Справа № 357/1559/25
Провадження № 2/357/2121/25
07 травня 2025 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого судді - Рижко Г. О. ,
при секретарі - Вангородській О. С.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в місті Біла Церква, в залі суду № 6 цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про утримання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей за рішенням суду,
31.01.2025 року до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області звернулася ОСОБА_1 (далі позивач), в особі представника адвоката Вдовика Олени Миколаївни із позовною заявою про розірвання договору про утримання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей за рішенням суду, в якій просить суд:
- розірвати Договір про утримання дітей, що посвідчено державним нотаріусом Узинської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. від 18.04.2024року в реєстрі за № 1-1050;
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 аліменти на утримання трьох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі половини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня набрання законної сили рішенням суду і до досягнення повноліття донькою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , після чого стягувати в розмірі 1/3 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця до досягнення повноліття донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , а після чого в розмірі 1/4 частини заробітку (доходу), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісяця до досягнення повноліття молодшим сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн (п?ять тисяч грн. 00 коп.);
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн (одна тисяча двісті одинадцять грн. 20 коп.).
І. Стислий виклад позиції учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач та її представник зазначили, що 19.12.2012 позивач з відповідачем уклали шлюб, який було зареєстровано відділом реєстрації актів цивільного стану Рокитнівського районного управління юстиції у Рівненській області. Згодом даний шлюб було розірвано рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.04.2016, справа № 571/183/16-ц. Від даного шлюбу сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 . Шлюбні стосунки фактично припинені з 2022 року. Малолітні діти проживають разом із позивачем та перебувають на її утриманні. Оскільки відповідач надавав матеріальну допомогу на утримання дітей рідко та нерегулярно, позивач в 2024 році звернулася до суду із позовом про стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей. В подальшому вказаний позов було залишено без розгляду, оскільки сторони дійшли згоди вирішити даний спір в добровільному порядку. 18.04.2024 між сторонами було укладено договір про утримання дітей, який було посвідчено нотаріально. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався надавати позивачці як матері дітей аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі 6000,00 грн щомісяця до досягнення дітьми повноліття, а також брати участь у додаткових витратах на дітей. Вказують, що після підписання договору відповідач отримав відстрочку від мобілізації та певний час щомісячно сплачував аліменти у визначеному розмірі, проте, не приймав участі у додаткових витратах. Останні півроку відповідач перестав виконувати умови договору щодо щомісячної сплати аліментів та на прохання позивача взяти участь в утриманні дітей відмовився. Зазначають, що у договорі не зазначено у яких випадках договір розривається, строк дії такого договору, також не зазначено про можливість внесення змін та доповнень до нього. Вважають, що відсутність зазначених умов прямо порушує права дітей. За вказаних вище обставини позовні вимоги просять задовольнити.
Відповідач позовні вимоги визнає.
ІІ. Заяви, клопотання. Інші процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 січня 2025 року справу було передано на розгляд судді Рижко Г.О.
06.02.2025 на адресу суду від управління соціального захисту населення надійшла інформація про те, що станом на 04.02.2025 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на обліку в управлінні соціального захисту населення Білоцерківської міської ради як внутрішньо переміщена особа не перебуває.
Ухвалою судді від 10.02.2025 року було прийнято до свого провадження цивільну справу № 357/1559/25, відкрито провадження та призначено справу до розгляду по суті за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, призначено підготовче судове засідання на 28.02.2025 на 10:30 год.
28.02.2025 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про долучення доказів у справі.
28.02.2025 на адресу суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи та надання часу для ознайомлення з документами, висловлення письмової думки та звернення за правовою допомогою.
28.02.2025 протокольною ухвалою клопотання представника позивача про долучення доказів задоволено, долучено надані докази до справи, заяву відповідача задоволено, розгляд справи відкладено на 10.04.2025 на 10:00.
10.04.2025 на адресу суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи та надання часу для подання суду додаткових доказів.
10.04.2025 протокольною ухвалою клопотання представника відповідача задоволено, розгляд справи відкладено на 07.05.2025 на 11:00.
В підготовче засідання позивач подав до суду заяву, згідно якої просить розгляд справи проводити у його відсутності, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач згідно поданої заяви позовні вимоги визнає повністю, справу просить розглянути у його відсутності. Не заперечує щодо ухвалення рішення в підготовчому засіданні.
Відповідно ч. 3 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Керуючись ст. 223 ЦПК України, суд вважає можливим провести судове засідання без участі сторін на підставі наявних у справі доказів. Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Відповідно ч. 4 ст. 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, приходить до наступних висновків.
ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 перебувала у шлюбі із відповідачем ОСОБА_2 , який було зареєстровано 19.06.2012 відділом реєстрації актів цивільного стану Рокитнівського районного управління юстиції у Рівненській області, актовий запис № 22. Даний шлюб було розірвано рішенням Рокитнівського районного суду Рівненської області від 12.04.2016, справа № 571/183/16-ц (а.с. 10).
Від шлюбу сторони мають трьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 від 15.11.2012, виданого виконавчим комітетом Березівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, актовий запис № 109, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 02.12.2014, виданого виконавчим комітетом Березівської сільської ради Рокитнівського району Рівненської області, актовий запис № 116, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_5 від 24.11.2016, виданого Рівненським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Рівненській області, актовий запис № 3205 (а.с. 11-13).
Діти проживають разом із матір'ю (позивачкою у справі), що підтверджується довідкою № 02/17/18-19 від 28.01.2025, виданою Іванівським старостинським округом № 2 Узинської міської ради Білоцерківського району Київської області (а.с. 14).
18.04.2024 між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було укладено договір про утримання дітей, який було посвідчено державним нотаріусом Узинської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. та зареєстровано в реєстрі за № 1-1050 (а.с. 15-16).
Відповідно до п. 2 договору батько дітей, ОСОБА_2 зобов'язується надавати матері дітей ОСОБА_1 на утримання дітей аліменти у твердій грошовій сумі у розмірі 6000,00 грн щомісяця до досягнення дітьми повноліття.
Грошові кошти будуть надсилатися переказом на ім'я ОСОБА_1 на картковий рахунок у безготівковій формі або надаватися наручно не пізніше 10 числа кожного місяця (п. 3 договору).
При виникненні заборгованості по аліментним зобов'язанням з вини ОСОБА_2 , останній зобов'язується крім суми аліментів сплатити неустойку у розмірі 2% від суми заборгованості за кожен день прострочення (п. 4 договору).
Пунктом 6 договору передбачено зобов'язання відповідача брати участь у додаткових витратах на дітей.
ІV. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, а норми Конституції України є нормами прямої дії.
Відповідно до ч. 2 ст. 51 Конституції України сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного та соціального розвитку (ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
Відповідно до ст. ст. 150, 180 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, матеріально утримувати дитину до повноліття.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 ст.181 СК України способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі.
Відповідно до ч. 1 ст. 189 СК України батьки мають право укласти договір про сплату аліментів на дитину, у якому визначити розмір та строки виплати. Умови договору не можуть порушувати права дитини, які встановлені цим Кодексом. Договір укладається у письмовій формі і нотаріально посвідчується.
Судом встановлено, що договір про утримання дітей від 18.04.2024 містить усі істотні умови, які необхідні для укладення такого виду договору, умови надання коштів на утримання дітей, їх розмір, що відповідає інтересам дітей та є обов'язковими для сторін договору. Цей договір укладений у письмовій формі і нотаріально посвідчений.
Відповідно до положень статей 526, 527 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до вимог ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Стаття 627 ЦК України передбачає, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч. 1 ст. 628 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 611 ЦПК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Стороні, що вимагає зміни або припинення спірного договору про сплату аліментів, при неотриманні згоди іншої сторони надано право звернутися до суду з позовом про зміну або розірвання договору.
Суд вважає, що систематичне не виконання відповідачем ОСОБА_2 умов договору, незалежно від підстав такого невиконання, є порушенням.
Відповідно до ч. 2 та ч. 3 ст. 653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. У разі зміни або розірвання договору зобов'язання припиняються з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його змін. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Таким чином, враховуючи фактичне визнання позовних вимог відповідачем, вимога про розірвання договору про утримання дітей підлягає задоволенню.
Стосовно вимоги про стягнення аліментів на утримання дітей до досягнення ними повноліття суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року та набула чинності для України 27 вересня 1991 року, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Проживання окремо або разом не звільняє від виконання цього обов'язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою. Платник аліментів зобов'язаний роботи все можливе для того, щоб його заробіток (доходи) були достатніми для власного утримання та утримання дітей, за належний розвиток яких він відповідальний як батько.
Згідно із ст. 180 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка або син.
Відповідач іншим особам аліменти не виплачує, матеріальну допомогу на утримання дітей надавати може, оскільки є особою працездатного віку без будь-яких вад здоров'я.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Обов'язок батьків утримувати дитину до досягнення нею повноліття визначено у ст. 180 СК України.
Способи виконання батьками обов'язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів (ст.181 СК України).
Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
За ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Ст. 184 СК України суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів, визначений судом або домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, щорічно підлягає індексації відповідно до закону, якщо платник і одержувач аліментів не домовилися про інше. За заявою одержувача аліментів індексація може бути здійснена судом за інший період.
Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
З матеріалів справи встановлено, що діти проживають разом з матір'ю ОСОБА_1 .
Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, виходячи з обов'язку батьків забезпечувати гармонійний розвиток дитини, рівність батьків перед цим обов'язком, суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, взявши до уваги необхідність захисту інтересів дітей та враховуючи, що позивач просить стягнути з відповідача мінімальний розмір аліментів на утримання трьох дітей, передбачений СК України в розмірі половини заробітку (доходу) платника аліментів, а також беручи до уваги те, що відповідач визнав позов в частині стягнення аліментів на дітей в розмірі половини всіх видів заробітку (доходу), суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення аліментів на утримання дітей слід задовольнити в повному обсязі.
Згідно роз'яснень, що містяться в пункті 11 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», … у разі визнання відповідачем позову, яке не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд у мотивувальній частині рішення може вказати лише про визнання позову та прийняття його судом.
Ухвалюючи рішення, суд виходить з того, що виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини і в усіх діях щодо дітей першочергова увага повинна приділятися якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Суд враховує систематичне невиконання відповідачем умов договору про утримання дітей як підставу для розірвання договору, а також обов'язок батьків утримувати дітей до досягнення ними повноліття незалежно від спільного з ними проживання як підставу для стягнення аліментів з відповідача, а також ту обставину, що відповідач безумовно визнав позов, визнання позову не суперечить закону і не порушує права свободи чи інтереси інших осіб, тому суд висновує про наявність визначених законом підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі.
V. Висновки суду за результатами розгляду заяви.
Суд, враховуючи вищевикладені норми чинного законодавства, дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, враховуючи безумовне визнання позову приходить до висновку про задоволення позовних вимог - розірвання договору про утримання дітей, посвідченого державним нотаріусом Узинської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. від 18.04.2024 року в реєстрі за № 1-1050 та стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання трьох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 в розмірі половини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття. Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Відповідно до ч. 1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Розподіл судових витрат.
Згідно із ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Судом встановлено, що позивачем ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн, а не 5000,00 грн, як зазначено в прохальній частині позову. Це підтверджується матеріалами справи: договором про надання правової допомоги № 13/25 від 29.01.2025 (а.с. 17-20), детальним описом робіт (наданих) виконаних послуг адвокатом на час подання позову, відповідно до якого адвокатом надано юридичні послуги на загальну суму 4000,00 грн (а.с. 21), ордером серії АІ № 1798413 на надання правничої допомоги від 29.01.2025 (а.с. 22).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що витрати на правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн підлягають стягненню з відповідача.
Відповідач доводів щодо неспівмірності понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу не заявив.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
За таких обставин позивач у справі про стягнення аліментів звільнений від сплати судового збору, що є підставою для стягнення із відповідача в порядку ст. 141, 142 ЦПК України 1211,20 грн. судового збору в дохід держави.
Проте, відповідно до ч. 1 ст. 142 ЦПК України, у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Оскільки відповідач позов визнав, тому з відповідача на користь держави належить стягнути 50% судових витрат в розмірі 605,60 грн.
Також з матеріалів справи вбачається, що при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн за позовною вимогою про розірвання договору про утримання дітей, що підтверджується платіжною інструкцією № 1448810816 від 31 січня 2025 року (а.с. 1).
Враховуючи те, що відповідач до початку розгляду справи по суті визнав позов у повному обсязі, 50 % судового збору (605,60 грн) слід повернути позивачу з державного бюджету, а решту 50% судового збору (605,60 грн) необхідно стягнути з відповідача.
Керуючись статтями 4, 12, 13, 19, 23, 28, 48, 76, 78, 81, 128, 133, 141, 206, 258, 259, 263-265, 354, 430 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору про утримання дітей та стягнення аліментів на утримання дітей за рішенням суду задовольнити.
Розірвати договір про утримання дітей від 18 квітня 2024 року, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , який посвідчений державним нотаріусом Узинської державної нотаріальної контори Малькевич Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 1-1050.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання трьох дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 в розмірі половини всіх видів заробітку (доходу) платника аліментів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.
Якщо після досягнення повноліття найстаршою дитиною ніхто з батьків не звернувся до суду з позовом про визначення розміру аліментів на інших дітей, аліменти стягуються за вирахуванням тієї рівної частки, що припадала на дитину, яка досягла повноліття.
Допустити негайне виконання судового рішення в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок) та витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн (чотири тисячі гривень 00 копійок).
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Зобов'язати Головне управління Державної казначейської служби України у Київській області повернути ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , сплачену суму судового збору у розмірі 605,60 грн (шістсот п'ять гривень 60 копійок), згідно платіжної інструкції № 1448810816 від 31.01.2025 року, отримувач ГУК у Київській обл. (Білоцерк міс.), код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37955989; банк отримувача: Казначейство України (м. Київ), рахунок отримувача UA188999980313101206000010776.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 07.05.2025 року.
Суддя Г. О. Рижко