Дата документу 12.05.2025
Справа № 420/29823/24
2-а/501/2/25
12 травня 2025 року Чорноморський міський суд Одеської області у складі головуючого судді Петрюченко М.І.,
за участю секретаря судового засідання - Тейбаш Н.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чорноморську Одеської області адміністративну справу за
позовом ОСОБА_1
до
відповідача: відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті
предмет та підстави позову: про визнання протиправним та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення,
І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача.
ОСОБА_1 24.09.2024 звернувся до суду з адміністративним позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті (предмет та підстави позову: про визнання протиправним та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення), згідно якого просить суд:
- поновити строк на подання позовної заяви;
- визнати протиправним та скасувати постанови відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ПС 002899 від 20 травня 2024 та постанову №ПС 002898 від 20 травня 2024 року.
Позов обґрунтовано тим, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів відсутня інформація про ФОП ОСОБА_1 , як належного користувача транспортними засобами з реєстраційними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , про що свідчать копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів («не є власником»).
Відсутність відомостей в Єдиному державному реєстрі транспортних засобів належного користувача передбачає притягнення до адміністративної відповідальності фізичної особи або керівника юридичної особи, за якою, зареєстровано транспортний засіб.
Відповідно до акту блокування/розблокування автомобільного транспортного засобу від 10 квітня 2024 стало відомо, що представниками відповідача заблоковано транспортний засіб номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_2 / НОМЕР_3 під керуваннями водія ОСОБА_3 .
Позивач вказує в позові, що з даних актів вбачається, що підставою блокування транспортних засобів послугувала відмова водіїв транспортних засобів, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, від супроводження до найближчого місця зважування (на відстань не менше 50 кілометрів).
Транспортні засоби були розблоковані 11.04.2024 о 19 год. 45 хв. з невідомих на те підстав, адже акт відповідних зазначень не містить.
Натомість, містяться копії чеків зважування на кожному акті, які підтверджують відсутність ознак порушення нормативів вагових або габаритних параметрів та доводять безпідставність та незаконність дій з боку представників відповідача щодо складання оскаржуваних постанов.
Позивач вказує в позові, що оскаржувані постанови містять такі обставини правопорушення, а саме:
«10.04.2024 о 17 год 00 хв. на а/д Р-33 у с.Кучурган Одеської області водій ОСОБА_4 здійснював вантажні перевезення на т/з Volvo НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 та відмовився проходити габаритно-ваговий контроль в зоні габаритно вагового контрою та 10.04.2024 о 17 год 00 хв. на а/д Р-33 у с.Кучурган Одеської області водій ОСОБА_2 здійснював вантажні перевезення на т/з Volvo НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та відмовився проходити габаритно-ваговий контроль в зоні габаритно вагового контрою».
Постановами Роздільнянського районного суду Одеської області від 14.06.2024 по справам №511/1638/24 та 511/1639/24 водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КУпАП та накладено на них адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
З постанов Роздільнянського районного суду Одеської області від 14.06.2024 по справам №511/1638/24 та 511/1639/24 вбачається, що водії ОСОБА_4 та ОСОБА_2 10.04.2024 о 17 год. 00 хв. на а/д Р-33 у с.Кучурган Одеської області, керуючи т/з Volvo НОМЕР_2 та т/з Volvo НОМЕР_1 не виконали законні вимоги посадових осіб Уктрансбезпеки, що полягають у відмові від проходження габаритно-вагового контролю, що передбачено ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт», в зоні габаритно-вагового контролю за адресою: а/д М-15 «Одеса-Рені-Бухарест» 12 км+125 м, чим вчинили адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-57 КУпАП.
Позивач стверджує у позові, що відстань між місцем блокування вантажних автомобілів (а/д Р-33 у с.Кучурган Одеської області) та місцем знаходження ГВК (а/д М-15 «Одеса-Рені-Бухарест») складає понад 50 км., а тому вимоги посадових осіб відповідача були незаконними щодо проходження ГВК, адже габаритно-ваговий комплекс не був розташований на відстані 50км від місця зупинки, у попутному напрямку, що і спонукало водіїв відмовитись від незаконних вимог з боку інспекторів.
Відповідачем рішення про блокування т/з не вручались водіям.
Позивач, стверджуючи, що відповідач під час складання оскаржуваних постанов діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачений чинним законодавством України, звернувся до суду з відповідним позовом.
Разом з позовом позивач надав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду (а.с.8-9), просить суд визнати причини пропуску строку для звернення до суду ФОП ОСОБА_1 за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк, посилаючись на те, що:
- оскаржувані постанови позивачу не вручались;
- про їх наявність стало відомо від заступника начальника Чорноморського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яким на підставі постанов про відкриття виконавчих проваджень та постанов про накладення арешту на кошти боржника від 16.07.2024 стягнуто штраф у подвійному розмірі;
- копії оскаржуваних постанов отримані у відділі ДВС 16.07.2024;
- позивач не є належним користувачем транспортних засобів і про можливість складання оскаржуваних постанов обізнаний не був, тощо.
Представник відповідача 23.12.2024 надав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.39-41), посилаючись на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з відповідним позовом, обґрунтування позивача на підтвердження поважності строку на звернення до суду є неналежними.
Представник відповідача 23.12.2024 надав до суду відзив на позов (а.с.59-63), просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з відповідним позовом та зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, тощо.
Позивач 21.02.2025 надав до суду відповідь на відзив (а.с.106-111), просить суд у задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовити, посилаючись на те, що строк звернення до суду пропущено з поважних причин, оскільки позивач дізнався про наявність оскаржуваних постанов від заступника начальника Чорноморського відділу державної виконавчої служби в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яким на підставі постанов про відкриття виконавчих проваджень №75545500 від 16.07.2024 та №75545619 від 16.07.2024 та постанов про арешт коштів боржника від 16.07.2024 стягнуто штраф у подвійній сумі. Копії оскаржуваних постанов отримані позивачем у відділі ДВС. Надані відповідачем копії рекомендованих листів не містили оскаржуваних постанов, що призвело до пропуску строку на звернення з позовною заявою до суду.
ІІ. Інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 справу №420/29823/24 за позовом ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, передано на розгляд за підсудністю Іллічівському міському суду Одеської області.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 05.12.2024 справа розподілена для розгляду судді Петрюченко М.І. (а.с.34).
Ухвалою судді від 09.12.2024 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за даним адміністративним позовом (а.с.35-36).
Відповідно до частини п'ятої статті 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з частиною шостою статті 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Оцінивши категорію та складність справи, кількість сторін, обсяг та характер доказів у справі, суд дійшов висновку, що характер спірних правовідносин і предмет доказування не потребують заслуховування пояснень представників сторін та, відповідно, проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Суд зауважує, що розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін жодним чином не порушує основні засадами (принципи) адміністративного судочинства та не обмежує сторін в реалізації ними своїх процесуальних прав. Бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої доводи, які висловлені нею в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 755/12623/19.
Також, слід зазначити й про те, що саме по собі клопотання сторони про розгляд справи за її участю, яка, відповідно до процесуального закону може розглядатися в порядку письмового провадження, не є достатньою підставою для призначення її до розгляду у відкритому судовому засіданні.
Такий висновок відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в ухвалі від 27.08.2019 у справі №826/7244/18, а саме: бажання сторін у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, висловлені ними в письмових та додаткових поясненнях, не зумовлюють необхідності призначення справи до розгляду з викликом її учасників.
Разом з тим, сторони по справі не звертались до суду з клопотанням про розгляд справи за їх участю.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань.
Зокрема, практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах, в контексті п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, свідчить, що публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку (рішення від 08.12.1983р. у справі «Ахеn v. Germany», заява №8273/78, рішення від 25.04.2002р. «Varela Assalino contre le Portugal», заява №64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку Європейського суду з прав людини, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги п.1 ст.6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Представник позивача 03.03.2025 надав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, просить суд задовольнити позов (а.с.114-115).
Представник відповідача 26.03.2025 надав до суду заяву про розгляд справи без його участі, просить суд відмовити у задоволенні позову (а.с.118-119).
Отже, суд доходить до висновку про здійснення розгляду справи без виклику/участі сторін за наявними матеріалами справи.
ІІІ. Обставини, встановлені Судом та зміст спірних правовідносин.
Судом встановлено, що в Єдиному державному реєстрі транспортних засобі відсутня інформація про ФОП ОСОБА_1 , як належного користувача транспортними засобами з реєстраційними номерами НОМЕР_1 та НОМЕР_2 , про що свідчать копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів («не є власником») (а.с.21-22).
Відповідно до актів блокування/розблокування автомобільного транспортного засобу від 10 квітня 2024 стало відомо, що представниками відповідача заблоковано транспортний засіб номерний знак НОМЕР_1 / НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_2 та транспортний засіб з номерним знаком НОМЕР_2 / НОМЕР_3 під керуваннями водія ОСОБА_3 (а.с.18, 20).
З даних актів вбачається, що підставою блокування транспортних засобів послугувала відмова водіїв транспортних засобів, що має ознаки порушення нормативів вагових або габаритних параметрів, від супроводження до найближчого місця зважування (на відстань не менше 50 кілометрів).
Оскаржувані постанови містять такі обставини правопорушення (а.с.17, 19), а саме:
«10.04.2024 о 17 год 00 хв. на а/д Р-33 у с.Кучурган Одеської області водій ОСОБА_4 здійснював вантажні перевезення на т/з Volvo НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 та відмовився проходити габаритно-ваговий контроль в зоні габаритно вагового контрою та,
10.04.2024 о 17 год 00 хв. на а/д Р-33 у с.Кучурган Одеської області водій ОСОБА_2 здійснював вантажні перевезення на т/з Volvo НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_1 та відмовився проходити габаритно-ваговий контроль в зоні габаритно вагового контрою».
Позивач посилається в позові на те, що Постановами Роздільнянського районного суду Одеської області від 14.06.2024 по справам №511/1638/24 та 511/1639/24 водіїв ОСОБА_4 та ОСОБА_2 визнано винуватими у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.188-57 КУпАП та накладено на них адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
З постанов Роздільнянського районного суду Одеської області від 14.06,2024 по справам №511/1638/24 та 511/1639/24 вбачається, що водії ОСОБА_4 та ОСОБА_2 10.04.2024 о 17 год. 00 хв. на а/д Р-33 у с.Кучурган Одеської області, керуючи т/з Volvo НОМЕР_2 та т/з Volvo НОМЕР_1 не виконали законні вимоги посадових осіб Уктрансбезпеки, що полягають у відмові від проходження габаритно-вагового контролю, що передбачено ст.6 Закону України «Про автомобільний транспорт», в зоні габаритно-вагового контролю за адресою: а/д М-15 «Одеса-Рені-Бухарест» 12 км+125 м, чим вчинили адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст.188-57 КУпАП.
Вказані обставини не заперечувались відповідачем.
Постановами заступника начальника Чорноморського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса)від 16.07.2024 відкрито виконавче провадження, накладено арешт на кошти боржника, стягнуто штраф у подвійному розмірі (а.с.10-16).
ІV. Оцінка Суду.
Щодо поновлення позивачу строку на звернення з позовом до суду.
Згідно ч.1,6 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Згідно з ч.1 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Як вбачається, під час постановлення судом вищевказаної ухвали суду про відкриття провадження по справі від 09.12.2024, судом не було визнано викладені позивачем підстави пропуску строку на звернення до суду з даним позовом неповажними, а приймаючи що клопотання про поновлення строку на звернення до суду з позовом вирішується в судовому засіданні, зазначене питання було залишено відкритим.
Разом з позовом позивач надав до суду заяву про поновлення строку звернення до суду (а.с.8-9), просить суд визнати причини пропуску строку для звернення до суду ФОП ОСОБА_1 за захистом прав та законних інтересів поважними та поновити даний строк, посилаючись на те, що:
- оскаржувані постанови позивачу не вручались;
- про їх наявність стало відомо від заступника начальника Чорноморського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яким на підставі постанов про відкриття виконавчих проваджень та постанов про накладення арешту на кошти боржника від 16.07.2024 стягнуто штраф у подвійному розмірі;
- копії оскаржуваних постанов отримані у відділі ДВС 16.07.2024;
- позивач не є належним користувачем транспортних засобів і про можливість складання оскаржуваних постанов обізнаний не був, тощо.
Представник відповідача 23.12.2024 надав до суду клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (а.с.39-41), посилаючись на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з відповідним позовом, обґрунтування позивача на підтвердження поважності строку на звернення до суду є неналежними.
Представник відповідача 23.12.2024 надав до суду відзив на позов (а.с.59-63), просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що позивачем пропущено строк звернення до суду з відповідним позовом та зміст оскаржуваної постанови відображає усі істотні ознаки складу адміністративного правопорушення, тощо.
Статтею 118 КАС України встановлено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом невизначені - встановлюються судом. Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частиною 1 статті 122 КАС України встановлено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 2 статті 286 КАС України встановлено, що позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Так з позовної заяви вбачається, що позивачем оскаржуються постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, складеного відділом державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті №ПС 002899 від 20 травня 2024 та №ПС 002898 від 20 травня 2024 року.
Судом встановлено, що:
- 20.05.2024 №43521/33/24-24 на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено постанову від 20.05.2024 №ПС 002899 (а.с.43-45). Вказаний лист отримано позивачем особисто 29.05.2024, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.43).
- 20.05.2024 №43522/33/24-24 на адресу позивача рекомендованим листом з повідомленням про вручення направлено постанову від 20.05.2024 №ПС 002898 (а.с.46-47). Вказаний лист отримано позивачем особисто 29.05.2024, що підтверджується копією рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.46).
Отже, останній день звернення до суду припадає на 10.06.2024.
Позивач стверджуючи про поважність пропуску строку звернення до суду, посилається на те, що:
- оскаржувані постанови позивачу не вручались;
- про їх наявність стало відомо від заступника начальника Чорноморського ВДВС в Одеському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), яким на підставі постанов про відкриття виконавчих проваджень та постанов про накладення арешту на кошти боржника від 16.07.2024 стягнуто штраф у подвійному розмірі;
- копії оскаржуваних постанов отримані у відділі ДВС 16.07.2024.
Отже, останній день звернення до суду припадає на 27.07.2024.
Разом з тим, суд звертає увагу, що позовна заява датована 30.07.2024, подана до суду кур'єрською доставкою 24.09.2024, що підтверджується текстом позовної заяви, конвертом (а.с.25) та протоколом розподілу судової справи (а.с.26).
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 01.10.2024 справу №420/29823/24 за позовом ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення, передано на розгляд за підсудністю Іллічівському міському суду Одеської області (а.с.27-28).
Отже, отже позивачем пропущено строк подачі адміністративного позову до суду.
Щодо встановлення поважності пропуску строку на оскарження спірних постанов, суд зазначає наступне.
Статтею 121 КАС України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Про поновлення або продовження процесуального строку, відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Строк звернення до адміністративного суду вважається проміжком часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Обов'язок доведення обставин, з якими пов'язується поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулась із адміністративним позовом.
При цьому поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Таким чином, право на звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду.
Слід враховувати, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності врегульовано статтею 286 КАС України.
Також, виходячи з положень статті 123 КАС України, звернення до адміністративного суду з позовом після закінчення строків, установлених законом, не має безумовним наслідком повернення позовної заяви або залишення позову без розгляду.
Передумовою настання відповідних наслідків для позивача є надання можливості останньому скористатись можливістю подати заяву про поновлення пропущеного строку в разі її неподання, або ж вказати інші причини поважності пропущеного строку ніж ті, які були зазначені в первинній заяві про поновлення строку та визнані судом неповажними.
Згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 23 серпня 2018 року по справі №826/2098/18, вказані правила процесуального закону щодо надання можливості позивачу подати заяву про поновлення пропущеного строку або вказати інші причини поважності пропущеного строку, слід застосовувати як на стадії відкриття провадження у справі, так і на стадії розгляду справи після відкриття провадження у справі (частини 3, 4 статті 123 КАС України).
Судом не встановлено поважних підстав пропуску позивачем строку звернення з позовом до суду, оскільки останній не навів переконливих доводів щодо того, що існували поважні труднощі (перешкоди) зверненню позивача з позовом до суду, та призвело до пропуску строку.
Відповідно до ч.3 ст.123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з даним позовом та підстави, вказані ним у заяві про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, є неповажними.
Тому, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом слід відмовити та відповідно до ч.3 ст.123 КАС України позовну заяву слід залишити без розгляду.
Керуючись ст.ст.121, 123, 286 КАС України, Суд
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з адміністративним позовом відмовити.
Позовну заяву ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) у Одеській області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанов про накладення адміністративного стягнення - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до Пятого апеляційного адміністративного суду в десятиденний строк з дня проголошення.
Суддя Чорноморського міського
суду Одеської області М.І.Петрюченко