запорізький апеляційний суд
Провадження №33/807/179/25Головуючий у 1-й інстанції Бредун Д.С.
Єдиний унікальний №337/5601/24Доповідач в 2-й інстанції Гончар О.С.
Категорія - ст.130 ч.1 КУпАП
02 травня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Запорізького апеляційного суду Гончар О.С., за участі ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Рогозіна Олексія Вікторовича на постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 04 листопада 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживає у АДРЕСА_1 ),
притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно з постановою суду, 05.10.2024 року приблизно о 00 год. 30 хв. біля будинку №1А по вул.Запорізького козацтва у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_1 , не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у результаті чого скоїв наїзд на бордюрний камінь. Внаслідок ДТП автомобіль отримав механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків, травмованих не має. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п.2.3 (б), п.12.1 ПДР України.
Крім того, 05.10.2024 року приблизно о 00 год. 30 хв. біля будинку №1А по вул.Запорізького козацтва у м.Запоріжжі водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Honda Accord», д.н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння. Від проходження у встановленому законодавством порядку огляду на стан сп'яніння відмовився.
ОСОБА_1 визнано винним за ст.124, ч.1 ст.130 КУпАП і на нього на підставі ч.2 ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік, стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
В апеляційній скарзі захисник Рогозін О.В. просив скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу передбачених ч.1 ст.130, ст.124 КУпАП адміністративних правопорушень.
Свої вимоги мотивував тим, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Особи, які викликали поліцію та які нібито бачили факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом, в протоколі не зазначені та судом не допитані.
У справі відсутні письмові покази свідків, які підтверджують, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом.
Протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні.
Рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.
Заслухавши ОСОБА_1 , який повністю підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги та наполягав на її задоволенні, перевіривши матеріали справи, наведені у скарзі доводи, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на наступне.
Рішення суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується
- відомостями, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №143130 від 05.10.2024 року, відповідно до якого водій ОСОБА_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови) відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, зі змістом якого ОСОБА_1 ознайомився, йому роз'ясненні права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, і ст.268 КУпАП, його копію отримав, що засвідчив своїм особистим підписом;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння до КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, від 05.10.2024 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, огляд не проводився у зв'язку з відмовою водія;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно якого огляд не проводився у зв'язку з відмовою ОСОБА_1 ;
- письмовими поясненнями ОСОБА_1 , який підтвердив керування ним автомобілем, потрапляння у ДТП, та відмову від огляду на визначення стану сп'яніння.
Доводи апеляційної скарги захисника щодо відсутності доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом відхиляються апеляційним судом, враховуючи наступне.
Зі змісту наявного в матеріалах справи відеозапису вбачається прибуття патрульної поліції на місце ДТП, поведінку присутніх на місці події осіб, які певний час заперечували керування автомобілем, оскільки вони просто проходили поруч. Пояснення власника автомобіля, що в момент ДТП за кермом був його сусід ОСОБА_1 (диск №1 запис: 01:18). ОСОБА_1 після тривалих заперечень, визнав свою провину, розповів деталі керування «я був за кермом» (диск №1 запис: 01:49:56); «лопнуло колесо, я не справився» (диск №1 запис: 01:50:10).
На відеозаписі зафіксовано, що під час спілкування працівника поліції з ОСОБА_1 останньому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці або в медичному закладі, на що ОСОБА_1 відмовився.
Зафіксовані на наявному в матеріалах справи відеозаписові події беззаперечно свідчать про факт керування транспортним засобом саме ОСОБА_1 за встановлених у протоколах про адміністративне правопорушення обставин.
Зазначені докази у їх сукупності підтверджують те, що ОСОБА_1 вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення за викладених в постанові суду обставинах.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що рапорт інспектора взводу 1 роти 1 батальйону 1 УПП в Запорізькій області ДПП за своїм правовим змістом є службовим документом, яким інспектор інформує начальника УПП в Запорізькій області ДПП про законність своїх дій.
Вказаний документ враховується судом, як додаткове обґрунтування виконання працівниками поліції належної правової процедури та виконання поставлених суспільством обов'язків.
Піддаючи аналізу вищевказаний рапорт працівника поліції, суд дійшов висновку, що він повністю узгоджується з іншими матеріалами справи в частині послідовності дій працівників поліції, щодо оформлення ними протоколу про адміністративне правопорушення.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №143130 від 05.10.2024 року містить передбачені ст.256 КУпАП відомості. В ньому зазначено дату та місце його складення, відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, місце, час вчинення адміністративного правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення, суть адміністративного правопорушення.
Апеляційний суд зауважує, що всупереч протилежним доводам апелянта, наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення не є єдиним доказом у справі. Оскільки судом першої інстанції враховано та надано правову оцінку за сукупністю усіх встановлених у даній справі обставин, з якими закон пов'язує можливість притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Доводи апеляційної скарги захисника про відсутність складу передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи судом були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються на матеріалах справи і вимогах закону.
Об'єктивна сторона поставленого у провину ОСОБА_1 адміністративного правопорушення проявляється у відмові особи, яка керувала транспортним засобом, від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння.
ОСОБА_1 відмовився пройти в установленому законом порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується сукупністю наявних у матеріалах справи доказів.
Підстави, умови та порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння визначені ст.266 КУпАП, п.2.5 ПДР та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом МВС/МОЗ №1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому "Інструкція"). За змістом цих нормативних документів водій зобов'язаний на вимогу поліцейського пройти огляд з метою встановлення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2 Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції внаслідок виявлення передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак було запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі. Відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР та вчинив передбачене ч.1 ст.130 КУпАП адміністративне правопорушення.
Ознаки алкогольного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп'яніння, патрульними поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення та в доданих до нього матеріалах.
Суд зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи передбачених п.3 розділу І Інструкції ознак алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 ПДР проходження огляду на стан сп'яніння на вимогу поліцейського є обов'язком водія.
При цьому всупереч протилежним аргументам апелянта, апеляційний суд зауважує, що жоден із нормативних документів не дає водієві та його захиснику права оспорювати таку вимогу поліцейського. З відеозапису зловживання поліцейського в цій частині не вбачається.
Апеляційний суд звертає увагу на те, що вимога поліцейського про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була чіткою і зрозумілою для сприйняття, а поведінка і відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови.
Відтак у апеляційного суду відсутні підстави вважати, що постанова прийнята судом першої інстанції без урахування всіх фактичних обставин справи. Досліджені судом докази є допустимими і достатніми для визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, суд зазначив, що останній, керуючи автомобілем, не вибрав безпечної швидкості руху, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, у результаті чого скоїв наїзд на бордюрний камінь, чим порушив п.п.12.1, 2.3 (б) Правил дорожнього руху України.
Разом з тим, на переконання суду апеляційної інстанції, вказані висновки суперечать точному змісту вимог ст.124 КУпАП та наявним в матеріалах справи доказам.
Об'єктом правопорушення за ст.124 КУпАП є суспільні відносини в сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Проте, оскільки об'єктивна сторона даного правопорушення передбачає обов'язкове спричинення пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна, то додатковим обов'язковим об'єктом даного виду правопорушення є також суспільні відносини у сфері власності.
Таким чином, особа несе відповідальність за ст.124 КУпАП не просто за будь-яке порушення правил дорожнього руху, а лише коли таке порушення посягнуло на суспільні відносини у сфері власності.
ОСОБА_1 , внаслідок порушення п.п.12.1, 2.3 (б) ПДР України, пошкодив автомобіль, яким він керував на належних правових підставах. Інших передбачених статтею 124 КУпАП пошкоджених транспортних засобів, вантажів, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна за матеріалами провадження нема. Власник майна не може нести відповідальності за пошкодження належного йому майна, оскільки він вправі сам визначати подальшу його долю і стан.
Таким чином, оскільки допущене ОСОБА_1 порушення не посягнуло на суспільні відносини у сфері власності, які є обов'язковим об'єктом адміністративного правопорушення за ст.124 КУпАП, то й відсутній і сам об'єкт складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з викладеним, висновок суду про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, є неправильним.
За таких обставин, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, а провадження у справі в цій частині закриттю на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП.
Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу захисника Рогозіна Олексія Вікторовича задовольнити частково.
Постанову судді Хортицького районного суду м.Запоріжжя від 04 листопада 2024 року в частині притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП скасувати, а провадження у справі в цій частині закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП, у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Вважати ОСОБА_1 притягнутим до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.С. Гончар
Дата документу Справа № 337/5601/24