Справа № 305/1229/25
Номер провадження 3/305/696/25
12.05.2025 року м. Рахів
Суддя Рахівського районного суду Закарпатської області Попова О.М., розглянувши матеріали ІНФОРМАЦІЯ_1 ВПС « ІНФОРМАЦІЯ_2 » про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 виданий органом 6315 від 04.06.2019 року (скріншот додатку «ДІЯ»), зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України, за частиною 2 статті 204-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно з матеріалами справи про адміністративне правопорушення у відношенні ОСОБА_1 , 19.04.2025 року близько 08 год. 10 хв., прикордонним нарядом «Група реагування» в межах прикордонної смуги на напрямку прикордонного знаку № 404, на відстані близько 1000 метрів до державного кордону (територія Богданської сілської громади Рахівського району Закарпатської області) було виявлено та затримано громадянина України ОСОБА_1 , який спільно з громадянами України ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , здійснив спробу незаконного перетинання державного кордону з України до Румунії поза встановленими пунктами пропуску через державний кордон України в пішому порядку шляхом подолання гірського масиву у складі групи осіб, своїми діями гр. ОСОБА_5 порушив вимоги ст. 9, ст. 12 Закону України «Про державний кордон України» від 04.11.1991 року, тобто вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачено ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
ОСОБА_1 , у судове засідання не з'явився. Від представника ОСОБА_1 - адвоката Штеця І.І. до суду надійшло клопотання, в якому останній просив провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вказане клопотання обґрунтовано тим, що із зазначеним в протоколі ОСОБА_1 , не погоджується, оскільки будь якого наміру перетинати державний кордон в нього не було. Той факт, що останній був зупинений працівниками прикордонної служби на відстані 1000 м. від лінії державного кордону України, сам по собі не свідчить про його намір незаконно перетнути кордон України, оскільки будь якого наміру перетинати державний кордон в останнього в нього не було, основною причиною поїздки був туризм, що не заборонено громадянину України під час воєнного стану. Як вбачається з матеріалів справи, як на докази вчинення правопорушення, матеріали адміністративної справи містять: протокол про адміністративне правопорушення ЗхРУ № 288828 від 19.04.2025 року, протокол затримання, протокол особистого огляду, копія документу, що посвідчує особу, довідка про виявлення правопорушення, рапорт, пояснення особи та схему. Однак, вказані докази є недостатніми для обґрунтування вини ОСОБА_1 .. Рапорт про виявлення правопорущення не може бути доказом вини, оскільки зміст такої це доповідь керівництву про подію, це думка, що не підтверджена жодним доказом. Відзначає, що довідка опитування, яка міститься в матеріалах справи, не може бути належним доказом, оскільки пояснення, які наведені у ній, ОСОБА_1 , не надавав і з нею не ознайомлювався. Звертає увагу, що він не мав жодних речей та документів, які би вказували на намір незаконного перетину кордону. Крім того, в матеріалах справи відсутні пояснення від інших осіб, які могли б підтвердити наявність у них умислу на незаконний перетин кордону.
Звертає увагу суду, у протоколі про адміністративне правопорушення не зазначено свідків вказаної події, хоча такі і були, відсутні їхні прізвища, крім того у справі відсутні відомості про речі і документи, на яких була б наявна інформація, яка б могла свідчити про намір перетину ним державного кордону. Крім того, звертаю увагу на те, що в матеріалах справи відсутні докази про намір ОСОБА_1 , вчинити незаконний перетин державного кордону України, а твердження працівників прикордонної служби в цій частині ґрунтуються виключно на припущеннях. Не містять матеріали справи пояснень свідків, фото-, та відеодоказів, які б беззаперечно свідчили про наявність у діях останнього об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Таким чином протокол про адміністративне затримання сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовними та беззаперечними доказами на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення. Таким чином, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.204-1 КУпАП, не знайшла свого підтвердження.
Відповідно до ч. 2 ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 204-1 цього Кодексу розглядаються протягом доби.
Згідно положень ст. 268 КУпАП, адміністративне правопорушення за ст. 204-1 КУпАП не відноситься до правопорушень, по яким не є обов'язковою присутність в судовому засіданні особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Суд вивчивши матеріали справи, беручи до уваги клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Штеця І.І., прийшов до висновку, що в діях ОСОБА_1 , відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, яка передбачає відповідальність за незаконне перетинання ДКУ, у складі групи осіб.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення
Відповідно до вимог ст.ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами.
Так відповідно до диспозиції ч. 2 ст. 204-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Об'єктивною стороною досліджуваного правопорушення, є перетин або спроба перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску або в пунктах пропуску через державний кордон України без відповідних документів або за документами, що містять недостовірні відомості про особу, чи без дозволу відповідних органів влади.
Суб'єктивна сторона незаконного перетинання державного кордону передбачає наявність прямого умислу, тобто виражається в навмисній формі вини, коли особа розуміє, що незаконно перетинає ДКУ та бажає вчинити такі протиправні дії.
Відповідно, досліджуючи докази по даній справі, суд повинен встановити чи перетинав ОСОБА_1 державний кордон України у незаконний спосіб та чи вчинив він ці незаконні дії навмисно.
Так охорона державного кордону України є невід'ємною складовою загальнодержавної системи захисту державного кордону і полягає у здійсненні Державною прикордонною службою України на суші, морі, річках, озерах та інших водоймах, а також Збройними Силами України у повітряному та підводному просторі відповідно до наданих їм повноважень заходів з метою забезпечення недоторканності державного кордону України.
Державний кордон України - це лінія і вертикальна поверхня, що проходить по цій лінії, визначає межі державної території України, просторові рубежі дії державного суверенітету України. Охороною Державного кордону України займається Державна прикордонна служба України.
В підтвердження факту незаконно перетинання державного кордону України прикордонною службою крім протоколу про адміністративне правопорушення надано лише протокол адміністративного затримання, який жодним чином не свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Суд звертає увагу на те, що в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що гр. ОСОБА_1 «здійснив спробу незаконного перетинання ДКУ», однак до протоколу не надано жодного належного чи допустимого доказу на підтвердження того, що останній вчиняв будь-які дії щодо незаконного перетинання ДКУ.
Так за ст.62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Тому суддя приходить до висновку, що судді не надано належних, достовірних та переконливих доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, а саме які б підтверджували перетинання чи спробу перетинання останнім державного кордону України, у складі групи осіб.
Тому суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 204-1 КУпАП, який встановлює відповідальність за перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, групою осіб або особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених частиною першою цієї статті, оскільки наданими суду доказами його винуватість та сам факт незаконного перетинання державного кордону України не доведений і тому в його діях відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.
Згідно ч. 1 ст.247 КУпАП, провадження по справі належить закрити, якщо судом встановлено, що в діях особи у відношенні якої, складено протокол про адміністративні правопорушення, відсутні склад та подія адміністративного правопорушення.
Таким чином, суд вважає за необхідне провадження по даній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ч. 1 ст. 247, 283, 284 КУпАП, суддя -
Провадження по адміністративній справі у відношенні ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 204-1 КУпАП закрити, в зв'язку з відсутністю в його діях складу та події адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня її постановлення.
Суддя О.М. Попова