12 травня 2025 р.Справа № 520/15568/23
Суддя Другого апеляційного адміністративного суду Жигилій С.П., розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі № 520/15568/23
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_1
третя особа: Міністерство оборони України
про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 частково задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
На зазначене судове рішення Військовою частиною НОМЕР_1 подано апеляційну скаргу.
На зазначене судове рішення відповідач подав апеляційну скаргу, в якій також заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. В обґрунтування заявленого клопотання апелянт посилається на введення воєнного стану. Посилається на те, що військова частина НОМЕР_1 є структурним підрозділом ІНФОРМАЦІЯ_1 , а тому апелянт виконує обов'язки по захисту повітряного простору у визначених районах України, тому навантаження на одну особу юридичного радника дуже велике.
.Дослідивши клопотання апелянта, матеріали справи, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч.2 ст.295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення Харківського окружного адміністративного суду прийнято 16.12.2025 в порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні за участю представника відповідача. Апеляційну скаргу подано 07.05.2025, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.
Відповідно до ст. 129 Конституції України однією з засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду.
Згідно з ч. 1 ст. 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до п. 6 ч. 5 ст. 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Відповідно до правових висновків Європейського Суду з прав людини, право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення у справі Перетяка та Шереметьєв проти України від 21 грудня 2010 року, заява № 45783/05). Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (пункти 22-23 рішення у справі Мельник проти України від 28 березня 2006 року, заява № 23436/03).
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Підстави пропуску строку апеляційного оскарження можуть бути визнані поважними, строк поновлено лише у разі, якщо вони пов'язані з непереборними та об'єктивними перешкодами, труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений законом процесуальний строк подання апеляційної скарги.
Тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку з поважних причин.
Відповідач, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом для чого, як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Так, у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який, після його продовження, діє до цього часу.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
При цьому, суд наголошує, що питання поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов'язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку. Однак, сам лише факт запровадження воєнного стану не може бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень у всіх абсолютно випадках.
Апелянт вказує, що на теперішній час обов'язки стосовно належного виконання представництва військової частини НОМЕР_1 в судах різної юрисдикції виконує одна посадова особа юридичної групи військової частини НОМЕР_1 . Суд зауважує, що неналежна організація процесу із оскарження судового рішення з боку відповідальних осіб, виникнення організаційних складнощів у суб'єкта владних повноважень для своєчасного подання апеляційної скарги є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною, є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави, як суб'єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від організаційних складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов'язків, в тому числі і щодо вчасного подання апеляційної скарги.
Аналогічний висновок викладений в постанові Верховного Суду від 26 вересня 2022 року у справі № 560/403/22.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
За таких обставин апеляційну скаргу належить залишити без руху та встановити скаржнику строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги шляхом надіслання до суду вмотивованої заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно з п. 4 ч. 1ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підставі для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Також подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п. 2 ч. 5 ст. 296 КАС України, з урахуванням вимог ч. 9 ст. 44 КАС України, відповідно до якої, у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання апеляційної скарги іншим учасникам справи. У разі відсутності у іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність у іншого учасника справи електронного кабінету учасник справи зобов'язаний надати до суду доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Апеляційна скарга була сформована в системі "Електронний суд", однак доказів надсилання листом з описом вкладення копій цієї апеляційної скарги заявником для позивача по справі не надано.
Крім того, подана апеляційна скарга не відповідає вимогам п.1 ч.5 ст.296 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки до апеляційної скарги не додано документ, що підтверджує сплату судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру фізичною особою судовий збір сплачується у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пп. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір сплачується у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, але не більше 15 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2023 рік" встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2023- 2684 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, ставка судового збору, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви становить 1073,60 грн. (2684*0,4), відповідно розмір судового збору за подання апеляційної скарги становить 1288,32 грн. (2684*0,4*150%*0,8).
Скаржник до апеляційної скарги документ про сплату судового збору не додав, в апеляційній скарзі заявив клопотання про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення у справі, посилаючись на те, що фінансово-економічною службою військової частини НОМЕР_1 замовлено кошти для сплати судового збору, на одержання яких потрібен певний час.
Вирішуючи вказане клопотання, суд виходить з таких приписів чинного законодавства.
Приписами ч. 1 ст. 133 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Відповідно до ч. 2 ст. 132 Кодексу адміністративного судочинства України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Наведені у частині 1 статті 8 Закону України № 3674-VI підстави не звільняють від сплати судового збору суб'єкта владних повноважень у спірних правовідносинах.
Обмежене фінансування бюджетної установи, суб'єкта владних повноважень, не може бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.
Отже, незабезпечення державою достатнього фінансування органу державної влади, що діє в її інтересах, не може бути визнано достатньою підставою для відстрочення або звільнення від сплати судового збору.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, апеляційну скаргу необхідно залишити без руху і встановити скаржнику термін їх усунення.
Вказані недоліки належить усунути шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду документа про сплату судового збору на реквізити: отримувач ГУК в Основ'янському районі м. Харкова, код отримувача (ЄДРПОУ) 37874947, банк: Казначейство України (ЕАП), код банку (МФО) 899998, номер рахунку UA408999980313131206081020661, код класифікації доходів бюджету 22030101, найменування коду класифікації доходів бюджету - Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050), наявність відомчої ознаки - "81" Апеляційні адміністративні в розмірі 1288,32 грн. та доказів надсилання позивачу листом з описом вкладення копії поданої до суду апеляційної скарги.
Згідно з ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до приписів пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, у разі неусунення вказаних вище недоліків апеляційної скарги остання буде повернута апелянту.
Враховуючи викладене вище та керуючись ч. 4 ст. 169, ч. 5 ст. 296, ч. 2 ст.298 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі № 520/15568/23 - відмовити.
У задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про відстрочення сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 16.12.2024 по справі № 520/15568/23 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа: Міністерство оборони України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Встановити Військовій частині НОМЕР_1 строк для усунення недоліків поданої апеляційної скарги тривалістю 10 календарних днів з дня отримання копії цієї ухвали шляхом направлення до Другого апеляційного адміністративного суду:
- вмотивованої заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням поважних підстав його пропуску та наданням відповідних доказів;
- платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 1288,32 грн.
- доказів надсилання позивачу листом з описом вкладення копії поданої до суду апеляційної скарги.
Роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі не усунення недоліків апеляційної скарги у встановлений судом строк в частині надання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, у відкритті апеляційного провадження буде відмовлено відповідно до ст. 299 Кодексу адміністративного судочинства України, а у разі не усунення недоліків апеляційної скарги в частині сплати судового збору, апеляційна скарга буде повернута скаржнику відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169, ч. 5 статті 298 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: С.П. Жигилій