Справа № 308/18728/24
28 квітня 2025 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі головуючого судді Наумової Н.В., при секретарі судового засідання Передерій Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ужгород цивільну справу за позовом позивача ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,-
Позивач ОСОБА_1 звернулася в суд з позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позовної заяви позивач посилається на те, що 18 листопада 2006 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області (свідоцтво серії НОМЕР_1 ).
Вказує, що з відповідачем у них є спільні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .
Зазначає, що у позивач з відповідачем зовсім різні погляди на життя, у них немає порозуміння. Сімейне життя у них з відповідачем не склалося, вони стали чужими людьми, між ними втрачено всі фізичні та духовні зв?язки та неодноразово зазнавала домашнього насильства з боку відповідача, тому можливості зберегти з ним сім?ю немає.
На підставі вищевикладеного, просить суд розірвати шлюб між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 18 листопада 2006 року відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області.
Прізвище ОСОБА_1 після розірвання шлюбу змінити на дошлюбне
" ОСОБА_6 ".
Ухвалою судді від 31.12.2024 року було відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження.
Позивач - ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, хоча про час та місце розгляду справи була належним чином повідомлена. В матеріалах справи міститься її заява про розгляд справи у її відсутності
Відповідач - ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був належним чином повідомлений.
Судове засідання у справі було призначене на 2804.2025 року на 15 год. 20 хв., однак через неявку в судове засідання всіх учасників справи судом у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів справи, що 18 листопада 2006 року між ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , було укладено шлюб, який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 769, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 .
У шлюбі у позивача з відповідачем народилася спільні діти: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження.
Як стверджує позивачка, що у них з відповідачем зовсім різні погляди на життя, у них немає порозуміння. Сімейне життя у них з відповідачем не склалося, вони стали чужими людьми, між ними втрачено всі фізичні та духовні зв?язки.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану.
У відповідності зі ст. 110 Сімейного Кодексу України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним з подружжя. Згідно ст. 112 Сімейного Кодексу України при розгляді справи про розірвання шлюбу суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини й інших обставин життя чоловіка і жінки. Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного Кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 Сімейного Кодексу.
Стаття 51 Конституції України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї. Аналогічні приписи викладені у ст. 24 СК України, у якій, крім іншого передбачено, що примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Виходячи із змісту ч. 3 та ч. 4 ст. 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно зі ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечить їх спільним інтересам, а тому шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , слід розірвати.
Що стосується вимоги позивача про відновлення їй дошлюбного прізвища, суд зазначає, що відповідно до положень ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Разом з тим, вирішення питання щодо прізвища особи, яка змінила своє прізвище внаслідок укладення шлюбу, яким вона буде іменуватися після розірвання шлюбу, виключно залежить від її бажання, а відтак, суд вважає позовну вимогу про відновлення позивачу дошлюбного прізвища підставною та такою, що підлягає до задоволення.
Питання щодо витрат зі сплати судового збору суд вирішує на підставі ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, ст.ст. 56, 110, 112 Сімейного кодексу України та, керуючись ст.ст. 3, 4, 5, 8, 9, 10, 12, 13, 17, 43, 49, 141, 258, 265, 272, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до відповідача ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, укладений 18 листопада 2006 року між ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Ужгородського міського управління юстиції Закарпатської області, актовий запис № 769, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 - розірвати.
Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище - « ОСОБА_6 ».
Стягнути ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , серія та номер паспорта суду не відомі, на користь ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , паспорт громадянки України серії НОМЕР_5 , витрати зі сплати судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи,якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи(вирішення питання) без повідомлення(виклику)учасників справи,зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Ужгородського
міськрайонного суду Н.В. Наумова