ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 761/20517/22
провадження № 2/753/278/25
"12" травня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва під головуванням судді Осіпенко Л.М.,
за участі:
секретаря судового засідання - Петрової Т.О.,
представника позивача - ОСОБА_4.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі судових засідань у приміщенні Дарницького районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Навроцька Т.В., звернувся до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , в інтересах якого діє адвокат Красюк Н.І,. про стягнення заборгованості за договором позики, який обґрунтував наступними обставинами.
28.07.2017 року він передав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у борг грошові кошти у розмірі 3 500,00 доларів США за розпискою, у строк до 28.10.2017 року.
ОСОБА_3 не виконала свої зобов'язання та не повернула йому позику, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла.
Дізнавшись про смерть ОСОБА_3 , 02.02.2022 року позивач, як кредитор боржника, звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рильської Л.С. з вимогою до спадкоємців про сплату боргу спадкодавиці у розмірі 3 500,00 доларів США.
22.02.2022 року Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Рильська Л.С. повідомила його про те, що вимога була спрямована відповідачу ОСОБА_2 , як спадкоємцю, який прийняв спадщину. Вказану вимогу відповідач отримав 12.02.2022 року, проте у добровільному порядку не виконав.
28.04.2022 року він повторно звернувся особисто до відповідача ОСОБА_2 з вимогою про сплату боргу одноразовим платежем, проте і цього разу відповідач у добровільному порядку її не виконав.
Разом з тим, ОСОБА_2 отримав свідоцтва про право на спадщину та оформив право власності на спадкове майно, а саме: 1) 30.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_1 ; 2) 30.03.2021 року на квартиру АДРЕСА_2 ; 3) 30.03.2021 на квартиру АДРЕСА_3 ; 4) 01.09.2022 року на квартиру АДРЕСА_4 , вартість якої становить 5 166 360,00 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просить суд стягнути з відповідача на його користь 3 500,00 доларів США.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 25.10.2022 року, справу передано за підсудністю до Дарницького районного суду міста Києва (а.с. 31 т. 1).
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 09.01.2023 року відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче судове засідання (а.с. 38 т. 2).
31.03.2023 року представником відповідача адвокатом Красюк Н.І. подано відзив на позов, в якому відповідач позов не визнає, посилаючись на наступні обставини: 1) боргова розписка, крім прізвища, ім'я, по батькові позикодавця, не містить інформації щодо ідентифікації позивача як кредитора; 2) позивач не довів та не підтвердив належними та допустимими доказами факт передачі грошових коштів у розмірі 3 500,00 доларів США ОСОБА_3 ; 3) позивач не надав доказів отримання згоди дружини на передачу грошей у борг; 4) 14.01.2019 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 укладено договір дарування гаражного боксу, № НОМЕР_1 в підземному паркінгу, за адресою: АДРЕСА_5 . Вартість дарунку сторони оцінили у 140 000,00 грн., що станом на 14.01.2019 року за курсом НБУ становило 5 000,00 доларів США, та що може свідчити про виконання, таким чином, зобов'язань за договором позики; 5) позивачем укладались кредитні договори №10-29/2651 від 03.11.2006 року на суму 358 405,22 грн. та №10-12/354 від 08.12.2004 року на суму 86 300,84 грн., що ставить під сумнів платоспроможність позивача у 2017 році.
Ухвалою Дарницького районного суду міста Києва від 14.11.2023 року у справі призначено судову посмертну почеркознавчу експертизу та закрито підготовче провадження у справі (а.с 145-146 т. 2).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Навроцька Т.В. підтримала позов та просила його задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 - адвокат Красюк Н.І. просила відмовити у задоволенні позову з підстав, вказаних у відзиві на позовну заяву. Крім того, зауважила, що з 28.10.2017 року позивач не вчиняв жодний дій для повернення коштів за борговою розпискою, а дізнавшись про смерть ОСОБА_3 у 2020 році, позивач звернувся до нотаріуса лише у 2022 році, чим пропустив строк для звернення з вимогою.
Суд, заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про обґрунтованість позову з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти.
ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 , яка є матір'ю відповідача, що підтверджується актовим записом про народження №53 від 01.09.1956 року, здійсненим Білогор'євською сільською радою Підгорненського району Воронежської області та видано свідоцтво про народження № НОМЕР_2 , а також актовим записом про смерть №15351 від 19.09.2020 року, здійсненим Київським міським відділом державної реєстрації смерті Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) та видано свідоцтво про смерть серії № НОМЕР_3 (а.с. 83, 84 т. 1).
23.09.2020 Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Рильською Ларисою Семенівною заведено спадкову справу № 32/2020 після смерті ОСОБА_3 .
Відповідач є єдиним спадкоємцем який успадкував спадкове майно після смерті матері, що складається з: 1) квартири АДРЕСА_1 ; 2) квартири АДРЕСА_2 ; 3) частки квартири АДРЕСА_3 ; 4) квартиру АДРЕСА_4 , що підтверджується свідоцтвами про право на спадщину за законом від 30.03.2021 року та від 01.09.2021 року (а.с. 128, 130, 132 , 232 т. 1).
За життя, а саме: 28.07.2017 року мати відповідача ОСОБА_3 власноруч написала розписку, у якій підтвердила, що вона отримала від ОСОБА_1 грошові кошти у борг, в сумі 3 500,00 доларів США, які зобов'язується повернути в строк до 28.10.2017 року (а.с. 15 т. 1).
02.02.2022 року позивач, як кредитор спадкодавиці, звернувся до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Рильської Лариси Семенівни з вимогою спадкоємців про повернення 3 500,00 доларів США за борговою розпискою спадкодавиці. Вимога була направлена нотаріусом на поштову адресу спадкоємця ОСОБА_2 , про що був також повідомлений позивач (а.с. 157, 161-164 т. 1).
28.04.2022 року позивач самостійно звернувся до відповідача з вимогою про повернення йому 3 500,00 доларів США за борговою розпискою (а.с. 18-19 т. 1).
Відповідач не визнає борг своєї матері перед позивачем, посилаючись на взаємовиключні обставини: по-перше, відповідач поставив під сумнів той факт, що розписка була написана спадкодавицею, а також те, що грошові кошти були їй передані позивачем та що на передачу коштів була надана згода дружини позивача; а по-друге, відповідач стверджував, що спадкодавиця розрахувалась за цей борг з позивачем, передавши йому за договором дарування гаражний бокс.
Зазначені доводи відповідача суд відхиляє та зауважує наступне.
Довід відповідача про те, що його мати не писала та не підписувала боргової розписки, спростований належним доказом - висновком посмертної судової почеркознавчої експертизи №СЕ-19-24/43192-ПЧ від 29.01.2025 року, у якій зазначено , що рукописні записи та підпис у борговій розписці від 28.07.2017 року виконані ОСОБА_3 (а.с. 123-158 т. 3).
Довід відповідача про те, що позивачем не доведено факт передачі грошей його матері, спростовується належним доказом - борговою розпискою, у якій підтверджено факт отримання грошових коштів.
Що стосується доводу відповідача про те, що позивачем не доведено факту отримання згоди своєї дружини на передачу грошей у борг, то ця обставина не має значення для вирішення справи.
Також не заслуговує на увагу довід відповідача про те, що його мати розрахувалась за цей борг з позивачем, передавши за договором дарування гаражний бокс.
Дійсно, 14.01.2019 року ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_1 гаражний бокс № НОМЕР_1 в підземному паркінгу, за адресою: АДРЕСА_5 , що підтверджується договором дарування, посвідченим приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Іванченком В.Ю. за реєстровим № 106 (а.с. 11-12, 218 т. 2).
Проте в договорі не зазначено, що він укладений сторонами для погашення боргу ОСОБА_3 перед ОСОБА_1 за борговою розпискою від 28.07.2017 року, а після укладення договору дарування боргова розписка не була знищена або передана позивачем ОСОБА_3 .
Правовідносини сторін врегульовані нормами спадкового права, оскільки у зв'язку із смертю спадкодавиці виникли правовідносини спадкування.
Порядок пред'явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців закріплений у ст.1281 ЦК України, у якій зазначено наступне.
Спадкоємці зобов'язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, та/або якщо вони спадкують майно, обтяжене правами третіх осіб. Кредиторові спадкодавця належить пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, протягом шести місяців з дня, коли він дізнався про прийняття спадщини або про одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину. Кредитор спадкодавця, який не пред'явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги».
Обов'язок спадкоємців задовольнити вимоги кредитора закріплений у ст. 1282 ЦК України, у якій зазначено наступне. Спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора спадкоємці зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора звертає стягнення на майно, яке було передане спадкоємцям у натурі.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ч.2 ст. 1220 ЦК України часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст.1219 ЦК України не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема: 1) особисті немайнові права; 2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами; 3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом; 5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу (зобов'язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов'язаним з його особою і у зв'язку з цим не може бути виконане іншою особою).
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд виснував, що при вирішенні спорів про стягнення заборгованості за вимогами кредитора до спадкоємців боржника, судам для правильного вирішення справи необхідно встановлювати такі обставини: - чи пред'явлено вимогу кредитором спадкодавця до спадкоємців боржника у строки, визначені частинами другою та третьою статті 1282 ЦК України, оскільки у разі пропуску таких строків, на підставі частини четвертої статті 1281 ЦК України кредитор позбавляється права вимоги; - коло спадкоємців, які прийняли спадщину; - при дотриманні кредитором строків, визначених статтею 1282 ЦК України, та правильному визначенні кола спадкоємців, які залучені до участі у справі як відповідачі, суд встановлює дійсний розмір вимог кредитора (перевіряє розрахунок заборгованості станом на день смерті боржника, який є днем відкриття спадщини); - при доведеності та обґрунтованості вимог кредитора боржника, суду належить встановити обсяг спадкового майна та його вартість, визначивши тим самим межі відповідальності спадкоємця (спадкоємців) за боргами спадкодавця відповідно до частини першої статті 1282 ЦК України (постанова Верховного Суду від 20.02.2019 у справі № 755/7730/16-ц).
Також Верховним Судом сформульовані наступні правові висновки щодо принципів і строків в спадковому праві.
Строк як часова категорія характеризується не тільки початковим, а й кінцевим моментом.
Для правильного обчислення різних видів строків важливе значення має визначення початок їх перебігу. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Тобто день, в якому безпосередньо мав місце момент початку перебігу строку, при обчисленні останнього не враховується (постанова КЦС ВС від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19).
Положення статті 253 ЦК України поширюються й на інші випадки встановлення початку перебігу строків. Колегія суддів, з урахуванням принципу розумності, враховує, що в окремих положеннях ЦК міститься правило про визначення перебігу строку «від дня» чи «з часу», а не «від наступного дня». Такий прийом законодавчої техніки законодавець застосував, керуючись принципом економії нормативного матеріалу, проте він жодним не змінює загального правила передбаченого в статті 253 ЦК України. Тому початок перебіг строку для прийняття спадщини починається з наступного дня після відповідної календарної дати, тобто строк для прийняття спадщини має обчислюватись з наступного дня після дня смерті особи або оголошення її померлою. При визначенні кінцевого дня строку слід ураховувати, що правила частини п'ятої статті 254 ЦК України поширюються на будь-які сфери цивільно-правового регулювання і стосуються будь-яких суб'єктів цивільних правовідносин. Тому коли останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день (постанова КЦС ВС від 16.06.2021 у справі № 554/4741/19).
Судом встановлено, що на день смерті матері відповідача вона мала не виконане грошове зобов'язання перед позивачем у розмірі 3500 доларів США, про що свідчить боргова розписка, яка підтверджує укладення договору позики між позивачем та матір'ю відповідача, виходячи зі змісту ч. 2 ст. 1047 ЦК України, відповідно до якої на підтвердження укладення договору позики та його може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Отже, позивач є кредитором, а мати відповідача - боржником у борговому зобов'язанні.
Виконання боргового зобов'язання не пов'язане нерозривно з особою боржника, оскільки може бути задоволено за рахунок його майна.
Вимога позивача як кредитора спадкодавиці до спадкоємців боржника про погашення боргу заявлена впродовж визначеного законом строку - не пізніше шести місяців з дня одержання відповідачем свідоцтва про право на спадщину (останнє свідоцтво про право на спадщину отримане відповідачем 01.09.2022 року, а заяву з вимогою до спадкоємців про погашення боргу спадкодавиці позивачем подано 02.02.2022 року) (а.с. 16, 232 т. 1).
Відповідач є єдиним спадкоємцем боржника, який успадкував майно, вартість якого значно перевищує розмір боргу. Зокрема, ринкова вартість тільки однієї із успадкованих відповідачем квартир, а саме: квартири за адресою: АДРЕСА_6 , становить 5 166 360,00 грн., що підтверджено висновком про вартість майна (а.с. 12-14 т. 1).
Натомість розмір боргу в еквіваленті до національної валюти на день смерті спадкодавиці становив 98 175,00 грн. Зазначений розмір розраховано судом, виходячи з офіційної інформації на сайті Національного банку України щодо курсу валют станом на 16.09.2020 року (1 долар США = 28,05 грн.).
Інші успадковані об'єкти нерухомості відповідачем були відчужені, що підтверджується інформаційними довідками з Державного реєстру речових прав (а.с. 8-10 т. 1).
Щодо валюти боргового зобов'язання, суд зауважує наступне.
Мати відповідача отримала від позивача у борг грошові кошти в іноземній валюті - доларах США та зобов'язалась повернути борг в зазначеній валюті, що не суперечить приписам ч.2 ст. 524 ЦК України та ч. 2 ст. 533 ЦК України, які допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом (постанова ВП ВС від 07.07.2020 у справі № 296/10217/15-ц).
З огляду на викладене, суд вважає, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню ч. 2 ст. 533 ЦК України, оскільки грошове зобов'язання не виконане, а з моменту передачі грошей офіційний курс гривні до долара США змінюється.
За встановлених обставин позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом стягнення з відповідача боргу його матері.
У зв'язку із задоволенням позову, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 1279,90 грн., витрачених на сплату судового збору за подання позову, що передбачено п. 1 ч. 2 ст. 2 ст. 141 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 77, 81, 209, 259, 265, 268, 272, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики в сумі 3 500 (три тисячі п'ятсот) доларів США 00 центів.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 279 (одна тисяча двісті сімдесят дев'ять) гривень 90 копійок.
Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_8 .
Повний текст рішення складено 12.05.2025 року.
Суддя: Осіпенко Л.М.