Головуючий І інстанції: А.О. Чеснокова
12 травня 2025 р. Справа № 440/11980/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Полтавської митниці на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі № 440/11980/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М"
до Полтавської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" (далі - позивач, ТОВ "АКТИВБУД-М") звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Полтавської митниці (далі - відповідач), в якій просило суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA806000/2024/000024/2 прийняте Полтавською митницею;
- визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2024/000092 від 28.08.2024.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA806000/2024/000024/2.
Визнано протиправною та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2024/000092 від 28.08.2024.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АКТИВБУД-М" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 6056 грн за рахунок бюджетних асигнувань Полтавської митниці.
Полтавська митниця, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, звернулась з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог ТОВ "АКТИВБУД-М".
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, посилаючись на норми Митного кодексу, вказує, що суд першої інстанції невмотивовано прийшов до висновку, що у митного органу не було правових підстав та обґрунтованих сумнівів для витребування додаткових документів. Вказує, що на вимогу митного органу документи подано не в повному обсязі, а надані додаткові документи не усувають встановлені митним органом розбіжності та спростовують сумніву в дійсності поданих документів на перевезення. Враховуючи вищезазначене, митним органом в оскаржуваному рішенні дотримано положення ст. 64 МК України щодо застосування резервного методу.
Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
На підставі положень п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Учасникам по даній справі було направлено судом апеляційної інстанції та отримано останніми копії ухвал Другого апеляційного адміністративного суду про відкриття апеляційного провадження та про призначення даної справи до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження, у т.ч. копію апеляційної скарги, що підтверджується наявними в матеріалах справи довідками про доставку електронного листа.
Згідно зі ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що ТОВ "АКТИВБУД-М" зареєстроване в якості юридичної особи, здійснює фінансово-господарську діяльність, зокрема, у сфері оптової торгівлі деревиною, будівельними матеріалами та санітарно-технічним обладнанням. Є платником ПДВ.
18.07.2024 між ТОВ "АКТИВБУД-М" (Покупець) та "SUPERBІА" Limited liability company (Продавець) укладений контракт № 1807-24AL, відповідно до умов якого (пункт 1 Контракту) Продавець продає, а Покупець купує і оплачує товар - дизельні генератори. Найменування, кількість, загальна ціна за одиницю товару зазначаються в інвойсах на кожну окрему партію товару, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно пункту 2 Контракту ціна на товар встановлюється в ЄВРО. Валютою платежу є ЄВРО. Загальна вартість контракту складає суму всіх виставлених інвойсів в ЄВРО.
Пунктом 3.1. Контракту погоджено, що товар постачається на умовах 100% передоплати.
За змістом пункту 3.5 Контракту товар постачається на територію України на умовах Incoterms FCA - митний склад продавця Durres, Albania.
Відповідно до Додатку №1 1807-24AL погоджена Специфікація товару №1, згідно з якою купуються:
- Дизельний генератор Wirman 70 КВа / 70 KVa Wirman Diesel genest в кількості 8 шт. за ціною одного (одиниці) 5 050, 00 ЄВРО. Загальна вартість - 40400, 00 ЄВРО.
- Дизельний генератор Genpower 350 КВа / 350 KVa Genpower Diesel genest в кількості 1 шт. за ціною 17 500, 00 ЄВРО. Загальна вартість - 17500, 00 ЄВРО.
На виконання умов Контракту та відповідно до Проформи-інвойсу від 25.07.2024 та Інвойсу №17 від 16.08.2024 Покупець замовив у Продавця: Дизельний генератор Wirman 70 КВа / 70 KVa Wirman Diesel genest в кількості 4 шт. за ціною одного (одиниці) 5050,00 ЄВРО. Загальна вартість - 20200,00 ЄВРО та дизельний генератор Genpower 350 КВа / 350 KVa Genpower Diesel genest в кількості 1 шт. за ціною 17500,00 ЄВРО. Загальна вартість - 17500,00 ЄВРО.
ТОВ "АКТИВБУД-М" здійснило оплату згідно до проформи-інвойсу від 25.07.2024 за Товар в сумі 17500,00 ЄВРО (Платіжна інструкція в іноземній валюті №59 від 25.07.2024) та в сумі 20200,00 ЄВРО (Платіжна інструкція в іноземній валюті №60 від 07.08.2024), що підтверджується виписками з особового рахунку клієнта ТОВ "АКТИВБУД-М" за 25.07.2024 та 07.08.2024, наданих AT "ОТП Банк".
26.08.2024 ТОВ "АКТИВБУД-М" здійснювало митне оформлення придбаних дизельних генераторів в режимі імпорту товару за контрактом № 1807-24AL від 18.07.2024 шляхом подання митної декларації №24UA806070005568U0 від 26.08.2024 з відповідними підтверджуючими і документами, в яких митну вартість товару визначено декларантом за першим методом - ціною договору.
Так разом із митною декларацією митному органу подано такі документи: пакувальний лист №17 від 16.08.2024; рахунок-фактура (інвойс) №17 від 16.08.2024; міжнародна автотранспортна накладна (CMR) № б/н від 15.08.2024; декларація про походження товару №17 від 16.08.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція № 59) від 25.07.2024; банківський платіжний документ, що стосується товару (платіжна інструкція № 60) від 07.08.2024; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від № 17 від 20.08.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 1807-24AL від 18.07.2024; додаток №1 до контракту від 18.07.2024; заявка на надання послуг з перевезення від 08.08.2024; договір про надання послуг митного брокера № 38 від 18.11.2022; заява від декларанта щодо товару, про те, що товари, які декларуються не належать до товарів, що підлягають державному експертному контролю; інші документи: акт фізичного огляду № 21/2/08 від 21.08.2024; лист продавця № 2308-24AL від 23.08.2024; єдиний уніфікований документ на розміщення та тимчасове зберігання товарів UA806070/10094 від 21.08.2024; копія митної декларації країни відправника 24AL140000113168R2 від 16.08.2024.
Крім того контролюючому органу подано документи на Товар: сертифікат якості, договір на перевезення № 07-08-2024/1 від 07.08.2024; рахунок № 17 від 20.08.2024 (транспортні витрати); оферта (комерційна пропозиція продавця) б/н від 10.07.2024; рахунок-проформа № 1807-24AL від 18.07.2024 (для проведення передплати за товар); та рахунок № LLCCG71/24 від 14.08.2024 про факт купівлі товару продавцем "SUPERBIA" Limited liability company у виробника товару.
За результатами розгляду поданих позивачем документів Полтавською митницею прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA806000/2024/000024/2, яким скориговано митну вартість Товару із визначенням вартості за одиницю 7010,94 ЄВРО за один дизельний генератор Wirman 70 КВа / 70 KVa Wirman Diesel genest (всього на 7010,94 ЄВРО x 4 = 28043,76 ЄВРО) на підставі раніше визнаній митній вартості відповідно до вартості ЕМД від 06.08.2024 № 24UA100380331475U4, що на думку Полтавської митниці має максимально наближений опис (генератори дизельні), призначенню, країна походження Китай та час митного оформлення товарів.
В обґрунтування свого рішення № UA806000/2024/000024/2 від 28.08.2024 року про коригування митної вартості товарів відповідач зазначив, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а саме:
- відсутні відомості про витрати на навантаження, вивантаження, доставку товару до аеропорту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- не надана проформа-інвойс, відповідно до якої була здійснена оплата за поставлений товар;
- в наданих документах щодо перевезення товару маються розбіжності в даті отримання товару, відсутні відомості про нарахування штрафу за несвоєчасне подання автотранспорту;
- вартість генераторів вказана як 20200,00 ЄВРО, а в графі 46 та 47 експортної декларації зазначена вартість 2, 024, 444 євро;
- відсутня калькуляція транспортних витрат.
Відтак, митний орган визначив митну вартість товару на підставі раніше визначеної митної вартості відповідно до ЕМД від 06.08.2024 № 24UA100380331475U4 - 7010,94 ЄВРО, прийняв рішення про коригування митної вартості від 28.08.2024 № UA806000/2024/000024/2 та прийняв картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA806070/2024/000092 від 28.08.2024.
Не погодившись із рішенням про коригування митної вартості товарів та карткою відмови в прийнятті митної декларації, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що використані позивачем відомості під час обчислення митної вартості товару за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), були об'єктивними, піддавалися обчисленню та підтверджувалися документально, натомість у митного органу були відсутні обґрунтовані підстави вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ч. 1 ст. 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії або їх електронні (скановані) копії, засвідчені електронним цифровим підписом декларанта або уповноваженої ним особи (ч. 1 ст. 257 Митного кодексу України).
Статтею 264 Митного кодексу України встановлено, що відмова органу доходів і зборів у прийнятті митної декларації повинна бути вмотивованою, а про причини відмови має бути письмово повідомлено декларанта; орган доходів і зборів відмовляє у прийнятті митної декларації виключно з таких підстав: митна декларація не містить усіх відомостей або подана без документів, передбачених статтею 335 цього Кодексу; електронна митна декларація не містить встановлених законодавством обов'язкових реквізитів; митну декларацію подано з порушенням інших вимог, встановлених цим Кодексом; у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою органу доходів і зборів заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.
Згідно із ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, митний контроль передбачає виконання митними органами мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.
Відповідно до частини 1 ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
За приписами частини 1 ст. 50 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною 2 ст. 52 глави 8 МК України, заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Відповідно до ч. 1 ст. 53 глави 8 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Частина 2 ст. 53 МК України визначає, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч.3 ст. 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас - листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до частини 2 статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина 3 ст. 54 МК України).
Пунктом 2 частини 4 ст. 54 МК України передбачено, що митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана.
Як свідчать матеріали справи, при проведенні перевірки документів, які надані на підтвердження митної вартості товару за №24UA806070005568U0 від 26.08.2024, митним органом встановлено низку недоліків:
- відсутні відомості про витрати на навантаження, вивантаження, доставку товару до аеропорту або іншого місця ввезення на митну територію України;
- не надана проформа-інвойс, відповідно до якої була здійснена оплата за поставлений товар;
- в наданих документах щодо перевезення товару маються розбіжності в даті отримання товару, відсутні відомості про нарахування штрафу за несвоєчасне подання автотранспорту;
- вартість генераторів вказана як 20200,00 ЄВРО, а в графі 46 та 47 експортної декларації зазначена вартість 2, 024, 444 євро;
- відсутня калькуляція транспортних витрат.
28.08.2024 позивачем додатково надано митному органу: оферту (комерційну пропозицію продавця) б/н від 10.07.2024; рахунок № LLCCG71/24 від 14.08.2024 про факт купівлі товару продавцем "SUPERBIA" Limited liability company у виробника товару; рахунок-проформу № 1807-24AL від 18.07.2024 (для проведення передплати за товар); довідку про транспортні витрати; платіжну інструкцію №14228614 від 26.08.2024 про факт оплати транспортних витрат на перевезення; акт надання послуг № 17 від 220.08.2024 (транспортне перевезення).
Однак митним органом прийнято рішення № UA806000/2024/000024/2 від 28.08.2024 року про коригування митної вартості товарів, в якому зазначено, що документи, які підтверджують заявлену митну вартість, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару. Відтак відповідач визначив митну вартість товару на підставі раніше визначеної митної вартості відповідно до ЕМД від 06.08.2024 № 24UA100380331475U4 - 7010,94 ЄВРО.
Відповідно до ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити:
1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано;
2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом;
3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом;
4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування;
5) інформацію про:
а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються:
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті;
б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Методи визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту визначені ст. 57 МК України. Згідно даної статті такими методами є: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Відповідно до ч.ч. 2-3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 4-5 ст. 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Згідно з ч. 10 ст. 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:
1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов'язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням;
2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв'язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;
3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.
4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;
5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;
7) витрати на страхування цих товарів.
Відповідно до ч.ч. 2-7 ст. 59 МК України при застосуванні цього методу визначення митної вартості за основу береться прийнята митним органом вартість операції з ідентичними товарами з дотриманням умов, зазначених у цій статті. При цьому під ідентичними розуміються товари, однакові за всіма ознаками з оцінюваними товарами, у тому числі за такими, як: 1) фізичні характеристики; 2) якість та репутація на ринку; 3) країна виробництва; 4) виробник.
Незначні зовнішні відмінності не можуть бути підставою для відмови у розгляді товарів як ідентичних, якщо в цілому такі товари відповідають вимогам частини другої цієї статті.
Ціна договору щодо ідентичних товарів береться за основу для визначення митної вартості товарів, якщо ці товари ввезено приблизно в тій же кількості та на тих же комерційних рівнях, що й оцінювані товари.
У разі відсутності такого продажу використовується вартість операції з ідентичними товарами, що продавалися в Україну в іншій кількості та/або на інших комерційних рівнях. При цьому їх ціна коригується з урахуванням зазначених розбіжностей незалежно від того, чи веде це до збільшення або зменшення вартості. Інформація, що використовується при здійсненні коригування, повинна бути документально підтверджена.
У разі якщо кошти та витрати, зазначені в пунктах 5- 7 частини десятої статті 58 цього Кодексу, включаються у вартість операції, здійснюється коригування для врахування значної різниці в таких коштах і витратах між оцінюваними товарами та відповідними ідентичними товарами, що зумовлено різницею у відстанях і способах транспортування.
У разі якщо для цілей застосування цього методу виявляється більш як одна вартість договору щодо ідентичних товарів, для визначення митної вартості оцінюваних товарів використовується найменша така вартість.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать Законам України і є сумісними з відповідними приписами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості, митний орган зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись в достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного Кодексу України.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов'язковою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Єдиними підставами, які надають контролюючому органу право відійти від встановлених обмежень, які пов'язані із перевіркою основного переліку документів, що підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи, є лише наявність передбачених законодавцем обставин, а саме, у випадку якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, адже такі вади не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
Відповідно до п.п. 3.16, 3.17 Загального додатку до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур встановлено стандартне правило, що на підтвердження декларації на товари митна служба вимагає тільки ті документи, які є необхідними для проведення контролю за даною операцією та забезпечення виконання усіх вимог щодо застосування митного законодавства. У випадках, коли окремі підтверджуючі документи не можуть бути представлені разом з декларацією на товари з причин, які визнані митною службою обґрунтованими, вона дозволяє подачу таких документів протягом визначеного періоду часу.
Разом з тим, витребовувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Крім того, в разі здійснення коригування митної вартості за резервним методом, у рішенні про коригування митний орган поряд з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо; також у разі визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні (пункт 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 р. № 598).
Тобто, вимоги вказаних статей зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів. Крім того, згідно Правил, митний орган повинен зазначити докладну інформацію та джерела, які використовувались ним при коригуванні митної вартості за резервним методом.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 17.01.2022 р. у справі № 520/2000/19.
Також, суд апеляційної інстанції зазначає, що у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Митного кодексу України) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Щодо зауважень контролюючого органа до відомостей про витрати на навантаження, вивантаження, доставку товару до аеропорту або іншого місця ввезення на митну територію України, колегія суддів зазначає наступне.
Як вже зазначалось, за контрактом № 1807-24AL від 18.07.2024 поставка товару на територію України здійснювалась на умовах Incoterms FCA - митний склад продавця Durres, Albania (пункт 3.5).
У розумінні положень Incoterms 2010 термін FCA (Free Carrier (... named place) Франко перевізник (... назва місця)) означає, що продавець доставить товар, який пройшов митне очищення, зазначеному покупцем перевізнику до названого місця.
Згідно умов FCA за правилами ІНКОТЕРМС-2010 постачальник поставляє продукцію згідно з умовами контракту разом із необхідною документацією (інвойс, факс, електронний лист або інший документ), передбаченою контрактом та яка підтверджує продаж. Місце поставки - вказується після трьох латинських літер FCA і означає, що продавець власним коштом і під свою відповідальність постачає товар в місце, яке визначається сторонами договору і фактично може знаходитись будь-де. Продавець зобов'язаний оплатити всі витрати, пов'язані з доставкою товарів, які виникають до моменту доставки товару у вказаний покупцем місце.
З огляду на умови поставки FCA суд вважає хибними доводи митного органу щодо відсутності в поданих документах інформації про включення витрат продавця на навантаження та перевезення з огляду на те, що умови поставки FCA (Incoterms) передбачають передачу покупцю товару, витрати на навантаження/розвантаження якого вже включені в його ціну. З наявної в матеріалах справи копії CMR встановлено, що навантаження відбулось 15.08.2024 на складі "SUPERBIA" Lle в м. Тірана, Албанія.
Оскільки поставка відбувалась на умовах FCA, то обов'язок щодо понесення витрат на завантаження товару належить продавцю, а тому такі складові митної вартості товару у дослідженому випадку не потребують додаткового підтвердження.
Щодо тверджень контролюючого органа про наявність розбіжностей у наданих для митного оформлення документах на перевезення товару.
Судовим розглядом встановлено, що між ТОВ "АКТИВБУД-М" та ФОП ОСОБА_1 07.08.2024 укладено Договір № 07-08-2024/1 про надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.
Відповідно до п. 1.1 перевізник зобов'язується доставити ввірений йому вантаж до пункту призначення.
За умовами п. 2.1.1 цього договору Замовник зобов'язується скласти заявку з зазначенням об'єму (обсягу) перевезення. В пункті 2.1.2 визначені вимоги до Заявки.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання вимог зазначеного договору позивачем надано перевізнику ФОП ОСОБА_1 Заявку на надання послуг з доставки за договором № 07-08-2024/1 із зазначенням маршруту Durres, ALBANIA - м. Кременчук, Україна; у заявці вказано місце завантаження - "SUPERBIA" Limited liability company, Lle Tirana, Albania, загальну вартість перевезення (45000,00 грн без ПДВ), дата отримання товару 13.08.2024.
Відповідно до автотранспортної накладної транспортний засіб подано перевізником для завантаження не 13.08.2024, а 15.08.2024 про що зазначено у CMR, а тому завантаження товару фактично відбулось 15.08.2024.
ФОП ОСОБА_1 листом від 28.08.2024 повідомила, що несвоєчасна подача транспорту відбулась через затримку водія у попередньому рейсі через несправність вантажівки. Вартість простою покупець не сплачував.
Таким чином факт несвоєчасного завантаження товару жодним чином не вплинув на вартість перевезення, оскільки відсутній факт простою, а відтак і підстав для нарахування та сплати пов'язаних із цим додаткових витрат.
Відповідно до довідки про транспортні витрати від 20.08.2024 № 24/08, виданої ФОП ОСОБА_1 вартість транспортування вантажу згідно договору № 07-08-2024/1 від 07.08.2024 за маршрутом м. Тірана (Албанія) - митний пункт пропуску Дяково (Україна) становить 25000,00 грн, митний пункт пропуску Дяково, Україна - м. Кременчук, Україна, становить 20000,00 грн (1010 км); загальна вартість перевезення по маршруту Тірана (Албанія) - м. Кременчук (Україна) складає 45000,00грн; страхування вантажу не здійснювалось.
Позивачу виставлено рахунок-фактуру на оплату № 17 від 20.08.2024 на суму 45000,00 грн, з яких міжнародні транспортні послуги по маршруту м. Тірана (Албанія) - митний пункт пропуску Дяково (Україна) склала 25000,00 грн.
Актом надання послуг від 22.08.2024 № 17 підтверджено надання ФОП ОСОБА_1 позивачу міжнародних транспортних послуг на загальну суму 45000,00 грн, з яких міжнародні транспортні послуги по маршруту м. Тірана (Албанія) - митний пункт пропуску Дяково (Україна) склала 25000,00 грн.
Оплата за поставлені послуги здійснювалась у порядку безготівкового розрахунку, що підтверджується платіжною інструкцією від 21.08.2024 № 14228614 на суму 45000,00 грн, яка прийнята до виконання 26.08.2024.
Довідкою від 20.08.2024 про транспортні витрати, виданою ФОП ОСОБА_1 , також підтверджується надання послуг з доставки за договором № 07-08-2024/1 від 07.08.2024 по CMR від 15.08.2024.
Відтак, доводи відповідача про наявність у наданих документах щодо перевезення товару розбіжностей та неточностей є необгрунтованими.
Доводи митного органу про те, що вартість генераторів вказана 20200 ЄВРО, а в графі 46 та 47 експортної декларації зазначена вартість 2, 024, 444 євро, колегія суддів відхиляє, оскільки зі змісту експортної декларації вбачається, що вона складена на 4 генератори Wirman 70 КVA та зазначена їх вартість 20,200 євро, тому вказані доводи є необгрунтованими.
Суд також зазначає, що приймаючи рішення про коригування митної вартості імпортованого товару за резервним методом, митний орган використовував ЕМД від 06.08.2024 № 24UА100380331475U4 - 7010,94 евро за штуку, що, на його думку, має максимально наближений опис, призначення, країна відправлення Китай.
Однак, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митної декларацій, яка була взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваного товару, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Поряд із тим, текст спірного рішення про коригування митної вартості не містить інформації про будь-які характеристики ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, обсяги партій, умов поставки, комерційних умов тощо. Своєю чергою, недоведення ознак подібності товарів та умов імпорту не дозволяє прирівнювати показники митної вартості таких товарів. Посилання у рішенні про коригування митної вартості лише на номер митної декларації як на джерело цінової інформації не свідчить про належне обґрунтування митним органом можливості правоможності щодо митної вартості за резервним методом.
Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 13.01.2022 року у справі №520/11061/2020.
Крім того суд зважає, що для визначення митної вартості за резервним методом при винесенні рішення про коригування митної вартості від 28.08.2024 №UA806000/2024/000024/2 використано рівень митної вартості на раніше визначеній митній вартості схожого товару, митне оформлення якого вже здійснено, визначений відповідно до раніше визнаної (визначеної) митної вартості товарів.
Сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
При цьому, розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами.
На переконання суду наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Отже, митним органом не доведено наявності обґрунтованого сумніву у правильності визначення позивачем митної вартості товарів за першим методом, оскільки усі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товарів надано, що свідчить про відсутність підстав для коригування митної вартості імпортованого підприємством товару.
В свою чергу, колегією суддів встановлено та не спростовано відповідачем, що позивачем були подані всі наявні документи, які давали змогу митному органу достовірно та обґрунтовано визначити митну вартість товарів, а також про те, що сама по собі різниця між вартістю товару, задекларованого особою, та вартістю подібних (аналогічних) товарів, що розмитнювались цією ж чи іншими особами у попередніх періодах, ще не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не є підставою для автоматичного збільшення митної вартості товарів.
Судом апеляційної інстанції з'ясовано, що ціна, вказана платником в митній декларації, об'єктивно підтверджується контрактом і наданим повним пакетом документів, передбачених статтею 53 Митного Кодексу України, та підлягає обчисленню.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, позивачем надано відповідачу для митного оформлення імпортованого товару документи, передбачені частиною другою статті 53 Митного кодексу України. Подані документи ідентифікували оцінюваний товар та містили об'єктивні і достовірні числові дані, що піддавалися обчисленню, які підтверджували ціну товарів, що підлягала сплаті позивачем на користь продавця, тобто підтверджували митну вартість товарів за ціною договору згідно з вимогами частин четвертої, п'ятої статті 58 Митного кодексу України.
Ураховуючи встановлені судом обставини та наведені норми чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку про надання позивачем митному органу належного та достатнього пакету документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом, відповідачем не підтверджено належними доводами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за цей товар, правильність визначення митної вартості позивачем за основним методом відповідачем не спростована, наявність належних підстав для коригування митної вартості відповідачем не доведена.
Відповідно, застосування митним органом другорядних методів - за ціною договору щодо ідентичних товарів та резервного методу визначення митної вартості, а також розрахунок скоригованої митної вартості є необґрунтованим.
Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що ТОВ "АКТИВБУД-М" надало документи, що підтверджують митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а висновки відповідача про невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 Митного кодексу України, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, викладені у оскаржуваному рішенні Полтавської митниці є безпідставними.
Аналогічна правова позиція узгоджується у постанові Верховного суду від 21 березня 2023 року у справі №815/5817/17.
Відповідно до судових рішень Верховного Суду, зокрема: від 24 січня 2019 року у справі № 821/1697/17, від 22 квітня 2019 року у справі № 815/6242/17, 09 квітня 2019 року у справі № 825/1990/17, у яких надано правову оцінку рішенню про коригування митної вартості після випуску товару у вільний обіг незалежно від застосованого методу випуску у вільний обіг - під гарантію або шляхом подання нової декларації із зазначенням митної вартості, визначеної у рішенні про коригування митної вартості та зазначено, що встановивши обставини щодо прийняття рішення в порушення закону, суд приймає рішення стосовно задоволення вимог декларанта шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного рішення і тим самим визнає право декларанта на захист його порушеного права у вигляді визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості незалежно від застосованого декларантом способу випуску товару у вільний обіг під гарантію чи за новою декларацією.
Отже норми національного законодавства не містять чіткої норми, яка позбавляє декларанта права на оскарження рішення про коригування митної вартості ввезеного товару та картки відмови в прийнятті митної декларації після правового аналізу винесеного митним органом рішення.
Разом з тим картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення є похідною від рішення про коригування митної вартості.
За таких обставин колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення Полтавської митниці про коригування митної вартості товарів від 28.08.2024 №UA806000/2024/000024/2, оскільки таке не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, не впливають на правомірність висновків суду, тому підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.
При цьому, колегія суддів враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (№ 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (№ 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04; пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29).
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Враховуючи те, що справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження, рішення суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 311, 315, 316, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Полтавської митниці - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 24.12.2024 по справі № 440/11980/24 залишити без змін .
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло