12.05.2025
ЄУН 389/1544/25
Провадження №1-кп/389/69/25
12 травня 2025 року Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024121140000029 від 14.02.2024 стосовно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кіровограда громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не працюючого, не одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого:
- 05.08.2014 Кіровським районним судом м. Кровограда за ч.1 ст.185 КК України до 120 годин громадських робіт;
- 24.12.2014 Кіровським районним судом м. Кіровограда за ч.2 ст.190, ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України до 2 років 1 місяця позбавлення волі;
- 06.11.2017 Кіровоградським районним судом за ч.2 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іститовим строком на 2 роки;
- 20.07.2020 Кіровоградським районним судом за ч.3 ст.185 КК України до 3 років 3 місяців позбавлення волі,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушеня, передбаченого ст.395 КК України,-
До Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області в порядку, передбаченому статтями 291, 293 та 302 Кримінального процесуального кодексу України, надійшов складений прокурором обвинувальний акт із доданими до нього документами разом із клопотанням про його розгляд в порядку спрощеного провадження та матеріалами досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2024 під №12024121140000029, щодо вчинення ОСОБА_3 кримінального проступку, передбаченого ст.395 КК України за встановлених досудовим розслідуванням обставин.
Так, ухвалою Знам'янського міськрайонного суду від 13.07.2023 стосовно ОСОБА_3 встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік.
Вказаною ухвалою ОСОБА_3 заборонено вихід з дому за адресою: АДРЕСА_3 з 22.00 год. до 06.00 год., заборонено виїзд за межі Кропивницького району без дозволу керівництва ВП №1 (м. Знам'янка) КРУП ГУНП в Кіровоградській області, заборонено відвідування кафе-барів з метою вживання алкогольних напоїв, а також зобов'язано з'являтися на реєстрацію до ВП №1 (м. Знам'янка) КРУП ГУНП в Кіровоградській області з 09.00 год. до 12.00 год. кожної першої п'ятниці кожного місяця.
Згідно вказаної ухвали 13.07.2023 дільничним офіцером поліції ВП №1 (м. Знам'янка) КРУП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 , ОСОБА_3 оголошено під підпис обмеження згідно визначеного адміністративного нагляду та роз'яснено вимоги, передбачені ухвалою Знам'янського міськрайонного суду від 13.07.2023, а також достроково визначено станом на 13.07.2023 його місце проживання, а саме: АДРЕСА_3 .
Незважаючи на вказані вимоги, викладені в ухвалі суду від 13.07.2023, піднаглядний ОСОБА_3 в період часу з 06.10.2023, маючи умисел на самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду (порушення правил адміністративного нагляду), реалізував свій умисел, а саме, не маючи поважних причин, з метою ухилення від адміністративного нагляду, га реєстрацію до органів національної поліції не з'явився, З 06.10.2023, не отримавши дозволу керівництва ВП №1 (м. Знам'янка) КРУП ГУНП в Кіровоградській області, самовільно залишив місце проживання та виїхав на постійне місце проживання до м. Києва. У вказаний період часу, а саме з 06.10.2023 по 13.07.2024 за обраним місцем проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_5 був відсутній, на реєстрацію до органів Національної поліції не з'явився.
Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_3 скоїв порушення правил адміністративного нагляду, а саме, самовільне залишення особою місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду, тобто кримінальний проступок, передбачений ст.395 КК України.
При вирішенні питання щодо здійснення судового провадження у суді першої інстанції суд приймає до уваги, що обвинувальний акт у даному кримінальному проваджені надійшов до суду разом із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
З цього приводу слід зазначити, відповідно до положень частини 2 статті 12 Кримінального кодексу України кримінальне правопорушення, передбачене ст.395 зазначеного кодифікованого закону України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_3 належить до проступків.
Частинами 2 та 3 статті 381 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені підчас дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності. Спрощене провадження щодо кримінальних проступків здійснюється згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими цим Кодексом, з урахуванням положень цього параграфа.
Прокурор, встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий не заперечує проти такого розгляду, він до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні додає їх відповідні письмові заяви та матеріали досудового розслідування (частини 1 та 2 статті 302 Кримінального процесуального кодексу України).
Так, до обвинувального акта долучено письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , складену 30.04.2025 року в присутності захисника ОСОБА_6 , в якій ОСОБА_3 зазначає про беззаперечне визнання ним своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого статтею 395 Кримінального кодексу України та згодою із встановленими досудовим розслідуванням обставинами. Також, у вказаній заяві підозрюваний зазначив, що йому роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Крім того, у цій заяві захисником ОСОБА_6 підтверджено добровільність беззаперечного визнання винуватості підозрюваним, його згоду із встановленими в результаті досудового розслідування обставинами і згоду на розгляд обвинувального акта за його відсутності.
Потерпілі у даному кримінальному правопорушенні відсутні.
За таких обставин, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 у заяві про визнання винуватості, в присутності захисника беззаперечно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального проступку при обставинах, викладених в обвинувальному акті, беручи до уваги, що обвинуваченому роз'яснено зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорювання встановлених досудовим розслідуванням обставин, враховуючи, що обвинуваченим надана згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду у судовому засіданні, він правильно розуміє зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються та розглядає справу у відповідності до приписів частини 2 статті 382 Кримінального процесуального кодексу України.
Вивчивши зміст обвинувального акта із доданими до нього документами, перевіривши матеріали досудового розслідування у формі дізнання у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.02.2024 року за №1202421140000029, проаналізувавши у сукупності надані прокурором докази, які узгоджуються між собою, всебічно, повно, неупереджено й безпосередньо з'ясувавши всі обставини, встановлені під час досудового розслідування, які не оспорюються учасниками судового провадження, суд керуючись законом, дійшов висновку щодо доведеності вини ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального проступку. Дії обвинуваченого відповідають складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 Кримінального кодексу України, і правильно кваліфіковано як умисне легке тілесне ушкодження, у зв'язку із чим обвинувачений підлягає кримінальному покаранню.
Пленум Верховного Суду України у своїй постанові від 24 жовтня 2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» зазначив, що призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.
Так, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, суд виходить з класифікації кримінальних правопорушень, передбаченої статтею 12 Кримінального кодексу України та санкції частини статті 395 Кримінального кодексу України, а також особливостей та обставин його вчинення, й приходить до висновку, що обвинуваченим вчинене кримінальне правопорушення, яке кримінальним законом вважається проступком.
Вивчаючи особу винного шляхом з'ясування стану його здоров'я, поведінки до вчинення кримінального правопорушення, складу родини, а також матеріального стану, судом встановлено, що ОСОБА_3 має середню спеціальну освіту, не працює. За даними наявної документації має задовільний стан здоров'я, до осіб з інвалідністю не відноситься, на обліку лікаря-психіатра та під наркологічним диспансерно-динамічним наглядом не перебуває, що свідчить про його осудність.
Має постійне місце проживання та реєстрацію, за яким характеризується задовільно, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності.
Обставинами, що в силу пункту 1 частини 1 статті 66 Кримінального кодексу України, пом'якшують покарання ОСОБА_3 , є щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.
Обставин, які відповідно до частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України, обтяжують покарання ОСОБА_3 , судом не встановлено.
Вчинення злочину з використанням умов воєнного стану, на цю ситуацію, саме як обтяжуюча обставина, не поширюється, так як у діях особи наявний кримінальний проступок, а у пункті 11 частини 1 статті 67 Кримінального кодексу України мова йде тільки про «злочин», на відміну від пунктів 2 4, 6 9, 13 даної частини указаної статті наведеного Кодексу, де указується «кримінальне правопорушення».
При призначенні виду та міри покарання ОСОБА_7 , суд виходить з положень частини 2 статті 61 Конституції України, яка визначає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер, керується вимогами статті 65 Кримінального кодексу України, а саме: враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до приписів статті 12 Кримінального кодексу України, відноситься до проступків, особу винного, який не намагався уникнути притягнення до кримінальної відповідальності за дане кримінальне правопорушення, і усвідомив негативні наслідки своєї поведінки, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має задовільну характеристику з місця проживання, обставини, які пом'якшують покарання, відсутність обставин, які обтяжують покарання.
Виходячи з приписів статті 50 Кримінального кодексу України, згідно з яких метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання у виді штрафу в межах встановленої санкцією частини статті 395 Особливої частини Кримінального кодексу України, за якою останній обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.
Саме призначення покарання у вигляді штрафу, на думку суду, буде необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначена міра покарання надасть можливість обвинуваченому сформувати у своїй свідомості уявлення про неминучість настання відповідальності за можливі вчиненні ним протиправні діяння у майбутньому, що буде в свою чергу достатньою превентивною мірою.
На думку суду таке покарання відповідатиме гуманності й справедливості, та не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між захищуваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності, забезпечуватиме співрозмірність діяння та кари, відповідатиме таким принципам Європейської конвенції захисту прав людини і основоположних свобод як пропорційність обмеження прав людини, легітимна мета та невідворотність покарання.
Питання доцільності обрання запобіжного заходу суд не розглядає з огляду на відсутність з цього питання відповідного клопотання прокурора, та у світлі того, що відповідно до положень статтей 22 та 26 Кримінального процесуального кодексу України, суд розглядає тільки ті питання, які винесені на такий розгляд сторонами.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Долю черчових доказів суд вирішує в порядку ст. 100 КПК України.
Цивільний позов в рамках даного кримінального провадження не заявлявся, процесуальні витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 12, 50, 53, 65 67 та частиною 1 статті 125 Кримінального кодексу України, а також статтями 31, 100, 118, 122, частиною 1статті 126, статтями 291, 293, 302, 349, 368 371, 373 376, 381, 382, 392, 393, 395, 532, 535 Кримінального процесуального кодексу України, суд,-
ОСОБА_3 , визнати винним у пред'явленому йому обвинуваченні, за статтею 395 КК України і призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп.
Речові докази у кримінальному провадженні:
-Копії справи адміністративного нагляду №11/12 на ОСОБА_3 , надані начальником ВП №1 (м. Знам'янка) КРУП ГУНП в Кіровградській області, які зберігаються в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-оптичний диск, на якому міститься інформація по сім-карті НОМЕР_1 , вилучений на підставі ухвали слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.03.2024 в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів від 02.05.2024, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-оптичний диск, на якому міститься інформація по сім-карткі НОМЕР_2 , вилучений на підставі ухвли слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.03.2024 в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів від 15.04.2024, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження;
-оптичний диск, на якому міститься інформація по сім-карті НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , вилучений на підставі ухвали слідчого судді Знам'янського міськрайонного суду Кіровоградської області від 04.03.2024 в ході проведення тимчасового доступу до речей і документів від 15.04.2024, який зберігається в матеріалах кримінального провадження, зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Роз'яснити учасникам судового провадження, що вони мають право отримати в суді копію вироку.
На вирок може бути подана апеляційна скарга з підстав, передбачених статтею 394 Кримінального процесуального кодексу України, до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 Кримінального процесуального кодексу України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Якщо вирок ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 Кримінального процесуального кодексу України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя Знам'янського
міськрайонного суду
Кіровоградської області ОСОБА_1