Справа № 308/19226/24
(заочне)
01 травня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Наумова Н.В.,
при секретарі судового засідання Передерій Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором.
Свої вимоги мотивує тим, що 20.01.2020 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено заяву № 010/98262/82/790346.
Відповідно до кредитного договору, банк надав позичальнику грошові кошти відповідно до умов передбачених цим договором, а позичальник зобов'язався повернути використану суму в строк до 20.01.2024 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 45 %.
Банк належним чином виконав свої зобов'язання перед позичальником за ередитним договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку та розмірі передбаченому умовами кредитного договору.
30.11.2021 було укладено договір №114/2-47 відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/98262/82/790346. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/98262/82/790346.
Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до Відповідача за договором №010/98262/82/790346
Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №010/98262/82/790346 від 20.01.2020 року, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості, становить 35182,45 грн, з яких:
- заборгованість за основним зобов'язанням (за тілом кредиту) - 17523,33 грн.
- заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 9557,59 грн.
- заборгованість за нарахованими процентами згідно Кредитного Договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 8101,53 грн.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить стягнути з боржника яким є: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором № 010/98262/82/790346 від 20.01.2020 у розмірі 35182,45 грн. та понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2420,40 грн. та понесені витрати на правову допомогу в розмірі 13 000 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак надіслав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його участі. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання повторно не з'явився, хоча про час і місце розгляду справи був повідомлений своєчасно і належним чином, а тому суд в порядку ст. 280 ЦПК України, вважає, що справу слід вирішити на підставі наявних у ній доказів та постановити заочне рішення.
Відзиву у визначений судом строк відповідач не надіслав. Згідно з ч.8 ст.178 ЦПК України - у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Судове засідання у справі було призначене на 01.05.2025 року на 15 год. 40 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося. У відповідності до ч. 6 ст. 259 ЦПК України складання рішення суду було відкладено на строк не більш як п'яти днів, тому у відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, якою є 01.05.2025 року.
Ухвалою судді Ужгородського міськрайонного суду від 10.12.2024 року дану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та розгляд справи вирішено проводити в порядку спрощеного провадження з викликом сторін.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
В судовому засіданні встановлено, що 20.01.2020 між АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 укладено заяву про відкриття карткового рахунку та надання кредиту «Кредитна картка» № 010/98262/82/790346, відповідно до умов якого банк відкрив картковий рахунок позичальнику та встановив поточний ліміт, розмір якого на дату початку кредитування становив 9400,00 грн.. Строк кредиту становить 48 місяців з дати початку кредитування (п. 1.5).
За користування кредитом встановлена фіксована процентна ставка у розмірі 45% річних (п. 1.6).
Заява підписана відповідачем власноручним підписом.
Також, 20.01.2020 відповідач ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», в якому наявна інформація про умови кредитування, процентну ставку та орієнтовну загальну вартість кредиту, а також про порядок повернення кредиту. Крім того, 20.01.202019 було підписано заяву № № 010/98262/82/790346 на приєднання до договору добровільного страхування життя № РБ1701 від 25.09.2017 .
Відповідач з викладеними у зазначених вище документах умовами кредитування ознайомився та погодився без будь-яких зауважень або застережень, що засвідчив власноручним підписом.
Відповідно до розписки про отримання картки від 20.01.2020, ОСОБА_1 власноручним підписом засвідчив, що отримав платіжну картку НОМЕР_2 . З правилами користування карткою ознайомлений та зобов'язався їх дотримуватись.
Таким чином, Банк виконав свої зобов'язання перед позичальником (клієнтом) за кредитним договором, надавши останньому кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором, що також підтверджується випискою про рух коштів та виписками по рахунку за період з 20.01.2020 по 30.11.2021, відповідно до яких ОСОБА_1 користувався кредитними коштами.
Доказів повернення відповідачем кредиту та сплати процентів за користування кредитними коштами у повному обсязі матеріали справи не містять.
Відповідно до розрахунку заборгованості ОСОБА_1 складеною ТОВ «Вердикт капітал» загальна сума заборгованості станом на 13.11.2024 складає 35182,45 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 17523,33 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 9557,59 грн., заборгованість за нарахованими процентами за період з 10.01.2023 - 13.11.2024 року - 8101,53 грн.
30.11.2021 було укладено договір №114/2-47 відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/98262/82/790346. 10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №010/98262/82/790346.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст. 626, 628ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст.1054ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст.512ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), згідно з ст.514ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.
Відповідно до ч. 1 ст.1048ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За таких обставин, дослідивши зібрані в справі докази, надаючи оцінку зібраним у справі доказам в цілому, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності суд вважає позов частково обґрунтованим і доходить висновку про можливість його часткового задоволення.
Матеріалами справи доведено, що ОСОБА_1 уклала договорів банківських послуг у сфері страхування № 010/089862/82790346 від 20.01.2020 року з АТ «Райфайзен Банк Аваль» за умовами якого отримала в кредит кошти. Право вимоги за даними договорами перейшло до ТОВ «Коллект Центр». Відповідач ОСОБА_1 свої зобов'язався за укладеним договором на умовах та в строки/терміни, що визначені в ньому не виконала, грошові кошти та нараховані відсотки не повернула.
З наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 за договором банківських послуг у сфері страхування № 010/089862/82790346 від 20.01.2020 року становить 35 182,45 грн.
Відповідач користувалась наданими кредитними коштами, заперечень щодо незгоди із наданим їй кредитом та розміром нарахованої заборгованості суду не надала, доказів про відсутність заборгованості у розмірі, вказаному в розрахунках, суду нею також не надано, позивач набув права вимоги до ОСОБА_1 , а тому суд дійшов висновку про необхідність захисту прав ТОВ «Коллект Центр», шляхом стягнення заборгованості за укладеним договором.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року.
Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»(далі - Закон № 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI).
У відповідності до ч. 4 ст. 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1)складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2)часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3)обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4)ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на вказане, вирішуючи вимоги позивача про стягнення судових витрат, суд вважає, що витрати в розмірі 13 000 грн. є значно завищеними, оскільки з приводу розгляду таких позовів в Україні вже склалася стала судова практика, а тому адвокат при складанні позову та зібранні доказів не міг витрати скільки часу, який міг би коштувати 13 000 грн. За таких обставин розмір судових витрат які суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача 3000 грн.
Таким чином, на підставі ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 2422.40 грн. та 3000 грн. судових витрат на правову допомогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054, 1056-1 ЦК України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за договором - задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія, номер паспорта суду не відомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306) заборгованість за договором №010/98262/82/790346 від 20.01.2020 року у розмірі 35 182,45 грн. (тридцять п'ять тисяч сто вісімдесят дві гривні 45 коп.), з яких: заборгованість за тілом кредиту - 17523,33 грн., заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 9557,59 грн., заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості) - 8101,53 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , серія, номер паспорта суду не відомі) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (код ЄДРПОУ 44276926, місцезнаходження: м. Київ, вул. Мечнікова, будинок 3, офіс 306), понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 коп.) гривень та витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Наумова