Справа № 314/1077/25
Провадження № 1-кп/314/656/2025
13.05.2025 м.Вільнянськ
Вільнянський районний суд Запорізької області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому дистанційному засіданні в залі суду в м. Вільнянськ клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород Закарпатської області, громадянина України, який перебував на посаді навідника 2 механізованого відділення 3 механізованого взводу 4 механізованої роти 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, -
за участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5
У провадженні Вільнянського районного суду Запорізької області перебуває кримінальне провадження за № 62024080100000218 від 19.01.2024, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України.
Прокурор в судовому засіданні заявив клопотання про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 .
Обвинувачений та захисник заперечували проти задоволення клопотання прокурора.
Заслухавши учасників процесу, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.1 ст.331 КПК України, під час судового розгляду суд за клопотання сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Згідно до ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1, 2, 4, ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Відповідно до ч. 1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Згідно ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою не може перевищувати 60 днів. Строк тримання під вартою обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.
Згідно ч.6 ст.194 КПК України зазначені обов'язки покладаються на підозрюваного, обвинуваченого на строк не більше двох місяців. У разі необхідності цей строк може бути продовжений за клопотанням прокурора в порядку, передбаченому ст.199 КПК України.
Враховуючи, що така потреба обумовлена наявністю ризиків, передбачених передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_3 може:
- переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду;
- незаконно впливати на свідків;
- вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.
Наявність вказаних ризиків підтверджується зібраними під час досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме за вчинення злочину за правовою кваліфікацією, передбаченою ч. 4 ст. 408 КК України, який згідно ст. 12 КК України, віднесений до категорії особливо тяжких злочинів, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до дванадцяти років. Так, розуміючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення (злочину), суворість та невідворотність послідуючого покарання, обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду. Про вказані наміри обвинуваченого вже свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин, а саме самовільно залишення місця несення служби, яке по своїй суті являється переховуванням від правоохоронних та інших державних органів, а також органів військового управління з метою невиконання обов'язків військової служби.
Зазначені обставини свідчать про необхідність ізоляції ОСОБА_3 задля нівелювання ризику можливості переховуватися від суду і слідства та перешкодити виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом котрий зможе гарантувати належну процесуальну поведінку обвинуваченого ОСОБА_3 буде саме тримання під вартою.
Зазначені ризики на час розгляду клопотання не сплинули, обмеження прав обвинуваченого встановлені запобіжним заходом є співмірними завданням та цілям кримінального провадження.
Застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою на переконання суду не забезпечать запобігання ризикам переховування від суду, незаконного впливу на свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим шляхом та можливості вчинення інших кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене, суддя вважає за необхідне клототання прокурора задовольнити та продовжити запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
У відповідності до положень ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З огляду підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, особу обвинуваченого, суд не вбачає підстав для визначення розміру застави у кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст. 177-178, 183, 194, 331 КПК України, суд
Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 - задовольнити.
Продовжити стосовно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів.
Кінцевим днем тримання під вартою визначити 11.07.2025 (включно).
Розмір застави в порядку ч.4 ст.183 КПК України не визначати.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вільнянський районний суд Запорізької області протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1
13.05.2025