Справа № 216/2293/25
провадження 1-кп/216/562/25
іменем України
06 травня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні, в залі судових засідань №4 приміщення суду в м. Кривому Розі Дніпропетровської області клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в м. Кривому Розі Дніпропетровської області, є громадянином України, має професійно-технічну освіту, працює ФОП, є військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації військової частини НОМЕР_1 , який на час вчинення кримінального правопорушення перебував у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025041330000090 від 28.01.2025 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
В провадженні Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області перебуває клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025041330000090 від 28.01.2025, за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Під час підготовчого судового засідання прокурор клопотання підтримала та на підставі ч. 5 ст. 401 КК України просила закрити кримінальне провадження та звільнити підозрюваного від кримінальної відповідальності, у зв'язку з тим, що він бажає повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби, вперше підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 407 КК України та командир військової частини НОМЕР_1 надав письмову згоду на продовження проходження підозрюваним ОСОБА_4 військової служби. Також, надала суду докази винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочину, зібрані під час досудового розслідування.
Підозрюваний щодо задоволення клопотання не заперечував.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, під час досудового розслідування були встановлені наступні фактичні обставини справи.
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який затверджено Законом України №2102-ІХ, у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб.
Надалі, на часткову зміну статті 1 Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Законом України від 15.03.2022 №2119-ІХ, Указом від 18.04.2022 №259/2022, затвердженим Законом України від 21.04.2022 №2212-ІХ, Указом від 17.05.2022 №341/2022, затвердженим Законом України від 22.05.2022 №2263-ІХ, Указом від 12.08.2022 №573/2022, затвердженим Законом України від 15.08.2022 №2500-ІХ, Указом від 07.11.2022 №757/2022, затвердженим Законом України від 16.11.2022 №2738-ІХ, Указом від 06.02.2023 №58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 №2915-ІХ), Указом від 01.05.2023 №254/2023, затвердженим Законом України від 02.05.2023 №3057-ІХ, Указом від 26.07.2023 №451/2023, затвердженим Законом України від 27.07.2023 №3275-ІХ, Указом від 06.11.2023 №734/2023, затвердженим Законом України від 08.11.2023 № 3429-ІХ, Указом від 05.02.2024 №49/2024, затвердженим Законом України від 06.02.2024 №3564-ІХ, Указом від 06.05.2024 №271/2024, затвердженим Законом України від 08.05.2024 №3684-ІХ та Указом від 23.07.2024 №469/2024, затвердженим Законом України від 23.07.2024 №3891-ІХ, Указом від 28.10.2024 №740/2024, затвердженим Законом України від 29.10.2024 №4024-ІХ у зв'язку з триваючою широкомасштабною збройною агресією російської федерації проти України строки дії воєнного стану в Україні постійно продовжувались, у тому числі із 05 годин ЗО хвилин 10.11.2024 строком на 90 діб.
Указом Президента України №69/2022 від 24.02.2022 «Про загальну мобілізацію» було оголошено про проведення загальної мобілізації на території Вінницької, Волинської, Дніпропетровської, Донецької, Житомирської, Закарпатської, Запорізької, Івано-Франківської, Київської, Кіровоградської, Луганської, Львівської, Миколаївської, Одеської, Полтавської, Рівненської, Сумської, Тернопільської, Харківської, Херсонської, Хмельницької, Черкаської, Чернівецької, Чернігівської областей, міста Києва. Даний Указ затверджено Законом України №2105-ІХ від 03.03.2022.
Так, відповідно до наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 03.01.2025 №14 солдата ОСОБА_4 призвано на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період, та направлено до військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) №3 від 03.01.2025 солдат ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , та вважається таким, що перебуває у розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 .
Згідно п.п. 4 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» №2232-ХІІ від 25.03.1992 - початком проходження військової служби вважається день відправлення у військову частину з відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або день прибуття до Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідних підрозділів розвідувальних органів України - для громадян, призваних на військову службу за призовом осіб офіцерського складу.
Таким чином, ОСОБА_4 набув статусу військовослужбовця і під час проходження військової служби повинен, окрім іншого, дотримуватися вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст.ст. 6, 11, 16, 49, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999, ст.ст. 1, 3, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999, які вимагають від нього свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти військову честь, захищати свою і поважати гідність інших людей, бути ввічливим і дотримуватись військового етикету, поводитися з гідністю і честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків.
Відповідно до статей 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов'язків, зобов'язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місці служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Відповідно до п. 1, 3 ч. 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять), чи поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
При цьому, солдат ОСОБА_4 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, вирішив стати на злочинний шлях та у порушення зазначених статутних вимог не з'явився до місця тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 .
Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації НОМЕР_1 , яка дислокується за адресою: АДРЕСА_2 , перебуваючи в розпорядженні командира військової частини НОМЕР_1 , діючи в умовах воєнного стану, з прямим умислом, з мотивів небажання виконувати обов'язки військової служби та з метою тимчасово незаконно ухилитися від неї, маючи військовий обов'язок нести військову службу, у порушення вимог абзаців 2, 3, 5, 7 ст. 11, ст. 16, абзаців 5, 8, 9 ст. 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України №548-XIV від 24.03.1999 року, та абзаців 2 та 6, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України №551-XIV від 24.03.1999 року, з 03 січня 2025 року по 16 січня 2025 року був безпідставно відсутній у місці тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_2 , тобто самовільно залишив військову частину, командуванню про причини свого вибуття не доповів, хоча об'єктивно повинен був і міг це зробити, а став проводити час на власний розсуд поза межами місця несення служби, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину чи звернення до органів військового управління за наявності реальної можливості для цього та усвідомлюючи протиправність і помилковість своїх дій, побоюючись кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, ОСОБА_4 18.03.2025 добровільно та з власної ініціативи прибув до Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону.
Дії підозрюваного ОСОБА_4 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 5 ст. 407 КК України, за ознаками: нез'явлення вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану військовослужбовцем (крім строкової служби).
Між тим, відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
При цьому, встановивши на стадії досудового розслідування підстави для звільнення від кримінальної відповідальності та отримавши згоду підозрюваного на таке звільнення, прокурор складає клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності та без проведення досудового розслідування у повному обсязі надсилає його до суду (ч. 2 ст. 286 КПК України).
Пунктом 1 частини 2 статті 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності, а частиною 3 статті 288 КПК встановлено, що суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. При цьому, у разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Таким чином за змістом статей 284-288 КПК України, підставами для звільнення особи від кримінальної відповідальності при розгляді справи в суді є наявність відповідної норми кримінального закону, яка передбачає таке звільнення, клопотання сторони кримінального провадження про звільнення обвинуваченого від кримінальної відповідальності та згода підозрюваного/обвинуваченого на закриття кримінального провадження на цих підставах. Наявність цих умов є правовою підставою для прийняття судом рішення про звільнення підозрюваного/обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
30.08.2024 набрав чинності Закон України №3902-IX від 20.08.2024, який передбачає можливість звільнення від кримінальної відповідальності осіб, які під час дії воєнного стану самовільно залишили військову частину, або не з'явились вчасно без поважних причин до місця служби.
Законом України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану» внесено зміни до окремих нормативно-правових актів, якими передбачено порядок звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Зокрема, згідно з ч. 5 ст. 401 КК України передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Поряд з цим, відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 286 КПК України у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Таким чином, звільнення від кримінальної відповідальності військовослужбовців за ч. 5 ст. 401 КК України можливе за наступних підстав:
1) особа вперше вчинила злочин, передбачений ст.ст. 407, 408 КК України, під час воєнного стану;
2) особа підозрюється/обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених лише ч. 5 ст. 407 та ч. 4 ст. 408 КК України, тобто вчинених під час дії воєнного стану;
3) особа добровільно звернулась до слідчого, прокурора або суду про намір повернутись до своєї військової частини або іншої;
4) наявність письмової згоди командира відповідної військової частини на продовження проходження військової служби.
Встановлено, що ОСОБА_4 вчинив злочин, передбачений ст. 407 КК України, під час дії воєнного стану вперше.
У судовому засіданні підозрюваний надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України у зв'язку із наміром повернутися до військової частини та продовжити проходження військової служби.
Разом з цим, командиром військової частини НОМЕР_1 надано письмову згоду щодо проходження ОСОБА_4 військової служби у зазначеній частині.
З огляду на викладене, суд, вислухавши думку учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, дійшов висновку про можливість звільнення підозрюваного від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, оскільки ОСОБА_4 вперше вчинив злочин, передбачений ст. 407 КК України, добровільно звернувся із клопотанням до прокурора про намір повернутися до місця служби для продовження проходження військової служби та наявна письмова згода командира військової частини на продовження проходження підозрюваним військової служби.
На підставі викладеного, керуючись ч. 5 ст. 401 КК України, ст.ст. 203, 286, 288, 326, 393, 395, 532, 533 КПК України суд,-
Клопотання прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності підозрюваного ОСОБА_4 у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42025041330000090 від 28.01.2024 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,- задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України.
Кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №42025041330000090 від 28.01.2024 за фактом вчинення ОСОБА_4 злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,- закрити на підставі п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України, у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Після набрання ухвалою законної сили поновити ОСОБА_4 на військовій службі та зобов'язати протягом 72 годин прибути для проходження військової служби у військову частину НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
Ухвала суду про закриття кримінального провадження може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду через Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала суду, яка набрала законної сили, обов'язкова для осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, а також для усіх фізичних та юридичних осіб, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх службових осіб, і підлягає виконанню на всій території України.
Суддя ОСОБА_5