Справа № 441/274/25 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н. І.
Провадження № 33/811/626/25 Доповідач: Маліновська-Микич О. В.
09 травня 2025 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - адвоката Дунаса Романа Теодозійовича, розглянувши апеляційну скаргу адвоката Дунаса Р.Т. на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 08 квітня 2024 року,
встановив:
постановою Городоцького районного суду Львівської області від 08 квітня 2024 року відмовлено у задоволнні клопотання про закриття адміністративного провадження. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнано винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок на користь держави.
Відповідно до постанови, 09.02.2025 о 12 год. 53 хв. в смт. Великий Любінь, вул. Олекси Довбуша, 2, водій ОСОБА_1 керував автомобілем марки PEUGEOT 2008, д.н.з НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , в стані алкогольного сп'яніння, огляд на стан алкогольного сп'яніння проводився у встановленому законом порядку, з застосуванням приладу «Драгер Алкотест 6820», чим порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На згадану постанову адвокат Дунас Р.Т. подав апеляційну скаргу. Просить скасувати постанову Городоцького районного суду Львівської області від 08 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та закрити провадження у справі на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою, такою, що підлягає скасуванню.
Наголошує, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження вини ОСОБА_1 , яку апелянт категорично заперечує.
Стверджує, що відео файли, долучені до протоколу, не були одразу скеровані до Городоцького районного суду Львівської області. Також не долучено доказів того, що транспортний засіб під керуванням ОСОБА_1 був зупинений із дотриманням повноважень, наданих працівникам патрульної поліції ст.25 ЗУ «Про національну поліцію».
Звертає увагу на те, що на відеозаписі, навіть без звуку, видно, що ОСОБА_1 спочатку заперечує вживання алкогольних напоїв, а потім не погоджується із результатом огляду на стан алкогольного сп'яніння. Такий відеозапис, у порушення законодавчих вимог, є не безперервним. У справі відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом марки PEUGEOT 2008, д.н.з НОМЕР_1 .
Заслухавши пояснення представника ОСОБА_1 - адвоката Дунаса Р.Т. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст.245 КУпАП під час провадження в справах про адміністративні правопорушення забезпечується всебічне, повне і об'єктивне з'ясування всіх обставин справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Вимогами ст.ст. 278, 280 КУпАП встановлено, що при підготовці до розгляду справи суд вирішує, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи, а при розгляді справи суд зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено правопорушення та чи винна особа в його вчиненні.
Аналіз матеріалів справи свідчить про те, що зазначених вимог закону суд першої інстанції, вирішуючи питання про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП не дотримався.
Як на доказ винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КупАП суд першої інстанції послався на дані, що містяться у протокоі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 242526 від 09.02.2025 року; акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; результатами приладу «Драгер Алкотест 6820» від 09.02.2025 року; відеозаписом події.
Вказані докази апеляційний суд не може визнати належними, допустимими, достовірними та такими, які узгоджуються із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», і які свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи із наступного.
Згідно з ч.2 ст. 266 КУпАП у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п.п. 8,12 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння бо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 р. № 1452/735 (далі Інструкція), у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст.266 КУпАП, вважається недійсним. При апеляційному розгляді встановлено порушення працівниками патрульної поліції згаданих законодавчих вимог.
Так, із матеріалів справи, а саме із відеозапису, вбачається, що ОСОБА_1 тричі здійснив продував у технічний прилад «Драгер» і тільки з третього разу, «Драгер» показав позитивний результат, який ОСОБА_1 категорично заперечив та був не згідний з ним.
Разом з тим, у порушення законодавчих вимог щодо порядку огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, передбачених положеннями ст. 266 КУпАП та п.п.8, 12 Інструкції, працівники патрульної поліції направлення на медичний огляд ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я не вручили, проведення такого огляду у найближчому закладі охорони здоров'я, не забезпечили та не роз'яснили порядок та спосіб здійснення огляду на стан алкогольного сп'яніння, а тому числі подальший порядок дій після проходження огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних приладів (висловити згоду, в разі висловлення незгоди прослідувати до медичного закладу для повторного проведення огляду).
Відхиляючи твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не пропонували працівники поліції пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі, на чому наполягав ОСОБА_1 при не згоді з результатом «Драгер» суд першої інстанці покликався на те, що ОСОБА_1 підписав роздруківку приладу «Драгер». Разом з тим, представник ОСОБА_1 апеляційному суду пояснив, що ОСОБА_1 підписавши роздруківку з приладу «Драгер» розумів, що він підтверджує, сам факт проходження такого тесту на місці зупинки транспортного засобу, а не результат тестування, з яким він категорично не згідний, оскільки алкогольні напої не вживає в силу наявного у нього захворювання, а саме - цукровий діабет.
Крім цього, відповідно до п.2 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1026 від 18 грудня 2018 року, включення відео реєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки».
Із оглянутого апеляційним судом відеозапису вбачається, що такий, у порушення вимог Інструкції, не є безперервним, звук наявний лише на двох файлах, тобто такий відеозапис не може бути належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні дій, що ставляться йому у вину, оскільки відсутній чіткий запис розмови між працівниками патрульної поліції та ОСОБА_1 , згаданий відеозапис не відтворює повністю обставини події, є незрозумілим та не фіксує усі обставини події.
Наявними у матеріалах справи доказами, дослідженими та перевіреними судом, також стверджується, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості на підтвердження факту перебування транспортного засобу - автомобіля марки PEUGEOT 2008, д.н.з НОМЕР_1 у русі під керуванням ОСОБА_1 .
Так, із оглянутого відеозапису не видається можливим встановити, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки PEUGEOT 2008, д.н.з НОМЕР_1 , оскільки рух автомобіля не зафіксований, відеозапис розпочинається з моменту спілкування ОСОБА_1 із поліцейськими без звуку, ОСОБА_1 сидить у автомобілі, який знаходиться у нерухомому стані, припаркований на узбіччі, двигун не ввімкнено.
Оскільки факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 категорично заперечує й нічим іншим, цей факт не підтверджується, суд апеляційної інстанції погоджується із доводами апеляційної скарги про відсутність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Таким чином апеляційним судом встановлено обґрунтований сумнів в тому, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Статтею 62 Конституції України передбачено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
З наведеного вбачається, що постанова суду першої інстанції, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підлягає скасуванню як незаконна, оскільки судом першої інстанції під час розгляду справи були проігноровані встановлені апеляційним судом обставини, які мають істотне значення для вирішення справи по суті, а провадження у справі слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
постановив:
апеляційну скаргу представника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Дунаса Романа Теодозійовича - задоволити.
постанову Городоцького районного суду Львівської області від 08 квітня 2024 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Оксана МАЛІНОВСЬКА - МИКИЧ