Справа № 297/1089/25
13 травня 2025 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі:
головуючого ІЛЬТЬО І. І.,
при секретарі Гарані О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернувся до Берегівського районного суду Закарпатської області з позовом до ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 45 298, 00 гривень.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.03.2024 року між ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем був укладений кредитний договір № 7663004, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 11 000 грн. із зобов'язанням повернути його зі сплатою відсотків за користування кредитними коштами. 27.01.2025 року ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило право вимоги ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС», за вказаним кредитним договором. Відповідач зобов'язання за договором належним чином не виконав, внаслідок чого перед позивачем виникла заборгованість, яка становить 45 298, 00, з яких заборгованість за тілом кредиту - 11 000, за нарахованими процентами - 28 798, заборгованість за пенею - 5500. Оскільки відповідач ухиляється від добровільного погашення боргу, позивач змушений звернутися з позовом до суду.
17 квітня 2025 року Ухвалою Берегівського районного суду Закарпатської області відкрито провадження та призначено до розгляду у спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно матеріалів позовної заяви просив розглянути справу без участі.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, будучи належним чином повідомлена відповідно до вимог закону, в тому числі через електронну пошту. Правом на подання відзиву не скористався. Заяви про розгляд справи за відсутності чи будь-яких інших клопотань відповідач не подавала.
За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223,280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши повно і всебічно обставини, на які позивач посилався, як на підставу своїх вимог, оцінивши докази на ствердження цих обставин в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що 08.03.2024 року між ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» таОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 7663004, за умовами якого відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 11 000 грн.
Зазначений договір підписано електронним підписом відповідача, який відтворений шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, що підтверджує факт погодження відповідачем умов кредитування.
27.01.2025 року ТзОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» відступило право вимоги ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до боржників, вказаних у реєстрі боржників, у тому числі і до відповідача за кредитним договором №7663004.
З розрахунку заборгованості за договором вбачається, що заборгованість ОСОБА_2 станом на день звернення до суду становить 45 298, 00 грн. з яких: 11 000 грн. - заборгованість за тілом кредиту, 28 798 - заборгованість по відсоткам та за пенею - 5500.
Вирішуючи цивільно-правовий спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
За змістом ч. 12 ст. 11 ЗУ «Про електрону комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до ст. 12 ЗУ «Про електрону комерцію», якщо згідно з актом цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до вимог ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином і в строк, встановлений в договорі, одностороння відмова від зобов'язання, якщо інше не встановлено договором, не допускається.
За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстрочкою), то в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати повернення частини позики, що залишилася, та сплати належних йому процентів.
За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1054 ЦК України).
Відповідно до частини 1 статті 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі.
Оскільки відповідач взяті на себе зобов'язання не виконує, заборгованість не погашає, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в частині стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що позивачем сплачено в рахунок судового збору за звернення до суду із цим позовом 2422 грн. 40 коп.
Щодо вимог позивача про стягнення із відповідача в його користь витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 13 000 грн. суд констатує наступне.
Згідно ч. 1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Велика Палата Верховного Суду висловила наступну правову позицію у постанові від 19 лютого 2020 р. № 14-382цс19.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Як вбачається з матеріалів справи, між ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» та адвокатським об'єднанням «ЛІГАЛ АССІСТАНС» 02 липня 2024 року, був укладений Договір про надання правової допомоги № 02-07/2024. До позову додано копію прайс-листа АО «ЛІГАЛ АССІСТАНС»; копію заявки на надання юридичної допомоги № 850 від 01.02.2025 року, копію витягу з акту №5 про надання юридичної допомоги від 01.02.2025 року на суму 13 000 грн.
Вищенаведені документи судом можуть бути оцінені як належні та достатні у розумінні положень ст.ст.77-80 ЦПК України, оскільки підтверджують факт понесених (здійснених) позивачем ТзОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» витрат на професійну правничу допомогу.
Одночасно з цим, суд приходить до висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним зі складністю справи (справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, невеликий обсяг досліджуваних доказів), та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає, що витрати на правничу допомогу мають складати 5 000 грн..
За таких обставин суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу у сумі 5 000,00 грн., тим самим частково задовольнивши дану вимогу.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, ст.ст. 526, 1050, 1054 ЦК України, -
Позовну заяву - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканки АДРЕСА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄРДПОУ 42640371) заборгованість за кредитним договором у розмірі 45 298 (сорок п'ять тисяч двісті дев'яносто вісім) гривень 00 копійок, а також 2422, 40 гривень (дві тисячі чотириста двадцять два) витрат по сплаті судового збору та 5000 (п'ять тисяч) гривень витрат на правову допомогу.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Позивач має право оскаржити заочне рішення до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Іван ІЛЬТЬО