Справа № 671/458/25
12 травня 2025 року
2-др/671/8/25
іменем України
12 травня 2025 року м. Волочиськ
Волочиський районний суд Хмельницької області у складі: головуючого судді: Андрущенко О.Ю., за участю секретаря судового засідання - Ковбасюк Т.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Волочиськ питання про ухвалення додаткового рішення за заявою представника позивача Пархомчука Сергія Валерійовича про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрати на професійну правову допомогу,
встановив:
19.03.2025 до суду надійшла позовна заява ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заочним рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 24.04.2025 у справі № 671/458/25 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 2025712 від 14.06.2021 на загальну суму 4900 (чотири тисячі дев'ятсот) грн. 00 коп., а також сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
25.04.2025 представник позивача Пархомчук С.В. надав до суду заяву з додатками на обґрунтування витрат позивача на професійну правничу (правову) допомогу на загальну суму 10500,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначив, що під час подання позовної заяви позивач заявив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і очікує понести. Фактичний розмір винагороди (гонорару) за надані послуги професійної правничої допомоги в рамках розгляду справи № 671/458/25 становить 10500 грн, що підтверджується Актом про отримання правової допомоги від 14.04.2025 та квитанцією про оплату зазначеної правової допомоги від 14.04.2025.
Сторони в судове засідання не з'явилися ,будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи. Клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Отже, оскільки сторони не викликалися в судове засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає заяву обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що заочним рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 24.04.2025 у справі № 671/458/25 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК КЕШ ТУ ГОУ» заборгованість за кредитним договором № 2025712 від 14.06.2021 на загальну суму 4900 (чотири тисячі дев'ятсот) грн. 00 коп., а також сплачений судовий збір в сумі 2422,40 грн.
Представником позивача Пархомчуком С.В. подано до суду заяву про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу у розмірі 10500,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
При винесенні заочного рішення від 24.04.2025 по цивільній справі № 671/458/25 за позовом про стягнення заборгованості, судом не було вирішено питання про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат на професійну правничу (правову) допомогу, так як представником позивача було надано лише орієнтовний розрахунок витрат, у зв'язку з чим у п'ятиденний строк з дня прийняття судом рішення представник позивача подав заяву про ухвалення додаткового рішення та включення до судових витрат позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частинами 2, 3, 8 статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
На виконання вимог зазначеної норми, представник позивача Пархомчук С.В. протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу (правову) допомогу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
До матеріалів позовної заяви представником позивача було додано довіреність від 30.12.2024, Акт про отримання правової допомоги від 14.04.2025, платіжну інструкцію № 37512 від 14.04.2025 про переказ коштів на суму 10500 грн., рахунок № 14.04.2025-17 про надання правничої допомоги згідно Договору.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 вказувала, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Верховний Суду у постанові від 15 червня 2021 року в справі № 159/5837/19 дійшов висновку, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 137 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Об'єднаною палатою Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постановах: від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19 та підтримана Верховним Судом у постановах: від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц , від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18.
Склад витрат, пов'язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.
Саме заінтересована сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.
У розумінні положень частини п'ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (див. постанову Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 648/1102/19.
Відповідач не надав жодних заперечень щодо стягнення витрат на правничу допомогу. Також не надано жодних документів щодо не співмірності витрат на правничу допомогу.
З огляду на викладене є підстави для ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат.
На підставі викладено та керуючись ст. ст. 133, 137, 270 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Заяву представника позивача Пархомчука Сергія Валерійовича - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальність «ФК КЕШ ТУ ГОУ» витрати, пов'язані із наданням професійної правничої допомоги, у розмірі 10500 (десять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду протягом 30-ти днів з дня його проголошення.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Реквізити сторін:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ», ЄДРПОУ 42228158, юридична адреса: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, буд. 82, оф. 7;
Представник позивача: Пархомчук Сергій Валерійович, РНОКПП НОМЕР_1 , адреса здійснення діяльності: 08157, Київська область, с. Софіївська Борщагівка, проспект Героїв Небесної Сотні, буд. 26/9;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя