Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В.
12 травня 2025 р. Справа № 520/34614/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Подобайло З.Г. , Чалого І.С. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, по справі № 520/34614/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивачка, ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - відповідач, ГУ ПФУ в Харківській області), в якому просила суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відповідності до довідки про грошове забезпечення за останні два місяці проходження служби 2024 року.
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відповідності до довідки про грошове забезпечення за останні два місяці проходження служби 2024 року.
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відповідності до довідки про грошове забезпечення за останні два місяці проходження служби 2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії у відповідності до довідки про грошове забезпечення за останні два місяці проходження служби 2024 року.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 968,96 грн.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що для призначення пенсії враховано грошове забезпечення за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням. Визначення середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії здійснено на підставі грошового атестату та довідки про грошове забезпечення за останні 2 місяці проходження 2024 та довідки про грошове забезпечення за період з березня 2018 по червень 2019. Середньомісячна сума грошового забезпечення визначена за 18 календарних місяців служби перед звільненням. Зазначена премія у розмірі 400% в сумі 22000 грн., увійшла до розрахунку середньомісячних сум додаткових видів грошового забезпечення, сума яких складає 9333,63 грн. Вважає, що пенсійне забезпечення здійснюється з додержанням вимог чинного законодавства.
Позивачка не скористалась правом надання відзиву на апеляційну скаргу.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивачка є пенсіонером та перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Харківській області, отримує пенсію за вислугу років, призначену відповідно до вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-ХІІ.
ОСОБА_1 проходила службу в Державній кримінально-виконавчій службі України, була звільнена з посади начальника відділу по роботі з персоналом державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» за пунктом 7 частини 1 статті 77 згідно Закону України «Про Національну поліцію» наказом державної установи «Олексіївська виправна колонія (№25)» №107ОС-19 від 05.07.2019 року.
На підставі подання про призначення пенсії позивачці було призначено пенсію за вислугу років - (28) у розмірі 53% грошового забезпечення з 06.07.2019 року довічно.
З 27.06.2024 року ГУ ПФУ в Харківській області було припинено виплату пенсії у зв'язку з прийняттям ОСОБА_1 на службу до Державної кримінально-виконавчої служби України на посаду старшого інспектора з особливих доручень відділу охорони і режиму в Полтавській області управління забезпечення охорони та режиму Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
На підставі подання про призначення пенсії позивачці було повторно призначено пенсію за вислугу років - (32) у розмірі 70% грошового забезпечення з 06.08.2024 року.
Позивачка через представника звернулась до Головного Управління Пенсійного Фонду України у Харківській області з вимогою здійснити перерахунок пенсії з 06.08.2024, визначивши розмір грошового забезпечення для розрахунку пенсії виключно останній період служби з 26.06.2024 по 05.08.2024 (2 місяці)
Листом від 09.10.2024 №2000-0203-8/178529 Головне Управління Пенсійного Фонду України у Харківській області відмовило у здійсненні такого перерахунку пенсії позивачки. Вказало, що для призначення пенсії враховано грошове забезпечення за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням. Визначення середньомісячної суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії здійснено на підставі грошового атестату та довідки про грошове забезпечення за останні 2 місяці проходження 2024 та довідки про грошове забезпечення за період з березня 2018 по червень 2019. Середньомісячна сума грошового забезпечення визначена за 18 календарних місяців служби перед звільненням. Зазначена премія у розмірі 400% в сумі 22000 грн., увійшла до розрахунку середньомісячних сум додаткових видів грошового забезпечення, сума яких складає 9333,63 грн.
Позивачка не погоджуючись з вказаними діями Головного Управління Пенсійного Фонду України у Харківській області, звернулась до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що якщо особа має менше ніж 24 календарні місяці служби перед звільненням, то середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У статті 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон країни «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (далі - Закон №2262-ХІІ), відповідно до якого держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Статтею 43 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За приписами статті 17-1 Закону №2262-ХІІ порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей визначено Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їх сімей» (далі Постанова №393).
Абзацами 1-3 пункту 7 Постанови № 393 встановлено загальний порядок обчислення розміру пенсії, у тому числі порядок обчислення розміру щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії.
Відповідно до абзаців 1-3 пункту 7 Постанови № 393 пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідних окладів за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Для осіб, які звільнені із служби у 2008 році та пізніше або які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менш як 24 календарні місяці служби (крім осіб, виплата грошового забезпечення яким провадилася на умовах і в порядку, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 17 серпня 2005 р. № 748, від 3 вересня 2005 р. № 865, від 9 березня 2006 р. № 268 і від 15 листопада 2006 р. № 1588), середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з січня 2008 р. на кількість таких місяців.
Тобто, пенсія, призначена відповідно до Закону № 2262-ХІІ, обчислюється, у тому числі з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
При цьому, необхідною умовою для такого обчислення пенсії є безперервність проходження служби протягом 24 місяців.
В іншому випадку, пенсія обчислюється з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням.
З матеріалів справи слідує, що позивачка отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 06.07.2019.
У подальшому позивачка з 26.06.2024 по 05.08.2024 працювала у Державній кримінально-виконавчій службі України на посаді старшого інспектора з особливих доручень відділу охорони і режиму в Полтавській області управління забезпечення охорони та режиму Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції.
З 27.06.2024 року ГУ ПФУ в Харківській області ОСОБА_1 було припинено виплату пенсії у зв'язку з прийняттям на службу.
На підставі подання про призначення пенсії позивачці було повторно призначено пенсію за вислугу років (32 роки) у розмірі 70% грошового забезпечення з 06.08.2024 року.
Отже, період фактичної служби позивачки, що передував виходу на пенсію, є меншим, ніж 24 календарні місяці.
Разом з тим відповідачем при обрахунку пенсії позивачки, призначеної 06.08.2024, а саме при визначенні середньомісячної суми щомісячних видів грошового забезпечення та премії, не тільки було включено останній період служби 26.06.2024 по 05.08.2024 (2 місяці), а також частково взято в розрахунок грошове забезпечення за попередній період служби з березня 2018 по червень 2019 року (за 16 місяців).
Колегія суддів зазначає, що редакція пункту 7 Постанови № 393 підлягає застосуванню, виходячи із сукупного аналізу норми вказаного пункту, а не його часткового тлумачення.
Так, на реалізацію положень Закону від 09 квітня 1992 року № 2262-XII Кабінетом Міністрів України 17 липня 1992 року прийнято постанову №393, пункт 7 якої передбачав загальне правило визначення розміру суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року №45 пункт 7 доповнено новим правилом (на сьогоднішній день 4 абзац), залишивши загальне правило визначення розміру суми щомісячних додаткових видів грошового забезпечення за 24 місяці.
У подальшому законодавець для узгодженості одночасно вносить зміни і до абзацу 3, і до абзацу 4 пункту 7 Постанови №393.
На сьогоднішній день абзац 4 пункту 7 Постанови №393 передбачає, що для осіб, які звільнені із служби у 2008 році та пізніше або які померли (загинули) в зазначений період і на час звільнення (смерті) мають менш як 24 календарні місяці служби ([…]), середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням (смертю) починаючи з січня 2008 року на кількість таких місяців.
У словосполученні "24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням" слово "підряд" вказує на відсутність перерви в службі, тобто особа перед звільненням відслужила безперервно не менше як 24 календарні місяці.
Аналіз абзаців 3,4 Постанови № 393 свідчить про те, що розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії, з якого обчислюється пенсія визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням, а в разі, якщо перед звільненням особа не прослужила безперервно 24 календарні місяця, середньомісячна сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення загальної суми таких видів грошового забезпечення за останні фактичні місяці служби підряд перед звільненням на кількість таких місяців.
Отже відповідач при призначенні пенсії позивачці з 06.08.2024 діяв протиправно при визначенні середньомісячної суми щомісячних видів грошового забезпечення та премії, оскільки було включено не тільки останній період служби 26.06.2024 по 05.08.2024 (2 місяці), а і частково взято в розрахунок грошове забезпечення за попередній період служби з березня 2018 по червень 2019 року (за 16 місяців).
З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
Відповідно до ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним, обґрунтованим та відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Під час апеляційного провадження, колегія суду не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи судом апеляційної інстанції, спростовані зібраними по справі доказами та встановленими обставинами, з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Таким чином, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийнятим на підставі з'ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухваленим з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 по справі № 520/34614/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді З.Г. Подобайло І.С. Чалий