Ухвала від 12.05.2025 по справі 344/8261/25

Справа № 344/8261/25

Провадження № 1-кс/344/3589/25

УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 травня 2025 року місто Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання старшого слідчого П'ятого слідчого відділу (з дислокацією ум. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Львові, ОСОБА_3 , погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження №62025140150000365, внесеного 07 травня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 Кримінального кодексу України, -

ВСТАНОВИЛА:

Слідчий за погодженням з прокурором звернувся з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого зазначив, що П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025140150000365 від 07 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 415 Кримінального кодексу України.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що військовослужбовець військової частини НОМЕР_1 НГУ молодший сержант ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи на посаді старшого водія другого стрілецького батальйону, 06.05.2025 близько 18 год 30 хв керуючи службовим автомобілем марки Форд Транзит, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухався в напрямку із міста Івано-Франківська до с. Лисець та по вул. Миру, буд. 86 (поблизу супермаркету АТБ) по крайній лівій смузі. У цей момент пішохід ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 , житель с. Іваниківка

Івано-Франківської області, почала перебігати у невстановленому на те місці дорогу поза пішохідним переходом та внаслідок чого ОСОБА_5 здійснив наїзд на останню, яка отримала тілесні ушкодження у вигляді переломів нижніх кінцівок та ребер. ОСОБА_6 із місця події доставлено каретою швидкої медичної допомоги до лікувального закладу.

Таким чином, в діях ОСОБА_5 вбачається можлива наявність ознак злочину, передбаченого ч. 1 ст. 415 Кримінального кодексу України.

У ході досудового розслідування у кримінальному провадженні 06.05.2025 проведено огляд місця події, під час якого, вилучено автомобіль марки Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_2 , який поміщено на штрафмайданчик ГУ НП в Івано-Франківській області, уламки окремих деталей вказаного автомобіля, ключі від зазначеного автомобіля та технічний талон транспортного засобу НОМЕР_3 .

Як встановлено слідством вищевказаний автомобіль марки Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_2 , на праві власності належить військовій частині НОМЕР_1 НГУ.

Вищезазначені автомобіль, уламки запчастин, ключі та технічний талон мають значення для даного кримінального провадження, оскільки дадуть змогу встановити обставини досліджуваної події, а також дадуть змогу провести із їх використанням відповідні дослідження та судові експертизи.

У свою чергу, захід забезпечення кримінального провадження - тимчасове вилучення майна, застосовується з метою досягнення дієвості цього кримінального провадження.

Зазначене вище тимчасово вилучене майно, саме по собі та в сукупності з іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні, а саме для з'ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому, потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, як тимчасово вилучення майна та його арешт.

На теперішній час існує сукупність підстав та розумних підозр вважати, що вищевказані предмети є доказами у кримінальному провадженні, адже вони відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України (вони є матеріальні об'єкти, які могли зберегти на собі сліди злочину, містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження). У зв'язку із цим є необхідність у накладенні арешту на вказане майно з метою збереження речових доказів.

Накладення арешту на вказане майно викликано необхідністю запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення,перетворення, відчуження, у тому числі як речових доказів.

Незастосування такого виду забезпечення кримінального провадження як арешт на вказаний вище автомобіль негативно вплине на хід досудового розслідування, унеможливить встановлення всіх важливих обставин події вчиненого кримінального правопорушення, розміру шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також може призвести до їх втрати, що сприятиме уникненню осіб, винних у вчиненні кримінального правопорушення, від передбаченої законом кримінальної відповідальності.

Разом з цим, вилучене майно необхідне для забезпечення проведення відповідних судових експертиз у даному кримінальному провадженні (обставин дорожньо-транспортної пригоди, автотехнічної, трасологічних, медико-криміналістичних, тощо), як об'єкти дослідження.

У зв'язку з наведеним, виникла необхідність у накладенні арешту на вищевказані тимчасово вилучені автомобілі.

Прокурор та слідчий у судове засідання не з'явилися, але слідчий подав заяву про розгляд клопотання про арешт майна без його участі.

Власник майна до суду не прибув, подав заяву про розгляд клопотання без його участі, стосовно накладення арешту на автомобіль не заперечував.

Згідно частини четвертої статті 107 Кримінального процесуального кодексу України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Вивчивши подане клопотання, слідчий суддя виходить з наступного.

Частина перша статті 131 Кримінального процесуального кодексу України встановлює, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до пункту 7 частини другої статті 131 Кримінального процесуального кодексу України, заходами забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Частина перша статті 170 Кримінального процесуального кодексу України передбачає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно частини другої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У відповідності з вимогами абзацу 1 частини третьої статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Частиною першою статті 98 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

У відповідності з положеннями частини п'ятої статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.

У судовому засіданні встановлено, що П'ятим слідчим відділом (з дислокацією у м. Івано-Франківську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Львові, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62025140150000365 від 07 травня 2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 415 Кримінального кодексу України.

Постановою слідчого від 06 травня 2025 року ділянки проїзної частини автомобіль марки Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_2 , уламки окремих деталей вказаного автомобіля, ключі від зазначеного автомобіля та технічний талон транспортного засобу НОМЕР_3 , визнано речовим доказом у кримінальному провадженні №62025140150000365.

Слідчим суддею встановлено, що слідчий звернувся з вказаним клопотанням, що відповідає вимогам статті 171 Кримінального процесуального кодексу України, та у строк, встановлений частиною п'ятою статті 171 Кримінального процесуального кодексу України.

Стороною кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, поза розумним сумнівом доведено наявність достатніх підстав вважати, що вказані у клопотанні речі можуть бути використані як докази у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 Кримінального процесуального кодексу України.

Отже, на підставі вищенаведеного та враховуючи наявність правових підстав для задоволення клопотання, з метою забезпечення збереження речових доказів, оскільки незастосування накладення арешту може призвести до наслідків, визначених частиною одинадцятою статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, зокрема, таких як його можливе приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження вилученого майна, існує сукупність підстав вважати, що вони в подальшому можуть мати доказове значення під час досудового розслідування та могли зберегти на собі сліди злочину або містять інші відомості, що можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також правову підставу для арешту майна та наслідки арешту майна для інших осіб, керуючись засадами розумності та співмірності, слідчий суддя вважає, що клопотання слід задовольнити.

Керуючись ст.ст. 170-173, 309, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя -

УХВАЛИЛА:

Клопотання задовольнити.

Накласти в рамках кримінального провадження № 62025140150000365 від 07 травня 2025 року арешт на вилучені в ході проведення 06 травня 2025 року огляду місця події - ділянки проїзної частини автодороги, що пролягає через село Драгомирчани Івано-Франківського району Івано-Франківської області, автомобіль марки Ford Transit, державний номерний знак НОМЕР_2 , який поміщено на штрафмайданчик ГУ НП в Івано-Франківській області, уламки окремих деталей вказаного автомобіля, ключі від зазначеного автомобіля та технічний талон транспортного засобу НОМЕР_3 , шляхом заборони зберігати, розпоряджатися та користуватися ними.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Попередній документ
127268792
Наступний документ
127268794
Інформація про рішення:
№ рішення: 127268793
№ справи: 344/8261/25
Дата рішення: 12.05.2025
Дата публікації: 14.05.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; арешт майна
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (12.05.2025)
Результат розгляду: клопотання (заяву) задоволено, у тому числі частково
Дата надходження: 09.05.2025
Предмет позову: -
Розклад засідань:
12.05.2025 13:30 Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області
Учасники справи:
головуючий суддя:
МЕЛЕЩЕНКО ЛЮДМИЛА ВАСИЛІЇВНА
суддя-доповідач:
МЕЛЕЩЕНКО ЛЮДМИЛА ВАСИЛІЇВНА