Виноградівський районний суд Закарпатської області
___________________________________________________________________________________________________ Справа № 299/554/25
06.05.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі головуючого судді А.А.Надопта, секретар судового засідання К.С.Роман, за участю позивачки та її представника адвоката Ю.В.Бори, відповідача, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини,
Позивачка звернулася у Виноградівський районний суд із позовною заявою про стягнення додаткових витрат на утримання дитини, в якій просить суд стягнути з відповідача (батька) на її користь додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 - ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 - ІНФОРМАЦІЯ_2 , одноразово у сумі 40300, 00 гривень.
Позов обґрунтовано тим, що позивачка та відповідач ОСОБА_2 є батьками трьох дітей (синів): ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Старший син є повнолітнім. Шлюб між сторонами спору було розірвано рішенням Виноградівського районного суду від 01.07.2020 року у справі №299/1583/20. Рішенням Виноградівського районного суду від 01.07.2020 року у справі №299/1588/20 з відповідача на користь матері дітей стягнуто аліменти на їх утримання у розмірі по 1/6 частині з усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину щомісячно.
Обгрунтовуючи свої вимоги позивачка зазначає, що їх діти проживають разом з нею, відповідач своїх батьківських обов'язків в частині матеріального утримання синів не виконує в тій мірі, яка є необхідною для їх повноцінного становлення, ніяких додаткових витрат на утримання дітей не здійснює, допомоги у вихованні, догляді за ними не надає. На протязі 2024, поточного періоду 2025 року діти колишнього подружжя потребували значного стоматологічного супроводу: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період квітень-вересень місяців 2024 року отримав медичні послуги з приводу лікування глибокого карієсу (лікар- стоматолог ФОП ОСОБА_6 ), вартість лікування загалом склала 30900 гривень, а син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з серпня 2024 року отримав медичні послуги з приводу лікування гострого гнійного періодонтиту (лікар- стоматолог ФОП ОСОБА_6 ), вартість лікування загалом склала 25800 гривень. У січні 2025 року продовжив лікуватися з приводу цього ж захворювання, яке набуло хронічного характеру (лікар-стоматолог ФОП ОСОБА_7 ), вартість лікування загалом склала 22900 гривень. 10.01.2025 року було проведено контрольне рентгенологічне дослідження (ФОП ОСОБА_8 ), вартість діагностичної процедури склала 1000 гривень. Сукупний розмір витрат матері дитини становить 49700 гривень. Обставини щодо лікування дітей також підтверджуються довідкою КНП «Виноградівська районна лікарня» від 25.12.2024 року №3558/2024.
Такі тривалі захворювання дітей потребують постійного медичного супроводу та фармацевтичного забезпечення, є потреба в системних профілактичних та реабілітаційних заходах з метою попередження рецедиву та прогресу хвороб. Як результат у зв'язку з хворобою сини потребують додаткових витрат на лікування. Позивач не в змозі самостійно утримувати спільних дітей у цій складовій та повністю забезпечити необхідні фінансові витрати на їх лікування, а батько дітей жодним чином не допоміг з лікуванням, не проявив жодного вияву турботи. Відповідач є здоровою, працездатною людиною, має можливість працювати, офіційно працевлаштований та зобов'язаний утримувати власних синів у спосіб, що забезпечить їх повноцінне становлення, а відтак просить суд її позов задоволити з підстав, наведених у позові.
В судовому засідання позивачка та його представник свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, наведених у позовній заяві та просили такі задоволити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, проти їх задоволення заперечував, оскільки він щомісячно на утримання дітей постійно, регулярно на користь ОСОБА_9 сплачує аліменти, зокрема, з березня 2024 року і по лютий 2025 року ним було сплачено аліменти на утримання дітей на суму 144 827.86 \сто сорок чотири тисячі вісімсот двадцять сім тисяч гривень 86 коп., що підтверджується довідкою, виданою керівником ТОВ "Джентерм Україна" від 11.03.2025 року. Умовчує позивачка і за те, що додатково, крім обов'язкових платежів по сплаті аліментів на утримання дітей, він відправляє кошти щомісячно старшому сину ОСОБА_10 в середньому по 2000-4000 гривень на місяць, що підтверджується квитанціями, які приєднує до відзиву на позовну заяву. За період з 06.10.2023 року і до 07.03 2025 року відправив сину ОСОБА_10 кошти на суму 44 185 \сорок чотири тисячі сто вісімдесят п"ять \ гривень. Відносно лікування зубів дітей позивачка з ним не порадилась, оскільки батьки, повинні спільно вирішувати питання до кого звертатись за лікуванням, планувати спільні витрати, обирати лікарів. При тому, що відповідно до програм медичних гарантій обслуговування населення у 2023 та 2024 роках передбачено отримання безоплатної стоматологічної допомоги дітям (невідкладна і планова стоматологія). Позивачка не узгоджувала з ним платне стоматологічне лікування синів, а самостійно вирішила лікувати зуби дитини на платній основі, не скориставшись при цьому ані Програмами медичних гарантій, ані програмою «Збережи усмішку дитині», а тому має самостійно нести зазначені витрати. Позивачка повинна була звернутися до сімейного лікаря, який при необхідності призначив би безкоштовні лабораторні дослідження дітей, а в разі недостатності таких досліджень видав би направлення на більш глибокі лабораторні дослідження, які також можна зробити безкоштовно за направленням сімейного лікаря. При тому, що він звертався до КНП "Виноградівська районна лікарня", щоб пояснили причину видачі довідки №3558\2024 від 26.12.2024р., де записано, що сини оглянуті лікарем-стоматологом амбулаторного сектору. В довідці записано, що ОСОБА_4 , що потребує санації, а ОСОБА_3 санований. Позивачці було рекомендовано лікування у стоматологів лікарні. Остання відмовилась, мотивуючи тим, що вона знає до кого йти, а відтак він вважає, що позивачкою не доведено необхідність лікування дітей виключно у приватних закладах обраних нею, вказані лікування не узгоджувались з ним як батьком, а також викликають сумнів документи, які підтверджують її витрати, зокрема, відсутні чеки, які свідчать про оплату коштів.
Отже, заслухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи у їх сукупності та взаємозв'язку, суд вважає позов підставним та обґрунтованим, який підлягає до повного задоволення із-за таких міркувань.
Відповідно до ст.55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини та основоположних свобод 1950р. кожен має право на справедливий та публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановлений законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Суди, відповідно до ч.1 ст.19 ЦПК України, розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Частиною 1 ст.4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод, чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя (ст.5 ч.1 ЦПК), суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Завданнями цивільного судочинства (ст.2 ЦПК) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Розглядаючи вказану справу на підставі наведених і встановлених у судовому засідання фактів суд констатує, що вони регулюються правовідносинами, визначеними нормами Сімейного кодексу України.
В судовому засіданні достовірно встановлено, що сторони по справі є батьками трьох дітей (синів): ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (старший син є повнолітнім.), ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Шлюб між батьками дітей було розірвано рішенням Виноградівського районного суду від 01.07.2020 року у справі №299/1583/20. Рішенням Виноградівського районного суду від 01.07.2020 року у справі №299/1588/20 з відповідача на користь матері дітей стягнуто аліменти на їх утримання у розмірі по 1/6 частині з усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину щомісячно. Діти проживають разом з позивачем. Відповідач своїх батьківських обов'язків в частині додаткових витрат на утримання дітей не здійснює.
Відповідно до ч.2 ст.51 Конституції України, ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину досягнення нею повноліття.
Згідно положень ст.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (ч. 1 ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства»).
Між тим, з матеріалів справи встановлено, що на протязі 2024-2025р.р. діти колишнього подружжя ОСОБА_11 потребували значного стоматологічного супроводу, зокрема, син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період квітень-вересень місяців 2024 року отримав медичні послуги з приводу лікування глибокого карієсу (лікар- стоматолог ФОП ОСОБА_6 ), вартість лікування загалом склала 30900 грн, а син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з серпня 2024 року отримав медичні послуги з приводу лікування гострого гнійного періодонтиту (лікар- стоматолог ФОП ОСОБА_6 ), вартість лікування загалом склала 25800 гривень. У січні 2025 року продовжив лікуватися з приводу цього ж захворювання, яке набуло хронічного характеру (лікар-стоматолог ФОП ОСОБА_7 ), вартість лікування загалом склала 22900 гривень. 10.01.2025 року було проведено контрольне рентгенологічне дослідження (ФОП ОСОБА_8 ), вартість діагностичної процедури склала 1000 гривень. Сукупний розмір витрат матері дитини становить 49700 гривень.
Обставини щодо лікування дітей сторін також підтверджуються даними довідки КНП «Виноградівська районна лікарня» від 25.12.2024 року №3558/2024.
Так, оцінка зібраних по справі доказів має здійснюватися за правилами, передбаченими ст.89 ЦПК України з врахуванням положень ст.ст.76-88 ЦПК України. Відповідно до вимог ст.ст.12,13,78,81,82 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона зобов'язані довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, доказування не може ґрунтуватись на припущення. Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Суд погоджується із доводами позивачки, що такі тривалі захворювання дітей потребують постійного медичного супроводу та фармацевтичного забезпечення, а відтак є об'єктивна потреба в системних профілактичних та реабілітаційних заходах з метою попередження рецедиву та прогресу хвороб.
Як результат у зв'язку з хворобою сини сторін потребують додаткових витрат на лікування. Позивач не в змозі самостійно утримувати спільних дітей у цій складовій та повністю забезпечити необхідні фінансові витрати на їх лікування. За ці останні два роки батько дітей, окрім сплати призначених судом аліментів, жодним чином не допоміг з лікуванням дітей, не проявив жодного вияву турботи.
Відповідач є здоровою, працездатною людиною, має можливість працювати, офіційно працевлаштований зобов'язаний утримувати власних синів у спосіб, що забезпечить їх повноцінне становлення.
Відповідач, заперечуючи позовні вимоги, послався, окрім того, що він вчасно та систематично сплачує позивачці аліменти на утриманні їх синів, на те, що у нього наявні сумніви щодо документів, які підтверджують витрати на лікування дітей, проте суд, на ставлячи під сумнів добросовісне виконання відповідачем своїх аліментних зобов'язань, зазначає наступне.
З матеріалів справи суду відомо, що після розірвання шлюбу між сторонами, відповідач, згідно із Рішенням Виноградівського районного суду від 01.07.2020р. у справі №299/1588/20 з відповідача на користь позивачки стягнуто аліменти на утримання його синів у розмірі по 1/6 частині з усіх видів заробітку (доходу) на кожну дитину щомісячно. Діти, як не заперечувалось сторонами по справі, на даний час проживають разом з позивачкою.
Встановлено також, що відповідач щомісячно на утримання свїх дітей постійно, регулярно на користь ОСОБА_9 сплачує аліменти, зокрема, з березня 2024р. і по лютий 2025р. ним було сплачено аліменти на утримання дітей на суму 144 827.86 грн., що підтверджується довідкою, виданою керівником ТОВ "Джентерм Україна" від 11.03.2025р.
Відповідно до ст.185 Сімейного кодексу України, той з батьків, з кого присуджено стягнення аліментів на дитину, а також той з батьків, до кого вимога про стягнення аліментів не була подана, зобов'язаний брати участь у додаткових витратах на дитину, що викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо). Наявність таких витрат має довести особа, що заявляє позовні вимоги, про стягнення додаткових витрат. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним із батьків на утримання дитини.
Позивачка надала суду медичні документи, які підтверджують захворювання дітей, квитанції на придбання рекомендованих ліків та про оплату медичних послуг і аналізів.
Встановлено, що відповідно до довідки КНП «Виноградівська районна лікарня» від 25.12.2024 року №3558/2024, сини сторін ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у період квітень-вересень місяців 2024 року отримав медичні послуги з приводу лікування глибокого карієсу (лікар- стоматолог ФОП ОСОБА_6 ), вартість лікування загалом склала 30900 гривень, а син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з серпня 2024 року отримав медичні послуги з приводу лікування гострого гнійного періодонтиту (лікар- стоматолог ФОП ОСОБА_6 ), вартість лікування загалом склала 25800 гривень. У січні 2025 року продовжив лікуватися з приводу цього ж захворювання, яке набуло хронічного характеру (лікар-стоматолог ФОП ОСОБА_7 ), вартість лікування загалом склала 22900 гривень. 10.01.2025 року було проведено контрольне рентгенологічне дослідження (ФОП ОСОБА_8 ), вартість діагностичної процедури склала 1000 гривень, а відтак сукупний розмір витрат матері дітей становить 49700 гривень.
З огляду на це та враховуючи стан здоров'я дітей сторін суд вважає, що позивачка надала достатньо доказів, які підтверджують, що їх діти потребують постійного лікування й догляду, та, відповідно, значних матеріальних витрат.
Статтею 141 СК України визначено, що мати та батько мають рівні права та обов'язки у відношенні до дитини, незалежно від того, чи перебувають вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення.
Відповідно до правової позиції, висловленої в ухвалі Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 16 грудня 2009 року №6-20478св09, участь у додаткових витратах на дитину є не правом, а обов'язком батька (матері) незалежно від сплати ним (нею) аліментів, і закон не передбачає можливості повного звільнення особи від участі в таких витратах, а обставини, що мають істотне значення, враховуються лише при призначенні судом розміру участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору.
У цьому випадку, враховуючи, що відповідач є здоровою, працездатною особою, суд вважає, що він, як батько малолітніх дітей, повинен оплачувати частину додаткових витрат, що викликані особливими обставинами - їх захворюванням.
Системно проаналізувавши норми матеріального права та надані сторонами докази, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, з урахуванням положень Сімейного кодексу України та обставин справи, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог.
Так, розмір участі одного з батьків у додаткових витратах на дитину в разі спору визначається за рішенням суду, з урахуванням обставин, що мають істотне значення. Додаткові витрати на дитину можуть фінансуватися наперед або покриватися після їх фактичного понесення разово, періодично або постійно.
Додаткові витрати присуджуються на дитину за наявності в одного з батьків, з яким проживає дитина, додаткових витрат, викликаних особливими обставинами, зокрема, необхідністю в розвитку дитини за наявності в неї здібностей, талантів, у зв'язку з її хронічною хворобою, лікуванням, каліцтвом тощо. Ці кошти є додатковими, на відміну від коштів, які отримуються одним з батьків на утримання дитини.
У п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства га стягнення аліментів» роз'яснено, що до участі у додаткових витратах на утримання дитини можна притягати лише батьків. У цих випадках йдеться про фактично передбачувані витрати, тому їх необхідно визначати у твердій грошовій сумі.
На підставі викладеного, відповідно до вимог ст.ст.141,180,181,182,185 СК України, ст.ст.8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства» та керуючись ст.ст.2-5,10,12,13,18,81,144,223,259,263-265 ЦПК України, суд:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дитини - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , мешканця АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , мешканки АДРЕСА_2 додаткові витрати на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 одноразово у сумі 40 300, 00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду .
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
ГоловуючийА. А. Надопта