Справа 362/1002/25
Провадження 3/362/618/25
02.05.2025 року м. Васильків
Суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Рубан Т.П., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції № 3 Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, яка зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП),
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення від 04.02.2025 серії ВАД № 201204 гр. ОСОБА_1 04 лютого 2025 року о 16 год. 00 хв. за адресою: АДРЕСА_2 повторно протягом року вчинила домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері гр. ОСОБА_2 , перебуваючи в п'яному вигляді ображала її нецензурною лайкою. Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною третьою статті 173-2 КУпАП. В якості підтвердження повторності вчиненого до протоколу додано постанову Васильківського міськрайонного суду Київської області від 19.12.2024 у справі № 362/7268/24, якою ОСОБА_1 було визнано винною за частиною першою статті 173-2 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялась належним чином. Так, судом вжито всіх заходів щодо повідомлення та виклику ОСОБА_1 у призначені судові засідання: неодноразово викликалась до суду шляхом надсилання на адресу її місця проживання судових повісток про виклик до суду, які повернуті з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою. Додатково на номер телефону ОСОБА_1 , зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення з її слів, судом направлялись СМС-сповіщення, які отримані нею відповідно до довідок про доставку SMS про виклик ОСОБА_1 до суду, та які останньою були проігноровані. Також судом здійснювався виклик ОСОБА_1 в судове засідання шляхом відповідної публікації на сайті суду.
Враховуючи, що згідно з частиною другою статті 268 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 173-2 КУпАП, відносяться до категорії справ, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою, суддя вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 на підставі матеріалів, що є у справі.
Вказане узгоджується з рішенням Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України" (пункти 66, 69), відповідно до якого в силу вимог частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду об'єктивно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням частини першої статті 6 вказаної Конвенції.
В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини також наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки (рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України" (пункт 41), від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" (пункт 35).
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до частини другої статті 7 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
За правилами статті 8 КУпАП особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення. Провадження в справах про адміністративні правопорушення ведеться на підставі закону, що діє під час і за місцем розгляду справи про правопорушення.
Згідно зі статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються, серед іншого, суть адміністративного правопорушення та нормативний акт, який передбачає відповідальність за таке правопорушення. При цьому суть адміністративного правопорушення повинна відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеним у статті КУпАП або нормах інших нормативно-правових актах, якими передбачена відповідальність за вчинення чітко визначених протиправних дій.
Під час складання протоколу про адміністративне правопорушення дії ОСОБА_1 кваліфіковано за частиною третьою статті 173-2 КУпАП.
Диспозиція частини третьої статті 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частинами першою або другою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Тобто обов'язковою умовою настання відповідальності за частиною третьою статті 173-2 КУпАП є встановлення двох фактів: 1) вчинення особою порушення, передбаченого частиною першою або другою вказаної статті; 2) вчинення порушення особою, яку вже було піддано адміністративному стягненню за таке правопорушення протягом року.
Щодо вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП (частина друга цієї статті в даному випадку не оцінюється, оскільки стосується малолітніх або неповнолітніх потерпілих), судом встановлено таке.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП (в редакції Закону України № 3733-IX від 22.05.2024, який є чинним з 19 грудня 2024 року) передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
Тобто диспозиція частини першої статті 173-2 КУпАП у чинній редакції передбачає обов'язковим елементом об'єктивної сторони складу адміністративного правопорушення настання наслідків у вигляді завдання шкоди фізичному або психічному здоров'ю потерпілого. У разі відсутності таких наслідків підстав для притягнення до відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП немає.
Суд бере до уваги, що за Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - це форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Тобто психологічне насильство може призвести до таких наслідків - викликати у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинити емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдати шкоди психічному здоров'ю особи. Разом з тим адміністративна відповідальність за психологічне насильство відповідно до частини першої статті 173-2 КУпАП настає лише у випадку, якщо воно призвело до наслідків у вигляді завдання шкоди психічному здоров'ю особи.
Водночас формулювання фактичних обставин правопорушення, яке викладене в протоколі про адміністративне правопорушення, не містить всіх ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 173-2 КУпАП, зокрема не зазначено про наявність наслідків у вигляді завдання конкретної шкоди діями ОСОБА_1 . Не містять відомостей про фактично завдану шкоду й інші матеріали справи, у тому числі й заява потерпілої ОСОБА_2 .
Відповідно до пункту 1 статті 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, якщо відсутня подія і склад адміністративного правопорушення.
Згідно зі статтею 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених статтею 247 КУпАП, виноситься постанова про закриття провадження.
За таких обставин провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 слід закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 7-9, 173-2, 245, 247, 252, 256, 268, 280, 283-285, 294 КУпАП, суддя
Провадження у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за частиною третьою статті 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі пункту 1 статті 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутністю в її діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області.
Суддя Т.П. Рубан