ОСНОВ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ХАРКОВА
Справа № 646/3648/25
№ провадження 4-с/646/14/2025
13.05.2025 місто Харків
Суддя Основ'янського районного суду міста Харкова Іщенко О. В., розглянувши в порядку адміністративного судочинства матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправними та поновлення прав на безперешкодний виїзд закордон,
До Червонозаводського районного суду м. Харкова надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України з вимогою визнати протиправними дії Державної прикордонної служби України, що полягають в відмові перетину державного кордону у законний спосіб, та поновити права позивача на безперешкодний виїзд закордон.
Суд, дослідивши матеріали позовної заяви, дійшов такого висновку.
Частиною першою статті 55 Конституції України встановлено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За приписами частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Відповідно до частини другої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 3) частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 2) частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Згідно з пунктом 11) частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Окрім того, положеннями частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до статті 2 Закону України «Про судовий збір» платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Положеннями частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з підпунктом 2 пункту 1) частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, ставка судового збору встановлюється у розмірі - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік" установлено у 2025 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 1 січня 2025 року - 3028,00 гривень.
З позовної заяви убачається, що ОСОБА_1 просить суд визнати протиправними дії Державної прикордонної служби України, однак жодних доказів на підтвердження сплати ним судового збору за подання позовної заяви у встановленому законом розмірі - 1211,20 гривень, або доказів на підтвердження існування підстав для звільнення від сплати судового збору відповідно до положень Закону України «Про судовий збір», матеріали позовної заяви не містять.
Окрім того, позивачем усупереч вимогам статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві не зазначено: ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача; власний реєстраційний номер облікової картки платника податків за його наявності або номер і серію паспорта; відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти відповідача; відомості про наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Позовна заява не містить власного письмового підтвердження ОСОБА_1 про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Суд зазначає, що відповідно до частини десятої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги". Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Як наголосила Велика Палата Верховного Суду у Постанові по справі № 204/2321/22 від 13 вересня 2023 року звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв'язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.
Судом встановлено, що позовна заява була надіслана позивачем на офіційну електронну адресу суду, однак, не містить накладеного кваліфікованого електронного підпису, тому, з урахуванням зазначених вище правових положень, є такою, що ним не підписана.
Відповідно до пункту 2) частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, якщо позовну заяву не підписано або підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з частинами третьою та четвертою статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України про залишення позову без розгляду суд постановляє ухвалу. Ухвала суду про залишення позову без розгляду може бути оскаржена.
Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення підстав, з яких позов було залишено без розгляду, має право звернутися до адміністративного суду в загальному порядку.
Ураховуючи викладене вище, оскільки позовна заява не містить підпису позивача, суд дійшов висновку про необхідність залишити її без розгляду відповідно до приписів пункту 2) частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись пунктом 2) частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної прикордонної служби України про визнання дій протиправнимита поновлення прав на безперешкодний виїзд закордон - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О. В. Іщенко