справа № 631/391/25
провадження № 3/631/240/25
12 травня 2025 року селище Нова Водолага
Суддя Нововодолазького районного суду Харківської області Мащенко Світлана Василівна, розглянувши в залі судових засідань № 1 приміщення суду матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
уродженця селища Нова Водолага Нововодолазького району Харківської області, громадянина України, який є військовослужбовцем (військовий квиток серії НОМЕР_1 , виданий 17.06.2023 ІНФОРМАЦІЯ_2 ),
реєстраційний номер картки платника податків НОМЕР_2 ,
який утриманців не має, зареєстрований і проживає за адресом:
АДРЕСА_1 ;
за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
10.04.2025 року о 08 годині 35 хвилин ОСОБА_1 керував транспортним засобом - автомобілем марки «ЗАЗ LANOS», державний номерний знак НОМЕР_3 , по вулиці Березова поблизу будинку № 14 в селищі Нова Водолага Харківського району Харківської області з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, неприродна блідність, сповільнена рухливість мови. Від проходження огляду в установленому законному порядку в закладі охорони здоров'я Нововодолазька ЦЛ відмовився під відеозапис. Водій здійснив повторне порушення протягом року, передбачене статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа № 642/6253/24 від 05.11.2024 року), чим порушив вимоги пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями) за що передбачена адміністративна відповідальність частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Правопорушник ОСОБА_1 до судді не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи сповіщений своєчасно та належним чином, про причини своє неявки не сповістив, заяви про відкладання розгляду справи не надавав.
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», українські суди при вирішенні справ застосовують Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Поняття справедливого судового розгляду передбачає можливість для особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бути присутнім на засіданні. Ця можливість випливає із об'єкта і цілі статті 6 Конвенції, оскільки здійснення прав, гарантованих статтею 6 Конвенції, передбачає можливість вказаної особи бути вислуханою, а також необхідність перевірити точність її тверджень і співставити їх з матеріалами судової справи.
Разом з тим, керуючись практикою Європейського суду з прав людини, суд виходить з того, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентним є рішення Європейського суду з прав людини у справі «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року (заява № 28249/95), в якому зазначено, що право на суд не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року (заява №3236/03) вказує, що сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики Європейського суду з прав людини вбачається, що питання про порушення статті 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Положеннями статті 277 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено п'ятнадцятиденний строк розгляду справ про адміністративні правопорушення, при цьому частина 6 статті 38 вищевказаного нормативно-правового акту визначає кінцевий строк притягнення до адміністративної відповідальності, який становить один рік з дня вчинення правопорушення.
Таким чином, суддя вважає за можливе розглянути справу за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування розгляду справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 Кодексу України про адміністративні правопорушення).
Тим більше, що стаття 268 Кодексу України про адміністративні правопорушення не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Наявними матеріалами справи про адміністративне правопорушення вина ОСОБА_1 повністю доведена.
Так, відповідно до приписів статті 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Отже, сукупністю даних Протоколу про адміністративне правопорушення (серії ЕПР1 № 295952), складеного 10.04.2025 року інспектором ВП № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області сержантом поліції Воровіком М. О., та змісту диску CD-R, доданого до нього, підтверджуються обставини, місце та час вчинення правопорушення (а. с. 2, 18).
З рапорту інспектора СРПП відділення поліції № 3 ХРУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області сержанта поліції Воровіка М. О., поданого 10.04.2025 року на ім'я начальника відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області полковника поліції Глущенка Аркадія, убачається, що 10.04.2025 року під час патрулювання Нововодолазької ОТГ разом з сержантом поліції ОСОБА_2 , було виявлено водія, який за базою ІПНП можливо був причетний до скоєння адміністративного правопорушення. Згідно статті 35 пункту 3 прийнято рішення зупинити водія за допомогою проблискових маячків по вулиці Березова поблизу будинка № 14 селища Нова Водолага. Водієм є ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає в АДРЕСА_2 . Посвідчення водія підлягало вилученню згідно з рішенням від 05.11.2024 року Ленінського районного суду Харківської області (справа № 643/6253/24) строком на один рік, за що було складено постанову про накладення адміністративного правопорушення серії ЕНА № 4465716 за статтею 126 частиною 4 Кодексу України про адміністративні правопорушення, підпункту 2.1. «а» Правил дорожнього руху України. Під час спілкування, з водієм виявлено що, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має ознаки наркотичного сп'яніння: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, не природна блідніть, сповільнена рухливість мови. Від проходження обстеження в установленому законом порядку в закладі охорони здоров'я Нововодолазька ЦЛ він відмовився під відеозапис. Так як водій здійснив повторне порушення протягом року відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 295952 за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 3).
Згідно з направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 10.04.2025 року, ОСОБА_1 був доставлений поліцейським ВП № 3 Харківського РУП № 1 в Харківській області Головного управління Національної поліції в Харківській області сержантомполіції Файдою В. Г. до «Нововодолазька ЦЛ». В результаті огляду виявлені ознаки наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці ока, які не реагують на світло, неприродна блідість (а. с. 4).
Відповідно до картки обліку адміністративного правопорушення, складеної поліцейським Трушковою С. Е., ОСОБА_1 учинив правопорушення, а саме: водій керував транспортним засобом з ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: звужені зіниці, які не реагують на світло, неприродна блідість, виражене тремтіння пальців рук. На пропозицію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я КНП ХОР "ОКНЛ" в установленому законом порядку, відмовився та на нього 25.10.2024 року накладено стягнення Ленінським районним судом м. Харкова за частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 9).
Відповідно до Постанови про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі (серії ЕНА № 4465716), винесеної 10.04.2025 року інспектором СРПП відділення поліції № 3 Харківського РУП № 1 Головного управління Національної поліції в Харківській області сержантом поліції Воровіком М. О., ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення 10.04.2025 року адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статі 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за керування транспортним засобом марки «ЗАЗ LANOS», державний номерний знак НОМЕР_3 , порушивши правила дорожнього руху. При перевірці документів встановлено, що останній позбавлений права керування транспортним засобом Ленінським районним судом м. Харкова від 05.11.2024 року (справа № 642/6253/24) строком на один рік, чим скоїв правопорушення, передбачене частиною 4 статті 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а. с. 13).
З військового квитка (серії НОМЕР_1 ), виданого 17 червня 2023 року ІНФОРМАЦІЯ_2 , убачається, що ОСОБА_1 проходить службу в військовій частині НОМЕР_4 на посаді майстра з 21.04.2023 року (а. с. 6).
Згідно з копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу (серії НОМЕР_5 ), убачається, що транспортний засіб марки «ЗАЗ» моделі «LANOS», 2009 року випуску, із державним номерним знаком НОМЕР_3 , належить на праві власності ОСОБА_3 (а. с. 7).
Шляхом безпосередньої перевірки даних Єдиного державного реєстру судових рішень суд встановив, що постановою судді Ленінського районного суду м. Харкова Грінчук О. П., прийнятою 25.10.2024 року в межах справи з єдиним унікальним № 642/6253/24 (провадження № 3/642/1835/24) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, у виді штрафу в розмірі 17000,00 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік (а. с. 23 - 24).
Статтею 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» № 3262-IV від 22.12.2005 року (із змінами та доповненнями) обумовлено, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання.
Як визначено у статті 3 цього ж закону для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту. Порядок ведення Реєстру затверджується Вищою радою правосуддя.
Положеннями, викладеними у частині 3 статті 6 вищенаведеного Закону України «Про доступ до судових рішень», унормовано, що суд при здійсненні судочинства може використовувати лише текст судового рішення, який опубліковано офіційно або внесено до Реєстру.
Відтак, забезпечуючи однакове застосування норм права судами різних спеціалізацій (тобто сталість та єдність судової практики) у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом Верховний Суд як найвищий суд у системі судоустрою України в своїй постанові, прийнятій 24.10.2024 року у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, в межах справи з єдиним унікальним № 752/8103/13-ц (провадження № 61-6892св23),- сформулював висновки, згідно з якими суд не позбавлений можливості самостійно перевірити відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень та є відкритими.
Отже, суд вважає встановленим факт притягнення правопорушника до відповідальності за вчинення проступку, передбаченого частиною 1 статі 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, менш ніж за рік до вчинення проступку, який йому зараз закидається у провину.
Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (зі змінами та доповненнями) встановлений обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення унормовано, що адміністративно караним є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Одночасно із цим повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених 1 статті 130 вказаного кодексу тягне за собою відповідальність за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
Наведене у своїй сукупності свідчить про необхідність кваліфікацій дій ОСОБА_1 , вчинених ним 10.04.2025 року о 08 годині 35 хвилин, саме за частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Крім того слід зазначити, що на підставі приписів частини 1 статті 15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Отже, оцінивши матеріали справи та наведені докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, своєчасному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, вважаю факт вчинення ОСОБА_1 проступку, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доведеним, а тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність ОСОБА_1 , суддею не встановлено.
Крім того, майнової шкоди проступком не заподіяно.
При накладенні стягнення за адміністративне правопорушення, суддя враховує характер вчинення правопорушення, ступень вини, майновий стан, особу правопорушника, а також відсутність обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність винного, й вважає за необхідне накласти на ОСОБА_1 адміністративне стягнення в виді штрафу в межах, установлених частиною 2 статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 2000 х 17,00 гривень = 34000,00 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу.
Доходячи такого, суд керується нормою частини 1 статті 28 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка прямо зазначає, що оплатне вилучення предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в його примусовому вилученні за рішенням суду і наступній реалізації з передачею вирученої суми колишньому власникові з відрахуванням витрат по реалізації вилученого предмета.
Отже, визначаючись з видом адміністративного стягнення суддя не застосовує альтернативне додаткове стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу, що було знаряддям вчинення вказаного проступку, оскільки такий від стягнення може бути застосований тільки у відношенні до правопорушника, який є його власником, а ОСОБА_1 цього статусу щодо транспортного засобу марки «ЗАЗ» моделі «LANOS», державний номерний знак НОМЕР_3 , не має.
Визнаючи ОСОБА_4 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу, слід вирішити питання про стягнення з нього й судового збору.
Так, відповідно до вимог статті 40-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення, судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення. При цьому розмір і порядок сплати судового збору встановлюється законом.
Таким законом, що встановлює правові засади справляння судового збору, є Закон України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), частина 1 та пункт 5 частини 2 статті 4 якого передбачають, що у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення справляється судовий збір у сумі, яка дорівнює 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, в якому він справляється.
Натомість, на підставі приписів пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Приймаючи постанову, суддя усвідомлює, що правопорушник ОСОБА_1 є військовослужбовцем, і адміністративне правопорушення, у вчиненні якого він визнається винним, вчинене ним під час виконання ним своїх службових обов'язків.
Таким чином, незважаючи на накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суддя вбачає наявність передумов для застосування приписів пунктів 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» та звільнення правопорушника від сплати судового збору.
Приймаючи постанову, суддя також вважає за необхідне зазначити, що пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року шляхом реорганізації (злиття) Валківського районного суду, Коломацького районного суду та Нововодолазького районного суду Харківської області утворено Валківський окружний суд - у Валківському, Коломацькому та Нововодолазькому районах Харківської області із місцезнаходженням у містах Валках, селищі міського типу Новій Водолазі та селі Різуненковому Коломацького району Харківської області.
За змістом пункту 3 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року районні суди продовжують здійснювати свої повноваження до утворення та початку діяльності місцевого окружного суду, юрисдикція якого розповсюджується на відповідну територію.
Окрім того, Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів», що набрала чинності 19.07.2020 року, змінений адміністративно-територіальний устрій нашої Держави.
Зокрема, відповідно до підпункту 20 пункту 3 та абзаців 3 і 6 підпункту 20 пункту 1 цієї Постанови ліквідований Нововодолазький район Харківської області та утворені Красноградській район Харківської області (з адміністративним центром у місті Красноград) у складі території Старовірівської сільської територіальної громади (на цей час Берестинський район та місто Берестин відповідно) та Харківський район Харківської області (з адміністративним центром у місті Харків) у складі території Нововодолазької селищної територіальної громади, що затверджені Кабінетом Міністрів України, тощо.
При цьому, як чітко визначив законотворець у пункті 6 своєї Постанови, у продовж тримісячного строку з дня набрання нею чинності Кабінет Міністрів України повинен привести свої нормативно-правові акти у відповідність із нею та забезпечити таке приведення міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів.
Одночасно із цим, приписами статті 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями), а також статтею 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», закріплено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності, спеціалізації, інстанційності і визначається законом.
Пунктом 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» вищезазначеного Закону на законодавчому рівні унормовано, що до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до цього, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України.
Натомість, закон, який змінює існуючу систему судоустрою та приводить її у відповідність до нового адміністративно-територіального устрою, не прийнятий, Валківський окружний суд на цей час свою діяльність не розпочав, воєнний стан на території України не припинений та не скасований, а тому справа перебувала на розгляді належного суду.
На підставі викладеного, діючи в точній відповідності із законом, з метою зміцнення законності, виховання особи, яка вчинила це адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, керуючись статтею 125 Конституції України, прийнятої 28.06.1996 року № 254к/96-ВР (із змінами та доповненнями); статтею 17, пунктом 6 частини 2 статті 36 і пунктами 3 й 3-1 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» № 1402-VІІІ від 02.06.2016 року (із змінами та доповненнями); Постановою Верховної Ради України № 807-ІХ від 17.07.2020 року «Про утворення та ліквідацію районів»; пунктом 160 частини 1 Указу Президента України «Про реорганізацію місцевих загальних судів» № 451/2017 від 29.12.2017 року, статтею 40 Бюджетного кодексу України № 2456 - VІ від 08.07.2010 року (із змінами та доповненнями), статтею 4 Закону України «Про судовий збір» № 3674-VІ від 08.07.2011 року (із змінами та доповненнями), абзацом 3 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» № 4059-IX від 19.11.2024 року, а також частиною 5 статті 7, статтями 23, 27, 33 - 35, 38, 40-1, частиною 1 статті 130, статтями 245, 246, 249, 251, 252, частиною 2 статті 268, частиною 2 статті 277, статтями 280, 283 - 285, частиною 2 статті 287, статтями 294, 307 та 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення № 8073-Х від 07.12.1984 року (із змінами та доповненнями), -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного проступку, передбаченого частиною 2 статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 34000,00 гривень (тридцять чотири тисячі гривень 00 копійок), з позбавленням права керування транспортними засобами на строк три роки та без оплатного вилучення транспортного засобу, із зарахуванням на наступні банківські реквізити: номер рахунку (IBAN): UA 168999980313020149000020001, код класифікації доходів бюджету: 21081300. Отримувач: ГУК Харківської області - код -21081300. Код отримувача (ЄДРПОУ): 37874947. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) - електронне адміністрування податку.
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі її оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення, інакше - постанова надсилається для примусового виконання, у порядку якого стягується подвійний розмір штрафу, тобто 68000,00 гривень (шістдесят вісім тисяч гривень 00 копійок),та витрати на облік цього правопорушення, встановлені Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до відповідальності, її законним представником, захисником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною 5 статті 7 та частиною 1 статті 287 Кодексу України про адміністративні правопорушення, шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Нововодолазький районний суд Харківської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова про накладення адміністративного стягнення, яка набрала законної сили, є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами, звертається до виконання протягом трьох місяців і підлягає виконанню з моменту її винесення, за виключенням випадків, прямо передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Постанову прийнято, оформлено шляхом комп'ютерного набору та підписано суддею в одному примірнику.
Суддя С. В. Мащенко