Справа № 306/131/23
06.05.2025 м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
Головуючого - судді ОСОБА_1
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю секретаря судового засідання: ОСОБА_4 ,
учасників судового розгляду: прокурора відділу Закарпатської обласної прокуратури ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №11-кп/4806/627/24 за апеляційною скаргою засудженої ОСОБА_6 на ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2024 року,
Ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2024 року подання провідного інспектора Мукачівського районного відділу №2 філії ДУ “Центр пробації» в Закарпатській області - задоволено.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням засудженої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 - скасовано.
Направлено засуджену ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканку АДРЕСА_1 для відбування покарання, призначеного їй вироком Свалявського районного суду від 20.02.2023 року (справа №306/131/23) у виді позбавлення волі строком на два роки.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, провідний інспектор Мукачівського районного відділу №2 філії ДУ “Центр пробації» ОСОБА_8 звернулася в суд із поданням про направлення засудженої ОСОБА_6 , звільненої від покарання з випробуванням, для відбування покарання, призначеного вирокомСвалявського районного суду Закарпатської області від 20.02.2023.
В обґрунтування подання зазначила, що в процесі виконання судового рішення, засуджена ОСОБА_6 протягом іспитового строку, будучи повідомленою про наслідки, систематично не з'являлася для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації. Вказує, що зазначеними діями ОСОБА_6 покладені на неї вищевказаним вироком обов'язки не виконала.
У зв'язку з наведеним, просила вирішити питання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення ОСОБА_6 для відбування покарання призначеного вказаним вироком.
Задовольняючи подання пробації, суд першої інстанції зазначив, що ОСОБА_6 не виконувала покладені на неї судом обов'язків, факти, викладені у поданні, суд розцінює як свідчення небажання засудженої стати на шлях виправлення, у той час, коли у засудженої ОСОБА_6 були наявні реальні можливості виконати покладені на неї обов'язки, а відтак ОСОБА_6 порушила умови та порядок відбування покарання у виді іспитового строку, тому клопотання задовольнив.
Не погоджуючись з ухвалою суду, засуджена ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій вказала, що оскаржувана ухвала є незаконною. Зазначає, що суд першої інстанції розглядаючи подання пробації не повно з'ясував обставини справи, а висновки, викладені у судовому рішенні не відповідають матеріалам справи. Просить оскаржувану ухвалу суду скасувати, у задоволенні подання інспектора пробації відмовити. Вказує, що дійсно була повідомлена про явку для реєстрації, і з'явившись для реєстрації вона повідомила, що у неї на утриманні перебувають 5-ро неповнолітніх дітей, який вона утримує одна. Соціальні виплати їй припинено, будь яких інших доходів у неї не має, а тому вона змушена виїхати разом зі своїми дітьми за межі країни як біженка для отримання соціальної допомоги. Вона мала намір виїхати лише на місяць, однак перебуваючи за межами країни їй повідомили, що вона не може покидати країну протягом 3-х місяців так як допомогу нею не буде отримано. Відразу ж після спливу трьох місяців вона повернулась і з'явилась для реєстрацію та повідомила вказані обставини.
Судове провадження розглядається за відсутності засудженої ОСОБА_6 та її захисника-адвоката ОСОБА_9 , неявка яких з урахуванням положень ч. 4 ст. 405, ч. 5 ст. 539 КПК України не перешкоджає його розгляду. При цьому, враховується, що вказані особи належним чином повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду, а також те, що від них не надходили заяви чи клопотання про відкладення розгляду судового провадження на інший термін та відомості про поважність причин їх неявки.
Заслухавши доповідь судді-доповідача щодо обставин справи, думку прокурора, який заперечив проти доводів апеляційної скарги засудженої ОСОБА_6 , дослідивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи поданої апеляційної скарги, колегія суддів дійшла такого висновку.
Згідно з ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим
Частиною 2 ст. 78 КК України визначено, що якщо засуджений не виконує покладені на нього обов'язки або систематично вчинює правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, суд направляє засудженого для відбування призначеного покарання
Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 166 КВК України подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженого для відбування призначеного покарання вноситься до суду після застосування уповноваженим органом з питань пробації до засудженого письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання. У разі невиконання засудженим, звільненим від відбування покарання з випробуванням, обов'язків, визначених законом та покладених на нього судом,систематичного вчинення правопорушень, що тягнуть за собою адміністративні стягнення і свідчать про його небажання стати на шлях виправлення, уповноважений орган з питань пробації застосовує до нього письмове попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання.
На переконання апеляційного суду судове рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 даним вимогам повністю відповідає, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Зокрема, апеляційним судом встановлено, що вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 20.02.2023, ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України та призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 2 (два) роки із звільненням, на підставі ст. 75 КК України, від відбуття покарання з випробуванням з встановленням іспитового строку на 1 рік та із зобов'язанням періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання. Зазначений вирок набрав законної сили 23.03.2023 та звернений до виконання.
27.03.2023 року Мукачівським районним відділом №2 філії ДУ “Центр пробації» зареєстровано вирок Свалявського районного суду Закарпатської області від 20.02.2023 відносно засудженої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вжито визначених законодавством заходів з приведення вироку до виконання.
Засудженою ОСОБА_6 , 23.05.2023, надано підписку про роз'яснення їй покладених обов'язків і попередження, що у разі порушення таких буде направлена для відбування призначеного покарання та встановлено дні, в які їй необхідно з'явитися до органу пробації для реєстрації.
Однак, не дивлячись на те, засуджена ОСОБА_6 допустила порушення порядку та умов відбування покарання, не з'явилася в зазначені дні на реєстрацію до відділу пробації без поважних причин, про причини неявки попередньо не повідомила та документально не підтвердила.
15.08.2023 до Мукачівського відділу поліції внесено подання, щодо здійснення подальших розшукових заходів, оскільки згідно зібраних матеріалів початкового розшуку місце знаходження ОСОБА_6 , не було встановлено.
05.10.2023 засуджену ОСОБА_6 було розшукано та доставлено до Мукачівського відділу пробації. При з'ясуванні причини неявки, засуджена надала письмове пояснення, в якому зазначила, що не з'являлася на реєстрацію 05.06.2023, 03.07.2023. 07.08.2023, 04.09.2023, 02.10.2023 до відділу пробації, у зв'язку з тим, що виїжджала за межі України для отримання матеріальної допомоги біженцям з України. В цей же день винесено застереження у вигляді письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного судом покарання, також винесено постанову про встановлення днів явки засудженої ОСОБА_6 на реєстрацію.
У подальшому ОСОБА_6 знову порушила порядок та умови відбування покарання без позбавлення волі, та була оголошена в розшук.
Колегія суддів зауважує, що після винесених письмових попереджень, ОСОБА_6 не вчинила жодних дій на виправлення своєї поведінки. Знаючи, що за не виконання покладених на неї судом обов'язків, їй може бути скасовано звільнення від відбування покарання, вона свідомо не з'являлася на реєстрацію до органу пробації, що призвело до того, що орган пробації змушений був фактично займатися розшуком засудженої та робити перевірку з'ясування причин її неявки на реєстрацію.
Отже, апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що засуджена систематично порушувала обов'язок покладений на неї вироком Свалявського районного суду від 20.02.2023, а саме п.1 ч.1 ст.76 КК України - періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації.
Відповідно ст. 166 КВК України систематичним невиконанням покладених на засудженого обов'язків є невиконання протягом іспитового строку три і більше разів одного або кількох обов'язків без поважних причин.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що ознака «систематичність» характеризує діяння, як таке, що було вчинено три і більше разів .
Таким чином, додані до подання докази підтверджують невиконанням обов'язків ОСОБА_6 покладених на неї вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 20.02.2023.
Оцінюючи здобуті докази, суд першої інстанції визнав їх належними, достовірними та допустимими, а подання таким, що підлягає задоволенню, оскільки достовірно встановлено, що засуджена ОСОБА_6 під час іспитового строку не виконувала без поважних причин покладені на неї судом обов'язки.
Згідно Розділу IV Інструкції «Про порядок виконання покарань, не пов'язаних з позбавленням волі, та здійснення контролю щодо осіб, засуджених до таких покарань», затвердженої Наказом за N 270/1560 від 19.12.2003 року Державного департаменту України з питань виконання покарань (надалі Інструкція), якщо засуджена особа не виконує покладених на неї судом обов'язків після застереження у виді письмового попередження або три і більше разів вчинювала правопорушення, що потягли за собою адміністративні стягнення і свідчать про її небажання стати на шлях виправлення, а також коли засуджена особа не з'являється до інспекції два і більше разів без поважних причин (що повинно бути підтверджено матеріалами) або зникла з метою ухилення від контролю за її поведінкою з постійного місця проживання, то інспекція вносить до суду подання про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої особи для відбування призначеного судом покарання.
Тому, доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 про те, що подання пробації не містить достатнього обґрунтування та фактів, які б підтверджували її не бажання стати на шлях виправлення, апеляційний суд до уваги не бере, оскільки такі спростовуються наведеним вище й не впливають на висновок суду першої інстанції та не дають підстав для скасування оскаржуваної ухвали та відмови в задоволенні подання органу пробації.
Отже, факти, викладені в поданні органу пробації, на переконання апеляційного суду є свідченням небажання ОСОБА_6 стати на шлях виправлення.
Апеляційний суд приймає до уваги доводи апеляційної скарги засудженої про те, що , що у ОСОБА_6 на утриманні перебувають 5-ро неповнолітніх дітей, який вона утримує одна. Соціальні виплати їй припинено, будь яких інших доходів у неї не має, а тому вона змушена виїхати разом зі своїми дітьми за межі країни як біженка для отримання соціальної допомоги, однак вони не можуть бути безумовною підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки засуджена ОСОБА_6 , знаючи порядок відбування покарання, не виконувала покладені на неї судом обов'язки щодо періодичного з'явлення до органу пробації для реєстрації.
На переконання апеляційного суду доводи апеляційної скарги засудженої не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного перегляду судового рішення, оскільки судом встановлено, що засуджена ОСОБА_6 в період іспитового строку без поважних причин не з'являлася до уповноваженого органу з питань пробації для реєстрації у встановлені дні після письмового попередження про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення для відбування призначеного покарання, не проявила готовності до самокерованої соціально-правомірної поведінки, тобто продовжила невиконання обов'язків, визначених законом та покладених на неї судом за відсутності об'єктивних обставин, які б були документально підтверджені.
Зазначене, на переконання апеляційного суду свідчить про небажання засудженої ОСОБА_6 стати на шлях виправлення без ізоляції від суспільства.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при розгляді подання, яке подала провідний інспектор Мукачівського районного відділу №2 філії ДУ “Центр пробації» ОСОБА_8 про скасування звільнення ОСОБА_6 від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої для відбуття призначеного покарання, призначеного вироком Свалявського районного суду Закарпатської області від 20.02.2023, взяті до уваги вказані вище вимоги Кримінального та Кримінального виконавчого кодексів України, дотримані вимоги Кримінального процесуального кодексу України й ретельно перевірені її доводи, яким дана відповідна оцінка й постановлено законне, обґрунтоване та вмотивоване судове рішення про направлення засудженої ОСОБА_6 для відбування призначеного їй за вироком покарання.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції постановлено законне та обґрунтоване судове рішення, у зв'язку з чим, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу засудженої ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Ухвалу Свалявського районного суду Закарпатської області від 29 жовтня 2024 року про скасування звільнення від відбування покарання з випробуванням і направлення засудженої для відбуття призначеного покарання стосовно ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до Касаційного кримінального суду в складі Верховного Суду протягом трьох місяців із дня її проголошення.
Судді