Справа № 761/678/25
Провадження № 2-а/761/484/2025
05 травня 2025 року суддя Шевченківський районний суд м. Києва Пономаренко Н.В. розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,-
У січні 2025 року до Шевченківського районного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, у якій позивач просить суд: скасувати постанову № ВОБр-751 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України, винесеної начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000, 00 грн. за частиною 3 статті 210 КУпАП, а провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. З ст. 210 КУпАП закрити в зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 19.12.2024 позивач звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з зміною місця проживання в м. Києві, що підтверджується довідкою від 17.12.2024 № 3010-7002177062 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, а також надав інші необхідні документи. Позивачу 19.12.2024 було оформлено направлення на проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби та видана повістка про необхідність з'явитись до медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на 20.12.2024 о 08 год 00 хв. Після проходження медичного огляду та отримання висновку медичної комісії 25.12.2024 позивач прибув до ІНФОРМАЦІЯ_1 з документами про проходження медичного огляду. 25.12 2024 посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 начальником групи військового обліку сержантів і солдатів запасу, капітаном ОСОБА_3 було складено відносно позивача протокол № ВОБр-751 про адміністративне правопорушення
Позивачем вказано, що 25.12.2024, через декілька хвилин після складання протоколу, начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 було складено відносно позивача Постанову № ВОБр-751 про адміністративне правопорушення за частиною 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення (надалі - Постанова). На підставі зазначеної Постанови позивач був притягнутий до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000 гривень за нібито вчинене порушення частини 3 статті 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В Постанові зазначено, що позивач в порушення вимог абз. 2 ст.17 ЗУ «Про оборону України» не виконав свій військовий обов'язок (визначений ч. 3 ст. 1 ЗУ Про військовий обов'язок і військову службу), тим самим порушивши правила військового обліку військовозобов'язаних, затверджені постановою КМУ від 30.12.2022 № 1487 чим вчинив правопорушення передбачене частиною 3 статті 210 КУпАП.
В обґрунтування позовних вимог, позивачем вказано, що в Постанові окрім посилання на нормативні акти, відсутні суть допущеного Позивачем адміністративного правопорушення, дата та обставини його вчинення, а також інші передбачені положеннями чинного КУпАП обставини.
З поміж іншого, у позовній заяві зазначено, що у протоколі, складеного щодо позивача, у графі «До протоколу додається» не зазначені докази, які додаються на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, хоча положеннями ст. 22 Закону України № 3543 зобов'язано проведення уповноваженими представниками ІНФОРМАЦІЯ_5 чи поліцейськими фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації. Крім того, Постанова не містить жодних посилань на докази, на основі яких було прийняте рішення про притягнення позивача до відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП.
Позивачем вказано, що повідомлення про розгляд справи про адміністративне правопорушення позивачу не надсилалось, складання протоколу та винесення постанови було здійснено в один деньчас 25.12.2024 тобто без додержання відповідачем процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення через невідповідність положенням ст. 277, ч. 5 ст. 258 КУпАП. Враховуючи наведене, позивач про дату, час і місце розгляду справи за ч. 3 ст. 210 КУпАП повідомлений невчасно, а станом на час винесення Постанови він про розгляд справи не був повідомлений взагалі. Вказані порушення процедури розгляду справи про адміністративне правопорушення та притягнення до адміністративної відповідальності є істотними, оскільки фактично обмежили позивача в часі підготовки до розгляду справи, захищати свої права та інтереси, користуватися професійною правничою допомогою тощо.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 10 січня 2025 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні без повідомлення (виклику) сторін та надано відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву у відповідності до ст. 261 КАС України.
У відповідності до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їхні усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з ст.ст. 159,162 КАС України відповідач не скористався своїм правом та не направив суду відзив на позовну заяву, із викладенням заперечень проти неї. Як вбачається з матеріалів справи відповідач отримав копію позовної заяви та ухвалу суду від 15.11.2024.
За даних обставин, суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч.6 ст. 162 КАС України.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Так, згідно довідки що від 17.12.2024 №3010-7002177062 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи фактичне місце проживання/перебування ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , за адресою: АДРЕСА_1 .
19.12.2024 було оформлено повістку № А-6222-1 н повістка про необхідність з'явитись до медичної комісії ІНФОРМАЦІЯ_1 на 20.12.2024 о 08 год. 00 хв. з метою проходження медичноо огляду для визначення придатності до військової служби.
25 грудня 2024 року уповноваженою посадовою особою ІНФОРМАЦІЯ_1 , начальником групи військового обліку сержантів і солдатів запасу капітаном ОСОБА_4 у відношенні ОСОБА_1 складено протокол № ВОБр-7581 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП, про те, що 25.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_2 . Під час перевірки облікових даних було встановлено, що він на момент написання заяви про взяття на військовий облік військовозобов'язаних не перебував на військовому обліку в жодному з ІНФОРМАЦІЯ_5. Отже, в порушення вимог абз. 2 ст.17 ЗУ «Про оборону України», не виконав свій військовий обов'язок (виманений ч.3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»), тим самим порушивши правила військового обліку військовозобов'язаних, затверджені постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Як встановлено судом, постановою № ВОБр-751 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 25 грудня 2024 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 полковника ОСОБА_5 , позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000,00 грн.
Як зазначено в постанові, 25.12.2024 ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_2 . Під час перевірки облікових даних було встановлено, що він на момент написання заяви про взяття на військовий облік військовозобов'язаних не перебував на військовому обліку в жодному з ІНФОРМАЦІЯ_5. Отже, в порушення вимог абз. 2 ст.17 ЗУ «Про оборону України», не виконав свій військовий обов'язок (виманений ч.3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»), тим самим порушивши правила військового обліку військовозобов'язаних, затверджені постановою КМУ від 30.12.2022 №1487, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст.210 КУпАП.
Частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з статтею 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.
Статтею 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з положеннями ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Стаття 280 КУпАП закріплює обов'язок посадової особи при розгляді справи про адміністративне правопорушення з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
У КУпАП визначено систему правових механізмів щодо забезпечення дотримання прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на стадії розгляду уповноваженим органом (посадовою особою) справи про адміністративне правопорушення, зокрема, з метою запобігти безпідставному притягненню такої особи до відповідальності.
Згідно із ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи (ст. 280 КУпАП).
Відповідно до ст. 283 КУпАП постанова повинна містити: найменування органу (посадової особи), який виніс постанову, дату розгляду справи; відомості про особу, щодо якої розглядається справа; опис обставин, установлених при розгляді справи; зазначення нормативного акта, який передбачає відповідальність за дане адміністративне правопорушення; прийняте по справі рішення.
Процедуру складання ІНФОРМАЦІЯ_5 протоколів та оформлення матеріалів про такі адміністративні правопорушення: порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття військово-облікових документів чи втрата їх з необережності (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України), визначено Інструкцією зі складання ІНФОРМАЦІЯ_5 протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженою наказом Міністерства оборони України №3 від 01.01.2024, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України від 05.01.2024 за №36/41381 (далі - Інструкція).
Відповідно до п. 3 Розділу ІІ Інструкції у протоколі зазначається: дата і місце його складання, посада, прізвище, ім'я, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності; місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена, по батькові (за наявності), адреси свідків (якщо вони є); пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ч. 6 Розділу ІІ Інструкції до протоколу долучаються докази, що підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Докази, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства. Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення покладається на уповноважену особу, яка складає протокол.
Відповідно до ст. 210 КУпАП порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1). Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 2). Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 3).
Вказана редакція ч. 3 ст. 210 КУпАП діє з 19.05.2024 відповідно до Закону України № 3696-IX від 09.05.2024 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо удосконалення відповідальності за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію». До 19.05.2024 норми ч. 3 ст. 210 КУпАП не існувало.
Так, згідно з приміткою до вказаної статті, положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Згідно з ч. 5 ст. 33 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Згаданий вище Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів затверджений постановою КМУ від 30.12.2022 №1487.
Додатком №2 до Порядку №1487 є Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів. Підпунктом 1.1 пункту 1 Правил військового обліку передбачено, що призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні перебувати на військовому обліку: за задекларованим (зареєстрованим) місцем проживання - у відповідних районних (міських) ІНФОРМАЦІЯ_5 (військовозобов'язані СБУ - у Центральному управлінні або регіональних органах СБУ (далі - органи СБУ), військовозобов'язані розвідувальних органів - у відповідному підрозділі розвідувального органу). Крім того, призовники, військовозобов'язані та резервісти, які проживають в селах та селищах, а також у містах, де відсутні відповідні районні (міські) ІНФОРМАЦІЯ_5, повинні перебувати на персонально-первинному військовому обліку у відповідних виконавчих органах сільських, селищних, міських рад; за місцем роботи (навчання) - в центральних і місцевих органах виконавчої влади, в інших державних органах, в органах місцевого самоврядування, в органах військового управління (органах управління), військових частинах (підрозділах) Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органах спеціального призначення, на підприємствах, в установах, організаціях, закладах освіти, закладах охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності.
Вимогами до змісту протоколу встановлені ст. 256 КУпАП, згідно з якою передбачено, що: у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
В постанові Верховного Суду від 04.09.2019 у справі №285/1535/15 міститься правовий висновок про те, що адміністративне правопорушення - це вчинок, який має форму або дії, або бездіяльності. Проте, щоб вчинок можна було кваліфікувати як адміністративне правопорушення, він повинен мати сукупність юридичних ознак, що визначають склад правопорушення, а саме: об'єктивну сторону, об'єкт, суб'єктивну сторону (внутрішня сторона діяння, елементами якої є вина, мотив і мета) і суб'єкт. Наявність усіх ознак правопорушення є єдиною підставою для притягнення правопорушника до відповідальності. Якщо відсутня хоча б одна з ознак правопорушення, особа не може бути притягнута до відповідальності.
Час вчинення правопорушення є однією із ознак його об'єктивної сторони.
Протокол ВОБр - 751 та Постанова №ВОБр-751 від 25.12.2024 не містить відомостей про час вчинення правопорушення. В свою чергу, це позбавляє суд можливості оцінити правильність застосування відповідачем закону про відповідальність за адміністративне правопорушення (ст. 8 КУпАП), дотримання строків накладення адміністративного стягнення (ст. 38 КУпАП).
Крім цього, ст. 210 КУпАП є бланкетною, тому серед ознак, які мають бути відображені при викладенні суті такого правопорушення, обов'язковим є наведення конкретного нормативно-правового акту, яким встановлюються відповідні правила та яких така особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, не дотрималася, порушивши тим самим законодавчі приписи.
При цьому, відповідач як у протоколі, так і у постанові не розкрито суті вчиненого позивачем правопорушення, хоча формулювання повинно бути конкретним із зазначенням конкретного пункту, який позивач порушив, оскільки це є важливою умовою справедливого та об'єктивного розгляду справи. При цьому, у протоколі та постанові також не зазначено суті адміністративного правопорушення, оскільки не зазначено конкретно термін у який ОСОБА_1 зобов'язаний був з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_5 для постановки на військовий облік.
Частина 3 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає, що військовий обов'язок включає: - підготовку громадян до військової служби; - взяття громадян на військовий облік; - прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; -проходження військової служби; - виконання військового обов'язку в запасі; - проходження служби у військовому резерві; - дотримання правил військового обліку.
Частина 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України» передбачає, що громадяни України чоловічої статі, придатні до проходження військової служби за станом здоров'я і віком, а жіночої статі - також за відповідною фаховою підготовкою, повинні виконувати військовий обов'язок згідно із законодавством.
Постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022р. № 1487 затверджено Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
В оскаржуваній постанові начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 у АДРЕСА_2 не вказав який пункт вказаного Порядку був порушений позивачем, не конкретизовано суть адміністративного правопорушення (не зазначено коли ОСОБА_1 був зобов'язаний стати на військовий обліку) і не зазначено доказів на підтвердження обставин, викладених в поставі № ВОБр-751 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 25 грудня 2025 року.
Таким чином, в оскаржуваній постанові начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 не вказав який пункт вказаного Порядку був порушений позивачем, не конкретизовано суть адміністративного правопорушення і не зазначено доказів на підтвердження обставин, викладених в поставі № ВОБр-751 про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП від 25 грудня 2025 року.
Крім того, згідно ст.62 Конституції України всі сумніви тлумачаться на користь особи, яка притягається до відповідальності.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
В силу ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Поряд із цим, згідно із ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Наведена норма передбачає покладення на відповідача, як суб'єкта владних повноважень, тягаря доказування наявності складу адміністративного правопорушення у діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, яка у протилежному випадку вважається добросовісною.
Згідно зі ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Саме по собі описання адміністративного правопорушення у оскаржуваній постанові не може бути належним доказом вчинення особою такого порушення. Така постанова по своїй правовій природі є рішенням суб'єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.08.2019 у справі № 712/12830/16-а та від 26.04.2018 у справі № 338/1/17.
Судом також встановлено, що жодних доказів, які б підтвердили порушення позивачем зазначених у постанові, крім викладених начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 обставин, не міститься, У протоколі, складеного щодо ОСОБА_1 , у графі «До протоколу додається» не зазначені докази, які додаються на підтвердження вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 210 КУпАП.
У той же час, відповідачем у ході розгляду даної справи не було надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували вину позивача у вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 210 ч.3 КУпАП, за викладених у оскаржуваній постанові про притягання до відповідальності обставин.
Зокрема, на виконання ухвали суду про призначення справи до розгляду відповідач, будучи повідомлений, не надав жодних доказів, що підтверджують факт вчинення позивачем правопорушення.
Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 18.07.2020 у справі № 216/5226/16-а, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
У відповідності до ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
Так, судом враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи («Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
У зв'язку з чим судом надане обґрунтування рішення саме за конкретними обставинами справи та аргументами сторін, які мають правове значення для вирішення спору.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій при складанні оскаржуваної постанови, суд приходить до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а тому вважає за необхідне скасувати постанову серії ВОБр-751 від 25 грудня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП. При цьому, з урахуванням вимог п.3 ч.3 ст.286 КАС України, суд приходить до висновку про закриття справи про адміністративне правопорушення відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП України.
Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень (відповідача) підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,6 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 8, 9, 19, 25, 72, 77, 78, 90, 121, 139, 241-246, 250, 251, 286, 293, 295 КАС України; ст. 19 Конституції України; ст. ст. 7, 9, 14-1, 22, 33-35, 38, 210, 245, 251, 254, 280, 284 КУпАП, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, - задовольнити.
Постанову від 25 грудня 2025 року № ВОБр-751, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_6 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП - скасувати.
Закрити провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладення адміністративного стягнення згідно постанови від 25 грудня 2025 року № ВОБр-751.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
З урахуванням ч.4 ст.286 КАС України, рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_2
Суддя: