12 травня 2025 р. Справа № 440/6651/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Перцової Т.С.,
Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024, головуючий суддя І інстанції: І.Г. Ясиновський, м. Полтава, повний текст складено 11.11.24 по справі № 440/6651/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у Полтавської області
про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (далі по тексту - ГУНП в Полтавській області, відповідач), у якому просив суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не належного розгляду заяви ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 11.05.2024, поданої через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-17252508 з урахуванням ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016 та доказів у додатках;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо не вжиття відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у заяві ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 11.05.2024, поданої через Урядовий контактний центр реєстраційний № ФИ-17252508 з урахуванням ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016 та доказів у додатках;
- зобов'язати Головне управління Національної поліції в Полтавській області, повторно розглянути Заяву ОСОБА_1 , як учасника бойових дій ветерана Національної поліції, інваліда війни реєстраційний № ФИ-17252508 від 11.05.2024 р., вжити заходів реагування з урахуванням обставин встановленим судом та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення;
- прийняти рішення з урахуванням ст. 6 та ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини справа Karnaushenko v. Ukraine, no 23853/02, 30 november 2006, Muta v. Ukraine, no 37246/06, 31 July 2012, Chernaya v. Ukraine (dec.) Committee, no 1661/08, 15 December 2016 та доказів у додатках.
В обґрунтування позовних вимог з посиланням на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кузьменко проти України» (заява №49526/07) від 09.03.2017, у справі «Кутіч проти Хорватії» (Kutic v. Croatia), заява № 48778/99, п. 25, ЕСПЛ 2002-ІІ, у справі «Голден проти Сполученого королівства» від 21.02.1975, у справі "Христов проти України" від 19.02.2009, відповідно до яких положення пункту 1 статті6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов'язків цивільного характеру та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту, зазначив про ігнорування відповідачем вказаних норм Конвенції та здійсненні неналежного розгляду заяви позивача від 11.05.2024, реєстраційний номер ФИ-17252508, оскільки викладені у ній факти, були взагалі проігноровані Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області, про що свідчить незаконна та протиправна відповідь від 27.05.2024 за вих. № 572-2024. Стверджував, що з моменту отримання повідомлених позивачем у заяві від 11.05.2024 відомостей стосовно протиправної бездіяльності працівників ГУНП в Полтавській області, яка полягала у неврученні обвинуваченому - ОСОБА_2 повістки про виклик до Полтавського апеляційного суду для участі в апеляційному розгляді кримінального провадження щодо нього, чим порушено розумні строки розгляду справи, керівник органу протягом доби мав ініціювати службове розслідування та притягнути винних осіб до відповідальності, однак відповідачем не вжито відповідних заходів реагування по обставинам, викладеним у заяві.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 440/6651/24 у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Полтавській області (вул. Юліана Матвійчука, буд. 83, м. Полтава, ідентифікаційний код 40108630) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії відмовлено повністю.
Позивач, не погодившись із вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, порушення судом першої інстанції статей 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, норм матеріального і процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 440/6651/24 з урахуванням наданих доказів та вказаних фактів.
Ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з урахуванням вимог статті 6 та статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Прийняти рішення з урахуванням наданої практики Європейського суду з прав людини, вимог Конвенції про права осіб з інвалідністю, Декларації про права інвалідів та захистити порушені права позивача на Національному рівні.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що всупереч сталій практиці Європейського суду з прав людини, судом першої інстанції не було взято до уваги та не надано оцінки обставинам щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.05.2024 № ФИ-17252508, що виразилось у невжитті відповідних заходів реагування, таких як проведення службових перевірок за фактами, які були повідомлені позивачем.
Стверджував, що внаслідок незаконних, протиправних дій та бездіяльності працівників поліції, обвинувачений гр. ОСОБА_2 уник від кримінальної відповідальності, що підтверджено вироком Полтавського районного суду від 20.09.2023 справа № 545/3264/20, не відшкодував позивачу матеріальні збитки на суму понад 10500 (десять тисяч п'ятсот) доларів США та не повернув 300 Біткоїнів станом на 18.11.2024. Отже, внаслідок бездіяльності працівників оновленої поліції, ОСОБА_1 завдано матеріальних збитків на суму понад 25 000 000 (двадцять п'ять мільйонів) Євро.
Наполягав, що через системну бездіяльність начальника СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_3 , старшого слідчого СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області майора поліції ОСОБА_4 , заступника начальника СВ Полтавського РВП ПВП ГУНП в Полтавській області Нездійминога В.М, як слідчих у кримінальному провадженні № 12015170300001109, гр. ОСОБА_2 уник кримінальної відповідальності, що підтверджено вироком Полтавського районного суду від 20.09.2023 по справі № 545/3264/20. ОСОБА_2 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених статтею частинами 1, 2 статті 190 КК України, звільнено від кримінальної відповідальності на підставі статті 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності із закриттям в цій частині кримінальне провадження, чим ОСОБА_1 завдано матеріальних збитків в розмірі 300 Біткоїнів, станом на 18.11.2024 місце знаходження яких не встановлене
У надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу, відповідач просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 у справі № 440/6651/24 без змін.
В обґрунтування відзиву зазначив, що при наданні відповіді на звернення ОСОБА_1 від 11.05.2024 відповідачем було у повній мірі дотримано приписи статей 15, 20 Закону України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР), а всі доводи ОСОБА_1 , викладені у позові, зводяться до незгоди позивача з тим, що за результатами розгляду його звернення не було притягнуто до відповідальності поліцейських.
Зауважив, що притягнення до дисциплінарної відповідальності є дискреційним повноваженням начальника відповідного поліцейського, чому передує відповідна процедура розслідування, однак, враховуючи те, що фактів катування або інших видів неналежного поводження (жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання) поліцейськими у зверненні від 11.05.2024 № ФИ-17252508 позивачем не наведено, у керівника ГУНП в Полтавській області у розумінні частини 4 статті 7 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII (далі - Закон № 580-VIII) не виник обов'язок ініціювати проведення службового розслідування з притягненням винних до відповідальності.
Пояснив, що під час розгляду звернення ОСОБА_1 повідомлено, що 19.04.2024 за вх.№ 3829 до відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла копія ухвали Полтавського апеляційного суду від 11.04.2024 у справі № 545/3264/20, якою працівникам відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області доручено встановити місце знаходження та засоби зв'язку обвинуваченого ОСОБА_2 , а також вручити йому повістку про виклик до Полтавського апеляційного суду на 13:00 год. 14 травня 2024 року для участі в апеляційному розгляді кримінального провадження щодо нього.
За результатами виконання вказаної ухвали встановлено, що ОСОБА_2 призвано на військову службу під час мобілізації, що унеможливило вручення йому повістки про виклик до Полтавського апеляційного суду 14 травня 2024 року для участі в апеляційному розгляді кримінального провадження щодо нього.
На підставі зазначеного, позивачу повідомлено, що в діях працівників поліції відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області відсутні ознаки дисциплінарного проступку, тому підстави для призначення та проведення службового розслідування відсутні.
Вищевказаний лист своєчасно було надіслано на поштову адресу ОСОБА_1 та отримано позивачем, що ним не заперечується.
Також зауважив, що за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 . ГУНП не приймало жодних рішень, які б зачіпали права, свободи та інтереси позивача, який не є стороною правовідносин з притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 11.05.2024 через Урядовий контактний центр подав Заяву реєстраційний номер ФИ-17252508 до Головного управління Національної поліції в Полтавській області наступного змісту:
"Керуючись ст. 40 Конституції України направляю Вам листа та повідомляю, що ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.04.2024р. справа № 545/3264/20, доручено працівникам ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області встановити місцезнаходження та засоби зв'язку обвинуваченого ОСОБА_2 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Безручки Полтавського області, зареєстрованого та фактично проживаючого в АДРЕСА_2 ,), а також вручити йому повістку про виклик до Полтавського апеляційного суду (м. Полтава, вул. Соборності17) на 13:00 год 14 травня 2024 року для участі в апеляційному розгляді кримінального провадження щодо нього. Листом ВП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області від 10.05.2024р. за вих. № 1427/115/104/01/12-2024 повідомлено, що ОСОБА_2 проходить службу в ЗСУ, відповідно до Наказу № 104 від 13.04.2024р. призваний на військову під час мобілізації до військової частини НОМЕР_2 з 13.04.2024р. Тому ухвала Полтавського апеляційного суду від 11.04.2024р. справа № 545/3264/20, станом на 11.05.2024р. - є не виконаною, що свідчить про завуальовану Корупцію в Державних органах та Хабарництво, адже станом на 11.05.2024р. місце знаходження 300 Біткоїнів, якими незаконно заволодів ОСОБА_2 - не встановлено, а відтак вказана особа завдяки Хабарям та Корупції, постійно уникає від кримінальної відповідальності, про що буде повідомлено Міжнародних партнерів та ЄСПЛ. У зв'язку з вищевикладеним, вимагаю забезпечити виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 11.04.2024р. справа № 545/3264/20. Окремо вимагаю негайно, призначити службові перевірки по факту невиконання, ухвали Полтавського апеляційного суду від 11.04.2024р. справа № 545/3264/20 з притягненням винних осіб до відповідальності та надання мені копій матеріалів службових перевірок, лише на ІНФОРМАЦІЯ_3
Наголошую, що розгляд справи № 545/3264/20, Полтавським апеляційним судом призначено на 14.05.2024 о 13 год. 00 хв., але завдяки Корупції та саботажу, обвинуваченому ОСОБА_2 - не вручено повістку про виклик до Полтавського апеляційного суду (м. Полтава, вул. Соборності17) для участі в апеляційному розгляді кримінального провадження щодо нього. Відповідь вимагаю надати по кожному факту окремо, а справу поставити на контроль." (а.с. 33).
Листом № 5722024 від 27.05.2024 Головним управлінням Національної поліції в Полтавській області повідомлено, що 19.04.2024 за вх. № 3829 до відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла копія ухвали Полтавського апеляційного суду від 11.04.2024 у справі № 545/3264/20, якою працівникам відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області доручено встановити місце знаходження та засоби зв'язку обвинуваченого ОСОБА_2 , а також вручити йому повістку про виклик до Полтавського апеляційного суду на 13:00 год. 14 травня 2024 року для участі в апеляційному розгляді кримінального провадження щодо нього.
За результатами виконання вказаної ухвали встановлено, що ОСОБА_2 призвано на військову службу під час мобілізації, що унеможливило вручення ОСОБА_2 повістки про виклик до Полтавського апеляційного суду 14 травня 2024 року для участі в апеляційному розгляді кримінального провадження щодо нього.
Ураховуючи викладене, в діях працівників поліції відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області відсутні ознаки дисциплінарного проступку, тому підстави для призначення та проведення службового розслідування відсутні. Також роз'яснено заявнику, що у разі незгоди з прийнятим рішенням останній має право оскаржити його в судовому порядку в частині, що стосується захисту його прав та інтересів (а.с. 32).
Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх необґрунтованості, оскільки матеріалами справи підтверджено, що відповідачем під час розгляду звернення ОСОБА_1 від 11.05.2022, реєстраційний номер ФИ-17252508, дотримано основних вимог Закону № 393/96, надано у встановлений законом строк відповідь по суті звернення, зміст якої не може бути підставою для висновку про протиправність дій чи бездіяльності відповідача щодо розгляду звернення.
Отже, у спірних правовідносинах відповідачем не було порушено право позивача на належний розгляд його звернення до органу державної влади, а тому відсутні підстави для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.05.2024 № ФИ-17252508 та не вжиття відповідних заходів реагування за викладеними у цій заяві обставинами.
З огляду на викладене, суд вважав такими, що не підлягають задоволенню і похідні вимоги про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , як учасника бойових дій, ветерана Національної поліції, інваліда війни від 11.05.2024 № ФИ-17252508, вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.
Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок надання ГУНП в Полтавській області відповіді від 27.05.2024 за вих. № 572-2024 за результатами розгляду звернення ОСОБА_1 № ФИ-17252508 від 11.05.2024, яку позивач вважає протиправною через не невжиття відповідачем відповідних заходів реагування за викладеними обставинами та не притягненні винних працівників поліції до відповідальності.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.
Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм статтею 40 Конституції України права на звернення урегульовано Законом № 393/96-ВР.
Частиною 1 статті 1 Закону № 393/96-ВР визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
За змістом статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.
Пропозиція (зауваження) - звернення громадян, де висловлюються порада, рекомендація щодо діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, депутатів усіх рівнів, посадових осіб, а також висловлюються думки щодо врегулювання суспільних відносин та умов життя громадян, вдосконалення правової основи державного і громадського життя, соціально-культурної та інших сфер діяльності держави і суспільства.
Статтею 4 Закону № 393/96-ВР передбачено, що до рішень, дій (бездіяльності), які можуть бути оскаржені, належать такі у сфері управлінської діяльності, внаслідок яких: порушено права і законні інтереси чи свободи громадянина (групи громадян); створено перешкоди для здійснення громадянином його прав і законних інтересів чи свобод; незаконно покладено на громадянина які-небудь обов'язки або його незаконно притягнуто до відповідальності.
Згідно із положеннями статті 5 Закону № 393/96-ВР звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об'єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.
Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).
У зверненні має бути зазначено прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання громадянина, викладено суть порушеного питання, зауваження, пропозиції, заяви чи скарги, прохання чи вимоги. Письмове звернення повинно бути підписано заявником (заявниками) із зазначенням дати. В електронному зверненні також має бути зазначено електронну поштову адресу, на яку заявнику може бути надіслано відповідь, або відомості про інші засоби зв'язку з ним. Застосування електронного цифрового підпису при надсиланні електронного звернення не вимагається.
Відповідно до частини 1 статті 7 Закону № 393/96-ВР звернення, оформлені належним чином і подані у встановленому порядку, підлягають обов'язковому прийняттю та розгляду.
Якщо питання, порушені в одержаному органом державної влади, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності, об'єднаннями громадян або посадовими особами зверненні, не входять до їх повноважень, воно в термін не більше п'яти днів пересилається ними за належністю відповідному органу чи посадовій особі, про що повідомляється громадянину, який подав звернення (частина 3 статті 7 Закону № 393/96).
Статтею 15 Закону № 393/96-ВР визначено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).
Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов'язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов'язки.
Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.
Згідно із статтею 19 Закону № 393/96-ВР органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані:
об'єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги;
у разі прийняття рішення про обмеження доступу громадянина до відповідної інформації при розгляді заяви чи скарги скласти про це мотивовану постанову;
на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу;
скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням;
забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв'язку з заявою чи скаргою рішень;
письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення;
вживати заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішувати питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення, а також на прохання громадянина не пізніш як у місячний термін довести прийняте рішення до відома органу місцевого самоврядування, трудового колективу чи об'єднання громадян за місцем проживання громадянина;
у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз'яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення;
не допускати безпідставної передачі розгляду заяв чи скарг іншим органам;
особисто організовувати та перевіряти стан розгляду заяв чи скарг громадян, вживати заходів до усунення причин, що їх породжують, систематично аналізувати та інформувати населення про хід цієї роботи.
Згідно зі статтею 20 Закону № 393/96-ВР, звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.
Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що саме на органи державної влади, до яких віднесено і відповідача по справі, покладено обов'язок об'єктивної, всебічної і вчасної перевірки заяви чи скарги громадянина з метою забезпечення поновлення порушених прав та вжиття заходів щодо відшкодування у встановленому законом порядку матеріальних збитків, якщо їх було завдано громадянину в результаті ущемлення його прав чи законних інтересів, вирішення питання про відповідальність осіб, з вини яких було допущено порушення та відповідно письмового повідомлення громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, у заяві від 11.05.2024, реєстраційний номер ФИ-17252508, адресованій начальнику ГУНП в Полтавській області Рогачову Є. П., Фисун Д. Г. ініціював питання проведення службових перевірок з притягненням винних осіб до відповідальності, оскільки вважав, що внаслідок невиконання працівниками поліції покладеного на них ухвалою Полтавського апеляційного суду від 11.04.2024 по справі № 545/3264/20 обов'язку з вручення повістки ОСОБА_2 , останній уникнув кримінальної відповідальності.
Дослідивши зміст наявних в матеріалах справи реєстраційної картки звернення ОСОБА_1 від 11.05.2024, реєстраційний номер ФИ-17252508, довідки про проведену перевірку за результатами розгляду звернень гр. ОСОБА_1 та листа-відповіді ГУНП в Полтавській області за підписом начальника ГУНП в Полтавській області Рогачова Є. П., колегією суддів встановлено, що звернення ОСОБА_1 від 11.05.2024, реєстраційний номер ФИ-17252508, розглянуто ГУ НП в Полтавській області, за наслідками чого складено довідку від 22.05.2024, погоджену начальником УПД ГУНП в Полтавській області Ніколаєнко Р. В., в якій зазначено, що під час проведеної перевірки 19.04.2024 за вх. № 3829 до БП № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області надійшла на виконання вищевказана ухвала Полтавського апеляційного суду від 11.04.2024 № 545/3264/20, виконати яку не представилося можливим, так як гр. ОСОБА_2 13.04.2024 призвано на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_2 , підтвердженням чого є супровідний лист начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 01.05.2024 № 8/818 з копією витягу з наказу від 13.04.2024.
Про результати перевірки 10.05.2024 за вих. № 8427 письмово повідомлено Полтавський апеляційний суд (а.с. 77).
Листом від 27.05.2024 №572-2024, за підписом начальника ГУНП в Полтавській області Рогачова Є. П., ініціатора звернення проінформовано, що в діях працівників поліції відділу поліції № 2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області відсутні ознаки дисциплінарного проступку, а тому підстави для призначення та проведення службового розслідування відсутні.
Також позивачу роз'яснено його право на оскарження прийнятого рішення в судовому порядку в частині, що стосується захисту його прав та інтересів.
З урахування викладеного, колегія суддів вважає, що звернення ОСОБА_1 від 11.05.2024, реєстраційний номер ФИ-17252508, розглянуто і вирішено у термін не більше одного місяця від дня його надходження, надано відповідь від 27.05.2024 по суті звернення за підписом уповноваженої особи - першого керівника державного органу - начальника ГУНП в Полтавській області Рогачова Є. П., що відповідає вимогам статей 15, 20 Закону № 393/96.
При цьому, як правильно зазначив суд першої інстанції, незгода позивача із змістом відповіді не є підставою для визнання неналежним розгляду такого звернення.
Колегія суддів також бере до уваги, що згідно з абзацом 2 пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893, підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що мають ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Разом з тим, перевіркою звернення ОСОБА_1 від 11.05.2024, реєстраційний номер ФИ-17252508, не встановлено підстав для притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, оскільки не виконання ухвали Полтавського апеляційного суду від 11.04.2024 № 545/3264/20 відбулося у зв'язку з тим, що гр. ОСОБА_2 13.04.2024 призвано на військову службу під час мобілізації до Військової частини НОМЕР_2 , тобто, з незалежних від поліцейських обставин, а не внаслідок їх бездіяльності, про що також повідомлено заявника за наслідками розгляду звернення по суті.
При цьому, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи позивача про те, що під час розгляду його звернення відповідачем порушено пункт 4 статті 7 Закону № 580-VIII, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 4 статті 7 Закону № 580-VIII поліцейським за будь-яких обставин заборонено сприяти, здійснювати, підбурювати або терпимо ставитися до будь-яких форм катування, жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання.
У разі виявлення таких дій кожен поліцейський зобов'язаний негайно вжити всіх можливих заходів щодо їх припинення та обов'язково доповісти безпосередньому керівництву про факти катування та наміри їх застосування. У разі приховування фактів катування або інших видів неналежного поводження поліцейськими керівник органу протягом доби з моменту отримання відомостей про такі факти зобов'язаний ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.
У разі виявлення таких дій поліцейський зобов'язаний повідомити про це орган досудового розслідування, уповноважений на розслідування відповідних кримінальних правопорушень, вчинених поліцейськими.
Враховуючи те, що фактів катування або інших видів неналежного поводження (жорстокого, нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження чи покарання) поліцейськими позивач у зверненні від 11.05.2024, реєстраційний номер ФИ-17252508, не наводив, у керівника структурного підрозділу ГУ НП в Полтавській області відповідно до частини четвертої статті 7 Закону № 580-VIII не виник обов'язок ініціювати проведення службового розслідування та притягнення винних до відповідальності.
Колегія суддів зазначає, що як протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи в невчиненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними й реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Такий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 17.04.2019 у справі №342/158/17.
Враховуючи те, що оскаржувана відповідь від 27.05.2024 за вих. № 572-2024 надана уповноваженою особою ГУ НП в Полтавській області за результатами проведеної відповідачем перевірки звернення ОСОБА_1 від 11.05.2024, реєстраційний номер ФИ-17252508, по суті усіх порушених питань, вмотивовано, у строк та з дотриманням процедури, що встановлені Законом № 393/96-ВР, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання протиправною бездіяльності Головного управління Національної поліції в Полтавській області щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 11.05.2024, реєстраційний номер ФИ-17252508, та не вжиття відповідних заходів реагування за викладеними у заяві обставинами.
З огляду на викладене, не підлягають задоволенню і похідні вимоги про зобов'язання Головного управління Національної поліції в Полтавській області, повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.05.2024, реєстраційний номер ФИ-17252508, вжити заходів реагування з урахуванням обставин, встановлених судом та подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується статтею 322 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення "Серявін та інші проти України") та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Як зазначено в пункті 58 рішення Європейського суду з прав людини по справі "Серявін та інші проти України", суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Пунктом 41 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.
Відповідно до статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Враховуючи, що колегія суддів не змінює судове рішення та не ухвалює нове, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст.ст.243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 по справі № 440/6651/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Т.С. Перцова
Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко