Справа № 441/3027/24 Головуючий у 1 інстанції: Малахова-Онуфер А. М.
Провадження № 33/811/534/25 Доповідач в 2-й інстанції: Головатий В. Я.
12 травня 2025 року суддя cудової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду Головатий В. Я., за участю захисника Лавринів М. Я., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за апеляційною скаргою захисника на постанову Городоцького районного суду Львівської області від 31.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,
встановив:
постановою Городоцького районного суду Львівської області від 31.03.2025 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Тучапи, Городоцького району, Львівської області, військовослужбовця ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ), проживаючого на АДРЕСА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 гривень із позбавлення права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Відповідно до постанови суду, ОСОБА_1 , 18.12.2024 о 01 год. 55 хв. на вул. Січових Стрільців, 17 в м. Городок Львівської області, керував автомобілем «Mitsubishi Pajero», р. н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння і зокрема запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови та координації рухів, в порушення п. 2.5 ПДР України, на вимогу поліцейського, від проходження у встановленому порядку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На зазначену постанову захисник Лавринів М. Я. подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а провадження у справі закрити у зв'язку з відсутністю у діях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем. Відповідно до ст. 266-1 КУпАП огляд на стан сп'яніння військовослужбовця проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення. Натомість вищевказані особи були відсутні на місці події. Зазначає, що розгляд справи відповідно до ст. 276 КУпАП, слід було здійснювати судом за місцем проживання ОСОБА_1 .
Заслухавши доводи захисника Лавринів М. Я., яка підтримала апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, вважаю, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з'ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначених вимог закону суд першої інстанції не дотримався.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 , 18.12.2024 о 01 год. 55 хв. на вул. Січових Стрільців, 17, в м. Городок Львівської області, керував автомобілем «Mitsubishi Pajero», р. н. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння і зокрема запах алкоголю з порожнини рота, тремтіння пальців рук, порушення мови та координації рухів, в порушення п. 2.5 ПДР України, на вимогу поліцейського, від проходження у встановленому порядку медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відмовився, чим порушив вимоги п. 2.9А Правил дорожнього руху України, за що передбачена адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 31.03.2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В мотивах свого рішення суд першої інстанції покликався на сукупність доказів вини ОСОБА_1 , що містяться у матеріалах справи, а саме рапорт працівників поліції, а також відеозапис події.
Із відеозапису з камер спостереження працівників поліції вбачається, що ОСОБА_1 , 18.12.2024 о 01 год. 55 хв. на вул. Січових Стрільців, 17, в м. Городок, Львівської області, керуючи автомобілем «Mitsubishi Pajero», р. н. НОМЕР_1 , був зупинений працівниками поліції. На пропозицію пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 виявив бажання пройти огляд у медичному закладі, просив його доставити на його транспортному засобі, проте працівники поліції йому відмовили.
Зазначені обставини судом першої інстанції не взяті до уваги, проте є суттєвими для встановлення наявності чи відсутності вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме відмови водієм від проходження огляду на стан сп'яніння.
Крім того, на відеозаписі події зафіксована також особа жіночої статі очевидець, яка знайома із ОСОБА_1 , оскільки сідала в його транспортний засіб на місце водія, поряд з цим, суд першої інстанції не здійснював заходів щодо з'ясування її особи, а також виклику та допиту щодо обставин справи.
Також, суд першої інстанції не здійснював виклик та допит працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення, щодо з'ясування вищевказаних обставин, зафіксованих на відеозаписі.
Наведене, на думку апеляційного суду свідчить про недотримання судом першої інстанції принципів повноти та об'єктивності судового розгляду, що позбавляє суд апеляційної інстанції можливості дати оцінку доводам, наведеним у апеляційній скарзі.
Відтак, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню.
Відповідно до висновку, викладеного у рішенні «Озтюрк проти Німеччини» від 21.02.1984 року, суд вважає, що поняття «кримінальне обвинувачення» має автономний характер: певні справи, які класифікуються як адміністративні відповідно до національного законодавства, все одно можуть підпадати під дію статті 6 як кримінальні, якщо вони мають каральний характер та застосовують санкції, які за своєю природою та тяжкістю прирівнюються до кримінальних покарань.
Той факт, що обвинувачення переслідує захист публічного порядку шляхом застосування штрафу, який є як превентивним, так і репресивним заходом, надає йому кримінального характеру у значенні статті 6 § 1.
Враховуючи те, що вказана справа підпадає під дію статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, як кримінальна, вважаю, що до неї слід застосувати положення кримінального процесуального закону України щодо призначення нового розгляду, під час якого необхідно усунути зазначені порушення та постановити законне, обґрунтоване та належним чином мотивоване рішення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
апеляційну скаргу захисника Лавринів М. Я. - задовольнити частково.
Постанову Городоцького районного суду Львівської області від 31.03.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, скасувати та призначити новий розгляд у суді першої інстанції.
Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Львівського
апеляційного суду Головатий В. Я.