Дата документу 07.05.2025
Справа № 501/277/25
2/501/559/25
07 травня 2025 року м. Чорноморськ Одеської області
Чорноморський міський суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Смирнова В.В.,
при секретарі судового засідання - Кочкіній О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Чорноморського міського суду Одеської області цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Вимоги позивача: стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» заборгованість за кредитним договором №00-10686019 від 23.12.2023р. у розмірі 31500,0 грн., судовий збір у розмірі 2422.40 грн.. витрати на правову допомогу у розмірі 7000,0 грн.
І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Представник позивача Тараненко А.І. позовні вимоги мотивує тим, що 23.12.2023 р. між ТОВ «Качай гроші» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №00-10686019 у формі електронного документа.
На підставі вказаного договору ТОВ «Качай гроші» надало відповідачу грошові кошти у розмірі 10500,0 грн. на його банківську картку № НОМЕР_2 .
Відповідач умови договору не виконує, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 31500,0 грн.
22.01.2024р. ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали договір факторингу №22-01/2024 згідно умов якого ТОВ «Макс Кредит» відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10686019 від 23.12.2023р.
16.08.2024р. між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ЕЙС» укладений договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС згідно умов якого позивач набув право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №00-10686019 від 23.12.2023р..
Представник позивача, керуючись ст..ст. 512,514, 525,526,530,610,611,625,1050, 1054 ЦК України, просив задовольнити позов.
Представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Каленський В.І. надав відзив на позовну заяву (а.с.144-148) в якому просив у задоволені позову відмовити з тих підстав, що позивачем не надано доказів переходу права вимоги від первісного кредитора до позивача.
ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в позовній заяві просив суд розглянути справу за його відсутності та не заперечував проти заочного розгляду справи (а.с.13).
Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибув, про час та місце розгляду справи повідомлений повідомленням у додаток «Viber» про причини неявки суд не повідомив (а.с.175).
ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.
31.01.2025р. постановлена ухвала про відкриття провадження у справі (а.с.121).
На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось, оскільки розгляд справи здійснювався судом за відсутності учасників справи.
ІV. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин
23.12.2023р. між ТОВ «Качай Гроші» та ОСОБА_1 укладений договір кредитної лінії №00-10686019 (а.с.23-31).
П.1.1 вказаного договору визначено, що кредит надається у національній валюті у вигляді кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконувати інші обов'язки, передбачені Договором.
П.1.2 договору визначено - сума кредитного ліміті 10000,0 грн..
Строк дії кредитної лінії 240 календарних днів.
П.1.5 договору визначено, що за надання Кредиту Позичальник зобов'язаний сплатити Кредитодавцю одноразову комісію у розмірі 5,0% від сум кредиту, що складає 500,0 грн.
ТОВ «Качай Гроші» перерахувало ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_3 грошові кошти у розмірі 10000,0 грн. (а.с.52,55).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) (п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України). Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Отже, обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги. Цивільне законодавство передбачає заміну кредитора в будь-якому зобов'язанні, за винятком зобов'язань, нерозривно пов'язаних з особою кредитора (ст. 515 ЦК України). При цьому заборона на відступлення права вимоги має встановлюватися законом або договором.
Таким чином відступлення права вимоги є одним із випадків заміни кредитора в зобов'язанні, яке відбувається на підставі правочину. Відступлення права вимоги не є окремим видом договору, це правочин, який опосередковує перехід права. Відступлення права вимоги може відбуватися, зокрема, внаслідок укладення договору: (а) купівлі-продажу чи міни (ч. 3 ст. 656 ЦК України); (б) дарування (ч. 2 ст. 718 ЦК України); (в) факторингу (глава 73 ЦК України).
Ст.1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
22.01.2024р. між ТОВ «Качай Гроші» та ТОВ «Макс Кредит» уклали договір факторингу №22-01/2024 (а.с.67-89).
П. 2.1 Договору факторингу визначено, що в порядку та на умовах визначних в цьому договорі, Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати (сплатити) Клієнту суму фінансування в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
Реєстр боржників - інформація, що стосується Боржників, оформлена за формою, встановленою в Додатку №1, Додатку №5 цього договору.
Згідно реєстру боржників до договору факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024р. ТОВ «Качай Гроші» передало ТОВ «Макс Кредит» право грошової вимоги до відповідача панова А.О. за кредитним договором №00-10686019 (а.с.86-87).
П. 4.2.1 Договору факторингу визначено - клієнт зобов'язується сплатити Фактору плату за фінансування під відступлення права вимоги в строки та у порядку , передбаченому цим договором.
П.4.2.2 Договору факторингу визначено - клієнт зобов'язується протягом 60 робочих днів з дати укладання даного договору, за умови плати Клієнтом суми фінансування, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі зазначені у п.3.1 цього договору, передати Фактору документи, що підтверджують права вимоги, шляхом підписання з Фактором акту прийому-передачі документації, за формою, погодженою в Додатку №4 до даного договору.
Розділ 3 «Порядок розрахунків сторонами» договору факторингу закреслений таким чином, що повністю схований текст вказаного розділу.
Представник позивача у відповіді на відзив від 10.02.2025р. (а.с.152-258) зазначив, що Розділ 3 договору закритий маркером відповідно до п.10.1 кожна сторона зобов'язується зберігати повну конфіденційність фінансової, комерційної та іншої інформації отриманої від іншої сторони.
16.08.2024р. ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу №16082024-МК/ЕЙС (а.с.90-110).
П.2.1 вказаного договору факторингу визначено, що в порядку та на умовах визначних в цьому договорі, Клієнт зобов'язується відступити Факторові Права вимоги за укладеними кредитними договорами згідно Реєстру боржників, в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення права вимоги а Фактор зобов'язується їх прийняти та передати (сплатити) Клієнту суму фінансування в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
П.3.1 розділу договору факторингу від 16.08.2024 визначено, що фактор сплачує Клієнту суму фінансування шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі 1931693,32 грн. на банківський рахунок клієнта.
П.4.2.1 договору факторингу від 16.08.2024 визначено - клієнт зобов'язаний сплати Фактору плату за фінансування під відступлення права вимоги в строки та у порядку, передбаченому цим Договором.
П.4.2.2 договору факторингу від 16.08.2024 визначено - клієнт зобов'язаний протягом 60 робочих днів з дати укладання даного договору, за умови плати Клієнтом суми фінансування, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів у сумі зазначені у п.3.1 цього договору, передати Фактору документи, що підтверджують права вимоги, шляхом підписання з Фактором акут прийому-передачі документації, за формою, погодженою в Додатку №4 до даного договору.
Позивачем в обґрунтування укладення вказаних договорів факторингу надані: акт приймання -передачі до договору факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024р. (а.с.83), реєстр боржників до договору факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024р. (а.с.86-87); акт прийому-передачі Реєстру Боржників до договору факторингу №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024р. (а.с.108), реєстр боржників (а.с.109).
При цьому, матеріали справи не містять відомостей про сплату суми Ціни продажу, визначеної у п.3.3 Договору Факторингу в порядку визначеному п. 3.4. Договору Факторингу.
Тож, суду не підтверджено виконанням Фактором грошового зобов'язання щодо передачі грошових коштів в розпорядження Клієнта (ціна продажу), передбаченої п.3.3. договорів за відступлення Клієнтом Факторові Права грошової Вимоги.
Суд зазначає, що метою договору факторингу є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника. За договором факторингу відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату.
Ціна договору факторингу визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги. Розмір винагороди фактора може встановлюватись по-різному, наприклад, у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю.
Якщо право вимоги відступається «за номінальною вартістю» без стягнення фактором додаткової плати, то в цьому випадку відносини факторингу відсутні, а відносини сторін регулюються загальними положеннями про купівлю-продаж з урахуванням норм стосовно заміни кредитора у зобов'язанні (ч. 3 ст. 656 ЦК України).
Договір факторингу спрямований на фінансування однією стороною другої сторони шляхом надання в її розпорядження певної суми грошових коштів. Вказана послуга за договором факторингу надається фактором клієнту за плату, розмір якої визначається договором. При цьому сама грошова вимога, передана клієнтом фактору, не може розглядатись як плата за надану останнім фінансову послугу.
Суд наголошує, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує.
Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (висновок у Постанові Верховного суду України від 02.10.2018 року у справі № 910/18036/17.
Виконання умов щодо оплати за договором про відступлення права вимоги до боржника та подання відповідних доказів має значення для реалізації прав нового кредитора, який замінив первісного кредитора у зобов'язанні, зокрема для підтвердження правонаступництва, в тому числі процесуального, або для спростування боржником пред'явлених до нього вимог нового кредитора як таких, що останнім не набуті в силу невиконання умов договору щодо оплати.
Так, сторони договору факторингу поставили фактично три умови щодо настання моменту виникнення права вимоги за договором факторингу, що мають настати: укладення договору факторингу, підписання акта приймання-передачі реєстру боржників та сплата суми фінансування на рахунок клієнта.
Враховуючи, що позивачем не доведено суду, що за договором факторингу №22-01/2024 від 22.01.2024 відбулося відступлення права вимоги до відповідача від ТОВ «Качай Гроші» до ТОВ «Макс Кредити» та за договором факторингу №16082024-МК/ЕЙС від 16.08.2024р. про відступлення права вимоги до відповідача від ТОВ «Макс Кредит» до ТОВ ФК «ЕЙС», то суд дійшов висновку, що позов необґрунтований та не підлягає задоволенню.
V. Розподіл судових витрат між сторонами.
За змістом ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ст. 133 ПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.2 ст.141 ЦПК України передбачає, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача.
Враховуючи, що позов не підлягає задоволенню, то сплачені позивачем судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись ст. ст. 263 - 266 ЦПК України, суд -
Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» у задоволені позову до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредитної лінії від 23.12.2023р. №00-10686019 - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС», код ЄДРПОУ42986956, м.Київ, Харківське шосе, буд.19 офіс 2005.
Відповідач: ОСОБА_1 , НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Суддя В.В.Смирнов