Головуючий І інстанції: Курбанова А.Р.
12 травня 2025 р. Справа № 589/940/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді Катунова В.В.,
Суддів: Чалого І.С. , Подобайло З.Г. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14.03.2025, вул. К.Маркса, 63, м. Шостка, Шосткинський, Сумська, 41100, по справі № 589/940/25
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання протиправною та скасування постанови №5532 від 16.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі,
27.02.2025 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) через представника звернувся до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - відповідач), в якому просив суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову №5532 від 16.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення, якою на позивача накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн та закрити провадження у справі.
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 03.03.2025 позовну заяву залишено без руху з підстав пропуску позивачем строку звернення до суду, надано строк для усунення недоліків адміністративного позову шляхом надання доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду та, у разі необхідності, зазначення інших підстав для поновлення строку та відповідних доказів. Крім того, зазначена представником позивача як підстава для поновлення строку звернення до суду наявність у ОСОБА_1 хронічного психічного захворювання, не визнана поважною причиною пропуску цього строку.
Ухвалою Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14.03.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №5532 від 16.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі - повернуто позивачеві.
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив про неправомірність вказаної ухвали.
Ухвалами Другого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2025 відкрито провадження у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 та справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.
15.04.2025 від відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів, до якого додано інформацію з реєстру Державного реєстру актів цивільного стану громадян від 14.04.2025 року відповідно до якого ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що Шосткинським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції видано свідоцтво про смерть від 09.04.2025 НОМЕР_1 .
На виконання ухвали Другого апеляційного адміністративного суду від 02.05.2025 року Шосткинський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції повідомив про наявність актового запису про державну реєстрацію смерті ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Шостка Шосткинського району Сумської області.
Відповідно до ст.52 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.
Процесуальним правонаступництвом є заміна сторони або третьої особи іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в судочинстві участь останнього.
Крім того, процесуальне правонаступництво тісно пов'язане з матеріальним правонаступництвом і передбачає перехід суб'єктивного права або обов'язку від однієї особи до іншої в матеріальному праві. Незалежно від підстав матеріального правонаступництва процесуальне правонаступництво допускається лише після заміни сторони в матеріальних правовідносинах.
Статтями 1218, 1219 Цивільного кодексу України передбачено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема право на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом.
Згідно статті 1227 Цивільного кодексу України суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Виходячи з аналізу вищезазначених правових норм, предметом спадкування можуть бути лише конкретні суми виплат, які належали спадкодавцеві за життя і залишилися недоотриманими у зв'язку з його смертю.
Аналогічна позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 805/529/17-а.
Предметом спору у даній справі є правовідносини, що стосуються визнання неправомірною постанови ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №5532 від 16.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.
А отже, оскаржувана ОСОБА_1 постанова ТВО начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 пов'язана з вчиненим позивачем порушенням передбаченим ч. 3 ст. 210-1 КУпАП України.
Відтак, колегія суддів вважає, що спірні правовідносини не допускають правонаступництво.
Подальший апеляційний розгляд поданої апеляційної скарги є неможливим через відсутність позивача та неможливість процесуального правонаступництва в даних відносинах.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.238 КАС України, суд закриває провадження у справі: у разі смерті або оголошення в установленому законом порядку померлою фізичної особи або припинення юридичної особи, за винятком суб'єкта владних повноважень, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення; скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково; визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у визначених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині; скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю; у визначених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених у пунктах 1-5 частини першої цієї статті.
Статтею 319 КАС України встановлено, що судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Якщо судом першої інстанції ухвалено законне і обґрунтоване рішення, а смерть фізичної особи - сторони у спорі чи припинення юридичної особи - сторони у спорі, що не допускає правонаступництва, настали після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.
Тобто, виходячи з правового аналізу положень частини другої цієї статті передбачений випадок, коли в суді апеляційної інстанції буде встановлений факт смерті особи у спорі, що не допускає правонаступництво, то рішення суду першої інстанції не підлягає скасуванню у випадку його законності та обґрунтованості, а повинно визнаватися нечинним, в той же час провадження у справі у всякому разі підлягає закриттю з підстав передбачених п.5 ч.1 ст.238 КАС України.
Відповідно до ч.2 ст. 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.
Тож, колегія суддів приходить до висновку, що ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14.03.2025 року необхідно визнати нечинною, а провадження у адміністративній справі - закрити.
Керуючись ст. ст. 243, 250, 312, 315, 319, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Ухвалу Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 14.03.2025 по справі № 589/940/25 визнати нечинною.
Провадження у справі № 589/940/25 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови №5532 від 16.12.2024 року про накладення адміністративного стягнення, закриття провадження у справі - закрити .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Суддя-доповідач В.В. Катунов
Судді І.С. Чалий З.Г. Подобайло