Справа № 456/1652/25
Провадження № 3/456/762/2025
01.05.2025 року суддя Стрийського міськрайонного суду Львівської області Шрамко Р. Т. , розглянувши матеріали, які надійшли від військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військовослужбовця, зареєстрованого по АДРЕСА_1 , проживаючого по АДРЕСА_2 ,
за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП,
встановив:
Солдат ОСОБА_1 , 07.03.2025, о 08 год. 30 хв., перед ранковим шикуванням самовільно покинув територію військової частини НОМЕР_1 , на телефонні дзвінки даний військовослужбовець не відповідав, місце знаходження ОСОБА_1 , керівництву військової частини НОМЕР_1 не було відомим. 10.03.2025 о 06 год. 45 хв., солдат ОСОБА_1 , прибув до військової частини НОМЕР_1 , чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 , в судове засідання не з?явився. Подав клопотання про розгляд справи проводити за його відсутності.
Зважаючи на викладене, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.
До вказаних висновків суд дійшов, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року в справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).
Вирішуючи питання про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , суд враховує, що останній був добре обізнаний з фактом складення на нього протоколів про адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, про що свідчить його підпис в протоколі та пояснення по суті порушення.
Зважаючи на те, що судом вжито усіх необхідних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи, підстав для скерування справи для додаткового оформлення суддя не вбачає, враховуючи вимоги ст. 6 Європейської конвенції з прав людини, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, суд вважає, що слід вирішити справу за відсутності ОСОБА_1 , та в межах тих доказів, які містяться у матеріалах справи та долучені до протоколу про адміністративне правопорушення.
Вивчивши протоколи про адміністративне правопорушення та дослідивши долучені до нього матеріали, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 , наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
ОСОБА_1 , призваний на військову службу по мобілізації 05.03.2025 ІНФОРМАЦІЯ_2 та проходить військову службу на посаді начальника обслуги обслуговування та ремонту спеціальної техніки відділення технічного обслуговування та ремонту військової частини НОМЕР_2 .
Вина ОСОБА_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 172-15 КУпАП, доведена: протоколом серії А2847 №4 від 20.03.2024; наказом про результати проведення службового розслідування від 20.03.2025 №94од, поясненнями ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , якими підтверджуються обставини, викладені в протоколі.
Відповідно до службової характеристики головний сержант ОСОБА_1 , за час проходження військової служби зарекомендував себе з посередньої сторони.
Проаналізувавши вищевказані документи та пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд доходить переконання, що вони є доказами в розумінні статті 251 КУпАП, які відповідають критеріям належності і допустимості. В своїй сукупності дані докази є достатніми. Доказів, які б спростовували наведені в протоколі обставини або породжували обґрунтовані сумніви у цих обставинах, суду не надано.
Таким чином, суд, всебічно, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи вважає доведеним факт недбалого ставлення військової службової особи ОСОБА_1 , до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду, тому його дії вірно кваліфіковані як адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 ст. 172-15 КУпАП.
Призначаючи адміністративне стягнення ОСОБА_1 , суд враховує: характер вчиненого ним правопорушення; ступінь його вини у вчиненому правопорушенні, передбаченого частиною 2 ст. 172-15 КУпАП, яка доведена повністю та доходить переконання, що стосовно ОСОБА_1 , слід обрати адміністративне стягнення в межах санкції частини 2 ст. 172-15 КУпАП у виді штрафу.
Застосування судом до ОСОБА_1 , такого адміністративного стягнення є необхідним для досягнення мети його застосування.
З огляду на викладене та зважаючи на вимоги статті 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір на користь держави в розмірі ставки, визначеної частиною 2 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір».
Керуючись ст.ст. 23, 33, 36, 40-1, 283, 284 КУпАП, ст. 4 ЗУ «Про судовий збір»,
постановив:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 2 ст. 172-15 КУпАП і накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 копійок.
Роз'яснити, ОСОБА_1 , що відповідно до вимог ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 КУпАП, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. Відповідно до ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Стрийський міськрайонний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Суддя: Р. Т. Шрамко