Справа № 686/26682/24
Провадження № 2/686/318/25
28 квітня 2025 року Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Мазурок О.В.
при секретарі Колісник Л.В.
за участі: представника позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання частки у праві спільної сумісної власності подружжя, -
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про визнання частки у праві спільної сумісної власності подружжя. Просить визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину трикімнатної квартири
АДРЕСА_1 .
На обґрунтування свого позову він вказав, що 26.10.2013 року було зареєстровано шлюб ОСОБА_2 з ОСОБА_3 , який у подальшому було розірвано рішенням Хмельницького міськрайонного суду у справі №686/14237/24 від 20.08.2024 року.
У шлюбі подружжя придбало трьох кімнатну квартиру, що розташована за адресою
АДРЕСА_2 та автомобіль Subaru Forester, 2022 року за 20000 грн.
Відповідач після розірвання шлюбу заперечує право позивача ? частку квартири та на автомобіль.
У зв'язку із вищенаведеним позивач змушений звернутися до суду із позовною заявою про визнання частки у праві спільної сумісної власності подружжя.
Ухвалою Хмельницький міськрайонного суду Хмельницької області від 28 квітня 2025 року позовну вимогу ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання за ОСОБА_2 право власності на ? частини автомобіля Subaru Forester, придбаного у шлюбі залишено без розгляду.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, направила до суду заяву про слухання справи за її відсутності, при вирішенні справи покладається на думку суду.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав: судом об'єктивно встановлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували з 26.10.2013 року в шлюбі. Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 20.08.2024 року у справі
№686/14237/24 шлюб між ними розірвано.
У період перебування у шлюбі ними було придбано наступне майно: квартира
АДРЕСА_1 , дата, час державної реєстрації: 02.07.2021 року. Документи, подані для державної реєстрації: довідка, серія та номер 40/3-В, виданий 25.06.2021, акт приймання-передачі нерухомого майна виданий 25.06.2021. Розмір частки 1/1.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, номер інформаційної довідки 397130777, від 30.09.2024 року, власником квартири АДРЕСА_3 значиться ОСОБА_3 .
Згідно з ст. 60 СК України, вважається, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Статтею 61 СК України визначено, що об'єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту. Об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
П.21 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 21 грудня 2007 року визначено, що вклади, незалежно від їх виду та від того, на чиє ім'я з подружжя
вони внесені, відповідно до ст. 61 СК України є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Відповідно до ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою. При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.
Відповідно до частини четвертої статті 65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.
Згідно з ст. 68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до ч.ч. 1, 4,5 ст.71 Сімейного кодексу України, майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Стаття 321 ЦК України закріплює конституційний принцип непорушності права власності, передбачений статтею 41 Конституції України, відповідно до частини четвертої якої ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Згідно статті 319 цього Кодексу власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч.3 ст.368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно із ст. 369 ЦК України, співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпоряджання майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом. У разі вчинення одним із співвласників правочину щодо розпорядження спільним майном вважається, що він вчинений за згодою всіх співвласників, якщо інше не встановлено законом.
Згідно з вимогами ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідачем на спростування вимог позивача не надано до суду доказів, що спірна квартира придбана нею за її особисті кошти, а не за спільні кошти подружжя, тому суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Керуючись ст. ст..319, 321, 392, 370 ЦК України, ст.ст. 60, 69, 70, 71 СК України, ст.ст. 4, 12, 76, 77, 81, 141, 258, 354 ЦПК України суд, -
Позов задоволити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на ? частину трикімнатної квартири АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подачі в 30 денний строк з дня складання повного судового рішення апеляційної скарги.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживає в АДРЕСА_4 ;
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса проживання: АДРЕСА_5 .
Повний текст рішення складено 10.05.2025 року.
Суддя: