(заочне)
Справа №348/650/25
Провадження № 2/348/580/25
13 травня 2025 року м.Надвірна
Надвірнянський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:
головуючого судді - Бурдун Т.А.,
секретаря судового засідання - Лейб'юк Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду м.Надвірна Івано-Франківської області в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, представник позивача - Лисенко Олена Сергіївна,-
Позивач ТОВ «Споживчий центр», інтереси якого представляє Лисенко О.С. звернувся до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 18 420,00 грн. та судового збору в розмірі 2422,40 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 08.05.2024 р. уклав з ОСОБА_1 кредитний договір (оферти) № 08.05.2024-100001199, за яким ТОВ «Споживчий центр» зобов'язався надати ОСОБА_1 кредит у розмірі 6 000 гривень, а ОСОБА_1 зобов'язався протягом 98 днів повернути кредит та сплатити відсотки за користування грошовими коштами у розмірі 1,5% за кожний день користування. ТОВ «Споживчий центр» виконав своє зобов'язання за кредитним договором та надав ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 6 000,00 гривень. Відповідач належним чином не виконував грошові зобов'язання, тому у нього виникла заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 420,00 гривень, яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 6 000,00 грн., по процентам в розмірі 8 820,00 грн., по комісії в розмірі 600,00 грн. та неустойки в розмірі 3000 грн. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість. Тому ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором у розмірі 18 420,00 гривень та судові витрати по оплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн.
Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 19 березня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, не заперечує проти ухвалення заочного рішення.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, про місце, день та час слухання справи був повідомлений належним чином шляхом направлення судових повісток за місцем проживання, вказаним в позовній заяві та шляхом розміщення оголошення про виклик особи, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме на сайті Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області, про причини неявки до суду не повідомив, відзиву не подав. Заяви про розгляд справи за його відсутності не надходило. Враховуючи наведене, зі згоди сторони позивача, згідно ухвали суду від 13.05.2025 року про розгляд вказаної справи в порядку заочного розгляду, суд ухвалює рішення в порядку заочного розгляду справи на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст.ст.280-281 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Оскільки відповідач не скористався процесуальними правами подачі відзиву на позовну заяву у встановлений строк, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасником розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, встановивши суть спірних правовідносин, що склалися між сторонами, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку про задоволення позову, виходячи із наступного.
За змістом ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 5 ЦПК України передбачено, що, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За правилами ст.ст. 2, 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вимоги ст. 264 ЦПК України зобов'язують суд під час ухвалення рішення вирішити чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Звертаючись із позовом до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинен переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених ним вимог. Розглядаючи справу, суд має забезпечити сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, дослідивши письмові докази в їх сукупності, встановив такі обставини справи та відповідні їм правовідносини.
08 травня 2024 року між ТОВ «Споживчий центр» і відповідачем ОСОБА_1 було укладено електронний кредитний договір № 08.05.2024-100001199 шляхом підписання пропозиції на укладення кредитного договору (оферти), анкети та заявки на отримання споживчого кредиту.
Цим договором передбачені наступні умови кредитування: дата надання/видачі кредиту - 08.05.2024; сума кредиту: 6000 грн. 00 коп., строк, на який надається кредит - 98 днів з дати його надання; дата повернення (виплати) кредиту - 13.08.2024; процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,5% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - «процентна ставка»), розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; денна процентна ставка - загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Розрахунок денної процентної ставки: 1.18% = (6959,83 / 6000)/98 х 100%. Проценти (економічна сутність - плата за користування кредитом) розраховуються шляхом множення всієї суми кредиту (включаючи всі транші) (залишку від всієї суми кредиту) (база розрахунку) на кількість днів користування кредитом/залишком кредиту та на процентну ставку. Комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - «комісія», економічна сутність - плата за надання кредиту) - 10% від суми кредиту та дорівнює 600 грн. 00 коп. Комісія розраховується шляхом множення суми кредиту (база розрахунку) на розмір комісії у відсотковому значенні, нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка: 60 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/ неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання. (а.с.14-20).
Зі змісту кредитного договору вбачається, що його підписано позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Е118.
Відповідно до умов договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 6 000,00 грн., шляхом перерахування цієї суми на платіжну картку, що підтверджується квитанцією ID платежу 2459300174 від 08 травня 2024 року, сформованою через систему платежів LiqPay (а.с.13).
За довідкою-розрахунком про стан заборгованості, заборгованість за кредитним договором №08.05.2024-100001199 від 08 травня 2024 року позичальника ОСОБА_1 становить: 18 420,00 грн., з яких: основний борг - 6 000,00 грн., проценти по кредиту за період з 08 травня 2024 року по 13 серпня 2024 року - 8 820,00 грн., комісії - 600,00 грн., неустойка - 3 000,00 грн. (а.с.12).
З заявки на отримання споживчого кредиту вбачається, що відповідач ОСОБА_1 підписав заявку на отримання кредиту, чим підтвердив отримання та ознайомлення з інформацією про умови кредитування, орієнтовну загальну вартість кредиту, надану виходячи з обраних ним умов кредитування, в тому числі розмір кредиту, процентну ставку за користування кредитом, розмір відсотків, розміри комісії, відповідальність за порушення умов договору. Також ним підписані відповідь позичальника про пропозиції (акцепт) кредитного договору та інформаційне повідомлення позичальника (а.с.17-19).
При вирішенні даного спору по суті, суд застосовує наступні норми права.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 6 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України.)
Абзац 2 ч. 2 ст.639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у постановах від 09.09.2020 в справі №732/670/19, від 23.03.2020, в справі № 404/502/18, від 07.10.2020 в справі №127/33824/19, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму.
Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України).
Згідно з ч.ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону, електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктом 1 ст.536 ЦК України передбачено, що за користування чужими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.
Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 ст.1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Зважаючи на оформлений у встановленому порядку кредитний договір, позивач має право вимагати від позичальниці повернення кредиту та процентів за користування кредитом.
Як вбачається з матеріалів справи, 08.05.2024 відповідач ОСОБА_1 підписав заявку про приєднання до пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), поданої ТОВ «Споживчий центр».
Положеннями вказаних документів визначено, що пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), та заявка на отримання споживчого кредиту складають кредитний договір. Відповідач підтвердив, що ознайомився з примірниками вказаних документів, що складають договір, та зобов'язався виконувати його умови.
Зі змісту кредитного договору вбачається, що його підписано позичальником ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором та електронним підписом, що відповідає вимогам статей 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».
У вказаному кредитному договорі сторони погодили умови кредитування, зокрема орієнтовну загальну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування, в тому числі розмір кредиту, процентну ставку за користування кредитом, розмір відсотків, види та розміри комісій, а також відповідальність за порушення умов договору, тощо.
Після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у позивача виникло зобов'язання надати кредитні кошти відповідачу, а у відповідача виникло зобов'язання оплачувати послуги банку, що виникають в результаті використання кредитних коштів, та повернути кредит.
На підставі укладеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 6000,00 грн. шляхом перерахунку коштів на картковий рахунок.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору кредитного договору, який оформлений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису.
Також судом встановлено, що прийняті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором ТОВ «Споживчий центр» виконало своєчасно і повністю, надававши відповідачу кредиті кошти.
Із наданої позивачем інформації за укладеним договором вбачається, що з 08.05.2024 відповідач користується кредитними коштами, прострочив виконання зобов'язання на погашення заборгованості, та на момент подачі позову до суду має заборгованість за кредитним договором.
Судом встановлено, що відповідачем порушено умови укладеного кредитного договору щодо погашення кредиту, процентів за його користування та комісії відповідно до умов кредиту, оскільки кредит у повному обсязі ним не повернуто, проценти не сплачені.
Згідно розрахунку заборгованості, наданого позивачем, зобов'язання за основною сумою боргу за договором складає 6 000,00 грн., розрахунок відсотків по договору становить 8 820,00 грн., по комісії 600,00 грн., які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр».
При цьому відповідач не надав суду доказів, які спростовували б розрахунок заборгованості перед ТОВ «Споживчий центр», не довів відсутність заборгованості.
Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом та одноразової комісії з надання кредиту, а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача неустойки, суд зазначає наступне.
Положення п. 18 розд.«Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України визначають, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
На підставі викладеного, у даному випадку відсутні підстави для стягнення з відповідача 3000,00 грн неустойки, оскільки така нарахована позивачем у період дії в Україні воєнного стану, що є неправомірним.
Враховуючи викладене, дослідивши та проаналізувавши подані письмові докази, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають частковому задоволенню, та з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Споживчий центр» підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 08.05.2024-100001199 від 08 травня 2024 року в розмірі 15 420,00 грн., з яких: заборгованість по тілу кредиту 6000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 8 820,00 грн., по комісії 600,00 грн.
У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Споживчий центр» неустойки за прострочення повернення кредиту в сумі 3000 грн, необхідно відмовити.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст.4 ЗУ «Про судовий збір» судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 2422,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00007941 від 18.03.2025 (а.с. 5).
Однак, враховуючи часткове задоволення судом позовних вимог з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2 027,87 грн. (2422,40 грн. х 15 420,00 грн./ 18 420,00 грн.). сплаченого судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-284 ЦПК України, ст.ст. 526, 610, 612, 1054 ЦК України, суд,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 08.05.2024-100001199 від 08 травня 2024 року в розмірі 15 420 (п'ятнадцять тисяч чотириста двадцять) грн. 00 коп. з яких: заборгованість по тілу кредиту 6000,00 грн., заборгованість по процентам за користування кредитом - 8 820,00 грн., по комісії 600,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» - 2 027 грн. (дві тисячі двадцять сім) грн. 87 коп. сплаченого судового збору.
У задоволенні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» неустойки в сумі 3000,00 грн - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду .
Учасник справи, якому рішення суду не було вручене у день проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_1 , адреса місця знаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, буд. 133-А.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя Т.А.Бурдун