12 травня 2025 р. Справа № 520/33365/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Любчич Л.В. , Присяжнюк О.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025, головуючий суддя І інстанції: Спірідонов М.О., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/33365/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, в якому просив:
1. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 27 червня 2024 року №1387841-2405-2030-UA63120270000028556 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2021 рік на суму 56 963,81 грн.
2. Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 лютого 2025 року позов задоволено.
Скасовано податкове повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 27 червня 2024 року №1387841-2405-2030-UA63120270000028556 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2021 рік на суму 56 963,81 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.
Відповідач, Головне управління ДПС у Харківській області, не погодившись з даним рішенням суду, подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції дійшов до помилкових висновків, які призвели до неправильного вирішення справи, неповно з'ясував всі обставини справи, що мають значення при вирішенні спору, невірно застосував до спірних правовідносин вимоги матеріального та процесуального права.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому наполягав на законності судового рішення та просив залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що 27.06.2024 року Головним управлінням ДПС у Харківській області, згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України (далі також - ПК України) та відповідно до пункту 286.5 статті 286 ПК України, було прийнято податкове повідомлення-рішення №1387841-2405-2030-UA63120270000028556, яким ОСОБА_1 визначено податкове зобов'язання з земельного податку за 2021 рік на суму 103920,46 грн.
Підставою для нарахування земельного податку позивачу є дані, які були отримані відповідачем з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, зокрема, про об'єкт плати за землю - земельну ділянку за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 0,7 га, кадастровий номер 6310136900:01:050:0046, яка на праві приватної власності належала з 10.05.2019 року по 12.10.2021 року ОСОБА_2 , а з 12.10.2021 року належить ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по ? частці кожному.
Представником позивача до ГУ ДПС у Харківській області було направлено адвокатський запит про надання детального розрахунку сум податкового зобов'язання із земельного податку за вищевказаним податковим повідомленням-рішенням з відображенням показників (числових), які були застосовані при розрахунку земельного податку.
Відповідач листом №37671/6/20-40-24-05-11 від 19.08.2024 року повідомив зокрема, що розрахунок суми земельного податку за земельну ділянку площею 3500 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , відповідно до методики розрахунку грошової оцінки окремої земельної ділянки для нарахування земельного податку ОСОБА_1 за 2021 рік (ППР від 27.06.2024 № 1387841-2405-2030-UA63120270000028556) склав 103 920,46 грн. = ((639,78*2,33*3500*3)*3%)/366*81, де:
• 639,78 гри - базова вартість одного квадратного метра;
• 2,33 - зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території у межах населеного пункту (економіко- планувальної зони) (Км2);
• 3500 кв.м - площа земельної ділянки;
• 3 - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;
• 3% - ставка земельного податку;
• 81 - кількість днів користування з 12.10.2021 по 31.12.2021 року;
На заяву представника позивача щодо проведення звірки нарахувань земельного податку, відповідач листом №42837/6/20-40- 24-05-11 від 24.09.2024 року повідомив зокрема, що Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 6 скликання від 03.07.2013 року № 1209/13 була затверджена «Технічна документація нормативної грошової оцінки міста Харкова станом на 01.01.2013 року». Базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова становила 291,18 грн. та відповідно статті 289 ПКУ підлягає індексації. Тобто, базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2019 становила: 291,18 * 1,249 * 1,433 * 1,06 = 552,43 грн., де 1,249 - коефіцієнт індексації за 2014 рік, 1,433 - коефіцієнт індексації за 2015 рік, 1,06 - коефіцієнт індексації за 2016 рік.
Рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 № 542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові затверджено нову схему економіко - планувального зонування, опис меж економіко - планувальних зон м. Харкова та значення зональних коефіцієнтів Км2 в межах економіко - планувальних зон. Значення зонального коефіцієнта економіко-планувальної зони 6909 становить 2,33.
Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 162 від 27.036.2018, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2018 № 432/31884, що набирає чинності з 17.07.2018, було внесено зміни до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерством аграрної політики та продовольства України № 489 від 25.11.2016, а саме: в примітках 1 додатку Порядку цифра « 2,0» замінено цифрою « 3».
Інформація, надана Вами для застосуванням коефіцієнта функціонального використання земельної ділянки (Кф) - 1,2, застосовується для розрахунку нормативної грошової оцінки окремої ділянки центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Витяги із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021 не були надані для проведення звірки.
Відповідно до Рішення Харківської міської ради Харківської області від 30.04.2024 № 564/24, за період з 01 квітня 2024 по 30 червня 2024 року встановлено ставку земельного податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно рішення 29 сесії 8 скликання від 19.08.2024 № 633/24 Харківської міської ради «Про продовження дії пільг з місцевих податків» : за період з 01 квітня 2024 року по 31 грудня 2024 року встановлено ставку податку за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні фізичних осіб, юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців на рівні 0 відсотків від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно з рішенням XXIII сесії Харківської міської ради VII скликання від 28.11.2018 № 1284/18, ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Податкові повідомлення - рішення від 27.06.2024 № 1388381-2405-2030-UA63120270000028556, №1388281-2405-2030-UA63 120270000028556, 1387864-2405-2030-UA63120270000028556 та № 1387733-2405-2030-UA63120270000028556 скасовано (відкликано) та винесено нові з урахуванням витягів від 20.02.2023 № НВ-9912386962023, від 08.02.2024 № НВ-9924342452024 із технічної документації нормативної грошової оцінки земельних ділянок та Рішення 29 сесії 8 скликання від 19.08.2024 633/24 Харківської міської ради «Про продовження дії пільг з місцевих податків».
Позивач, вбачаючи в зазначеному порушення своїх прав, звернувся за їх захистом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення необґрунтоване, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.
Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплату пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків і визначає заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу є Податковий кодекс України.
Згідно п.п.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України платники податків обтяжені обов'язком сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до п.п.19-1.1.1, 19-1.1.2, 19-1.1.7, 19-1.1.10, 19-1.1.34, 19-1.1.45, 19-1.1.46 п.19-1.1 ст. 19-1 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів; контролюють своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів; реєструють та ведуть облік платників податків, осіб, які здійснюють операції з товарами, що перебувають під митним контролем, об'єктів оподаткування та об'єктів, пов'язаних з оподаткуванням, проводять диференціацію платників податків; забезпечують ведення обліку податків, зборів, платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи; звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством; здійснюють інші функції, визначені законами України.
Згідно п.п. 14.1.72 п. 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Згідно підпункту 14.1.74 пункту 14.1 статті 14 ПК України земельна ділянка - частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, цільовим (господарським) призначенням та з визначеними щодо неї правами.
Цільове призначення земельної ділянки - використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку (підпункт 14.1.261 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Положеннями п. 269.1 ст. 269 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв), землекористувачі.
Відповідно до ст. 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є: - земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; - земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Базою оподаткування, у відповідності до пункту 271.1 статті 271 ПК України, є:
нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом;
площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.
Відповідно до п. 271.2 ст. 271 ПК України рішення рад щодо нормативної грошової оцінки земельних ділянок офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосування нормативної грошової оцінки земель або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.
Згідно з п. 274.1 ст. 274 ПК України ставка податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від нормативної грошової оцінки одиниці, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Згідно з п.277.1 ст. 277 ПК України ставка земельного податку за земельні ділянки, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), нормативну грошову оцінку яких не проведено, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.
Згідно з пунктом 284.1 статті 284 ПК України ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території, встановлюють Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування.
Базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік (пункт 285.1 статті 285 ПК України).
Відповідно до пункту 286.1 статті 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру: б) дані Державного -реєстру речових прав на нерухоме майно: в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Положеннями пункту 286.5 статті 286 ПК України передбачено, що нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки, у тому числі право на яку фізична особа має як власник земельної частки (паю), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, разом із детальним розрахунком суми податку, який, зокрема, але не виключно, має містити кадастровий номер та площу земельної ділянки, розмір ставки податку та розмір пільги зі сплати податку.
У разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності (абз. 3 п. 286.5 ст. 286 ПК України).
Згідно з п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок .
Відповідно до п. 289.2 ст. 289 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кі = 1:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік. У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель (п. 289.3 ст. 289 ПК України).
Таким Центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, є Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр).
Колегія суддів зазначає, що Рішенням 25 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 27.02.2019 року №1474/19 була затверджена «Технічна документація з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року» (далі також - рішення Харківської міської ради від 27.02.2019 року №1474/19), яка у відповідності до пункту 2 цього рішення застосовується з 01.01.2020 року.
Так, відповідно до Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 гривень і підлягає в подальшому індексації в порядку, встановленому законодавством України (п. 1.4 розділу 2 Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018 року, затвердженого рішенням 32 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 18.12.2019 року №1908/19).
Відповідно до пункту 9 підрозділу 6 розділу XX «Перехідні положення» ПК України індекс споживчих цін за 2017-2020 роки, що використовується для визначення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення, застосовується із значенням 100 відсотків.
Отже, значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за 2017-2020 роки становить 1,0 та відповідно до приписів ст. 289 ПК України підлягає застосуванню для визначення розміру земельного податку за 2021р. - податковому періоді за оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням.
Колегія суддів звертає увагу, що рішенням 11 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 22.02.2017 року №542/17 «Про місцеві податки і збори у місті Харкові» (в редакції рішення 23 сесії Харківської міської ради 7 скликання від 28.11.2018 року №1284/18) (далі також - рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 року №542/17) встановлено ставки земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до абзацу другого пункту 1.1 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 року №542/17 ставка земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 3 відсотки від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Інформація щодо застосування зональних коефіцієнтів (Км2) та опис меж економіко- планувальних зон м. Харкова визначена в «Технічній документації з нормативної грошової оцінки земель м. Харкова станом на 01.01.2018», що затверджена рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 року №1474/19.
Судом встановлено, що за даними відповідача, які наведені в розрахунках суми земельного податку по вищевказаному податковому повідомленню-рішенню, земельна ділянка кадастровий номер 6310136900:01:650:0046 віднесена до меж економіко-планувальної зони - код зони 6909, із значенням зонального коефіцієнта (Км2) - 2,33, що не заперечується позивачами.
Так, Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.12.2016 року за №1647/29777, було затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі також - Порядок №489), який набрав чинності з дня його офіційного опублікування і застосовувався з 01.01.2017 року по 06.05.2023 року.
Згідно пункту 5 розділу II Порядку №489 коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 року за№1011/18306 (Додаток 1 Порядку №489).
Відповідно до положень Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 року №1051, відомості про цільове призначення земельної ділянки вносяться до Державного земельного кадастру на підставі документації із землеустрою.
З вищенаведеного вбачається, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується у розмірі визначеному в Додатку 1 до Порядку №489 на підставі відомостей Державного земельного кадастру про цільове призначення земельної ділянки.
Судова колегія звертає увагу, що для земельних ділянок, інформація про які не внесена до відомостей Державного земельного кадастру, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням 3,0. Так само, у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), також застосовується із значенням 3,0 (Примітки 1 та 2 Додатку 1 до Порядку №489, із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 року №162, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.04.2018 року за №432/31884).
Як встановлено судовим розглядом, згідно Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 20.12.2018 року №НВ-6306905912018, цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 6310136900:01:050:0046 - 11.02 «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (категорія земель: Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), що у відповідності до Додатку 1 до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 року №489, відповідає значенню коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) -1,2.
Відповідно до Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №279374510 від 12.10.2021 року, земельна ділянка, кадастровий номер 6310136900:01:050:0046, на праві приватної власності належить з 12.10.2021 року ОСОБА_1 та ОСОБА_3 по 1/2 частці кожному, що відповідно до приписів абз. 3 п. 286.5 ст. 286 ПК України є періодом оподаткування 3 місяці за 2021 рік по податковому повідомленню-рішенню від 27.06.2024 року №1387841-2405-2030-иА63120270000028556.
Колегія суддів звертає увагу, що при винесені оскаржуваного податкового повідомлення-рішення відповідачем не враховано офіційні дані Державного земельного кадастру, використання яких прямо передбачено законодавством у відповідності до п.п. а) п. 286.1 ст. 286 ПК України, та всупереч положенням абз. 3 п. 286.5 ст. 286 ПК України, невірно визначено періоди оподаткування в результаті переходу права власності на земельну ділянку.
Враховуючи вищевикладене , колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем за податковим повідомленням - рішенням Головного управління ДПС у Харківській області від 27 червня 2024 року №1387841-2405-2030-UA63120270000028556 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2021 рік на суму 56 963,81 грн. невірно застосовано коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із зазначенням 3, замість вірного - 1,2 та невірно визначено період оподаткування в 81 день (з 12.10.2021 року по 31.12.2021 року), замість вірно - 3 місяці, оскільки відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України у разі переходу права власності на земельну ділянку або права на земельну частку (пай) від одного власника - юридичної або фізичної особи до іншого протягом календарного року податок сплачується попереднім власником за період з 1 січня цього року до початку того місяця, в якому припинилося його право власності на зазначену земельну ділянку, а новим власником - починаючи з місяця, в якому він набув право власності.
Щодо доводів відповідача про те, що у відомостях Державного земельного кадастру щодо спірної земельної ділянки відсутні дані про Код цільового призначення земель, визначені відповідно до Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 року №548, у зв'язку з чим, відповідачем при розрахунку земельного податку був застосований коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), із значенням « 3,0», колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до п. 286.1 ст. 286 ПК України підставою для нарахування земельного податку є: а) дані державного земельного кадастру; б) дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; в) дані державних актів, якими посвідчено право власності або право постійного користування земельною ділянкою (державні акти на землю); г) дані сертифікатів на право на земельні частки (паї); ґ) рішення органу місцевого самоврядування про виділення земельних ділянок у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв); д) дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою, право на земельні частки (паї); е) дані Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, визначеного у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Пунктом 284.1 статті 284 ПК України визначено, що Верховна Рада Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю та пільги щодо земельного податку, що сплачується на відповідній території.
Органи місцевого самоврядування до 25 грудня року, що передує звітному, подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки рішення щодо ставок земельного податку та наданих пільг зі сплати земельного податку юридичним та/або фізичним особам за формою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.
Так, Згідно з Технічною документацією з нормативної грошової оцінки земель міста Харкова, затвердженою рішенням Харківської міської ради від 27.02.2019 №1474/19, базова вартість одного квадратного метра земель міста Харкова станом на 01.01.2018 становить 639,78 грн. і підлягає подальшій індексації у порядку, встановленому законодавством України.
Аналогічне положення містить і п. 1.4 розділу ІІ Порядку впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Харкова станом на 01.01.2018, затвердженого рішенням Харківської міської ради від 18.12.2019 №1908/19.
Правила справляння плати за землю на території міста Харкова деталізовані нормами рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 (ставки плати за землю та пільги з земельного податку).
Згідно абзацу першого пункту 1.1 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 ставка земельного податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, становить 1,5 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.
Відповідно до абзацу другого пункту 1.1 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 ставка земельного податку за земельні ділянки, відносно яких відсутня довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, становить 3 відсотки від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Колегія суддів зазначає, що з аналізу наведеного вище вбачається, що спеціальною нормою локального правового акту (рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17) запроваджено спеціальний критерій визначення ставки плати за землю відносно земельної ділянки на території міста Харкова, нормативну грошову оцінку якої проведено, а саме: наявність або відсутність довідки (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у разі наявності довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки ставка земельного податку згідно з абз. 1 п. 1.1 додатку 2 рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 становить - 1,5 % нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
У разі відсутності довідки (витягу) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки ставка земельного податку відповідно до абз. 2 п. 1.1 додатку 2 до рішення Харківської міської ради від 22.02.2017 №542/17 становить - 3 % від добутку базової вартості одного квадратного метра земель міста Харкова, помноженої на коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо) (Кф), та на зональний коефіцієнт, який характеризує містобудівну цінність території в межах населеного пункту (економіко-планувальної зони) (Км2), за 1 квадратний метр бази оподаткування.
15 лютого 2011 року набрав чинності наказ Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 №548, яким затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель (далі також - КВЦПЗ 2010 року).
Отже, з 15.02.2011 року при веденні Державного земельного кадастру та державного реєстру земель, а також при функціонуванні автоматизованої системи державного земельного кадастру обов'язковою до застосування була саме ця Класифікація.
З 01.01.2017 року Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства від 25.11.2016 року №489 (далі також - Порядок №489), була визначена процедура проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів визначена.
Так, Пунктом 5 розділу ІІ Порядку №489 визначено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), встановлюється на підставі КВЦПЗ 2010 року.
Відповідно до примітки 2 до Додатку 1 Порядку №489 (із змінами, внесеними згідно з наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 27.03.2018 року №162) у разі якщо у відомостях Державного земельного кадастру відсутній код Класифікації видів цільового призначення земель для земельної ділянки, коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), застосовується із значенням « 3,0».
Отже, з 01 січня 2017 року визначення коефіцієнту Кф знаходиться у прямій залежності від коду КВЦПЗ 2010 року, відомості про який містяться у Державному земельному кадастрі, та у разі відсутності таких відомостей має застосовуватись із значенням « 3,0».
Судовим розглядом встановлено, що з витягу з Державного земельного кадастру від 20.12.2018 року №НВ-6306905912018 (який наявний в матеріалах справи) вбачається, що стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 6310136900:01:050:0046 було внесено відомості про вид цільового призначення земельної ділянки (код КВЦПЗ 2010 року) - 11.02 «Для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості» (категорія земель: Землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення), що у відповідності до Додатку 1 до Порядку №489, відповідає значенню коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) - « 1,2».
З огляду на вищевикладене та встановлені судом обставини, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 27 червня 2024 року №1387841-2405-2030-UA63120270000028556 в частині визначення ОСОБА_1 податкового зобов'язання з земельного податку за 2021 рік на суму 56 963,81 грн.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Отже, колегія суддів переглянувши рішення суду першої інстанції, вважає, що при його прийнятті суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Колегія суддів також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів апелянта), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Також згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Згідно ч.2 ст.6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини, а ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" передбачає, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 року по справі № 520/33365/24 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17.02.2025 по справі № 520/33365/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Л.В. Любчич О.В. Присяжнюк