Справа № 308/19746/24
(заочне)
28 квітня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючого судді Наумова Н.В.,
при секретарі судового засідання Передерій Є.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЕЙС» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЕЙС» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути з останнього заборгованість за кредитним договором №512994937 від 08.04.2021 у сумі 59830,12 грн.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 18.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач уклали кредитний договір №512994937 у формі електронного документа з використанням електронного підпису, зокрема шляхом підписання договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Первісний кредитор свої зобов'язання надати грошові кошти виконав в повному обсязі. Стверджує, що між первісним кредитором та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу, за додатковою угодою до якого строк дії продовжено, право вимоги за кредитним договором до останнього перейшло за реєстром прав вимоги №141 Згодом право вимоги перейшло від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс», а згодом від останнього до позивача. Зазначає, що ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та позивач не здійснювали нарахувань за кредитним договором. При цьому загальна сума заборгованості на момент подання позову за кредитним договором становить 59830,12 грн., з яких 15499,01 грн. заборгованість по кредиту, 44331,11 грн. заборгованість по відсоткам за користуванням кредиту.
Ухвалою від 16.12.2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак подав клопотання про розгляд справи без участі сторони позивача, щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.
В судове засідання відповідач не з'явився повторно, повідомлявся про наявність справи за його участі в провадження суду, зокрема шляхом направлення повісток за зареєстрованим місцем проживання.
Враховуючи те, що відзиву відповідачем до суду подано не було, повідомлення від останнього про причини неявки до суду не надходили, зі згоди представника позивача, на підставі наявних у справі доказів, суд вважає за можливе ухвалити рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Вивчивши зібрані по справі докази, з'ясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до наступного висновку.
08.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідач на підставі заявки на отримання грошових коштів в кредит від 08.04.2021 було укладено договір кредитної лінії №512994937, згідно з яким Кредитодавець надав відповідачу кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 5300 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язався повернути кредит та сплати проценти за його користування відповідно до умов зазначених в цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога».
Відповідач підписав Кредитний договір електронним підписом, створеним за допомогою одноразового персонального ідентифікатора MNV9AD27. Зокрема, 08.04.2021 Відповідач ввів ідентифікатор у відповідне поле інформаційнотелекомунікаційної системи та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відповідно до п. 4.4 Кредитного договору, визначається, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису, Позичальник використовує як електронний підпис одноразовий ідентифікатор, відповідно до Правил та Закону України «Про електронну комерцію», що має таку саму юридичну силу як і власноручний підпис.
Відповідно до п.1.1. договору, кредитодавець зобов'язується надати Позичальникові Кредит у вигляді Кредитної лінії, в розмірі Кредитного ліміту на суму 5300,00 (п'ять тисяч триста грн. нуль коп.) на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання грошових коштів у позику.
28.11.2018 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Договір факторингу № 28/1118-01 строк дії якого закінчується 28 листопада 2019 року.
28.11.2019 ТОВ «Манівео» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали додаткову угоду №19, згідно з якою строк дії договору продовжено до 31.12.2020. При цьому інші умови договору залишилися без змін.
31.12.2020 між Клієнтом та Фактором укладено додаткову угоду № 26 від 31.12.2020 року до Договору факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018, що продовжила строк договору до 31 грудня 2021 року. В даній додатковій угоді Договір факторингу №28/1118-01 від 28.11.2018 викладено у новій редакції, проте його дата укладення залишена як 28.11.2018 та № 28/1118-01. 31.12.2021 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №27, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2022 року. При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2022 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №31, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2023 року). При цьому інші умови договору залишилися без змін, відповідно до договору факторингу в редакції від 31 грудня 2020 року.
31.12.2023 сторони Договору факторингу уклали додаткову угоду №32, яка продовжила строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги №141 від 06.07.2021 до Договору факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 ТОВ «Таліон Плюс» отримало право вимоги до Відповідача на загальну суму 39 510,76 грн
Зокрема, на підтвердження переходу права вимоги Позивачем долучено довідку видану ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», що підтверджує перехід права вимоги за кредитним договором № 512994937 від 08.04.2021 до ТОВ «Таліон Плюс.
05.08.2020 між ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» укладено Договір факторингу № 05/0820-01, строк дії якого закінчується 04 серпня 2021 року.
В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали ряд додаткових угод: №2 від 03.08.2021 (Додаток №18) та №3 від 30.12.2022 - якими продовжено строк дії Договору факторингу до 30.12.2024 включно, всі інші умови залишились без змін. Предметом даного Договору факторингу є відступлення прав вимоги, зазначені у відповідних Реєстрах прав вимоги. Право вимоги від Клієнта до Фактора переходить в момент підписання сторонами відповідного Реєстру прав вимог, встановленому в відповідному Додатку договору (п.4.1. ).
Відповідно до Витягу з реєстру прав вимоги № 10 від 31.07.2023 до Договору факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020 від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 59830,12 грн.
28.10.2024 ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та Позивач уклали Договір факторингу № 2810/24/Е відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором .
Відповідно до реєстру боржників за договором факторингу № 2810/24/Е від 28.10.2024 від ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 59830,12 грн. Даний факт підтверджується Актом прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу № 2810/24/Е від 28.10.2024.
Означене відображене також в розрахунку заборгованості ТОВ «Таліон Плюс».
Таким чином факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується кредитним договором та договором відступлення права вимоги.
Згідно зі ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);правонаступництва;виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині 2 ст. 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
У відповідності до ст. ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з положеннями ст. 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, сплата неустойки.
Статтею 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
Згідно з ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією зі сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі №127/33824/19.
Відповідно до ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиції укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або іншому порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами Законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію).
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 3 вказаного Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ, який накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Статтею 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти(кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 2 ст. 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1ст.1047 ЦК України).
Частиною 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що заборгованість відповідачем станом на момент подання позовної заяви підтверджена належними доказами відповідно до вимог ст.ст. 76-81 Цивільного процесуального кодексу України, відповідачем не спростована, тому позовні вимоги щодо її стягнення підлягають задоволенню на підставі статей 1048, 1050, 1054 Цивільного кодексу України.
Щодо вимоги про стягнення з відповідача судових витрат.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог
Позивачем при поданні позову до суду сплачено судовий збір у сумі 2422, 40 грн. (коефіцієнт 0.8), що підтверджено платіжною інструкцією.
Згідно з положень п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Судові витрати позивача на професійну правничу допомогу становлять 6000 грн., які підтверджуються: договір про надання правничої допомоги №30/10/24-01 від 30.10.2024 з додатком №1 (протокол погодження вартості послуг), укладений між позивачем та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» (надалі Адвокатське об'єднання), додаткову угоду №2 від 30.10.2024 до договору про надання правничої допомоги №30/10/24-01 від 30.10.2024, акт прийому-передачі наданих послуг від 30.10.2024, копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльність №4956, видане 24.04.2012, копію довіреності на представництво інтересів позивача від 02.10.2024.
Як зазначив Верховний Суд у постановах від 07.12.2020 у справі № 922/3708/19, а також від 01.10.2021 у справі № 607/14338/19-ц, проти розміру витрат на правничу допомогу має заперечувати обов'язково інша сторона і якщо вона не заперечує, то у суду відсутні підстави надавати оцінку кількості часу витраченому адвокатом на виконання робіт, а також суд не вправі зменшувати розмір витрат на професійну допомогу адвоката.
В матеріалах справи відсутнє клопотання відповідача про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката.
У зв'язку з вищевикладеним з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір та витрати за надану правничу допомогу в заявленому позивачем розмірі.
Керуючись ст. ст. 207, 509, 526, 549, 551, 625, 626-629, 633-634, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.81,89,141,263-265,280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ухвалив:
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЕЙС» до відповідача ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором №512994937 від 08.04.2021 у сумі 59 830,12 грн. (п'ятдесят дев'ять тисяч вісімсот тридцять гривень 12 коп), яка складається з 15 499,01 грн. - заборгованість по кредиту, 44 331,11 - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» (код ЄДРПОУ 42986956, м. Київ, Харківське шосе, буд. 19, офіс 2005) суму сплаченого позивачем судового збору у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 6 000 (шість тисяч) гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Наумова