12 травня 2025 р. Справа № 440/14356/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 року (ухвалене суддею Г.В. Костенко) по справі № 440/14356/24
за позовом ОСОБА_1
до Глобинської міської ради
про визнання протиправним та скасування пункту рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Глобинської міської ради, в якому просив суд визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Глобинської міської ради від 28.11.2024 року "Про виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/10117/21, щодо зобов'язання Глобинської міської ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 4,0000 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області".
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 р. в справі № 440/14356/24 відмовлено у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Глобинської міської ради про визнання протиправним та скасування пункту рішення.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що висновки суду є такими, що не відповідають обставинам справи, а саме рішення прийнято з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 р., ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на те, що ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України містить вичерпний перелік дій для відповідача, а саме надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Позивач зазначає, що пункт 2 спірного рішення містить недостовірну документацію, а саме за зазначеним позивачем в графічному матеріалі, доданому до заяви, місці розташування земельної ділянки орієнтовною площею 4,0000 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, наявні земельні ділянки, які не перебувають у власності. Зокрема, земельна ділянка площею 1,25 га з кадастровим номером 5320686400:00:002:0067, яка згідно відомостей Державного земельного кадастру, не перебуває в приватній власності, в оренді чи в будь-якому іншому користуванні фізичних чи юридичних осіб, а посилання суду першої інстанції на рішення №564 від 22.02.2022 р. «Про розгляд звернення гр. ОСОБА_2 про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,2500 га є безпідставним, оскільки за самим фактом прийняття рішення, право власності не виникає. Позивач вважає, що відповідач надав перевагу особам, які пізніше за нього звернулися з заявами про надання дозволу на розробку проекту землеустрою на спірній земельній ділянці.
Відповідачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено доводи щодо безпідставності вимог апеляційної скарги.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Судовим розглядом встановлено, що 22.05.2021 р., на підставі ч. 6 ст. 118 Земельного кодексу України, ОСОБА_1 звернувся до Глобинської міської ради з заявою (клопотанням) про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 4,0000 га, земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області (в районі земельної ділянки з кадастровим номером: 5320686400:00:002:0004).
28.05.2021 р. рішенням Глобинської міської ради № 2082 “Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, площею 4,0000 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у власність» позивачу відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
06.08.2021 р. рішенням Полтавського окружного адміністративного у справі № 440/5687/21 задоволено адміністративний позов ОСОБА_1 , а саме: визнано протиправним та скасовано рішення Глобинської міської ради від 28 травня 2021 р. № 2082 "Про розгляд звернення гр. ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0000 га, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Глобинського району Полтавської області, з метою передачі у власність" та зобов'язано Глобинську міську раду Полтавської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 22.05.2021 р. про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 4,00 га для ведення фермерського господарства, у районі земельної ділянки з кадастровим номером 5320686400:00:002:0004 на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району, Полтавської області, з урахуванням висновків суду.
27.08.2021 р. рішенням Глобинської міської ради “На виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі № 440/5687/21 щодо зобов'язання Глобинської міської ради у повторному розгляді заяви про надання дозволу гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 2,0000 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, з метою передачі у власність» позивачу вдруге відмовлено у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
01.12.2022 р. постановою Другого апеляційного адміністративного суду в справі № 440/10117/21 зобов'язано Глобинську міську раду надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 4,0000 га, земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (в районі земельної ділянки з кадастровим номером: 5320686400:00:002:0004).
11.03.2024 р. постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/10117/21 задоволено заяву ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності під час виконання рішення суду у справі № 440/10117/21, а саме: визнано протиправною бездіяльність Глобинської міської ради, допущену у справі №440/10117/21 про зобов'язання Глобинської міської ради надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 4,0000 га, земель сільськогосподарського призначення комунальної власності для ведення фермерського господарства на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області (в районі земельної ділянки з кадастровим номером: 5320686400:00:002:0004).
28.05.2024 р. ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/10117/21 задоволено заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю (в порядку ст.382 КАС України) за виконанням постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 р. у справі №440/10117/21; зобов'язано Глобинську міську раду подати звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 р. у справі №440/10117/21 протягом 60 (шістдесяти) днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
17.09.2024 р. ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/10117/21 відмовлено у задоволенні заяви Глобинської міської ради про відстрочення виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 28.05.2024 р. у справі №440/10117/21; встановлено новий строк для подання Глобинською міською радою звіту про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 р. у справі №440/10117/21; зобов'язано Глобинську міську раду подати звіт про виконання постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 01.12.2022 р. у справі №440/10117/21 протягом 60 (шістдесяти) днів з дня набрання законної сили цією ухвалою.
28.11.2024 р. рішенням Глобинської міської ради “Про виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/10117/21, щодо зобов'язання Глобинської міської ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 4,0000 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області» вирішено:
1. Надати дозвіл гр. ОСОБА_1 на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність площею 4,0000 га, цільове призначення - 01.02 для ведення фермерського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області.
2. Повідомити гр. ОСОБА_1 , що відповідно до наданих ним до заяви на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0 га для ведення фермерського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, графічних матеріалів, вільні земельні ділянки відсутні (перебувають у приватній власності громадян).
3. Контроль за виконанням рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань земельних відносин, екології та охорони навколишнього середовища ( ОСОБА_3 ).
Вважаючи таке рішення протиправним в частині пункту 2 та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач, приймаючи оскаржуване рішення, діяв на підставі діючого законодавства, а тому позовні вимоги необґрунтовані та не підлягають задоволенню.
Суд апеляційної інстанції, не погоджується з таким рішенням суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до абз. 1 ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.
Частиною 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 р. №280/97-ВР (далі - Закон 280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Статтею 25 Закону № 280/97-ВР передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно зі ст. 59 Закону № 280/97-ВР, рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймаються на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради.
Виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин (п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону №280/97-ВР).
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України (далі - ЗК України, в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до ч. 3 ст. 22 ЗК України, землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування: а) громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва; б) сільськогосподарським підприємствам - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва; в) сільськогосподарським науково-дослідним установам та навчальним закладам, сільським професійно-технічним училищам та загальноосвітнім школам - для дослідних і навчальних цілей, пропаганди передового досвіду ведення сільського господарства; г) несільськогосподарським підприємствам, установам та організаціям, релігійним організаціям і об'єднанням громадян - для ведення підсобного сільського господарства; ґ) оптовим ринкам сільськогосподарської продукції - для розміщення власної інфраструктури.
Згідно із ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).
Відповідно до ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду цільового призначення.
Земельні ділянки, які перебувають у власності чи користуванні громадян або юридичних осіб, передаються у власність чи користування за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування лише після припинення права власності чи користування ними в порядку, визначеному законом.
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами встановлений ст. 118 ЗК України.
Частиною 6 статті 118 ЗК України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст.122 ЗК України, сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб, тоді як центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Згідно із ч.ч. 1, 2, 3 ст. 123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення; формування нової земельної ділянки (крім поділу та об'єднання).
Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Згідно із абз. 1 ч. 7 ст. 118 ЗК України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Аналіз вищевикладених норм законодавства, вказує, що органи місцевого самоврядування за результатами розгляду клопотання про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки можуть прийняти або рішення про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або рішення про відмову в наданні такого дозволу.
Судовим розглядом встановлено, що 28.11.2024 р. Глобинською міською радою на виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/10117/21, щодо зобов'язання Глобинської міської ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 4,0000 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області» прийнято рішення, яким, зокрема в п. 2 повідомлено позивача, що відповідно до наданих ним до заяви на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 4,0 га для ведення фермерського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради Кременчуцького району Полтавської області, графічних матеріалів, вільні земельні ділянки відсутні (перебувають у приватній власності громадян).
Проте, ні рішення Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/10117/21, на виконання якого прийнято рішення відповідача, ні нормами чинного законодавства не передбачена можливість прийняття такого рішення органом місцевого самоврядування за результатами розгляду клопотання про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки п. 2 рішення Глобинської міської ради від 28.11.2024 р. прийнято з порушенням вимог чинного законодавства, у зв'язку з чим п. 2 рішення відповідача підлягає скасуванню, а позов ОСОБА_1 задоволенню.
Також суд апеляційної інстанції вважає помилковими посилання суду першої інстанції на висновки Верховного Суду у справі № 380/11336/22 від 18.09.2024 р., які є не релевантними до спірних правовідносин, оскільки у позивача відсутні позовні вимоги про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Крім того, суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про заборону безоплатної передачі в приватну власність земель державної та комунальної власності до припинення (скасування) воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, оскільки спірні правовідносини позивача та органу місцевого самоврядування виникли до введення в Україні воєнного стану та прийняття Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану" від 24 березня 2022 р. № 2145-XI, що набрав чинності 07 квітня 2022 р., яким внесено зміни до Земельного кодексу України.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про скасування рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 р. та ухвалення постанови, якою позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити, а саме: визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Глобинської міської ради від 28.11.2024 р. "Про виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/10117/21 щодо зобов'язання Глобинської міської ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 4,0000 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області".
Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27.09.2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.
При прийнятті рішення у даній справі суд врахував позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки інших аргументів учасників справи), сформовану, зокрема у справах Салов проти України (заява № 65518/01; від 06.09.2005 р.; п. 89), Проніна проти України (заява № 63566/00; 18.07.2006 р.; пу. 23) та Серявін та інші проти України (заява № 4909/04; від 10.02.2010 р.; п. 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorija v. Spain) серія A. 303-A; 09.12.1994 р., п. 29).
Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Із врахуванням такого підходу Європейського суду з прав людини до оцінки аргументів сторін, суд апеляційної інстанції вважає, що ключові аргументи апеляційної скарги отримали достатню оцінку.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 р. та ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги.
Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 05.02.2025 по справі № 440/14356/24 скасувати.
Ухвалити постанову, якою задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 .
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 рішення Глобинської міської ради від 28.11.2024 року "Про виконання рішення Другого апеляційного адміністративного суду у справі №440/10117/21, щодо зобов'язання Глобинської міської ради надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, орієнтовною площею 4,0000 га, цільове призначення - для ведення фермерського господарства, місце розташування: на території Глобинської міської ради, Кременчуцького району Полтавської області".
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді О.А. Спаскін Л.В. Любчич