Справа №: 398/242/25
провадження №: 1-кп/398/273/25
Іменем України
"12" травня 2025 р. м. Олександрія
Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121180000003 від 03 січня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Брянка Луганської області, громадянина України, який не одружений, на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей не має, офіційно не працює, має базову середню освіту, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимий 01 липня 2010 року Брянківським міським судом Луганської області за ч. 2 ст.186, ч. 2 ст. 187 КК України до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України
29 грудня 2024 року близько 15 години 24 хвилин ОСОБА_4 перебував поряд із житловим будинком АДРЕСА_3 .
В цей час ОСОБА_4 помітив раніше не знайомого йому ОСОБА_6 , з яким напередодні відбувся словесний конфлікт. В ході чого ОСОБА_4 почав погрожувати собакою породи «Канекорсу» та фізичною розправою ОСОБА_6 .
При цьому, ОСОБА_4 діючи умисно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та бажаючи їх настання, з метою спричинення особі тілесних ушкоджень на ґрунті виниклих неприязних відносин, взяв до рук металевий ланцюг, який раніше зняв зі своєї собаки, яким цілеспрямовано наніс не менше одного удару в область грудного відділу хребта по лівій частині ОСОБА_6 , після якого на останнього був здійснений напад собакою та від якого ОСОБА_6 впав на асфальтне покриття де собака здійснила укус його лівої гомілки, а ОСОБА_4 маючи умисел на подальше спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, застосовуючи силу рук, притис останнього до асфальтного покриття. Вказані дії були припинені працівниками поліції, які втрутилися у конфлікт, вивільнили ОСОБА_6 та вжили заходів щодо припинення подальшого спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень.
Відповідно до висновку експерта № 1 від 07 січня 2025 року, діями ОСОБА_4 ОСОБА_6 були спричинення тілесні ушкодження у вигляді: саден спини, прихребтовій лінії справа в проекції 5 грудного хребця розміром 1,2*1,1 сантиметри та прихребтовій лінії справа в проекції 4 грудного хребця розміром 0,3*0,2 сантиметри, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Своїми діями ОСОБА_4 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 125 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, визнав у повному обсязі, фактичних обставин, викладених у обвинувальному акті, не оспорював, оскільки в ньому все викладено вірно. Пояснив, що він дійсно вчинив інкримінований йому злочин у спосіб, в час та за обставин, зазначених в обвинувальному акті. Зазначив, що щиро розкаюється у вчиненому.
Потерпілий ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується лікарським свідоцтвом про смерть від 12 березня 2025 року.
Суд, на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та обмежив дослідження доказів допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів, що характеризують особу обвинуваченого. Учасники судового провадження проти цього не заперечували. Суд з'ясував, що обвинувачений та інші учасники судового провадження правильно розуміють зміст цих обставин та немає сумнівів у добровільності їх позиції. Суд роз'яснив учасникам судового провадження, що у цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Отже, заслухавши показання обвинуваченого та дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, суд вважає, що вина обвинуваченого у вчиненні умисного легкого тілесного ушкодження, тобто кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, доведена повністю.
Згідно із ст. ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень, як засудженим, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.
Відповідно до ст. 12 КК України вчинене обвинуваченим кримінальне правопорушення є кримінальним проступком.
Досліджуючи дані про особу обвинуваченого встановлено, що він не одружений, не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, раніше судимий, офіційно не працює, у психіатра не спостерігається, перебуває на обліку лікаря-нарколога з приводу психічних та поведінкових розладів внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності з 2024 року.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, згідно зі ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Підстав для застосування ст. 69 КК України до ОСОБА_4 судом не встановлено.
При призначенні покарання суд враховує: характер і тривалість злочинного посягання, наслідки, які завдані кримінальним правопорушенням потерпілому.
Виходячи із зазначених обставин, даних про особу обвинуваченого, враховуючи наявність обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого та відсутність обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, яке на думку суду, з урахуванням положень ч. 2 ст. 50 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Підстави для застосування до обвинуваченого запобіжного заходу до набрання вироком суду законної сили відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати відсутні.
Питання щодо речових доказів слід вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначити покарання в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн. 00 коп.
Речові докази:
медичну картку амбулаторного хворого на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , передану на зберігання КП «Центральна міська лікарня м. Олександрії» Олександрійської міської ради, залишити володільцю у розпорядження;
оптичний диск «HP DVD-R 16x120 min Video» об'ємом 4.7 ГБ, на якому міститься відео події 29 грудня 2024 року, зберігати при матеріалах кримінального (судового) провадження;
металевий ланцюг, яким було нанесено тілесні ушкодження ОСОБА_6 29 грудня 2024 року та який передано на зберігання ОСОБА_4 , залишити власнику у розпорядження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.
Учаснику судового провадження, який не був присутнім у судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.
Суддя ОСОБА_1