12 травня 2025 року
м. Київ
справа №160/22308/24
провадження № К/990/13369/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Жука А.В.,
суддів: Мельник-Томенко Ж.М., Мартинюк Н.М.,
перевіривши касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Суботіна Геннадія Геннадійовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №160/22308/24
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним формулювання висновку та зобов'язання вчинити певні дії,-
07 серпня 2024 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним формулювання висновку військо-лікарської комісії Військової частини НОМЕР_1 , затвердженого Свідоцтва про хворобу НОМЕР_2 та продовження свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 в частині встановленого причинно-наслідкового зв'язку між захворюванням та проходженням військової служби; зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 внести зміни до висновку військо-лікарської комісії військової частини НОМЕР_1 , затвердженого Свідоцтва про хворобу НОМЕР_2 та продовження свідоцтва про хворобу ОСОБА_1 в частині встановленого причинно-наслідкового зв'язку між захворюванням та проходженням військової служби.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.12.2024, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.03.2025, у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із цими судовими рішеннями, представник ОСОБА_1 - адвокат Суботін Геннадій Геннадійович звернувся із касаційною скаргою до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 10.04.2025 залишив без руху касаційну скаргу скаржника, надавши строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення її недоліків, шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги, в якій навести підстави касаційного оскарження із врахуванням зазначених в мотивувальній частині цієї ухвали вимог.
Залишаючи касаційну скаргу без руху Суд встановив, що скаржником не наведено чіткого переліку норм права, щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах та який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі, у взаємозв'язку з посиланням на пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України. Суд звернув увагу скаржника, що обґрунтування без чіткої вказівки на норму права (пункт, частину, статтю), щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, не може вважатись належним виконанням вимог пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
21 квітня 2025 року представником позивача подано до Суду заяву про усунення недоліків та уточнену касаційну скаргу, дослідивши які Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги з наступних підстав.
За правилами частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Імперативними приписами частини четвертої статті 328 КАС України обумовлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Враховуючи положення процесуального закону, під час касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій статті 328 КАС України, обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення ним (ними) норм процесуального права має обов'язково наводитись у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт (пункти) частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга.
В заяві про усунення недоліків та уточненій касаційній скарзі підставою перегляду оскаржуваних судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України та вказує про відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме в частині встановленого причинно-наслідкового зв'язку між захворюванням та проходженням військової служби.
Скаржник вважає посилання судів першої та апеляційної інстанцій на те, що суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття медичного висновку, оскільки не є спеціалізованою медичною установою, - хибними, оскільки вони не відповідають вимогам статті 2 КАС України.
Водночас, Верховний Суд зауважує, що у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах) скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано неправильно.
Підстави касаційного оскарження викладаються в касаційній скарзі з вказівкою на конкретні висновки судів, рішення яких оскаржуються, із одночасним зазначенням положень (пункту, частини, статті) закону або іншого нормативно-правового акта, який застосований цими судами при прийнятті відповідного висновку. Це дозволяє суду касаційної інстанції чітко визначити межі касаційного оскарження та на виконання вимог статті 341 КАС України перевірити правильність застосування норм матеріального і процесуального права у конкретній справі.
При цьому, обов'язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права; як на думку скаржника відповідна норма повинна застосовуватися.
Однак, всупереч таким вимогам КАС України, скаржником повторно не наведено чіткого переліку норм (пункту, частини, статті) щодо застосування яких відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах та який, на його думку, правовий висновок повинен бути висловлений у цій справі, у взаємозв'язку з посиланням на пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Саме по собі посилання в уточненій касаційній скарзі на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (в частині встановленого причинно-наслідкового зв'язку між захворюванням та проходженням військової служби) за відсутності посилань на конкретну норму права (стосовно застосування якої відсутній правовий висновок Верховного Суду) та мотивованих аргументів неправильного застосування такої норми права, не є підставою для відкриття касаційного провадження, виходячи із пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Колегія суддів також звертає увагу, що суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, так само, як і норму права, щодо якої, на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду. Такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення.
З огляду на викладене Суд уважає необґрунтованими посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, як на підставу касаційного оскарження.
Частиною другою статті 332 КАС України передбачено, що до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Виходячи з положень зазначеної вище норми та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, суд повертає касаційну скаргу заявникові, якщо він не усунув недоліки скарги, яка залишена без руху.
Оскільки скаржником не усунуто недоліки касаційної скарги в частині належного обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, Суд дійшов висновку про наявність підстав для повернення касаційної скарги.
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332, 359 КАС України, Суд,
1. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Суботіна Геннадія Геннадійовича на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20 грудня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі №160/22308/24 24 - повернути особі, яка її подала.
2. Копію даної ухвали надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 КАС України.
3. Роз'яснити скаржнику, що повернення касаційної скарги не позбавляє його права повторного звернення до Верховного Суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
...........................
...........................
...........................
А.В. Жук
Ж.М. Мельник-Томенко
Н.М. Мартинюк
Судді Верховного Суду