ф
12 травня 2025 року
м. Київ
справа № 160/27302/23
адміністративне провадження № К/990/16708/25
Суддя Верховного Суду у Касаційному адміністративному суді Мацедонська В. Е.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративний суду від 28 травня 2024 року
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року
у справі № 160/27302/23 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , третя особа Військова частина НОМЕР_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди,-
Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа Військова частина НОМЕР_2 , в якому просила:
- стягнути з ОСОБА_1 на користь військової частини НОМЕР_1 завдану матеріальну шкоду в розмірі 1026915,48 (один мільйон двадцять шість тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень сорок вісім копійок).
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративний суду від 28 травня 2024 року адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , третя особа Військова частина НОМЕР_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди - залишено без задоволення.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року в адміністративній справі №160/27302/23 - змінено в мотивувальній частині щодо визначення норм матеріального права які застосовуються для відмови у задоволені позову, - виклавши її в редакції даної постанови.
В іншій частині рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28 травня 2024 року в адміністративній справі №160/27302/23 - залишено без змін.
Не погоджуючись із рішеннями попередніх інстанцій, позивач подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
З матеріалів касаційної скарги встановлено, що вони оформлені без дотримання вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України в касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої, у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Якщо касаційна скарга подається на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України недостатньо самого лише посилання на такий підпункт, необхідно указати конкретну норму права щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, прийнятих у справах, є вичерпним. Тому касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими підставами, викладеними у формі, визначеній пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України.
Перевіряючи доводи касаційної скарги, Верховним Судом встановлено, що скарга не відповідає вимогам статті 330 КАС України, оскільки у порушення вимог пункту 4 частини другої цієї статті, у ній відсутні посилання на відповідний підпункт частини четвертої статті 328 КАС України та належне обґрунтування такого посилання.
Скаржник зазначає лише, що рішення попередніх інстанцій ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, а викладений висновок суду першої інстанції не відповідає обставинам справи.
У решті доводи касаційної скарги зводяться до опису встановлених судами у цій справі обставин та їх переоцінки, що виходить за межі повноважень касаційного суду, а також незгоди з вказаними правовими позиціями.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Отже, відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження або їх некоректне (помилкове) визначення, або визначення безвідносно до предмета спору у конкретній справі, у якій подається касаційна скарга, унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративний суду від 28 травня 2024 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2025 року у справі № 160/27302/23 за позовом Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 , третя особа Військова частина НОМЕР_2 про стягнення завданої матеріальної шкоди - повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Верховного Суду В. Е. Мацедонська