12 травня 2025 р. Справа № 440/13126/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Чалого І.С.,
Суддів: Ральченка І.М. , Катунова В.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" на рішення Полтавського окружного адміністративного суду (головуючий суддя І інстанції: О.О. Кукоба) від 23.01.2025 року по справі № 440/13126/24
за позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод"
про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій,
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - позивач, ГУ ПФУ в Полтавській області) звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" (далі - відповідач, ПрАТ "Кременчуцький колісний завод"), в якому просив суд:
- стягнути з відповідача 143667,70 грн невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пенсій, призначених за Списком № 1 (22293,82 грн) та за № Списком № 2 (121367,88 грн) та видати виконавчий лист.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 адміністративний позов ГУ ПФУ в Полтавській області до ПрАТ "Кременчуцький колісний завод" про стягнення заборгованості з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій задоволено.
Стягнуто з ПрАТ "Кременчуцький колісний завод" на користь ГУ ПФУ в Полтавській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2024 року за Списком № 1 у розмірі 22293,82 грн (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто три гривні вісімдесят дві копійки) та за Списком № 2 у розмірі 121367,88 грн (сто двадцять одна тисяча триста шістдесят сім гривень вісімдесят вісім копійок).
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач посилається на те, що розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, які взяті до уваги судом як належні докази, не є первинними документами, а є узагальненими документами по розмірам сум та особам-отримувачам пільгової пенсії. Судом не з'ясовано чи були отримані відповідачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, чи подавалися заперечення. Позивачем не доведено підстави нарахування заборгованості та безпосередньо суму заборгованості.
Позивач по справі не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, відповідно до вимог ст. 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у апеляційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів встановила таке.
Судом першої інстанції встановлено та апеляційною інстанцією підтверджено, що ПрАТ "Кременчуцький колісний завод" зареєстроване як юридична особа (код ЄДРПОУ 00231610) 04.08.1994, перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області як платник страхових внесків, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та довідкою ГУ ПФУ в Полтавській області (а.с. 48-50).
Територіальними органами Пенсійного фонду України надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 1) та пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (список № 2), якими повідомлено ПрАТ "Кременчуцький колісний завод" про обов'язок відшкодовувати щомісячно упродовж 2024 року витрати Пенсійного фонду на виплату і доставку пільгових пенсій (а.с. 26-37).
Крім того, ГУПФ України в Полтавській області у жовтні 2024 року надіслано відповідачу повідомлення про необхідність відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2024 року загалом у розмірі 143661,70 грн, з них: за списком № 1 - 22293,82 грн, за списком № 2 - 121367,88 грн (а.с. 11, 12).
Залученими до матеріалів справи копіями рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень підтверджено факт отримання відповідачем розрахунків фактичних витрат та повідомлення ГУ ПФУ в Полтавській області про необхідність їх відшкодування у жовтні 2024 року (а.с. 38-40).
За особовим рахунком відповідача відображено заборгованість перед Пенсійним фондом України з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 1, за жовтень 2024 року у розмірі 22293,82 грн, а також заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списком № 2, за жовтень 2024 року у розмірі 121367,88 грн (а.с. 8-9).
Враховуючи, що відповідачем в добровільному порядку не відшкодовано витрати на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1, у розмірі 22293,82 грн та за Списком № 2 у сумі 121367,88 грн, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Задовольняючи позов суд першої інстанції дійшов висновку, що у встановлений законодавством України строк відповідачем не відшкодовано органу Пенсійного фонду України фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених за списком № 1 в розмірі 22293,82 грн та списком № 2 в розмірі 121367,88 грн, за жовтень 2024 року, що підтверджується витягами з картки особового рахунку по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 ПрАТ "Кременчуцький колісний завод"
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову, з огляду на наступне.
Частиною 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення». У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.
Згідно з п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки - після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком.
Процедура стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах визначається Інструкцією про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).
Згідно із п. 6.1 розділу 6 Інструкції № 21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини другої Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах, зокрема, 100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.
Відповідно до п. 2.1.1 зазначеної Інструкції визначено, що страхувальниками є роботодавці, зокрема, підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Згідно з п.п. 6.4, 6.5, 6.7 вищезазначеної Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій. Розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії. Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.
Позиція Верховного Суду стосовно застосування положень Інструкції № 21-1 сформована, зокрема, у постановах від 14 травня 2020 року у справі № 809/603/17, від 16 червня 2020 року у справі № 826/5835/14 та від 23 червня 2020 року у справі № 815/6413/16.
Зазначені норми чинного законодавства передбачають наявність у підприємств обов'язку відшкодовувати Пенсійному органу витрати на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених працівникам таких підприємств.
При цьому, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Виходячи з наведеного, колегія суддів зауважує, що розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, оформлений належним чином у відповідності до Інструкції 21-1 (додаток 8-а), є єдиним документом, який підтверджує фактичні витрати на виплату та доставку пенсій за списками № 1 та № 2.
Апеляційним судом встановлено, що позивачем на адресу відповідача надіслані розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, зокрема за жовтень 2024 року загалом у розмірі 143661,70 грн, з них: за списком № 1 - 22293,82 грн, за списком № 2 - 121367,88 грн (а.с. 11, 12).
Доказів незгоди відповідача із розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій суду не надано, як і не спростовані належними доказами доводи апелянта про не отримання розрахунків.
В добровільному порядку відповідачем не сплачено заборгованість з фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за жовтень 2024 року по Списку № 1 в розмірі 22293,82 грн та по Списку № 2 в розмірі 121367,88 грн, що є підставою для стягнення її в судовому порядку.
Зазначені висновки колегії суддів узгоджуються з висновками Верховного Суду України, викладеними в постановах від 29.09.2020 по справі № 820/1957/18, від 10.09.2020 820/6674/15.
Разом з цим колегія суддів зазначає, що згідно ч. 2 ст. 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Враховуючи, що предметом позову є стягнення невідшкодованої суми витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за списками № 1 та № 2, доказуванню підлягають обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов'язує можливість стягнення невідшкодованої суми у судовому порядку, встановлення факту їх сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.
При цьому, питання правомірності включення до розрахунків певних сум не може бути предметом доказування, оскільки не є предметом позову у даній справі, а отже суд не має процесуальних повноважень у межах розгляду цієї справи здійснювати його правовий аналіз.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Судом встановлено та не спростовано відповідачем, що в добровільному порядку відповідачем не відшкодовано витрати на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених за жовтень 2024 року загалом у розмірі 143661,70 грн, з них: за списком № 1 - 22293,82 грн, за списком № 2 - 121367,88 грн, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо стягнення заборгованості в судовому порядку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог шляхом стягнення з ПрАТ "Кременчуцький колісний завод" на користь ГУ ПФУ в Полтавській області заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за жовтень 2024 року за списком № 1 у розмірі 22293,82 грн (двадцять дві тисячі двісті дев'яносто три гривні вісімдесят дві копійки) та за списком № 2 у розмірі 121367,88 грн (сто двадцять одна тисяча триста шістдесят сім гривень вісімдесят вісім копійок).
Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Дана справа є справою незначної складності, тому рішення суду апеляційної інстанції не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, зазначених в підпунктах: "а", "б", "в", "г" пункту 2 ч. 5 статті 328 КАС України.
З огляду на результат апеляційного розгляду, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Кременчуцький колісний завод" - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 23.01.2025 по справі № 440/13126/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)І.С. Чалий
Судді(підпис) (підпис) І.М. Ральченко В.В. Катунов