Справа № 369/6887/25
Провадження № 2/369/7098/25
12.05.2025 м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Мартиненко В. С.,
розглянувши в порядку спрощеного письмового позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
До Києво-Святошинського районного суду Київської області з вказаним позовом звернувся ОСОБА_1 , в якому просив розірвати шлюб, укладений 14.06.2013 між ним та ОСОБА_2 , про що Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві складено актовий запис № 1153. В обґрунтування вказаних вимог позивач посилалась на те, що спільне життя подружжя припинило. Подружжя має неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позивач вважає, що подальше спільне життя та збереження шлюбу є неможливим.
Відповідач ОСОБА_2 надала до суду заяву, в якій позовні вимоги визнала.
Згідно з п. 13 ст. 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
На виконання вимог ч. 4 ст. 206 ЦПК України судом була перевірена наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову у зв'язку з визнанням відповідачем позову.
Судом встановлено, що 14 червня 2013 року ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уклали шлюб у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1153 від 14 червня 2013 року. Вказані обставини підтверджуються свідоцтвом про шлюб НОМЕР_1 , виданим 14 червня 2013 року Центральним відділом державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві.
Подружжя має неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , виданим 19.04.2016 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Печерського районного управління юстиції у м. Києві, та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 , виданим 14.10.2014 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Солом'янського районного управління юстиції у м. Києві, копії яких долучені до матеріалів справи.
Згідно з ст. 21 Сімейного Кодексу України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у органі державної реєстрації актів цивільного стану.
Відповідно до статті 51 Конституції України, статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.
Частиною першою ст. 55 СК України передбачений обов'язок дружини та чоловіка спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Разом з тим, ч. 1 ст. 110 СК України передбачена можливість пред'явлення позову про розірвання шлюбу одним із подружжя.
Відповідно до ст. 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що подружжя зберігати сім'ю намірів не має, а отже, спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та відповідача.
Щодо надання додаткового строку для примирення подружжя, як захід, який має вчиняти суд відповідно до ст. 111 СК України, відповідно до якої суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства, необхідно зазначити таке.
Пленум Верховного Суду України в п. 9 постанови № 11 від 21.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснив, що передбачене ч.1 ст.111 СК України вжиття судом заходів щодо примирення подружжя застосовується у випадку відсутності згоди одного з них на розірвання шлюбу за ініціативою однієї зі сторін або суду у формі відкладення розгляду справи слуханням та надання сторонам строку на примирення. Судам слід використовувати надану законом можливість відкласти розгляд справи для примирення подружжя, особливо за наявності неповнолітніх дітей.
Однак, враховуючи те, що збереження шлюбу можливе лише на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є морально-правовою основою шлюбу, чого між сторонами у справі не має, та враховуючи те, що відповідач визнав позов в повному обсязі, і таке визнання не суперечить закону й не порушує права інших осіб, строк на примирення не є необхідним.
Зважаючи на викладене, враховуючи фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, визнання позову відповідачем, суд дійшов висновку про те, що подальше спільне проживання та збереження даної сім'ї суперечить їх інтересам, що має істотне значення.
При подачі позову до суду позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 1211 грн 20 коп, що підтверджується відповідною квитанцією в матеріалах справи.
Частиною 1 ст. 142 ЦПК України передбачено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, а в разі якщо домовленості про укладення мирової угоди, відмову позивача від позову або визнання позову відповідачем досягнуто сторонами за результатами проведення медіації - 60 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов, суд дійшов висновку про необхідність повернути позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову, що складає 605 грн 60 коп.
Згідно з ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позивачу підлягає поверненню 50 відсотків судового збору у розмірі 605 грн 60 коп, суд дійшов висновку про необхідність стягнути з відповідача на користь позивача інші 50 відсотків судового збору, що дорівнює 605 грн 60 коп.
Керуючись ст. ст. 141, 142, 259, 264-265, 273, 354 ЦПК України,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , укладений 14.06.2013 у Центральному відділі державної реєстрації шлюбів Головного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 1153, розірвати.
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути позивачу ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 гривень 60 копійок, сплачений ним відповідно до квитанції № 7682-5867-3403-0704 від 16 квітня 2025 року АТ «Таскомбанк» на розрахунковий рахунок UA238999980313161206000010790, отримувач платежу -ГУК у Києв.обл/ Вишнева міс./22030101.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати, пов'язані зі сплатою судового збору, в розмірі 605 гривень 60 копійок.
Рішення суду про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надсилається судом до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Суддя Мартиненко В.С.