: сел. Локачі, вул. Луцька, 90, що працює цілодобово та має відкриту територію з вільним доступом. Безпосереднім свідком конфлікту він не був, йому повідомив про нього оператор ОСОБА_52 . Камера на вхід в АЗС не працювала на той час, інші камери працювали.
Свідок ОСОБА_53 пояснила, що 08.04.2023 року орієнтовно о 23 год. вони з обвинуваченими та шофером приїхали на АЗС "DenOil". Коли вони виходили з автомобіля, ОСОБА_18 одразу агресивно, з нецензурною лексикою почала говорити їм, що зараз в країні війна, а вони слухають музику російського походження. Почала їх ображати, зневажливо відноситися, демонструвати донати. Коли вона підійшла до неї, щоб словесно врегулювати конфлікт та пояснити, що вони не включали цю музику навмисно, потерпіла зневажливо почала до неї говорити, зазначати, що її батько воює, та те, що відправить їх на Бахмут. Не бажаючи продовжувати цей діалог, вона пішла в приміщення АЗС. Удару об заправку вона не чула. Коли вона вийшла, побачила скупчення людей та через деякий час приїхали працівники поліції. Конфлікту між потерпілими та обвинуваченими, їх спілкування вона не бачила. Поведінка обвинувачених була спокійною, вони пили каву. Військового на АЗС вона не бачила. В стані алкогольного сп'яніння вона не перебувала. Після цього вона підходила до потерпілих, в них був нормальний емоційний стан. Вона також просила одягнути окуляри Софії, що остання дозволила зробити. Вона їх одягнула, ходила в них, чи були вони пошкоджені, не зрозуміла. Вона з обвинуваченими перебували на АЗС не тривалий час та бачила як поїхали потерпілі.
Також стороною обвинувачення на підтвердження винуватості обвинувачених надано наступні письмові докази, що досліджені судом в ході судового розгляду, а саме:
- протоколи про прийняття заяв ОСОБА_4 та ОСОБА_10 про вчинення кримінального правопорушення від 09.04.2023 року (т.2 а.к.п. 21, 26);
- висновок судово-медичної експертизи № 190 від 18.04.2023 року, згідно якої встановлено, що у ОСОБА_4 було виявлено забій та садно лівої виличної дуги. Дане тілесне ушкодження виникло від травмуючої дії тупого придмета, цілком можливо при обставинах та в час вказаних підекспертною та в постанові, за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження. Безпосереднє місце прикладання травмуючої сили - ліва вилична ділянка (т.2 а.к.п. 51);
- висновок судово-медичної експертизи № 192 від 18.04.2023 року, згідно якої встановлено, що у ОСОБА_10 було виявлено забій з гематомою нижньої щелепи, закриту черепно-мозкову травму з струсом головного мозку, з приводу чого остання знаходилась на амбулаторному лікуванні по 14.04.2023 року. Дане тілесне ушкодження виникло від травмуючої дії тупого придмета, цілком можливо при обставинах та в час вказаних підекспертною та в постанові, за ступенем тяжкості відноситься до легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я. Безпосереднє місце прикладання травмуючої сили - нижня щелепа (т.2 а.к.п. 54, 55);
- висновок службового розслідування за фактом можливого порушення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 службової дисципліни (т.2 а.к.п. 59-76);
- витяги з наказів № 202 о/с від 05.07.2021 року та 153 о/с від 12.04.2023 року, про призначення ОСОБА_8 на посади оперуповноваженим зонального сектору відділу кримінальної поліції Луцького РУП та оперуповноваженим сектору розкриття злочинів проти особи, розшуку злочинців та зниклих громадян відділу кримінальної поліції Ковельського РУП (т.2 а.к.п. 77, 79);
- витяги з наказів № 499 о/с від 24.12.2021 року, 419 о/с від 02.11.2022 року та 153 о/с від 12.04.2023 року, про призначення ОСОБА_54 на посаду помічника чергової частини відділу моніторингу Луцького РУП, про зміну її прізвища на «Кліванська», про призначення на посаду помічника чергового чергової частини сектору моніторингу Володимирського РВП (т.2 а.к.п. 80, 82, 83);
- протоколи проведення слідчих експериментів від 21.04.2023 року за участю свідків ОСОБА_42 та ОСОБА_31 з відеозаписом його проведення (т.2 а.к.п. 88-94);
- протокол проведення слідчого експерименту від 10.05.2023 року за участю свідка ОСОБА_11 з відеозаписом його проведення (т.2 а.к.п. 102-104);
- протокол огляду речей, а саме: відеозапису події на DVD-R диску з відеокамер АЗС «DenOil» (т.2 а.к.п.105-108);
- постанову про визнання речовим доказом DVD-R диску з відеозаписом події з відеокамер АЗС «DenOil» (т.2 а.к.п. 109-110);
- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 23.06.2023 року, з описом вилучених речей і документів (т.2 а.к.п.116-118);
- реєстрацію в ЄО від 08.04.2023 за № 666 повідомлення ОСОБА_10 про бійку на АЗС «DenOil» (т.2 а.к.п. 128-134);
- протокол огляду речей, а саме: відеозаписів на DVD-R диску з нагрудної камери поліцейського (т.2 а.к.п. 166, 167);
- постанову про визнання речовим доказом DVD-R диску з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського (т.2 а.к.п. 168, 169);
- протоколи проведення слідчих експериментів від 07.06.2023 року та від 20.06.2023 року за участю потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_10 з відеозаписом їх проведення (т.2 а.к.п. 170-174);
- заяву ОСОБА_4 про добровільне долучення до матеріалів кримінального провадження медичної документації, а саме: консультації ортопеда-травматолога від 10.04.2023 року, з якої вбачаються звернення ОСОБА_4 зі скаргами на біль в ділянці лівої виличної дуги; направлення ОСОБА_10 на проведення діагностичного дослідження МРТ, з діагнозом ЗЧМТ, струс ГМ; карту амбулаторного хворого, з якої вбачаються звернення ОСОБА_10 10.04.2023 року та 15.04.2023 року зі скаргами на головний біль, захитування, головокружіння (т.2 а.к.п. 175-181);
- протокол огляду речей від 20.06.2023 року та постанову про визнання речовими доказами від 20.06.2023 року довідки консультації ОСОБА_4 в ортопеда-травматолога від 10.04.2023 року; направлення ОСОБА_10 на проведення діагностичного дослідження КТ та МРТ, медичної книжки ОСОБА_10 (т.2 а.к.п. 182-184);
- протокол огляду речей від 27.06.2023 року, а саме: DVD-R диску із відеозаписом «А06_20230408232009», наданим потерпілою ОСОБА_4 , які скопійовано на карту пам'яті SD «Kingston» та DVD-R диску із шістьма відеозаписами з нагрудної камери поліцейського, які скопійовано на карту пам'яті SD «Kingston»: 0000000_00000020230409002125_0003; 0000000_00000020230409003627_0004; 0000000_00000020230409005127_0005; 0000000_00000020230409010628_0006; 0000000_00000020230409012128_0007; 0000000_00000020230409013628_0008, на яких зафіксовано події за 08.04.2023 року на АЗС «DenOil» (т.2 а.к.п. 185, 186);
- лист начальника управління організаційно-аналітичного забезпечення та оперативного реагування слідчому третього слідчого відділу (з дислокацією в м.Луцьку) ТУ ДБР у м. Львові, із долученим СD-R диском з 8 аудіофайлами про зареєстровані повідомлення, в тому числі 08.04.2023 року о 23:45 ОСОБА_10 про те, що на АЗС «DenOil» відбувається бійка за участі 2-ох осіб (т.2 а.к.п. 187-189).
Досліджені письмові докази є достовірними, належними та допустимими та прямо підтверджують обставини, що підлягають доказуванню у даному кримінальному провадженні.
Допитаний в ході судового розгляду експерт ОСОБА_55 пояснив, що проводив судові медичні експертизи відносно ОСОБА_26 та ОСОБА_45 . При огляді безпосередньо експертом на 10 день після події тілесних ушкоджень у підекспертних не було виявлено, що є цілком очікуваним. Свої заключення він робив на підставі медичної документації, які подавали потерпілі, що відповідає діючому законодавству. Подані документи були достатні та належно оформлені для надання ним відповідних висновків. У ОСОБА_26 в ділянці лівої виличої дуги було садно та набряк, можливо внаслідок пошкодження елементами оправи окулярів, враховуючи форму та розмір ушкодження. Тілесні ушкодження могли утворилися внаслідок контакту з тупим предметом. У ОСОБА_45 були зафіксовані тілесні ушкодження у виді забою нижньої щелепи з вираженим набряком та гематома в ділянці нижньої щелепи, струс головного мозку і закрита черепно-мозкова травма. Такі тілесні ушкодження могли утворитися також внаслідок контакту з тупим предметом. Зафіксовані лікарями тілесні ушкодження у потерпілих могли бути отримані за дві доби до огляду.
За клопотанням сторони захисту судом були допитані також свідки, які надали наступні показання.
Так, свідок ОСОБА_56 у судовому засіданні зазначив, що є батьком ОСОБА_8 , пояснив, що конкретних обставин подій на АЗС в той вечір йому невідомо, його син ОСОБА_8 тієї ночі прийшов з видимою гематомою на потилиці, у зв'язку з чим він звертався до лікаря, в стані алкогольного сп'яніння вони не перебували, пояснювали, що стався конфлікт з дівчатами за російську музику. Зранку 09.04.2023 року приїхала інспекція, викликала на освідування їх з ОСОБА_20 на виявлення стану алкогольного сп'яніння. Після цього, за його ініціативою, вони зустрічалися з потерпілими для того, щоб з'ясувати, що сталося, та вибачитися один перед одним. Однак, ОСОБА_19 не бажала врегулювати конфлікт, вказувала, щоб його син йшов служити. ОСОБА_21 попросила вибачення у ОСОБА_57 за те, що вирвала їй волосся. Зазначає, що ніколи не чув, щоб його син висловлювався нецензурною лайкою та зневажливо ставився до людей. Характеризує обвинувачених позитивно.
Свідок ОСОБА_58 пояснив, що займає посаду начальника Управління головної інспекції ГУНП у Волинській області. Йому подзвонили з чергової частини орієнтовно о 00 год. та повідомили про те, що в сел. Локачах на АЗС відбувся конфлікт, ймовірно учасниками якого є поліцейські. Зранку орієнтовно о 7-8 год. було здійснено виїзд в сел. Локачі, оглянуто відео на АЗС, з яких неможливо було встановити деталі подій. Відібрано пояснення в обвинувачених та проведено їх освідування на стан алкогольного сп'яніння (орієнтовно через 8-10 годин після події), результатів освідування він не пам'ятає, однак першочергово обвинувачені усно пояснювали, що вони вживали алкогольні напої на день народженні. На момент освідування ймовірно вони були тверезі, поведінка їх була адекватною. Видимих тілесних ушкоджень у них не було. Проведено службове розслідування, за результатами якого відомості, що стали підставою для його проведення спростувати чи підтвердити не виявилось можливим. Остаточне рішення щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності обвинувачених вирішено прийняти за результатами розгляду матеріалів та прийняття остаточного рішення слідчим відділом ДБР. Обвинувачені написали рапорти про звільнення за власним бажанням та їх було звільнено.
Свідок ОСОБА_59 пояснив, що працює старшим інспектором відділу службових розслідувань Управління головної інспекції ГУНП у Волинській області та проводив службове розслідування події за участі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 . В ході цього розслідування вини обвинувачених підтвердити чи спростувати не виявилось можливим. Зранку орієнтовно о 8 год. у зв'язку подією за участю поліцейських вони приїхали в сел. Локачі, обвинувачені поводили себе адекватно, були тверезі, на час події вони не були при виконанні. Не визнавали факт вчинення хуліганства. Обов'язку проводити тестування технічними засобами на виявлення стану алкогольного сп'яніння відносно обвинувачених у них не було, він не пам'ятає чи таке тестування проводилося.
Свідок ОСОБА_60 пояснив, що працює старшим інспектором-черговим Володимирського РВП ГУНП у Волинській області. 08.04.2023 року надійшло повідомлення на лінію "102" про те, що в сел. Локачі на АЗС відбувається конфлікт, а також про бійку, у зв'язку з чим на місце було відправлено групу реагування патрульної поліції та слідчу оперативну групу. За повідомленням СОГ подія мала місце за участі поліцейських, а тому ним орієнтовно о 01 год. ночі було повідомлено чергового інспектора ГУНП у Волинській області для інформування Управління головної інспекції ГУНП у Волинській області. Повідомлень було декілька, зокрема, від потерпілих про конфлікт та бійку, а також від поліцейського ОСОБА_8 про те, що йому завдано тілесних ушкоджень. Однак, пізніше від нього надійшло повідомлення про відкликання його повідомлення, позаяк конфлікт вичерпано. ОСОБА_8 також просив викликати працівників Управління головної інспекції. Всі учасники події були на місці. СОГ виїхала за повідомленням потерпілих.
Свідок ОСОБА_61 пояснив, що він з ОСОБА_62 та ОСОБА_63 приїхали на АЗС "DenOil". Перед ними приїхали обвинувачені та ОСОБА_43 . Вони разом були на день народженні його двоюрідного брата, де вживали алкогольні напої. Обвинувачені прийшли в кінці свята, припускає, що вони не вживали спиртні напої. Конфлікт розпочався через музику. Початку конфлікту він не чув. Був свідком словесного конфлікту між ОСОБА_16 та незнайомими йому дівчатами, які висловлювалися образливо, нецензурно лаялися, одна з дівчат (та, що в окулярах) тягнула ОСОБА_20 за волосся. До них підбіг ОСОБА_37 та відтягнув ОСОБА_20 . Після чого до нього підбіг невідомий йому чоловік та почав бити ОСОБА_29 , вони з ОСОБА_62 його відтягнули звідти. Після цього ОСОБА_8 був спокійний, зазначав, що йому болить голова. Він не бачив, щоб обвинувачені наносили комусь удари чи нецензурно лаялися. Одна з дівчат стверджувала, що їй побили окуляри, однак ОСОБА_43 одягала їх та вони були цілі. ОСОБА_8 , а також дівчата, викликали працівників поліції. До приїзду працівників поліції він поїхав.
Свідок ОСОБА_64 показав, що він з ОСОБА_65 та ОСОБА_63 приїхали на АЗС після його дня народження. ОСОБА_37 , ОСОБА_36 та ОСОБА_24 приїхали автомобілем разом під керуванням його мами, в авто лунала російська музика. З приводу цього ОСОБА_18 розпочала конфлікт, зазначивши - "в країні війна, а ви слухаєте російську музику", при цьому агресивно висловлювалась, ображала ОСОБА_20 , зокрема, і нецензурною лайкою. Вони з ОСОБА_29 стояли осторонь, а ОСОБА_20 з ОСОБА_28 розбиралися в конфлікті з ОСОБА_19 та ОСОБА_22 . Почули крик, він розвернувся та побачив як ОСОБА_66 (та, що без окуляр) тягне ОСОБА_20 за волосся, до них підбіг ОСОБА_29 , запитав у ОСОБА_67 "навіщо ти це робиш" та руками розборонив їх. Потім з'явився якийсь чоловік, який вдарив ОСОБА_29 по голові. Вони відтягнули ОСОБА_29 . Після цього всі уже спілкувалися між собою. ОСОБА_20 та ОСОБА_29 не вживали алкогольні напої на його дні народження, нецензурною лайкою не висловлювалися, не поводили себе агресивно. З військовим ОСОБА_37 не розмовляв. ОСОБА_18 зазначала про те, що їй побили окуляри, однак вони побиті не були. Він не бачив, щоб ОСОБА_20 чи ОСОБА_29 наносили комусь тілесні ушкодження та не вбачає в їх діях хуліганських дій. ОСОБА_29 викликав працівників поліції, просив, щоб приїхали працівники інспекції.
Свідок ОСОБА_68 пояснив, що він з ОСОБА_62 та ОСОБА_65 в той день приїхали на АЗС.Вийшовши з авто, почули як ОСОБА_18 з претензією висловлюється в сторону ОСОБА_50 , ОСОБА_57 та ОСОБА_24 про те, що в країні війна, а вони слухають російську музику. Вона голосно розмовляла та провокувала конфлікт, нецензурною лайкою спочатку не висловлювалася. Біля неї стояла подруга та ОСОБА_69 і ОСОБА_20 , які намагалися врегулювати конфлікт. Зрозумівши, що ОСОБА_19 не бажає завершувати суперечку, вони відійшли. Пізніше він почув крик, хлопці побігли в ту сторону. Він в той час говорив по телефону з дружиною. Коли завершив розмову, побачив як ОСОБА_29 стоїть між ОСОБА_20 та ОСОБА_19 і ОСОБА_22 , вони про щось між собою розмовляли. Зненацька до ОСОБА_29 підбіг невідомий хлопець та вдарив ОСОБА_29 по голові, останній втратив координацію, до нього підбігли хлопці, після чого конфлікт припинився. Софія висловлювалася до ОСОБА_29 з ОСОБА_20 , що вони підуть служити або сядуть в тюрму, погрожувала. Після цього вони відійшли та не підтримували розмови з ними. Фактично він бачив початок та завершення конфлікту. Він не бачив, щоб ОСОБА_20 чи ОСОБА_29 наносили комусь удари, не ображали нікого, вони поводили себе врівноважено, не вбачає в їх діях хуліганських дій. Тілесних ушкоджень у потерпілих, а також у ОСОБА_29 він не бачив. ОСОБА_19 та ОСОБА_29 викликали працівників поліції.
Свідок ОСОБА_17 показала, що вона 08.04.2023 року з обвинуваченими та ОСОБА_24 приїхали на АЗС орієнтовно об 23 год., де була велика кількість людей, вона перебувала за кермом автомобіля. Зазначає, що обвинувачені не перебували в стані алкогольного сп'яніння. В машині лунала музика російською мовою. Як тільки під'їхали та відкрили двері авто, до них почали лунати зауваження з даного питання від ОСОБА_26 , на її суб'єктивну думку, воно пролунало в агресивній формі. Музику вона одразу вимкнула та від'їхала, однак чекала біля АЗС. Безпосередньо очевидцем подій вона не була. Бачила лише те, що молоді люди сперечались між собою. Будь яких хуліганських дій від обвинувачених вона не вбачала, нецензурної лайки, образ не чула. Пізніше вона поїхала, при цьому обвинувачені залишалися на АЗС.
Свідок ОСОБА_70 зазначив, що працює начальником відділу моніторингу Луцького РУП, йому в нічну пору доби, точної дати не пам'ятає, начальник чергової частини повідомив про конфлікт на АЗС за участю ОСОБА_9 , яка нанесла тілесні ушкодження. Пізніше по вказаній події проводилось службове розслідування. За час роботи ОСОБА_9 характеризує позитивно-посередньо, в спілкуванні адекватна, ввічлива.
В розумінні ст. 296 КК України, відповідальність настає за грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Суб'єктивна сторона хуліганства характеризується умисною виною і мотивом явної неповаги до суспільства. Кримінально каране хуліганство з об'єктивної сторони полягає в посяганні на правоохоронювані цінності громадський порядок та безпеку громадян, що супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Таке посягання, як правило, здійснюється у людних або громадських місцях, зазвичай з ініціативи правопорушника, супроводжується нецензурною лайкою та/або фізичним насильством, пошкодженням майна і призводить до заподіяння моральної та матеріальної шкоди. Хуліганські дії завжди посягають на громадський порядок та громадську безпеку. Проявами особливої зухвалості під час цих дій є нахабне поводження, буйство, бешкетування, поєднане з насильством, знищення або пошкодження майна, тривале порушення спокою громадян, зрив масового заходу, тимчасове порушення нормальної діяльності установи, підприємства, організації або громадського транспорту тощо. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони хуліганства є мотив явної неповаги до суспільства.
Показання потерпілих є логічними та послідовними, підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_42 , ОСОБА_31 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , письмовими матеріалами та відеодоказами, а також наявними у потерпілими тілесними ушкодженнями, що зафіксовані ними, які за механізмом утворення відповідають їх поясненням, а відповідно підтверджують неправомірну поведінку обвинувачених та обставини подій, а тому суд приймає їх до уваги.
Суд критично оцінює доводи обвинувачених, які свою вину у вчиненні хуліганства не визнають, та розцінює їх як намір уникнути кримінальної відповідальності. Показання обвинувачених не є логічними та послідовними, як і показання свідків сторони захисту. Зокрема, обвинувачена ОСОБА_9 у своїх пояснення, наданих в ході службового розслідування, зазначала, що посадила ОСОБА_4 на стілець, що стояв позаду неї, а в показаннях, наданих суду, вказує, що Софія штовхнула її та в результаті, поступившись, вдарилась об стіну приміщення АЗС. Свідок ОСОБА_24 у своїх поясненнях зазначає, що не бажала продовжувати діалог із ОСОБА_4 та пішла до приміщення АЗС, де перебувала тривалий час, удару об стіну заправки не чула, хоча такий удар чули багато очевидців подій. Коли вийшла, всі уже просто спілкувалися та пили каву, що суперечить показанням ОСОБА_9 , яка стверджувала, що ОСОБА_24 спілкувалася із ОСОБА_44 тривалий час і вона неодноразово підходила до них. Показання свідка ОСОБА_17 та інших свідків сторони захисту щодо спокійної поведінки обвинуваченого ОСОБА_8 спростовуються записами із відеокамери спостереження на АЗС, з яких вбачається його агресивна поведінка та намагання оточуючих, зокрема, свідка ОСОБА_17 його заспокоїти. Заперечення обвинувачених щодо перебування в стані алкогольного сп'яніння спростовуються показаннями потерпілих, свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_31 , ОСОБА_15 та ОСОБА_14 , що оцінені судом в сукупності та які вказували на явні ознаки алкогольного сп'яніння обвинувачених, зокрема, запах алкоголю з ротової порожнини. Також свідок ОСОБА_58 пояснив суду, що обвинувачені зазначали, що вживали алкогольні напої на дні народження ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Норми кримінального процесуального законодавства не передбачають необхідності доведення факту перебування особи у стані алкогольного сп'яніння якимось певним видом доказів. Зазначені обставини підлягають доказуванню й оцінці, виходячи із положень статей 84, 92, 94 КПК, шляхом дослідження і оцінки всієї сукупності доказів, зокрема і показань свідків.
Аналогічна позиція викладена Верховним Судом колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у постанові від 01 грудня 2021 року у справі № 672/1402/17, провадження № 51-3315км21.
Твердження обвинувачених та свідків сторони захисту про те, що потеріла ОСОБА_71 розпочала конфлікт із зауваження щодо прослуховування російської музики не спростовує подальшої поведінки обвинувачених, їх нахабного поводження, яке розпочалося з бажання принизити потерпілих, супроводилося завданням їм тілесних ушкоджень та транформувалось в мотив явної неповаги до суспільства й утворило склад злочину, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України (хуліганство). Це підтверджується очевидними для потерпілих та інших осіб зневажливим ставленням до існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, відчуття вседозволеності, враховуючи займані посади, самоутвердженні за рахунок приниження людської гідності інших людей, діями обвинувачених, поєднаних з насильством, що спричинило тілесні ушкодження потерпілих, порушенням відпочинку громадян.
Таким чином, аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність з точки зору достатності та взаємозв'язку, розглядаючи кримінальне провадження відповідно до вимог ст. 337 КПК України в межах висунутого обвинувачення, суд приходить до висновку про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_8 та ОСОБА_9 у вчиненні кожним з них хуліганства, тобто грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, вчиненого групою осіб та їх дії вірно кваліфіковані за ч. 2 ст. 296 КК України.
При вирішенні питання щодо обрання покарання, суд керується роз'ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2003 «Про практику призначення судами кримінального покарання», а також п. 14 Постанови Пленуму Верховного Суду України №10 від 22.12.2006 «Про судову практику у справах про хуліганство», в якому зазначено, що при призначенні покарання за хуліганство суди зобов'язані в кожному конкретному випадку і стосовно кожного підсудного неухильно додержувати вимог ст. 65 КК України, щодо загальних засад призначення покарання, оскільки саме через них реалізуються принципи його законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченому ОСОБА_8 суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Зокрема, судом враховано особу обвинуваченого, який раніше не судимий (т.2 а.с. 221), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.2 а.с. 222, 227), за місцем служби в органах поліції характеризувався позитивно (т.2 а.с.84).
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченого, суд не вбачає.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченого, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченого до вчиненого, який свою вину не визнав, суд приходить до висновку, що покарання достатнє для перевиховання та виправлення ОСОБА_8 , а також для запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень в майбутньому слід призначити у виді обмеження волі на строк в межах санкції ч. 2 ст. 296 КК України.
При цьому, суд враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, який вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику, його молодий вік, приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_8 можливе без відбування покарання та приходить до переконання про можливість звільнення його на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
На думку суду, дане покарання буде достатнім та сприятиме виправленню ОСОБА_8 та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, відповідатиме принципам розумності та справедливості.
При визначенні виду та міри покарання обвинуваченій ОСОБА_9 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої та обставини, що обтяжують і пом'якшують покарання.
Обставин, що відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченої, суд не вбачає.
Обставиною, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжує покарання обвинуваченої, є вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи вищезазначене, ступінь суспільної небезпеки скоєного кримінального правопорушення, обставини справи, з урахуванням вимог закону та передбачених цим законом санкцій, ставлення обвинуваченої до вчиненого, яка свою вину не визнала, однак є несудимою (т.2 а.с.224), на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває (т.2 а.с. 225, 228), за місцем служби в органах поліції характеризувалася позитивно (т.2 а.с.85), суд приходить до висновку, що покарання достатнє для виправлення ОСОБА_9 , а також для запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень в майбутньому необхідно призначити у виді обмеження волі на строк в межах санкції передбаченої ч. 2 ст. 296 КК України.
При цьому, суд враховуючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу винної, яка вперше притягається до кримінальної відповідальності, позитивну характеристику, її молодий вік, приходить до переконання, що виправлення ОСОБА_9 можливе без відбування покарання та приходить до переконання про можливість звільнення її на підставі ст. 75 КК України від відбування призначеного за цим вироком покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк, із покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, оскільки вважає, що її виправлення можливе без відбування покарання.
Вирішуючи питання щодо заявленого цивільного позову у даному кримінальному провадженні, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні відносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 128 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст.127, ст.129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. ч. 5, 6 ст. 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
З урахуванням приведених вимог закону, підстави та розмір заявлених позовних вимог мають бути доведеними відповідними доказами, що відповідають вимогам належності та допустимості.
Згідно зі статтею 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, серед іншого, є: втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), а також доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Відповідно до частини 3 статті 22 ЦК України збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно із ст.1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статтею 1177 ЦК України передбачено, що шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.
У судовому засіданні досліджено докази, на які потерпілі посилались, як на підтвердження своїх вимог щодо стягнення майнової шкоди.
Зокрема, судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат потерпілою ОСОБА_4 надано копії квитанцій щодо витрат, пов'язаних із лікуванням на суму 340,27 грн, та пов'язаних із ремонтом та відновленням окулярів на суму 10284 грн, всього на суму 10624,27грн (т.1 а.к.п. 41, 47), а на підтвердження витрат потерпілою ОСОБА_10 надано копій квитанцій щодо витрат, пов'язаних із лікуванням та встановленням діагнозу, на суму 2504,80грн (т.1 а.к.п. 58, 62).
Оцінюючи докази, надані потерпілими до цивільного позову, суд вважає, що з обвинувачених слід стягнути суми заподіяної майнової шкоди в розмірі 10624,27 грн з ОСОБА_9 в користь ОСОБА_4 та в розмірі 2504,80 грн з ОСОБА_8 в користь ОСОБА_72 .
Згідно роз'ясненням Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику по справам про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 року під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
При визначенні розміру моральної шкоди судом враховується, що відповідно до положень статті 23 та частини 1 статті 1168 Цивільного кодексу України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.
Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
При визначенні розміру завданої обвинуваченими ОСОБА_9 та ОСОБА_8 потерпілим ОСОБА_4 та ОСОБА_10 моральної шкоди, суд враховує, що потерпілі зазнали приниження їх честі та гідності, що привело до позбавлення звичайного ритму їх життя, характер та обсяг тривалості фізичного болю та страждань, яких кожна з них зазнала внаслідок ушкодження їх здоров'я, часу та зусиль, необхідних для відновлення попереднього стану, і завданих у зв'язку із цим моральних страждань, тому виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до переконання про те, що позовні вимоги про стягнення моральної шкоди підлягають до часткового задоволення, відтак з ОСОБА_9 в користь ОСОБА_4 необхідно стягнути 60000,00 грн, з ОСОБА_8 в користь ОСОБА_73 ( ОСОБА_10 ) 60000,00 грн, що, на переконання суду, буде достатнім для відшкодування такої шкоди.
У решті позовних вимог цивільний позов задоволенню не підлягає.
Судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання про речові докази необхідно вирішити відповідно до ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 50, 61, 65, 75, 76, 296 КК України, ст. ст. 22, 100, 129, 337, 368, 370, 373, 374 КПК України, ст.ст. 22, 23, 1166, 1167, 1168, 1177 ЦК України, суд
ОСОБА_8 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, і призначити йому покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_8 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ч.1, ч.3 ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
ОСОБА_9 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України, і призначити їй покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_9 звільнити від відбування покарання у виді обмеження волі, якщо вона протягом 1 (одного) року не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов'язки відповідно до ч.1, ч.3 ст. 76 КК України, а саме: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Цивільний позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_74 2 504 (дві тисячі п'ятсот чотири) грн 80 коп. майнової шкоди та 60 000 (шістдесят тисяч) грн моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 10624 (десять тисяч шістсот двадцять чотири) грн 27 коп. майнової шкоди та 60000 (шістдесят тисяч) грн моральної шкоди.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Речові докази: DVD-R диск з відеозаписом з назвою «А06_20230408232009» з відеокамери АЗС «DenOil»; DVD-R диск з відеозаписами з нагрудної камери поліцейського; медичну книжку ОСОБА_10 , направлення ОСОБА_10 на проведення діагностичних досліджень КТ та МРТ, довідку консультації ОСОБА_4 в ортопеда-травматолога від 10.04.2023 року - залишити при матеріалах кримінального провадження.
Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Локачинський районний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а при оскарженні вироку - якщо його не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Локачинського районного суду ОСОБА_1