Справа № 607/5408/25Головуючий у 1-й інстанції Стельмащук П.Я.
Провадження № 33/817/245/25 Доповідач - Галіян Л.Є.
Категорія - ч.1 ст.155-1 КУпАП
08 травня 2025 р. Суддя Тернопільського апеляційного суду Галіян Л.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Тернополя справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2025 року,-
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.155-1 КУпАП, і піддано її адміністративному стягненню у виді штрафу в дохід держави в розмірі п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 85 грн (вісімдесят п'ять гривень).
Стягнуто з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 536,80 грн. (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Згідно даної постанови, фізична особа підприємець ОСОБА_1 05.03.2025 о 14 год. 23 хв. перебуваючи в приміщені магазину по АДРЕСА_1 , порушив порядок проведення розрахунків, а саме розрахункову операцію на повну суму покупки (сигарети «Мальборо» 1 п., горілка «Неміроф» 0,7 л на суму 320 грн.) не проведено через зареєстрований фіскальним сервером контролюючого органу програмний реєстратор розрахункових операцій, не видано особі, яка отримала товар, в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту (фіскальний чек), чим порушено п.1, п.2 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» №265/95-ВР від 06.07.1995 із змінами та доповненнями. Вказаними діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.155-1 КУпАП.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить змінити оскаржувану постанову суду та звільнити його від сплати судового збору.
Вказані вимоги мотивує тим, що у нього на утриманні перебуває троє неповнолітніх дітей, тому наявні підстави для звільнення його від сплати судового збору.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, прихожу до наступних висновків.
Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Висновок суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується доказами, які належно оцінені судом першої інстанції і детально викладені у постанові, апелянтом не оскаржуються, тому апеляційним судом не переглядаються.
За змістом ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Вказані вимоги місцевим судом були дотримані у повному обсязі і будь-яких порушень під час розгляду справи, які б стали підставою для скасування по суті правильного судового рішення, під час перевірки його в апеляційному порядку не встановлено.
Відповідно до вимог ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно п.5 ч.2 ст.4 ЗУ “Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюються у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із врахуванням вказаної норми не підлягають задоволенню доводи апелянта, що судом неправомірно стягнено із нього судовий збір.
При цьому відповідно до підпункту г) п.2 ч.1 ст.8 ЗУ “Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, де позивачами є члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї.
Частиною 2 ст.8 ЗУ “Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Таким чином твердження апелянта про те, що він є багатодітним батьком, тому наявні підстави для звільнення його від сплати судового збору у даному випадку не можуть бути застосовані, оскільки зазначена стаття стосується справ, де члени багатодітної сім'ї є позивачами і дія вказаної норми не поширюється та не стосується категорії справ про адміністративне правопорушення, де ОСОБА_1 є особою, що притягується до адміністративної відповідальності, а не позивачем.
Також під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції не встановлено наявності пільг щодо сплати судового збору і такі відомості суду надані не були.
Аналізом матеріалів справи під час її розгляду в суді апеляційної інстанції не встановлено неправильне застосування місцевим судом норм матеріального права або порушення норм процесуального права.
Таким чином, з аналізу справи вбачається, що суд дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.155-1 КУпАП.
За викладених вище обставин, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, а апеляція такою, що не підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 03 квітня 2025 року щодо ОСОБА_1 за ч.1 ст.155-1 КУпАП - без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя