Єдиний унікальний номер справи 185/2567/25
Провадження № 1-кп/185/910/25
12 травня 2025 року
Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Павлоград в період воєнного стану кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 04 березня 2025 року за № 12025046370000059, за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Павлограда Дніпропетровської області, громадянина України, не працюючого, одруженого, на утриманні малолітніх дітейне маючого, в ООС не служив, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-20.02.2006 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 185, ч. 1 ст. 188, ст. 70 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 1 рік,
-05.04.2006 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 188, ст. 70 КК України до 3років позбавлення волі,
-19.09.2006 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 1 ст. 188, ч. 4 ст. 70 КК України до 3років позбавлення волі,
-10.12.2012 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 185 КК України до 5 років позбавлення волі, на підставі сг. 75, 76 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки,
-29.03.2013 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст.71 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі,
-05.06.2013 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 3 ст. 15 ч. 3 ст.185, ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 263, ч. 1 ст. 304, ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 2 місяців позбавлення волі,
-19.09.2013 ІОр'ївським районним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст.185, п. 1 ч. 1 ст. 194, ч. 1 ст. 70, ч. 4 ст. 70 КК України до 5 років 3 місяців позбавлення волі,
-10.10.2019 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 70 КК України до 2 років позбавлення волі,
-21.05.2020 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області за ч. 2 ст. 309, ч. 2 ст. 185, ч. 1 ст. 263, ст. 395, ч. 1 ст. 70, ст. 71 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі. 26.05.2023 звільнився з ДУ «Синельниківська ВК № 94» за відбуттям строку покарання,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України,
за участю:
прокурора ОСОБА_4
обвинуваченого ОСОБА_3
ОСОБА_3 , будучи раніше неодноразово судимим, в установленому законом порядку судимість, належних висновків для себе не зробив, на шлях виправлення не став та знову вчинив кримінальний проступок.
03.10.2024 Павлоградським міськрайонним судом Дніпропетровської області у відношенні ОСОБА_3 встановлений адміністративний нагляд терміном на 6 місяців із заборонами на час адміністративного нагляду: виходити з місця мешкання в період з 22:00 до 06:00 години; виїжджати за межі району без дозволу органу Національної поліції; перебувати у ресторанах, кафе, барах та місцях продажу спиртних напоїв на розлив; та зобов'язанням з'являтися в орган Національної поліції (відділу поліції) для реєстрації 2 рази на місяць.
11.10.2024 року ОСОБА_3 належним чином був ознайомлений з ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області про встановлення у відношенні нього адміністративного нагляду. Крім того був попереджений про адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил адміністративного нагляду, і ознайомлений з обмеженнями встановленими судом, а саме:
- забороною виходити з місця мешкання в період з 22:00 до 06:00 години;
- забороною виїзду за межі району без дозволу органу Національної поліції;
- забороною перебувати у ресторанах, кафе, барах та місцях продажу спиртних напоїв на розлив;
- необхідністю з'являтися в орган Національної поліції (відділу поліції) для реєстрації 2 рази на місяць.
ОСОБА_3 з метою ухилення від адміністративного нагляду, маючи реальну можливість виконувати покладені на нього зобов'язання, без поважної причини проігнорувавши їх, самовільно залишив місце свого мешкання без повідомлення працівників Павлоградського РВП ГУНП та дозволу керівництва Павлоградського РВП ГУНП, став проживати за іншою адресою..
Так, ОСОБА_3 , починаючи з початку лютого 2025 року, більш точного часу в ході досудового розслідування не встановлено, не проживав за адресою: АДРЕСА_2 , та ухиляючись від адміністративного нагляду, без дозволу начальника Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області став проживати за іншою адресою, внаслідок чого, ігноруючи правила встановленого адміністративного нагляду, порушив встановлені йому 03.10.2024 Синельниківським міськрайонним судом Дніпропетровської області, зобов'язання, пов'язані з адміністративним наглядом.
Таким чином ОСОБА_3 , діючи умисно, не ставлячи до відома уповноважені органи про свої дії, достовірно знаючи, що за невиконання покладених на нього ухвалою суду обов'язків йому загрожує кримінальна відповідальність, діючи умисно, без поважної причини будучи в належній формі ознайомленим із порядком та умовами проведення адміністративного нагляду, які були йому присуджені судом, достовірно знаючи про наслідки не виконання покладених на нього обов'язків, будучи зобов'язаним додержуватися встановлених умов адміністративного нагляду, про що був неодноразово попереджений, однак ігнорував вимоги законодавства, умисно ухилявся від покладених на нього обов'язків, а саме не проживав за місцем свого мешкання, тобто скоїв кримінальне правопорушення проти правосуддя.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковано за ст. 395 КК України, як самовільне залишення місця проживання з метою ухилення від адміністративного нагляду.
Обвинувачений ОСОБА_3 під час судового розгляду свою провину у вчиненні кримінального правопорушення визнав, зазначив, що він ознайомлений з ухвалою Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 03.10.2024, знав про обмеження, зокрема, йому роз'яснювалось, що він не може виїжджати за межі району без повідомлення поліції. Матері було погано і він виїхав, не було часу повідомити про зміну місця проживання одразу, виїжджав, розуміючи, що порушує. Не заперечує розглядати провадження із застосуванням ч. 3 , оскільки фактичні обставини ним не оспорюються, викладені обставини в обвинувальному акті відповідають подіям кримінального правопорушення, що йому інкримінується.
Суд, вислухавши пояснення обвинуваченого, дійшов висновку, що ОСОБА_3 винний у вчиненні кримінального правопорушення, що йому інкримінується за обставин, які вказані вище.
Крім повного визнання провини і свідчень, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується і іншими фактичними доказами провадження, які всіма учасниками судового розгляду визнані, ніким не оспорюються, у відповідності з ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільними їх дослідження. При цьому судом з'ясовано, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового розгляду зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності та істинності їх позицій, а також роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини провадження в апеляційному порядку.
Оскільки сторони вважають, що фактичні обставини провадження підтверджені наявними у провадженні доказами, які не вимагають дослідження в ході судового розгляду, суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, також визнає фактичні обставини провадження доведеними.
Таким чином, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України - доведена повністю та підтверджена дослідженими у судовому засіданні доказами.
За правилами кримінального закону покарання, призначене особі за вчинений злочин, має бути законним і справедливим. Законність покарання означає, що його має бути призначено особі відповідно до вимог цього закону, а справедливість покарання визначається принципом його домірності, тобто необхідності його визначення судом саме у тому виді й розмірі, яке з врахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання, буде необхідним та достатнім для її виправлення й попередження нових злочинів.
Згідно зі ст. 65 КК України суд призначає покарання за вчинений злочин відповідно до Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_3 покарання, суд, у відповідності з вимогами ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, віднесення його згідно зі ст. 12 КК України до категорії кримінальних проступків, дані про особу обвинуваченого, який має не погашену судимість, на обліку в психіатричному диспансері та у лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується негативно, його майновий стан, а також враховує повне визнання обвинуваченим своєї вини, і те, що він досяг пенсійного віку.
Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 , відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.
Обставинами, що обтяжують покарання обвинуваченого, відповідно до ст. 67 КК України, не встановлено.
За вимогами ч. 2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а згідно із ч. 2 ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених.
Санкцією ст. 395 КК України, за якою кваліфіковано дії ОСОБА_3 передбачено покарання у виді штрафу від п'ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеження волі на строк до двох років.
Згідно з ч. 3 ст. 61 КК України обмеження волі не застосовується до неповнолітніх, вагітних жінок і жінок, що мають дітей віком до чотирнадцяти років, до осіб, що досягли пенсійного віку, військовослужбовців строкової служби та до інвалідів першої і другої групи.
Враховуючи сукупність наведених обставин, ступінь негативних наслідків вчиненого обвинуваченим, дотримуючись принципів законності, справедливості, а також достатності покарання для подальшого виправлення та попередження скоєння нових кримінальних правопорушень, ставлення обвинуваченого до вчиненого, суд дійшов висновку, що достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень буде призначення йому покарання в межах санкції інкримінованої статі Особливої частини Кримінального кодексу України у вигляді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).
Саме таке покарання, на думку суду, буде необхідним і достатнім для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та досягнення самої мети покарання,
Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 не обиравсь та до набрання вироком законної чинності не обирається.
Витрати на залучення експерта, речові докази, цивільний позов - відсутні.
Керуючись ст.ст. 368, 374, 377 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 395 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п'ятдесят грн. 00 коп.).
Цивільний позов не заявлений.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Процесуальні витрати на проведення судових експертиз - відсутні.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду відповідно до ч.2 ст.394 КПК України не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до частини 3 ст.349 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1