Справа № 456/48/25
Провадження № 1-кс/456/587/2025
слідчого судді
12 травня 2025 року місто Стрий
Слідчий суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна,
Представник ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна.
Слідчий суддя, оглянувши матеріали клопотання, дійшов висновку, що клопотання підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до положень ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Відповідно до п. 18 ч. 1 ст. 3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні, та у випадку, передбаченому статтею 247 цього Кодексу, - голова чи за його визначенням інший суддя відповідного апеляційного суду.
Згідно ч. 3 ст. 26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 132 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.
Отже, виходячи з положень ст. 3, 170-174 КПК України та загальних засад кримінального процесуального законодавства, судовий контроль за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадження під час досудового розслідування покладено на слідчого суддю суду першої інстанції, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
У свою чергу, відповідно до положень чинного КПК України повноваження слідчого судді при вирішенні питання накладення або скасування арешту обмежуються стадією досудового розслідування.
У кримінальному провадженні № 12024141130001253 від 27.12.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 статті 286, ч. 1 ст. 135 КК України, тобто кримінальному провадженні, в межах якого накладено арешт, обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 286, частиною 1 статті 135 КК України, скеровано до суду та ухвалою Жидачівського районного суду Львівської області від 24.03.2025 призначено підготовче судове засідання.
Як наведено вище, відповідно до положень ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Отже, питання скасування арешту після скерування обвинувального акту на розгляд до суду повинен вирішувати суд, який розглядає кримінальне провадження.
Крім того, представником заявника в клопотанні, що подане слідчому судді, не наведено інформації про те, що вказане майно передано для зберігання органу досудового розслідування у виділеному, якщо таке має місце, кримінальному провадженні.
Слідчий суддя враховує, що у своїй практиці Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Розділу 1 Конвенції, не є абсолютним, воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду.
З наведеного вбачається, що належних даних про те, що вирішення порушеного представником заявника клопотання належить до компетенції слідчого судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області не встановлено.
Враховуючи наведене, приходжу до висновку, що наявні законні підстави для повернення клопотання без розгляду. Водночас, повернення даного клопотання не позбавляє заявника права звернення з аналогічним клопотанням до відповідного суду, на розгляд якого скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024141130001253 від 27.12.2024 або до слідчого судді, у разі якщо буде встановлено та доведено, що майно з приводу якого подане клопотання, перебуває у матеріалах виділеного провадження і досудове розслідування у ньому триває, адже саме у такий спосіб заявник може за встановленою законом процедурою реалізувати свої права.
Керуючись ст. 100, 174 КПК України, слідчий суддя
Клопотання представника ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про скасування арешту майна повернути без розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1