ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/4140/25
провадження № 1-кп/753/1444/25
"30" квітня 2025 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
законний представник потерпілого ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
захисник ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_7 ,
провівши підготовче судове засіданні у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020000229 від 14.01.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_7 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Грабівка Калуського району Івано-Франківської області, українця, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , та який проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296; ч. 1 ст. 121 КК України,
встановив:
Історія провадження
До Дарницького районного суду м. Києва 28 лютого 2025 року надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020000229 від 14.01.2025, за обвинуваченням ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
Ухвалою від 28 лютого 2025 року справу призначено до підготовчого судового засідання, яке неодноразово відкладалось за клопотанням сторони захисту.
Підготовче судове засідання
Прокурор ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні просила постановити ухвалу про призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у відкритому судовому засіданні. Крім того, звернулась до суду з клопотанням про продовження запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_7 у вигляді нічного домашнього арешту.
Захисник ОСОБА_6 у підготовчому судовому засіданні не заперечував щодо можливості призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта, будь-яких клопотань, які перешкоджають призначенню судового розгляду, не заявив. Водночас заперечив проти клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_7 під час судового засідання підтримав думку захисника про можливість призначення справи до судового розгляду.
Потерпілий ОСОБА_5 та його законний представник ОСОБА_4 підтримали позицію прокурора щодо призначення обвинувального акта до судового розгляду.
На питання головуючого всі учасники судового розгляду підтвердили, що не потребують додаткового часу для підготовки до судового розгляду. Щодо інших клопотань, пов'язаних із призначенням обвинувального акта до розгляду, сторони не висловились.
Кримінальне провадження підсудне Дарницькому районному суду м. Києва, обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування складено відповідно до положень статей 291, 292 КПК України, підстав для закриття кримінального провадження судом під час підготовчого судового засідання не встановлено, істотних порушень вимог КПК України при складанні обвинувального акта та реєстру матеріалів досудового розслідування, які б перешкоджали призначенню цього обвинувального акта до судового розгляду судом не встановлено, а тому суд дійшов висновку про необхідність призначення судового розгляду на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України.
Судове засідання у цьому кримінальному провадженні з урахуванням принципу гласності та відкритості судового провадження необхідно проводити відкрито.
У судове засідання необхідно викликати прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва, обвинуваченого та його захисника, потерпілого та його законного представника.
Щодо клопотання про продовження запобіжного заходу
Вимоги клопотання прокурора узагальнено зводяться до такого:
- ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121, ч. 4 ст. 296 КК України;
- відповідні обставини підтверджуються вагомими доказами, зібраними під час досудового розслідування;
- наявні обставини, які свідчать про те, що не зменшився ризик вчинення обвинуваченим дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, щодо: (1) переховування від органу досудового розслідування та/або суду; (2) незаконного впливу на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні;
- застосування щодо обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт не дасть можливості здійснювати дієвий контроль за його поведінкою, забезпечити виконання покладених на нього обов'язків, не зменшить до прийнятного рівня зазначених ризиків;
- обвинуваченому слід визначити обов'язки, яких він має дотримуватись з метою забезпечення його належної процесуальної поведінки.
Позиції учасників
Під час підготовчого судового засідання прокурор ОСОБА_3 підтримала подане нею клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на 60 днів, просила його задовольнити. Прокурор вказала, що строк, визначений ухвалою суду від 05.03.2025, закінчується 03.05.2025, однак на сьогоднішній день продовжують існувати ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України. Прокурор зауважила, що менш суворі запобіжні заходи не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Законний представник потерпілого ОСОБА_4 та потерпілий ОСОБА_5 , які брали участь у підготовчому судовому засіданні, підтримали заявлене клопотання прокурором, просили таке задовольнити.
Обвинувачений ОСОБА_7 та його захисник ОСОБА_6 заперечили проти продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Захисник, якого підтримав обвинувачений, під час підготовчого судового засідання зазначив, що прокурором не у повній мірі доведені ризики, передбачені ст. 177 КПК України, щодо наявності таких не надано жодних доказів та підтвердження їх обґрунтування.
Суд, заслухавши думку учасників кримінального провадження, дослідивши заявлене клопотання та долучені до нього матеріали, а також заперечення, дійшов таких висновків.
Мотиви суду
Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
У процесуальному законі зазначено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам, зазначеним у п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Отже, домашній арешт як запобіжний захід полягає в обмеженні свободи пересування підозрюваного шляхом його ізоляції за місцем проживання.
Конституційний Суд України неодноразово вказував на те, що право на свободу та особисту недоторканність не є абсолютним і може бути обмежене, але тільки на підставах та в порядку, які визначені в законі (абзац шостий підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення № 10-рп/2011 від 11 жовтня 2011 року).
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду міста Києва від 15.01.2025 до ОСОБА_7 застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у нічний час доби строком на 60 днів. Також на обвинуваченого покладено було обов'язки прибувати за першим викликом до слідчого та прокурора; не відлучатись за межі м. Києва, без дозволу суду; утримуватися від спілкування у позапроцесуальний спосіб з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні; повідомляти про зміну свого місця проживання.
Після направлення обвинувального акта до суду, ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 05 березня 2025 року обвинуваченому ОСОБА_7 був продовжений запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 днів, тобто до 03 травня 2025 року.
Так, в обґрунтування клопотання прокурор посилається на те, що на теперішній час продовжують існувати ризики, що визначені у ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме обвинувачений може:
1) переховуватись від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України), враховуючи тяжкість злочину та невідворотність покарання, а саме те, що вказані злочини відповідно до ст. 12 КК України віднесено до категорії тяжких;
2) незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України), позаяк такі є безпосередніми очевидцями інкримінованих ОСОБА_7 подій.
Оцінюючи наявність заявлених ризиків, суд виходить виходить з такого.
Ризик переховування від суду
Так, ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 121; ч. 4 ст. 296 КК України. Характер інкримінованих правопорушень пов'язаний із злочинами проти життя та здоров'я, а також проти громадського порядку та моральності. Санкція частини 1 статті 121 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі від п'яти до восьми років. Санкція частини 4 статті 296 КК України відносить інкримінований злочин до тяжких і передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до семи років.
Тож, очікування можливого суворого вироку може мати значення при визначенні ризику переховування.
У той же час, не може залишатися поза увагою суду, що Указом Президента України № 64/2022 на території України починаючи з 24.02.2022 введено воєнний стан. Відповідно до п. 8 роз'яснень, наданих Верховним Судом у листі від 03.03.2022 № 1/0/2-22 «Щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану», зазначено, що оцінюючи ризики, які обґрунтовують доцільність застосування запобіжних заходів, суд керується всіма наявними матеріалами клопотання про застосування (продовження) запобіжного заходу. Водночас як відповідний ризик суди мають ураховувати запровадження воєнного стану та збройну агресію.
Співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченого у вигляді його можливого ув'язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі у сукупності із зазначеними обставинами доводять, що цей ризик є достатньо високим.
Отже, суд погоджується із доводами прокурора про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, який існував на час застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу під час досудового розслідування та на час розгляду цього клопотання не припинив існувати.
Ризик впливу на свідків та потерпілого
ОСОБА_8 є і ризик впливу на потерпілого та свідків. Зважаючи на те, що судовий розгляд ще не розпочато та зазначені особи безпосередньо судом ще не допитані.
КПК України встановлює, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України), тобто ризик впливу на свідків та потерпілого існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань та дослідження їх судом.
Водночас факт направлення обвинувального акта до суду та призначення підготовчого судового засідання не зменшує ризик можливого незаконного впливу на свідків та потерпілого у кримінальному провадженні, а навпаки збільшує вірогідність його, адже ОСОБА_7 з урахуванням відомих йому обставин кримінальних правопорушень та матеріалів кримінального провадження зможе вступати у позапроцесуальні відносини та схиляти їх до зміни наданих слідству показань, у тому числі з метою його виправдання та уникнення відповідальності.
Отже, суд вважає, що ризик незаконного впливу на свідків та потерпілого є реальним та зумовлює необхідність запобіжного заходу.
Отже, враховуючи надані матеріали, встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають підстави вважати, що обвинувачений ОСОБА_7 може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та потерпілого, тому суд вважає обґрунтованою необхідність у продовженні обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у нічний час доби.
Щодо можливості застосувати більш м'який запобіжний захід
Розглядаючи можливість альтернативних запобіжних заходів, з урахуванням наведених ознак, суд вважає їх такими, що не здатні забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого.
Так, особистого зобов'язання для запобігання ризиків буде недостатньо, оскільки виконання покладених на обвинуваченого обов'язків буде залежати виключно від волі самого ОСОБА_7 та їх порушення не матиме для нього очевидних і достатньо суттєвих негативних наслідків.
Застосування особистої поруки є неможливим, оскільки відсутні особи, які прибули до суду та висловили готовність надати письмове зобов'язання про те, що вони поручаються за виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язуються за необхідності доставити його в суд на першу про те вимогу.
Суд вважає, що обставини, які враховувались під час досудового розслідування в ході обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді нічного домашнього арешту стосовно ОСОБА_7 після направлення обвинувального акта не суду не змінилися, і підстави для застосування до обвинуваченого більш м'якого запобіжного заходу наразі відсутні.
Щодо покладення обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України
З урахуванням того, що судом продовжується обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час, в ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на обвинуваченого, наслідки їх невиконання.
З огляду на встановлені ризики, обставини, викладені у висунутому обвинуваченні та дані матеріалів клопотання, на обвинуваченого слід покласти також обов'язки, об'єктивна необхідність у яких доведена, а саме: прибувати за першим викликом до суду; утримуватися від спілкування у позапроцесуальний спосіб з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.
Такі обов'язки за своїм характером не є занадто обтяжливими для ОСОБА_7 .
Термін дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , визначити до 29 червня 2025 року включно.
Висновок
Таким чином, з урахуванням встановлених судом обставин, заявленого у судовому засідання клопотання, позицій сторін та їхній доводів, враховуючи особу обвинуваченого, суд дійшов висновку про можливість продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_3 .
Керуючись статтями 314-316 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР № 12025100020000229 від 14.01.2025, стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296, ч. 1 ст. 121 КК України, на 11 годину 40 хвилин 30 квітня 2025 року.
Судовий розгляд здійснювати у відкритому судовому засіданні суддею одноособово.
Для участі у судовому засіданні викликати сторони кримінального провадження: прокурора Дарницької окружної прокуратури м. Києва, потерпілого та його законного представника, обвинуваченого та його захисника.
Клопотання прокурора ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту задовольнити.
Продовжити обвинуваченому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 296; ч. 1 ст. 121 КК України, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у нічний час доби з 22 год. 00 хв. до 06 год. 00 хв., за адресою: АДРЕСА_3 , без дозволу суду строком на шістдесят днів, тобто до 29 червня 2025 року.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_7 такі обов'язки:
- прибувати за першим викликом до суду;
- утримуватися від спілкування у позапроцесуальний спосіб з потерпілим та свідками у цьому кримінальному провадженні.
Термін дії обов'язків, покладених на обвинуваченого ОСОБА_7 , визначити до 29 червня 2025 року включно.
Здійснення контролю за виконанням покладених на обвинуваченого обов'язків доручити прокурору Дарницької окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 , яка здійснює процесуальне керівництво у кримінальному провадженні № 12025100020000229 від 14.01.2025.
Направити ухвалу для виконання органу Національної поліції за місцем проживання ОСОБА_7 для негайної постановки на облік обвинуваченого, про що повідомити суд.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_7 , що відповідно до ч. 5 ст. 181 КПК України працівники органу Національної поліції з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням покладених на нього зобов'язань.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та на нього може бути накладено грошове стягнення у розмірі від 0.25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1